ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6825/17 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Антоненко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації інвалідів Правозахисна спілка інвалідів
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року
у справі №826/6825/17 (розглянуту у порядку письмового провадження)
за позовом Всеукраїнської громадської організації інвалідів Правозахисна спілка інвалідів
до відповідача Міністерства соціальної політики України
третя особа: Фонд соціального захисту інвалідів
про скасування наказу
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2018 року Всеукраїнська громадська організація інвалідів "Правозахисна спілка інвалідів" звернулася до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, третя особа: Фонд соціального захисту інвалідів, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати наказ Міністерства соціальної політики України від 03.04.2017 №563 протиправним та нечинним з моменту його прийняття.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ Міністерства соціальної політики України "Про надання у 2017 році фінансової підтримки громадським об'єднанням осіб з інвалідністю" від 03.04.2017 №563 суперечить положенням Бюджетного кодексу України, оскільки на момент прийняття наказу, паспорт бюджетної програми не був затверджений в установлені строки. Також, на думку позивача, оскаржуваний наказ суперечить Закону України "Про запобігання корупції", оскільки наказ не був предметом антикорупційної експертизи, крім того оскаржуваний наказ був прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України, яка станом на момент його прийняття не набрала законної сили.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції протиправно не враховано, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 156 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об'єднань ветеранів, заходи з відвідування військових пам'ятників та з відзначення святкових, пам'ятних та історичних дат на яку посилається відповідач в Наказі від 03.04.2017 №563 на час розгляду справи судом втратив чинність.
Відповідачем відзив (заперечення) на апеляційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Міністерством соціальної політики України на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об'єднань ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення святкових, пам'ятних та історичних дат" від 07.03.2012 № 176 прийнято Наказ від 03.04.2017 №563 Про надання у 2017 році фінансової підтримки громадським об'єднанням осіб з інвалідністю .
Наказом №563 Міністерство соціальної політики України вирішила надати у 2017 році фінансову підтримку громадським об'єднанням осіб з інвалідністю за програмою 2501220 Фінансова підтримка громадських об'єднань інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначання Дня пам'яті та примирення. Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні згідно з розподілом коштів що додається.
Відповідно до розподілу коштів Всеукраїнській громадській організації інвалідів Правозахисна спілка інвалідів виділено 55 000 грн. з 1 017 543 грн. на які було подавано запит на фінансування на 2017 рік.
Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об'єднань ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення святкових, пам'ятних та історичних дат" від 07.03.2012 № 176 вбачається, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - Служба). Одержувачами бюджетних коштів є громадські об'єднання ветеранів, що мають статус всеукраїнських (далі - громадські об'єднання).
Позивач, вважаючи наказ Міністерства соціальної політики України "Про надання у 2017 році фінансової підтримки громадським об'єднанням осіб з інвалідністю" від 03.04.2017 №563 протиправним та таким, що порушує права позивача, як отримувача фінансової підтримки із бюджетних коштів, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності ознак протиправності наказу Міністерства соціальної політики України від 03.04.2017 №563.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається із пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі - положення №423) Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального діалогу, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідноз пунктом 3 Положення №423 основними завданнями Мінсоцполітики є соціальний захист, зокрема інвалідів, осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій.
Пунктом 4 Положення №423 передбачено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті, для підтримки громадських організацій інвалідів та ветеранів, що мають статус всеукраїнських.
У відповідності до пункту 8 Положення №423 Мінсоцполітики в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Аналіз зазначених правових норм свідчить, що Законом надано Міністерству соціальної політики повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що оскаржуваний наказ суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, оскільки паспорт бюджетної програми 2501220 "Фінансова підтримка громадських об'єднань інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" в установлені Законом строки прийнятий не був, а відтак наказ суперечить вимогам ч. 8 ст. 20 Бюджетного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 20 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми.
Відповідно до абз. 1 п. 1 Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12. 2002 № 1098 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.01.2003 №47/7368 паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
Як вбачається з матеріалів справи, спірним наказом зобов'язано надати фінансову підтримку громадським об'єднанням за програмою 2501220 "Фінансова підтримка громадських об'єднань інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні".
У той же час, позивач посилається на те, що паспорт бюджетної програми 2501220 "Фінансова підтримка громадських об'єднань інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" було затверджено спільним наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерством фінансів України від 21.04.2017 №674/448, тобто пізніше, ніж прийнято спірний наказ, що свідчить про його очевидну протиправність.
Однак, колегія суддів не погоджується із вищевказаними твердженнями та зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету (ч. 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України).
Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, серед яких зокрема отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розроблення проектів порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; розроблення та затвердження паспортів бюджетних програм і складання звітів про їх виконання, здійснення аналізу показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.
Згідно п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Частиною 4 ст.20 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що фінансування бюджетної програми відбувається згідно з кошторисами і розписами видатків, затвердженими у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік.
Колегія суддів зазначає, що Додатком № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (прийнятим 21.12.2016 року № 5000) у розділі - Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік за кодом 2501220 "Фінансова підтримка громадських об'єднань інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" передбачені видатки на суму 101 134, 1 тис. грн., що свідчить про те, що Міністерство соціальної політики України, як відповідальний виконавець бюджетної програми, вжив всіх необхідних заходів щодо виконання своїх обов'язків з метою реалізації бюджетної програми за кодом 2501220 "Фінансова підтримка громадських об'єднань інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні".
Таким чином, Міністерство соціальної політики України затвердила бюджетне призначення по цільовій програмі в Законі України "Про державний бюджет України на 2017 рік", а відсутність станом на момент прийняття наказу паспорту бюджетної програми не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.
Щодо доводів позивача про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам Закону України "Про запобігання корупції" в частині відсутності антикорупційної експертизи, колегія суддів зазначити наступне.
Згідно статті 55 Закону України "Про запобігання корупції" метою виявлення в чинних нормативно-правових актах та проектах нормативно-правових актів факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення проводиться антикорупційна експертиза. Обов'язкова антикорупційна експертиза здійснюється Міністерством юстиції України, крім антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України, яка здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання боротьби з корупцією.
Відповідно до п. 1.10 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 антикорупційній експертизі підлягають, зокрема нормативно-правові акти інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Поняття корупціогенного фактора та способи його виявлення в нормативно-правовому акті передбачені ІІ розділом Методології проведення антикорупційної експертизи.
До корупціогенних факторів належить нечітке визначення функцій, прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; створення надмірних обтяжень для одержувачів адміністративних послуг; відсутність або нечіткість адміністративних процедур; відсутність чи недоліки конкурсних (тендерних) процедур.
Механізм проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів з метою запобігання вчиненню корупційних правопорушень через наявність у законодавстві корупціогенних факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень визначений Порядком проведення антикорупційної експертизи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2015 № 383/5.
Так, вищевказаним порядком передбачено, що антикорупційна експертиза нормативно-правових актів державних органів, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації, здійснюється під час такої реєстрації. Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваний наказ не реєструвався в Міністерстві юстиції України.
Антикорупційна експертиза чинних нормативно-правових актів, сформованих на підставі пропозицій, що надійшли від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян проводиться структурними підрозділами апарату Міністерства юстиції відповідно до компетенції. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку Антикорупційна експертиза чинних нормативно-правових актів проводиться згідно зі щорічним планом, що затверджується Міністерством юстиції України до 31 грудня.
Таким чином, до функціональних повноважень Міністерства юстиції України відноситься проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів щодо розподілу та витрачання коштів державного бюджету, а відтак проведення вказаної експертизи не може ставитися до функціональних обов'язків Міністерства соціальної політики України і відповідно слугувати передумовою протиправності наказу.
Крім того, колегія суддів, не приймає до уваги посилання позивача на упередженість рішення Експертної групи щодо розподілу державних коштів, з огляду на наступне.
З метою організації виконання Порядку, розгляду та оцінювання пропозицій всеукраїнських громадських об'єднань інвалідів щодо проведення заходів з питань соціального захисту інвалідів у відповідності до вимог законодавчого Порядку, а також надання матеріалів на розгляд Робочої групи Фонду і Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - Служба) з надання пропозицій Мінсоцполітики щодо розподілу бюджетних коштів на отримання фінансової підтримки у відповідному році, громадським об'єднанням інвалідів та ветеранів, що мають статус всеукраїнських, наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 20.01.2017 №2 "Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2012 №176 (зі змінами)" створена Експертна група з розгляду пропозицій щодо заходів з питань соціального захисту інвалідів всеукраїнських громадських об'єднань інвалідів, а також затверджено її Положення та Склад. До складу робочої групи входять представники Фонду, Служби, а також представники всіх громадських об'єднань, що претендують на отримання фінансової підтримки у відповідному році, а також представники засобів масової інформації.
При здійсненні аналізу пропозицій всеукраїнських громадських об'єднань інвалідів щодо заходів у 2017 році, членами Експертної групи проведено оцінку запланованих громадськими об'єднаннями заходів у відповідності до Положення про Експертну групу з розгляду пропозицій щодо заходів з питань соціального захисту інвалідів всеукраїнських громадських об'єднань інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 20.01.2017 №2 та Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів",
Згідно рішення Експертної групи, пропозиції щодо проведення у 2017 році 12 із 15 заходів Всеукраїнської громадської організації інвалідів Правозахисна спілка інвалідів", були розглянуті Експертною групою без проведення оцінювання заходів, у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам пункту 17 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів", та підпункту 2 пункту 6 Порядку щодо участі у заході переважної кількості осіб з інвалідністю.
Членами Експертної групи проведено оцінку 3 із 15 запланованих Всеукраїнською громадською організацією інвалідів "Правозахисна спілка інвалідів" заходів та підтримано проведення у 2017 році заходу: "Семінар на тему "Право на справедливий суд осіб з обмеженими можливостями". Членами Експертної групи були мінімізовані розрахунки вартості цього заходу, з урахуванням зменшення додаткових видів витрат.
Таким чином, за результатами узагальненого експертного оцінювання пропозицій щодо заходів з питань соціального захисту інвалідів, було прийнято рішення, оформлене протоколом від 28.02.2017 №1 щодо надання позивачу фінансової підтримки на узгоджені заходи у сумі 55 000,00 грн., яке подано на затвердження Міністерству соціальної політики України.
Пунктом 6 Положення про Експертну групу з розгляду пропозицій щодо заходів з питань соціального захисту інвалідів всеукраїнських громадських об'єднань інвалідів передбачено, що рішення робочої групи мають рекомендаційний характер.
Враховуючи те, що рішення Експертної групи носять не обов'язковий характер та не породжують чітких прав та обов'язків, суд приходить до висновку, що рекомендаційний акт не може бути завідомо упередженим.
Крім того, вказане твердження не було підтверджено жодними доказами, а базувалися лише на особистих припущеннях позивача.
Щодо посилання апелянта на ту обставину, що оскаржуваний наказ був прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України, яка станом на момент його прийняття не набрала законної сили, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу, проте законне рішення та правильне по суті не може бути скасовано лише з цих підстав.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, останній прийнятий відповідно до абз.11, п. 5 "Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об'єднань ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення святкових, пам'ятних та історичних дат", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2012 № 176.
Так, дійсно постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2012 № 176 від 29.03.2017, назва та пункт 1 постанови слова і цифри "увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" були замінені словами "відзначення Дня пам'яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Вказані зміни набрали чинності з 06.04.2017.
Проте, колегія суддів зазначає, що внесені зміни до вказаної Постанови жодним чином не впливають на зміст Постанови, в тому числі на зміст абз. 11 п. 5 (якій не змінився), відповідно до якого був прийняти спірний наказ.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що наказ Міністерства соціальної політики України від 03.04.2017 №563 Про надання у 2017 році фінансової підтримки громадським об'єднанням осіб з інвалідністю втратив чинність, оскільки фінансова підтримка громадським об'єднанням осіб з інвалідністю надавалася лише на бюджетний період з 01 січня по 31 грудня 2017 року.
Аналіз вищезазначених обставин, дає суду підстави дійти висновку про відсутність ознак протиправності оскаржуваного наказу.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації інвалідів Правозахисна спілка інвалідів - залишити без задоволення .
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2019 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2019 |
Оприлюднено | 01.04.2019 |
Номер документу | 80803416 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні