Постанова

від 29.03.2019 по справі 540/301/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/301/19 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства Агропроменерго на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі за позовом приватного підприємства Агропроменерго до Великоолександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приватне підприємство Агропроменерго звернулось до суду з позовом до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанови відповідача від 19.07.2017 р. ВП №54253135 про стягнення виконавчого збору та від 19.07.2017 р. ВП №54341070 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 року у справі №650/1620/16-ц витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2, дочірнього підприємства Агропроменерго , ПП Агропроменерго на користь Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. А , будівлю котельної літ. Б загальною вартістю 281 864,00 грн., що розташовані за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи (Леніна), 94.

22 травня 2017 року судом видано виконавчий лист №3, за яким державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. 25.07.2017 р. позивачем отримано постанови відповідача від 19.07.2017 р. ВП №54253135 про стягнення виконавчого збору та від 19.07.2017 р. ВП №54341070 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Позивач вважає, що державним виконавцем протиправно прийнято ці постанови та вказує, що виконавчий збір стягнуто безпідставно, так як рішення суду було виконано ще до видачі виконавчого листа та до відкриття виконавчого провадження, оскільки право власності стягувача було зареєстровано на це майно 11.05.2017 р.

Також позивач зазначав, що рішення суду не передбачало від боржника вчинення будь-яких дій, не вчинення яких було б підставою для здійснення виконавчих дій та, як наслідок, стягнення за це виконавчого збору. Крім того, позивач посилається на те, що виконавчий збір стягується виходячи з вартості майна боржника, переданого стягувачу, але на момент відкриття виконавчого провадження таке майно уже було у власності стягувача.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що ним виконавчі дії здійснювались, а оскаржені постанови приймались у відповідності до резолютивної частини виконавчого документу та приписів Закону України Про виконавче провадження .

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням ПП Агропроменерго звернулось з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Великоолександрівського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області про стягнення виконавчого збору від 19.07.2017 р. ВП № 54253135 та постанову від 19.07.2017 р. ВП № 54341070 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 року у справі №650/1620/16-ц витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2, дочірнього підприємства Агропроменерго , ПП Агропроменерго на користь Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. А , будівлю котельної літ. Б загальною вартістю 281 864,00 грн., що розташовані за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи (Леніна), 94.

22 травня 2017 року судом видано виконавчий лист №3, за яким державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

25.07.2017 р. позивачем отримано постанови відповідача від 19.07.2017 р. ВП № 54253135 про стягнення виконавчого збору та від 19.07.2017 р. ВП № 54341070 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Вважаючи, що державним виконавцем протиправно прийнято ці постанови, а виконавчий збір стягнуто безпідставно, оскільки рішення суду було виконано до видачі виконавчого листа та до відкриття виконавчого провадження, оскільки право власності стягувача було зареєстровано на майно, що стягувалось, 11.05.2017 р., позивач оскаржив їх до суду.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були вчинені дії та заходи з примусового стягнення у виконавчому провадженні витребування з незаконного володіння будівлі банно-прального комбінату, а доводи позивача щодо відсутності підстав для стягнення виконавчого збору та про відсутність доказів вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суд першої інстанції вважав необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, за правилами ст. 10 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби на всій території України справляється виконавчий збір.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Таким чином, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Виконавчий збір є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції із матеріалів справи, державним виконавцем не вчинено жодних виконавчих дій щодо виконання виконавчого документу у спірному виконавчому провадженні у спосіб, що визначений таким виконавчим документом.

Проте, рішення суду щодо витребування майна з володіння ПП Агропроменерго не передбачало від боржника здійснення конкретних дій щодо виконання цієї вимоги. Крім того, Підприємство не відмовлялось від виконання рішення суду у добровільному порядку вважаючи, що воно виконано з моменту державної реєстрації права власності за Великоолександрівською селищною радою.

В даному випадку витребування наведеного нерухомого майна з незаконного володіння є юридичною підставою для зміни володільця земельної ділянки.

Водночас, виконавчий лист № 3 щодо витребування майна з незаконного володіння, видано судом 22.05.2017 р., тобто після державної реєстрації права власності за Великоолександрівською селищною радою, що відбулася 11.05.2017 р.

Колегія суддів враховує, що ні судовим рішенням, ні наказом не зобов'язано ПП Агропроменерго чи інших осіб вчиняти якісь дії.

Разом з тим, доказів щодо здійснення з боку державного виконавця будь-яких примусових виконавчих дій у спірному виконавчому провадженні у спосіб, встановлений виконавчим документом, відповідачем суду не надано.

Крім того, не зазначено від яких саме дій ухиляється чи добровільно не вчиняє апелянт, так само і не вказано, які саме дії примусового характеру збиралися вчиняти співробітники виконавчої служби.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що в даному випадку факт виконання рішення державним виконавцем і дій спрямованих на фактичне стягнення заборгованості/передачу майна стягувачу за виконавчим документом не мали місця.

У судовому засіданні встановлено, що 11.05.2017 р. відбулось виконання судового рішення, про що свідчить номер запису про право власності 20453270 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно якого на підставі наведеного судового рішення за територіальною громадою в особі Великоолександрівської селищної ради було зареєстровано право комунальної власності на відповідне нерухоме майно. Тобто, з 11.05.2017 р. фактично відбулось виконання судового рішення, оскільки юридично ПП Агромпроменерго вже не було володільцем цього майна.

Відповідно, жодних дій, які були б направлені на примусова виконання судового рішення стосовно витребування нерухомого майна в межах наведеного виконавчого провадження співробітниками відповідача не вчинялось.

Виконавчий збір є майновою санкцією по відношенню до боржника, який не виконав рішення суду добровільно, і одночасно є винагородою для державного виконавця за примусове вчинення тих дій, які добровільно не вчинив боржник. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення, а також вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.

Аналогічна позиція щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносин викладена у постановах Верхового Суду від 19.09.2018 року у справі № 804/8289/16 та від 15.02.2018 р. № 910/1587/13.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно до положень ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог ПП Агропроменерго .

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства Агропроменерго задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року скасувати, ухвалити у справі № 540/301/19 нову постанову, якою задовольнити позов приватного підприємства Агропроменерго .

Визнати протиправною та скасувати постанову Великоолександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення виконавчого збору від 19.07.2017 р. ВП №54253135.

Визнати протиправною та скасувати постанову Великоолександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 19.07.2017 р. ВП №54341070 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_1 ОСОБА_4