Постанова

від 27.03.2019 по справі 826/12173/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12173/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

представника позивача: Кононенка О.В.

представник відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування:

- постанови від 22.07.2016 р. №3-2207/5-10/10-59/2207/09/01 про накладення на ТОВ БМК Тріада адміністративного штрафу за порушення п. 1.17 ДБН А.3-5-2009 Організація будівельного виробництва у розмірі 26100,00 грн.;

- постанови від 22.07.2016 р. №3-2207/5-10/10-63/2207/09/01 про накладення на ТОВ БМК Тріада адміністративного штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1305000,00 грн.;

- постанови від 22.07.2016 р. №3-2207/5-10/10-64/2207/09/01 про накладення на ТОВ БМК Тріада адміністративного штрафу за порушення п. 3.3.3 ДБН А.3-5-2009 Організація будівельного виробництва у розмірі 65250,00 грн., (далі - оскаржувані постанови).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка об'єкта будівництва проведена із чисельними порушеннями законодавства та із позбавленням позивача права бути присутнім під час перевірки, подати відповідні документи або пояснення. Позивач також звертав увагу суду, що посадовими особами, які проводили перевірку порушено порядок здійснення позапланової перевірки, акт, складений за результатами перевірки, взагалі відсутній. Факти, викладені у протоколах та постановах, є недостовірними.

Позивач також зазначив, що згідно з договором, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю МК , починаючи із березня 2015 р., разом із вказаним товариством здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Привокзальна, 2-в в м. Бориспіль Київської обл. (І черга на 80 квартир), (далі - об'єкт будівництва) і самостійне визначення перевіряючими особами категорії будівництва є неприпустимим, оскільки такі особи не наділені відповідними повноваженнями. Згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт від 21.09.2011 р. №КС08311044710, об'єкт будівництва віднесено до ІІІ категорії складності, натомість посадова особа, яка здійснювала перевірку, під час перевірки визначила для об'єкту будівництва категорію V.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства акт та приписи від 08.07.2016 р. не було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням, що свідчить про порушення перевіряючими вимог п. 21 Порядку № 553.

Також апелянт зазначає, що заступник директора Департаменту ДАБІ у Київській області не мав правових підстав для направлення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування здійснювати будівельний контроль суб'єкта господарювання у формі позапланової перевірки. Позивач є суб'єктом приватного права та не належить до об'єктів нагляд контроль за діяльністю яких здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в Автономній республіці Крим, областях, місті Києві і Севастополі порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для державного архітектурно-будівельного нагляду.

Окрім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_3 не було призначено уповноваженим представляти ТОВ МК перед органами ДАБІ, брати участь у проведенні перевірок, надавати пояснення та документи перевіряючим, підписувати акти перевірок тощо, а тому слід вважати, що відомості викладені в акті перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил від 08.07.2016 р. є недостовірними, а проведення перевірки здійснено з порушенням п. 9 Порядку № 553.

Також апелянт зазначає, що його було позбавлено права бути присутнім під час проведення перевірки.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду (колегія суддів: Бабенко К.А. (головуючий суддя), Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018 р. (колегія суддів: Бабенко К.А. (головуючий суддя), Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.) провадження у справі зупинено до перегляду ухвали у справі в порядку касаційного провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 р. справу прийнято до провадження колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Кузьмишина О.М. (головуючий суддя), Шелест С.Б., Пилипенко О.Є., поновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 р. зупинено провадження у справі до розгляду заяви ТОВ БМК Тріада про роз'яснення постанови Верховного Суду від 25.10.2018 р. у справі в порядку касаційного провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 р. провадження у справі поновлено.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що листом Бориспільської місцевої прокуратури від 02.07.2016 р. №34-9040-вих-16, адресованим директору Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повідомлено, що Бориспільською місцевою прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження, відомості про яке 23.12.2015 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015110000000608 за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу та зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби службовими особами ТОВ МК , за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2016 р. надано дозвіл Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва чотирьох багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:06:004:0012, розташованій за адресою: м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 2-в, замовник - ТОВ МК .

Належним чином завірену копію вказаної ухвали для виконання було спрямовано до Департаменту 15.02.2016 р. та отримано 17.02.2016 р.

У листі Бориспільської місцевої прокуратури також зазначено, що органом досудового розслідування 04.07.2016 р. заплановано проведення огляду вказаної земельної ділянки та розташованого на ній об'єкту будівництва. Окрім того, зауважено, що зважаючи на недопущення представниками ТОВ МК до проведення перевірки інспектора будівельного нагляду, Бориспільська місцева прокуратура пропонує направити інспектора будівельного нагляду для проведення перевірки на виконання ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2016 р., яку б він міг розпочати та провести одночасно з оглядом земельної ділянки, проведення якого планується органом досудового розслідування.

На підставі вказаного листа видано направлення для проведення позапланової перевірки від 02.07.2016 р. №49016/03.

Згодом головним інспектором будівельного нагляду, у присутності довіреної особи ТОВ МК , проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ МК , назва та місцезнаходження об'єкта будівництва: Будівництво групи багатоповерхових житлових будинків по вул. Привокзальна, 2-в у м. Бориспіль Київської обл. .

За результатами перевірки 08.07.2016 р. складено акт перевірки, у якому зафіксовано виявлені у ході проведення перевірки порушення.

Зокрема, у ході перевірки встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ТОВ МК , відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (дата державної реєстрації 06.02.2015 р., номер запису про право власності 8725816, кадастровий номер 3210500000:06:004:0012), на момент проведення перевірки, без розробки та затвердження у встановленому законом порядку проектної документації, без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт та без забезпечення авторського та технічного нагляду виконуються роботи з будівництва групи багатоповерхових житлових будинків, а саме: побудовано чотири вісімнадцятиповерхові житлові будинки. Вказаними діями порушено ст. 26, ст. 31, п. 3 ч. 1 ст. 34, ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність та вимоги Порядків здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єкту архітектури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. №903.

Крім того, відповідно до вилучених Бориспільською міжрайонною прокуратурою Київської області на об'єкті будівництва матеріалів, а саме: проекту виконання робіт на роботу баштових кранів прийнято до виконання робіт позивачем відповідно до відмітки від 27.04.2015 р.; проект том 2 Архітектурні рішення прийнято до виконання робіт позивачем відповідно до відмітки від 30.03.2015 р.; технологічна картка на мурування зовнішніх та внутрішніх стін та перегородок ж/б 1, 2, 3, 4 затверджена головним інженером позивача від 25.12.2015 р.; проект том 3 Конструкції залізобетонні прийнято до виконання робіт позивачем відповідно до відмітки від 30.03.2015 р.; будівельний генплан затверджено головним інженером позивача 12.05.2015 р. та прийнято до виконання позивачем 13.05.2015 р. Встановлено, що будівельні роботи з будівництва вказаних багатоквартирних житлових будинків виконуються позивачем. Роботи виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 34, ст. 37 Закону.

Також встановлено, що на об'єкті будівництва відсутня виконавча документація, чим генеральним підрядником - позивачем порушено п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва . В порушення п. 3.3.3 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва позивачем не розроблено проект виконання робіт для визначення технології та організації будівництва на об'єкті.

В акті перевірки міститься запис про те, що довірена особа ТОВ МК ОСОБА_3 відмовився від підпису акту та отримання його примірника, у зв'язку з чим, примірник акту перевірки направлено ТОВ МК засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Також у матеріалах справи міститься копія доручення від 04.04.2016 р. №02/04, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_11 уповноважено представляти інтереси ТОВ МК .

У ході розгляду справи з'ясовано, що головним інспектором будівельного нагляду за результатами перевірки встановлено, що об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності.

На підставі акту перевірки, 08.07.2016 р. позивачу видано припис №С-0807/8, яким, з метою усунення виявлених у ході перевірки порушень, вимагалося зупинити виконання будівельних робіт з будівництва групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Привокзальна, 2-в у м. Бориспіль Київської обл. з 13.07.2016 р. У той же день також видано припис №С-0807/9, яким, з метою усунення виявлених у ході перевірки порушень, вимагалося від позивача усунути виявлені порушення до 08.08.2016 р.

Також 08.07.2016 р. стосовно позивача складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ 3-Л-3-0807/5, 3-Л-3-0807/6, 3-Л-3-0807/7.

22.07.2016 р. прийнято оскаржувані постанови, а саме:

- №3-2207/1-10/10-59/2207/09/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у розмірі 26100,00 грн.;

- №3-2207/5-10/10-63/2207/09/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у розмірі 1305000,00 грн.;

- №3-2207/6-10/10-64/2207/09/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у розмірі 65250,00 грн.

Вважаючи оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що перевірка проведена із дотриманням встановленої законодавством України процедури. Позивач не є об'єктом нагляду, яким виконувалися будівельні роботи на об'єкті будівництва V категорії складності без відповідного дозволу. Виявлені у ході перевірки факти порушень також знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи. Доводи відповідача є неспростованими, позивачем до суду не надано пояснень та доказів на їх підтвердження щодо наявності у нього необхідних документів. Зокрема, позивачем не надано документів згідно з переліком, який міститься у п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини в даній справі врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Закону України Про архітектурну діяльність , нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року N 687-XIV (надалі - Закон N 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 6 Закону N 687-XIV, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст. 13 Закону N 687-XIV.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №408) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, згідно з п. 1 якого, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом, норми якого спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі - Порядок №553), п. 7 якого серед підстав для проведення позапланової перевірки визначено вимогу правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пп. 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядок №553).

Суд першої інстанції, проаналізувавши вимоги законодавства та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що перевірка проведена із дотриманням встановленої законодавством України процедури.

Так, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (надалі - Закон N 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний нагляд, у свою чергу, це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (ч. 1 ст. 41-1 Закону N 3038-VI).

Отже, як вбачається з викладеного, позивач не є об'єктом нагляду , а тому посилання на положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. N 698, є необґрунтованими.

Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку № 557, категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

Пунктом 6 Порядку №557 визначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України Про об'єкти підвищеної небезпеки є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

У матеріалах справи міститься копія визначення категорії складності об'єкта будівництва, складеного головним інспектором будівельного нагляду, у якому чітко визначено причини віднесення об'єкту будівництва до V категорії складності (а.с. 92).

Зокрема, як вбачається зі змісту такого визначення, відповідно до інформації проекту том 2 Архітектурні рішення аркуш 1 житлові будинки №№ 1, 4 об'єкта будівництва ідентичні, кількість постійно перебуваючих осіб у будинку №№ 1, 4 становить 450 осіб (225+225).

Тобто, за кількістю осіб, які постійно перебувають на об'єкті будівництва, такий об'єкт відноситься до V категорії складності.

Згідно з п. 9 Порядку №557, контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється спеціально уповноваженими органами у сфері містобудування та архітектури.

Пунктом 7 Порядку № 557 чітко визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Тобто, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону N 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до ІV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Однак, як встановлено у ході перевірки та не спростовано позивачем, останнім будівельні роботи виконувалися на об'єкті будівництва V категорії складності без відповідного дозволу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що виявлені у ході перевірки факти порушень також знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи. Доводи відповідача є неспростованими, позивачем до суду не надано пояснень та доказів на їх підтвердження щодо наявності у нього необхідних документів. Зокрема, позивачем не надано документів згідно з переліком, який міститься у п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009.

Також у ході розгляду справи позивачем не спростовано доводи відповідача про порушення п. 3.3.3 ДБН А.3.1-5-2009, згідно з яким, проект виконання робіт розробляють генеральні підрядні будівельно-монтажні організації, а на окремі види загальнобудівельних, монтажних і спеціальних робіт - організації, що виконують ці роботи. На замовлення дирекції підприємства, що будується (замовника), генеральної проектної, генеральної підрядної або субпідрядної організації проект виконання робіт може розробляти проектна, проектно-конструкторська, проектно-технологічна або інша організація, яка має ліцензію на цей вид проектування.

Суд першої інстанції встановив, що згідно з договором від 04.11.2014 р. №1 на будівництво багатосекційного житлово-офісного комплексу по вул. Привокзальній, 2-в у м. Бориспіль Київської області, ТОВ МК передало позивачу частину прав замовника будівництва і доручило збудувати 1 і 2 будинки багатосекційного житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими нежитловим приміщеннями. Позивач прийняв частину прав замовника будівництва і зобов'язався за власні та/або залучені кошти збудувати обумовлений об'єкт і разом із ТОВ МК ввести його в експлуатацію.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про те, що позивачем здійснювалися будівельні роботи без отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 34, ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Колегія суддів зауважує, що апеляційна скарга фактично мотивована процедурними порушеннями, які було допущено відповідачем під час проведення перевірки. Доказів, які б спростували встановлені відповідачем порушення позивачем суду не надано.

Втім, процедурні порушення, допущені органом державного архітектурно-будівельного контролю в ході організації заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не можуть бути обставиною для звільнення позивача від передбаченої законом юридичної відповідальності, якщо органом контролю встановлено факт вчинення останнім порушень, що мають наслідком застосування відповідних санкцій.

Крім того, у будь-якому разі процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятих за наслідками перевірки рішень Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Натомість вчинені органом державного архітектурно-будівельного контролю процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення до викривлення обставин порушення та його наслідків.

Належних і достатніх доказів того, що внаслідок допущених процедурних порушень органом державного архітектурно-будівельного контролю було неправильно встановлено фактичні обставини незаконності проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва Будівництво групи багатоповерхових житлових будинків по вул. Привокзальна, 2-в у м. Бориспіль Київської області , або ж надано невірну кваліфікацію обставинам, що стосувались дотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, останній суду не надав.

Із системного аналізу вище викладених норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 28.03.2019 р.