Постанова

від 27.03.2019 по справі 501/2818/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/702/19

Номер справи місцевого суду: 501/2818/16-ц

Головуючий у першій інстанції Смирнова В.В.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спадкового майна, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення частки спільної сумісної власності, виділення в порядку спадкування за законом в натурі 1/4 частини земельної ділянки, стягнення витрат на поховання спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в подальшому уточнивши його, просив визнати особистою власністю ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

- земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2);

- незакінчений будівництвом житловий будинок, розташований на земельній ділянці під АДРЕСА_1

- рушницю Т03-34 Р кл.НОМЕР_3.

Визнати спільною подружньою власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4:

- земельну ділянку під АДРЕСА_2 площею 0,0748 га, кадастровий НОМЕР_4, зареєстровану в державному реєстрі прав 17.10.2013 року;

- земельну ділянку під АДРЕСА_2 площею 3, 759 га (кадастровий номер НОМЕР_5; державний акт про право власності НОМЕР_6 видано 30.10.2012 року Відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, зареєстровано в реєстрі прав 30.01.2014 року);

- земельну ділянку під АДРЕСА_3 площею 0,0435 га (державний акт про право власності НОМЕР_7 видано 21.12.2012 року Відділом Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, кадастровий НОМЕР_8, зареєстровано в державному реєстрі прав 11.12.2013 року);

- земельну ділянку під АДРЕСА_4 площею 0,06 га (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_9 від 20.06.2011 року, виданий Відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_10 зареєстровано в державному реєстрі 11.12.2012 року);

- автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, 1987 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

Виділити йому, ОСОБА_2, у власність в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавця - ОСОБА_5:

1/2 (одну другу) частку земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 - державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 від 24.03.2011 року, кадастровий НОМЕР_12

1/2 (одну другу) частку об'єкту незавершеного будівництва - недобудованого будинку, розташованого на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1

1/4 (одну четверту) частку земельної ділянки під №1 (один) по вулиці Перемоги в с.Молодіжне Овідіопольського району Одеської області площею 0,0748 га, кадастровий НОМЕР_4;

1/4 (одну четверту) частку земельної ділянки під АДРЕСА_2 площею 3, 759 га (кадастровий номер НОМЕР_5; державний акт про право власності НОМЕР_6 видано 30.10.2012 року Відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, зареєстровано в реєстрі прав 30.01.2014 року) ;

1/4 (одну четверту) частку земельної ділянки під АДРЕСА_3 площею 0,0435 га (державний акт про право власності НОМЕР_7 видано 21 грудня 2012 року Відділом Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, кадастровий НОМЕР_8, зареєстровано в державному реєстрі прав 11 грудня 2013 року;

1/4 (одну четверту) частку земельної ділянки під АДРЕСА_4 площею 0,06 га (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_9 від 20 червня 2011 року, виданий Відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_10 зареєстровано в державному реєстрі 11 грудня 2012 року;

1/4 (одну четверту) частку автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, 1987 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ним та ОСОБА_4 права забудовників об'єкту незавершеного будівництва - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частках - в якості спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його, ОСОБА_2, батька - ОСОБА_5.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь відшкодування 1/2 (однієї другої) частки вартості рушниці Т03-34 Р кл. НОМЕР_3 - в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн.

З нерухомого майна - виділити в натурі половину земельної ділянки з недобудованим будинком (будматеріалами), а відповідачу виділити іншу половину цієї земельної ділянки, яка розташована за адресою земельна ділянка №27 по вул.Затишна (колишня Свердлова) в смт. Олександрівка м.Чорноморськ.

З рухомого майна виділити автомобіль, а відповідачу - все інше рухоме майно.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_5, заповіту не залишив, а він та відповідач є спадкоємцями першої черги. Спадщина складається з наступного майна: земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 10 соток; недобудований будинок, якій розташований на вищезазначеній земельній ділянці; автомобиль Хетчбек-В Wolkswagen Golf; тратктор т-16 модифікований; мотоцикл Днепр-11; 4 рушниці.

Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_2 просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_4 надала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила визначити, що частка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер НОМЕР_2, становила 1/2.

Виділити їй в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, в натурі 3/4 частини земельної ділянки АДРЕСА_1, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на поховання ОСОБА_5 у розмірі 15600,00 грн.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07.06.2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення частки спільної сумісної власності, виділення в порядку спадкування за законом в натурі 1/4 частини земельної ділянки, стягнення витрат на поховання спадкодавця - задоволено частково.

Визначено, що частка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер НОМЕР_2, становила 1/2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на поховання ОСОБА_5 у розмірі 15600, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вважаючи рішення суду постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07.06.2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання ухвалити рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 та частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4, суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті заповіту не залишив.

Спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_5 залишилась спадщина, яка складається з наступного майна земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по вул.Затишній АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_2 (а.с.60-77 т.1).

Витрати на поховання ОСОБА_5 були понесені його дружиною - ОСОБА_4 (а.с.144-150 т.1).

Транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF , 1987 р.в., 1/4 право на який вимагає ОСОБА_2, знято з обліку (а.с.46 т.1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 належить житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_6, батько - ОСОБА_4 (а.с.176-226 т.1).

Земельна ділянка, розташована за адресою Одеська область, Овідіопольський р-н, с.Молодіжне, вул.Перемоги, 1, кадастровий №512 (а.с.33 т.2).

Відповідно до відомостей про об'єкти нерухомого майна, в порядку визначеному Земельним кодексом України щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_13 від 04.11.2013 р., виданого Реєстраційною службою Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, отримано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0748 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_2 (а.с.137-138 т.1).

Згідно з довідкою Олександрівської селищної адміністрації Чорноморської міської ради Одеської області від 11.07.2016 р. №2039 Спадкодавець мешкав з 17.12.1981 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.63 т.1).

Суд обгрунтовано вважав вимоги ОСОБА_2 щодо виділу ОСОБА_4 всього рухомого майна за винятком вказаного не конкретизованими.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У частині іншого спадкового майна, зазначеного позивачем ОСОБА_2 в уточненій позовній заяві, судом правильно зазначено, що відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказані вимоги закону не у повній мірі виконані сторонами по справі.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, у першу чергу право на спадкування за законом дітей спадкодавця та того з подружжя, який його пережив.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець не набуває права власності у порядку спадкування.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до положень ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до положень ст.89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з п.г ч.1 ст.87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 370 ЦК України встановлено, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Разом з тим положення ч.4 ст.120 ЗК України та п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ вказують на те, що частки в праві власності на земельну ділянку співвласників жилого будинку співвідносяться з розміром їхніх часток у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання права на забудову, суд правильно вказав на їх необґрунтованість, зазначивши, що суд не може замінювати відповідні державні органи, до компетенції яких належить видача дозволів та розробка технічної документації.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив обставини у справі, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2019 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький