Постанова

від 09.10.2019 по справі 501/2818/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/468/19

Номер справи місцевого суду: 501/2818/16-ц

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Черевка П.М.,

суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки спільної сумісної власності, виділення в порядку спадкування за законом в натурі 1/4 частки земельної ділянки, стягнення витрат на поховання спадкодавця,

встановив:

В провадженні Іллічівського міського суду Одеської області знаходилась зазначена цивільна справа.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10.02.2017 року було забезпечено позов, заборонено приватному нотаріусу Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Симон Є.Ю. здійснювати оформлення та видачу відповідачу ОСОБА_3 свідоцтва про право власності за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , до моменту набрання чинності судовим рішенням за даною цивільною справою.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25.04.2017 року було задоволено клопотання представника позивача та вжиті заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на:

- земельну ділянку під АДРЕСА_1 (державний акт про право власності видано 30.10.2012 р., зареєстровано в реєстрі прав);

- житловий будинок з господарськими спорудами під АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку під АДРЕСА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 20.06.2011 р., кадастровий номер 5123782000:02:001:1964);

- земельну ділянку під № 1 земельного масиву під №50 Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (державний акт про право власності від 30.10.2012 р., зареєстровано в реєстрі прав);

- земельну ділянку під №127 земельного масиву під №66 Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (державний акт про право власності від 21.12.2012 р., зареєстровано в реєстрі прав).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07.06.2018 року в позовних вимогах ОСОБА_1 було відмовлено, за зустрічним позовом ОСОБА_3 вимоги задоволено частково.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19.07.2018 року апеляційну скаргу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 07.06.2018 року було повернуто заявникові.

22.08.2018 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки спільної сумісної власності, виділення в порядку спадкування за законом в натурі 1/4 частки земельної ділянки, стягнення витрат на поховання спадкодавця, посилаючись на те, що в забезпеченні позову відпала необхідність, просить суд скасувати заходи забезпечення позову.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2018 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 поділ спадкового майна; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визначення частки спільної сумісної власності, виділення в порядку спадкування за законом в натурі 1/4 частки земельної ділянки, стягнення витрат на поховання спадкодавця - задоволено.

Скасовані заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10.02.2017 року і ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25.04.2017 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_2 звернулася зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В силу ч.ч.9, 10 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Крім цього, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на передчасне постановлення ухвали суду щодо скасування заходів забезпечення позову є безпідставним, оскільки у будь-якому випадку заходи забезпечення позову є чинними до набрання законної сили рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07.06.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства, та на законність судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків судового рішення, слід залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень.

Керуючись ст. 374, ст.ст.375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Судді Одеського апеляційного суду П.М. Черевко

А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький