Ухвала

від 20.02.2019 по справі 200/19762/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/195/19 Справа № 200/19762/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/195/19 Головуючий у І-й інстанції - ОСОБА_1

Справа № 200/19762/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянувши 20лютого 2019року у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Старокозацька 57 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18 січня 2019 року, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000001428 від 20 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 194, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційнійскарзі адвокат просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 0670 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:02:408:0189, реєстраційний номер 1572164012101, шляхом заборони власнику та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам його відчуження.

Обґрунтовуючи вимогисвоєї апеляційноїскарги зазначено, що клопотання є необгрунтованим, адже є невідповідність інкримінованої правової кваліфікації злочинів та предмету на який спрямоване злочинне на думку досудового слідства спрямування. Заходи забезпечення кримінального провадження шляхом заборони власнику та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам його відчуження, а саме цієї земельної ділянки, є недоцільними та безпідставними, так як відновлення порушеного права має по-перше публічний характер, по-друге, земельну ділянку не можливо переміщувати у просторі.

Також зазначає, що ОСОБА_7 за результатами укладання договорів купівлі продажу з ОСОБА_8 , набула право власності на 100 % частки будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 та на законних підставах набула права власності на земельну ділянку на підставі рішення міської ради.

Також вказує на те, що підставаи для обмеження права власності на земельну ділянку ОСББ Старокозацька, 57 відсутні. Арешт майна земельної ділянки не відповідає загальним засадам кримінального провадження.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 18.01.2019 р. було задоволене клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_9 про арешт земельної ділянки та накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,0670 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:02:408:0189. реєстраційний номер 1572164012101. шляхом заборони власнику та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам його відчуження.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що оскільки по вказаному кримінальному провадженню вказана земельна ділянка відповідає критеріям ст. 98 КПК України є майном, на яке було спрямоване кримінальне правопорушення та є набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення. З метою його збереження та недопущення його відчуження, доведена необхідність в його арешті, оскільки незастосування арешту може призвести до подальшого його відчуження.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши адвоката ОСОБА_6 дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих матеріалів клопотання, в провадженні слідчого відділення Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42018040000001428 від 20.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене майно, оскільки воновідповідає критеріям речового доказу у цьому кримінальному провадженні, зазначеним в ст. 98 КПК України та є об`єктом кримінально-протиправних дій, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підставою для накладення арешту.

Крім того, Рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 № 122/32 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер1210100000:02:408:0189, площею 0,0670 га, яка знаходиться в межах історичного ареалу № 1 Історичний центр міста ( 1787-1955 р.р.), в зоні регулювання забудови історичного центру міста, незаконно передано у власність гр. ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка),

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1206051352018 від 23.04.2018 зареєстровано обмеження у використанні земельної ділянки, вид обмеження; зона особливого режиму забудови.

В подальшому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 136,7 кв.м, житловою площею 84,5 кв.м, на земельній ділянці площею 0, 0670 га, кадастровий номер 1210100000:02:408:0189, яка знаходиться в межах історичного ареалу № 1 Історичний центр міста ( 1787-1955 р.р.), в зоні регулювання забудови історичного центру міста, без належних погоджень було зруйновано, та на земельній ділянці без дозвільних документів здійснюється самочинне будівництво багатоквартирного житлового будинку та продаж квартир у ньому з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Щодо доводів захисника в інтересах власника арештованого майна про те, що ОСОБА_7 є законним набувачем та власником земельної ділянки, то вони не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підлягають встановленню під час досудового розслідування та слідчий суддя позбавлений можливості їх визначити на цій стадії провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що слідчим суддею накладено арешт лише із забороною відчуження.

Отже, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна. Слідчий суддя дотримався вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволенні, а ухвалу слідчого судді - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.170-173,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6 в інтересахОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинкуСтарокозацька 57 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18 січня 2019 року, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000001428 від 20 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 194, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ст. 366 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4