Ухвала

від 29.03.2019 по справі 607/3034/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29.03.2019 Справа №607/3034/19

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Лобач І.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача, адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільхлібпром про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2018 року по 08 листопада 2018 року , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільхлібпром про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2018 року по 08 листопада 2018 року .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2019 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільхлібпром про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2018 року по 08 листопада 2018 року . Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

29 березня 2019 року до суду надійшла заява від представника відповідача про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що в грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до TOB Тернопільхлібпром про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 26 квітня 2013 по 24 листопада 2017 року. Підставою звернення вказано: недоплата по заробітній платі у розмірі 87.48 грн. Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 10 липня 2018 року у справі №607/14495/16-ц стягнуто з TOB Тернопільхлібпром на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату 87,54 грн., суму індексації 1585,48, інфляційне збільшення суми боргу 87.54. грн. У вимозі про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні суд відмовив, зазначивши, що стягувати компенсацію за ст. 117 КЗпП України не має підстав, оскільки пройшов строк позовної давності.

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася вдруге до Тернопільського міськрайонного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 25 листопада 2017 року по 10 серпня 2018 року, просячи стягнути з TOB Тернопільхлібпром на її користь 223 211,38 грн. Підставою звернення вказано: недоплата по заробітній платі у розмірі 87.48 грн., однак другий позов фактично стосується нарахувань за період після звернення до суду із першим позовом. Рішенням від 12 листопада 2018 року у справі № 607/15468/18 Тернопільський міськрайонний суд відмовив ОСОБА_1 у позові, посилаючись на те, що постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 10 липня 2018 року у справі № 607/14495/16-ц встановлено пропуск строків позовної давності по заявленим вимогам, а вказана постанова набрала законної сили.

Постановою від 10 січня 2019 року у справі № 607/15468/18 Тернопільський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та частково задовольнив вимоги ОСОБА_1, стягнувши з TOB Тернопільхлібпром на користь ОСОБА_1 81 111 грн. у якості компенсації, передбаченої ст.117 КЗпП України, а також 811 грн. судового збору.

Таким чином, склалася ситуація, коли існує два рішення суду апеляційної інстанції, які фактично протирічать один одному. Ці рішення стосуються стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні однієї і тієї ж суми - 87.48 грн., стосуються тих же сторін, дат, строків. Однак, у першому випадку апеляційним судом встановлено, що строк звернення із подібним позовом пропущено, а у другому - що цей же строк не пропущено.

Як вбачається із наведених постанов суду апеляційної інстанції, з'ясування питання про дотримання строків є доволі складним, що дає підстави стверджувати про неможливість суду першої інстанції встановити та оцінити обставини (факти) дотримання строків.

На сьогоднішній день зазначені постанови оскаржені до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року по справі № 607/15468/18 задоволено заяву ТОВ Тернопільхлібпром та зупинено виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2019 року у справі № 607/15468/18 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Це свідчить про високу ймовірність визнання судом факту пропуску позивачем строків звернення до суду.

Враховуючи зазначене, наразі існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 607/3034/19 до вирішення по суті справ № 607/14495/16-ц та № 607/15468/18, оскільки саме в цих справах Верховним Судом буде остаточно вирішено обґрунтованість позовних ОСОБА_1 та наявність факту пропущеного строку звернення до суду.

Враховуючи зміст процесуальних приписів ст. 251 ЦПК України та зазначені обставини, а також керуючись ст.ст. 43, 251 ЦПК України, представник відповідача просить зупинити провадження у справі № 607/3034/19 до розгляду і вирішення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду справи № 607/14495/16-ц та № 607/15468/18.

Подану заяву представник відповідача в судовому засіданні підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позивач та її представник просили відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, покликаючись на те, що об'єктивної неможливості розгляду позову ОСОБА_1 не існує, рішення суду апеляційної інстанції набрали законної сили, вважають таку позицію сторони відповідача затягуванням розгляду справи.

Заслухавши думку учасників справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року набрало законної сили (справа №607/14495/16-ц), як і набрало законної сили рішення суду в справі №607/15468/18, яке оформлено постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2019 року.

Відтак, обґрунтованих підстав для зупинення провадження, які б вказували на об'єктивну неможливість розгляду справи №607/3034/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільхлібпром про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2018 року по 08 листопада 2018 року, судом не встановлено.

Керуючись статтями 251, 258, 261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільхлібпром про зупинення провадження у справі №607/3034/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільхлібпром про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2018 року по 08 листопада 2018 року - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_4