Постанова

від 26.03.2019 по справі 661/1663/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 661/1663/17 Головуючий в І інстанції Матвєєва Н.В.

Номер провадження №22-ц/819/502/18 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Орловської Н.В.

суддів Кутурланової О.В.

Майданіка В.В.

секретар Прушинська О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у складі судді Матвєєвої Н.В. від 21 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ГОЛФ , Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс-Продукт , Товариство з обмеженою відповідальністю Астрон , про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

2.06.2017р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що перебував у шлюбі із відповідачем з 15.12.1990р., який розірваний на підставі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 травня 2017 року. Під час шлюбу на спільні кошти подружжя набуте нерухоме майно у м. Нова Каховка: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, площею 49,4 кв.м.; трикімнатна квартира АДРЕСА_2

Нежитлові приміщення торгівельного павільйону розміщені по АДРЕСА_3, площею 22,1 кв.м та 95\1000 частин громадсько-розважального центру.

Також подружжям набуто у спільну власність автомобіль марки Skoda Octavia , 2008р.в., держномер НОМЕР_2; автомобіль марки МАН8162, 2000 р. випуску, які зареєстровані на ім'я відповідача, ОСОБА_2.

Просив визнати вказане майно спільним сумісним майном подружжя та визнати за ним право власності на 1\2 його частину.

Крім того, 21.05.2018р. ОСОБА_3 подав додаткову заяву про збільшення позовних вимог та просив визнати спільним майном подружжя дохід в сумі 2 543 977,86 грн., який ОСОБА_2 отримала як фізична особа підприємець внаслідок надання в оренду торгівельних приміщень у громадсько-торгівельному центрі у період 2014 -2017р.р. та стягнути на його користь 1\2 частину цього доходу у розмірі 1 271 988,93 грн.

19.06.2017р. ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, вказуючи, що 95\1000 частин громадсько торгівельного центру по АДРЕСА_3 не є спільним майном подружжя, оскільки придбані нею на власні кошти як фізичної особи підприємця, а тому не є спільно набутим майном подружжя і ОСОБА_3 права на 1\2 його частину не має.

Разом із тим, за час шлюбу окрім решти майна, зазначеного у позовній заяві ОСОБА_3, за кошти подружжя набуте інше майно, право власності на яке зареєстроване за останнім , а саме: садовий будинок в м. Севастополь АРК, у садівничому товаристві Мрія , розміщене на земельній ділянці кадастровий НОМЕР_4, площею 229,5 кв.м. Автомобіль ВАЗ 2109, 1992р.в. № НОМЕР_3, та автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, державний номер НОМЕР_1, 2010р.випуску, зареєстровані за ОСОБА_3.

Просила визнати за нею право власності на 1\2 частину зазначеного майна. Оскільки відповідач без її згоди продав автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, за ціною нижчою його ринкової вартості на час вирішення спору, просила стягнути на її користь 1\2 частини вартості вказаного автомобіля в розмірі 617 629,30 грн.

Крім того, посилаючись на те, що, за час шлюбу та за рахунок спільного майна подружжя ОСОБА_3 набув майнові права у ТОВ Голф , ТОВ Астрон , ТОВ Альянс продукт , просила стягнути на її користь 1\2 частину отриманого за 2014-2017 р.р. доходу від діяльності зазначених товариств, який відповідає розміру частки ОСОБА_3 як засновника, 1\2 доходу ТОВ Астрон - 429 345,05 грн. та частину доходу ТОВ Альянс продукт в сумі 19 769 564,75 грн.

Рішенням Каховського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2018р. позовні вимоги задоволені частково.

Визнано право власності у рівних частках по 1\2 частині за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на майно набуте ними за час шлюбу за спільні кошти :двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 площею 49,4 кв.м.; трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, площею 78,5 кв.м.; нежитлові приміщення торгівельного павільйону площею 22,1 кв.м та 95\1000 частин громадсько-розважального центру , розміщеного по АДРЕСА_3; на автомобіль марки Skoda Octavia , 2008р.в., держномер НОМЕР_2; автомобіль марки МАН8162, 2000 р. випуску та автомобіль ВАЗ 2109, 1992р.в., державний номер НОМЕР_3.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1\2 частину вартості автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200 в сумі 617 629,30 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1\2 частину отриманого доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_2 та надання в оренду нежитловий приміщень по АДРЕСА_3 за період із 1.05. по 31.12.2017 в сумі 162 900,95грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судом розподілені судові витрати.

Додатковим рішенням Каховського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019р. стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3200 грн. витрат, понесених на проведення судової автотоварознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду у частині відмови у задоволенні її позовних вимог про визнання її особистим майном 95\1000 частин нежитловий приміщень по АДРЕСА_3, оскільки це майно придбане на кошти отримані від її підприємницької діяльності , а тому поділу між подружжям не підлягають. Помилковим вважає висновок суду про стягнення на користь ОСОБА_3 суми доходу 162 900,95грн. отриманого нею від надання в оренду вказаних нежитловий приміщень за період із 1.05. по 31.12.2017р., оскільки дохід, отриманий після припинення шлюбу та від використання майна, яке не може бути визнане майном подружжя.

Крім того, підлягає скасуванню рішення про відмову у розподілі та стягненні 1\2 частини належного ОСОБА_3 частки нерозподіленого між засновниками прибутку в розмірі 1 188 750 грн., отриманого від діяльності господарських товариств, засновником яких він став за час шлюбу.

Просила постановити нове рішення. Та стягнути на її користь судові витрати в сумі 3200 грн. понесені на оплату експертизи на витрат на оплату судового збору при поданні апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Горяшко Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3, посилається на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, судом встановлені такі обставини.

З матеріалів справи вбачається і встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 15.12.1990р., який розірвано на підставі рішення суду від 16.05.2017р., яке набуло чинності 19.07.2017р.

Суд визнав встановленим, що сімейні відносини сторони фактично припинили у травні 2017р. За весь час перебування у шлюбі на спільні кошти у спільну сумісну власність подружжя набуті об'єкти нерухомості у м. Нова Каховка, із яких: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, площею 49,4 кв.м. за ціною 28569грн. на підставі договору купівлі продажу від 27.12.2003р.

За договором купівлі-продажу від 12.11.2003р. за ціною 10 000 грн. придбано нежитлове приміщення площею 22,1 кв.м, розміщене за адресою : АДРЕСА_3.

Згідно договору купівлі-продажу від 12.10.2012р. за ціною 244 774 грн. трикімнатна квартира АДРЕСА_2.

Право власності на вказані об'єкти нерухомості зареєстровані за ОСОБА_2.

Також, подружжям набуто у спільну власність автомобіль марки Skoda Octavia , 2008р.в., держномер НОМЕР_2, автомобіль марки МАН8162, 2000 р. випуску, які зареєстровані на ім'я відповідача, ОСОБА_2

Рішенням суду визнано право спільної власності на вказане майно, де частки сторін у відповідності до присів ст. 60,61 та ст.70 СК України визнані рівними. Висновок суду про встановлення за кожним із ним права власності на 1\2 частинну зазначеного майна не оскаржене, а тому не є предметом апеляційного перегляду.

Крім того, суд першої інстанції визнав встановленим, що на спільні кошти подружжя у спільну власність у м. Севастополь придбаний садовий будинок у СТ Мрія , розміщений на земельній ділянці площею 229,5 кв.м, загальною вартістю 780 000 грн., право власності на який 23.12.2013р. зареєстрований за ОСОБА_3

За договором купівлі-продажу від 25.04.2014р. за ціною 149 000 грн. придбаний автомобіль Toyota Land Cruiser 200, державний номер НОМЕР_1, 2010р.випуску, який зареєстровані за ОСОБА_3 Оскільки вказаний автомобіль без згоди ОСОБА_2 проданий 7.07.2017р., суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь іншого співвласника ОСОБА_2 суми 617 629,3 грн, що складає 1\2 частину вартості вказаного майна виходячи із ціни, встановленої за висновком експерта від 27.03.2018р. (а.с.238-247 т.2.) Вказаний спосіб поділу та розмір стягнення сторони не заперечують і рішення суду у цій частині не оскаржили.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду в частині поділу нежитлових приміщень 90\1000 частин громадсько-розважального центру площею 526,1кв.м , розміщені по АДРЕСА_3 , які придбані в порядку приватизації комунального майна шляхом викупу на підставі договору купівлі продажу, укладеному 6.10.2006 р. між Фондом Держмайна України у м. Н. Каховка та ПП ОСОБА_2 за ціною 305 714 грн., а також 5\1000 частин нежитлових приміщень у цій споруді ( приміщення котельні) площею 30,8 кв.м, придбані ПП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 25.02.2009р., укладеному із Фондом Держмайна України у м. Н. Каховка за ціною 67 231 грн.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність як приватний підприємець, зареєстрований з 6.10.1999р., види діяльності передбачають, зокрема : діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами, посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля м'ясом, м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, а також КВЕД 68.20 - надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого майна.

ОСОБА_2 почала самостійно здійснювати підприємницьку діяльність з часу відповідної реєстрації як фізична особа підприємець з 12.02.2013р. Види її підприємницької діяльності включають надання послуг перукарнями і салонами краси, роздрібну торгівлю у неспеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт, діяльність ресторанів, надання інших інформаційних послуг та послуг мобільного харчування, а також вид діяльності за КВЕД 68,20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.

ОСОБА_2 стверджувала, що 95\1000 частин торгівельно-розважального центру придбані нею на кошти отримані від її підприємницької діяльність є її особистим майном та використовується для отримання прибутку від надання цих приміщень у оренду, а тому поділу між подружжям не підлягає.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно ст. 61 СК України, може бути будь-яке майно, за винятком виключеного із цивільного обороту.

З урахування рішення Конституційного суду України від 19.09.2012р. № 17рп-2012, у справі за конституційним поданням ПП ІКІО щодо офіційного тлумачення положень частини першої цієї статті, майно приватного підприємця, сформоване за рахунок спільної сумісної власності подружжя є об'єктом спільної сумісної власності.

З матеріалів справи вбачається і визнано сторонами, що за договором оренди 13.09.2005р., укладеного між КП Торговий центр та ФОП ОСОБА_2, передані у користування нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 489,9 кв.м по АДРЕСА_3 на строк до 31.07.2006р. ( а.с.219 -221т.1).

Рішенням виконкому Н.Каховської міської ради від 22.11.2005р.№292 КП Торгівельний центр надано дозвіл на реконструкцію торгівельних приміщень, які передані в оренду ФОП ОСОБА_2

У ході розгляду справи сторони визнали той факт, що орендовані приміщення для здійснення підприємницької діяльності не використовувались, оскільки подружжя за рахунок спільних коштів, отриманих від інших видів своєї підприємницької діяльності здійснювали ремонт та реконструкцію зазначених приміщень.

За період січень-березень 2006р. на ремонтні роботи витрачено 300 048 грн. Крім того, сплачено орендної плати за весь час дії договору оренди 17 636грн.

У відповідності до інформації, наданої ГУ ДФС України в Херсонській області від 02.08.2017р., дохід від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 за період 1.07.2003р. по 31.12.2006р. складав 417 387 грн., що включав також видатки на оплату податку та обов'язкових внесків до Державного бюджету України та видатків на утримання орендованих приміщень. Крім того, у вказаний період часу від отриманого доходу подружжям набуте у власність інше нерухоме майно, вартість якого значно перевищує розмір доходу, отриманого від підприємницької діяльності ОСОБА_2

Решта доходів сім'ї складають доходи ОСОБА_3, отримані від діяльності створених за його участю господарських товариств: ТОВ Астрон , зареєстрований 29.11.2004р., ТОВ Голф , зареєстрований як юридична особа в липні 2006р., та ТОВ Альянс Продукт зареєстрований 17.12.2008р.

Сторони визнали той факт, що отриманий ними дохід від підприємницької діяльності складав сукупний дохід сім'ї, витрачений за їх погодженням на придбання об'єктів нерухомості та іншого рухомого майна, що належить до їх спільної сумісної власності , як подружжя.

З наявних у справі письмових доказів вбачається, що рішення ФДМ України про викуп ФОП ОСОБА_2 зазначених приміщень прийнято після здійсненого капітального ремонту.

06.10.2006р. ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі -продажу 90\1000 частин громадсько - торгівельного центру площею 526,1 кв.м за ціною 305 714 грн., які сплачені у відповідності до встановленого цим договором у безготівковому порядку.

Отже, загальні витрати на оплату оренди, ремонтні роботи і оплату купівельної ціни складали 623 398 грн., що значно перевищує загальний дохід ФОП ОСОБА_2, який отриманий в результаті підприємницької діяльності до часу придбання спірного нерухомого майна.

Сторони визнали той факт, що кошти на такі витрати використовувались із доходу, отриманого у тому числі і від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3

За офіційними відомостями щодо доходу ФОП ОСОБА_6 у 2008, 2009р. дохід становив 427 825 грн.

Також за спільні кошти подружжя здійснена реконструкція вказаних приміщень першого поверху площею 533,7 кв. при загальному об'ємі будівельних робіт 1820 метрів кубічних.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , як замовник будівельних робіт та робіт з реконструкції і перепланування приміщень, здійснював розрахунки за виконану роботу, що підтвердили свідки : ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Свідок ОСОБА_12 стверджувала, що працювала з 2010 р. по листопад 2011р. у торгівельному центрі і допомагала ОСОБА_2 в оформленні торгівельних приміщень. Свідок ОСОБА_13 здійснював роботи з дизайнерського оформлення приміщень протягом 1-1,5 місяця.

Після реконструкції об'єкт був введений в експлуатацію згідно акту від 24.12.2008р., затвердженого Н.Каховським виконкомом 25.12.2008р. ( а.с.218 т.1).

На підставі свідоцтва про право власності від 25.02.2009р. вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано в реєстрі речових прав за ОСОБА_2

Крім того, за рахунок спільних коштів сплачена купівельна вартість 67 231,2грн. додаткового приміщення 5\1000 частин у цій же нерухомості, площею 30,8 кв.м згідно договору купівлі - продажу від 25.02.2009р.

У пунктах 23 та 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя , роз'яснено, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу ( ст. 60,69 СКУ, ч.3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч.2,3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати ( виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого із подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власність чоловіка і дружини закріплені ст. 57 СК України, згідно п.3 ч.1 якої , майно набуте одним із подружжя за час шлюбу , але за кошти, які належать йому особисто.

Обов'язок доведення набуття майна за особисті кошти одного із подружжя покладається на того з них, хто заперечує факт придбання майна за спільні кошти подружжя.

Враховуючи викладені фактичні обставини, слід дійти висновку, що кожний із сторін здійснює підприємницьку діяльність та отримує дохід від надання в оренду придбаних у власність чи орендованих приміщень.

Спірні 95\1000 частин торгівельного розважального центру по АДРЕСА_3 придбані на доходи, отримані сторонами від зайняття підприємницькою діяльністю, який використовувався в інтересах сім'ї .

Придбання цього майна та його реконструкція за рахунок спільних коштів та працею з метою використання для розширення підприємницької діяльності обох сторін дає підстави для висновку про приналежність цього майна до їх спільної сумісної власності, де частки кожного визнаються рівними згідно приписів ч.1 ст. 71 СК України.

Способи і порядок поділу спільного майна полягає у тому, що кожному із подружжя присуджується в особисту власність конкретні речі.

Судом враховано, що кожний із подружжя здійснює підприємницьку діяльність, отримує дохід , що за спільною згодою використовується для придбання у тому числі нерухомого майна, яке має статус спільної сумісної власності подружжя. Метою придбання спірних нежитлових приміщень є розширення сфери підприємницької діяльності та реалізації такого виду діяльності, що передбачена КВЕД 68.20 - надання в оренду приміщень іншим особам.

Крім того, з наданих ОСОБА_2 письмових доказів, договорів оренди, укладених після завершення будівельних робіт та які діють на час розгляду справи вбачається, що після завершення реконструкції із приміщень загальною площею 526 кв.м, саме ФОП ОСОБА_2 використовує для надання в оренду частину приміщень площею 248 кв.м., зокрема : ПАТ КБ ПриватБанк надано в оренду 61 кв.м., ДЦ Україна - орендує 161,5 кв.м, ТОВ ЦФР - 15,6 кв.м. та ФОП ОСОБА_14 - площа 10 кв.м ( а.с.117-240 т.3).

Суд першої інстанції з достатньою повнотою врахував викладені фактичні обставини справи, а також те, що спірний об'єкт нерухомості, як за метою його придбання, внеску у поліпшення та збільшення його вартості, так і його фактичного використання кожним із сторін у їх професійній підприємницькій діяльності до травня 2017р., дійшов вірного висновку про недоведеність факту придбання цього майна за особисті кошти ФОП ОСОБА_2 та наявність підстав для визнання за кожним із сторін права власності на вказане майно по 1\2 частині.

Разом із тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду про стягнення на користь ОСОБА_3 1\2 частини доходу від отриманої орендної плати за період із травня 2017р. по 31.12.2017р. у сумі 162 901грн.

Як вбачається із фінансових податкових звітів за спірний період часу вказаний дохід також включає і витрати на оплату обов'язкових податків і зборів. Крім того, за рахунок отриманої орендної плати орендодавець зобов'язаний на підставі договору від 1.01.2017., який діє до 31.12.2017р.,компенсувати Комунальному підприємству Торговий центр витрати на утримання приміщень і прилеглої території у розмірі, що відповідає займаній площі у відповідності до наданих рахунків. До таких витрат належать витрати на утримання внутрішньо будинкових мереж, комунікацій, оплату праці і соціальні фонди. ( а.с.183 т.2).

Зважаючи на те, що стягнута судом сума не враховує здійснених ОСОБА_2 видатків, та розрахунок отриманого чистого прибутку сторонами наданий не був, підстави для стягнення частини доходу у вказаному розмірі відсутні.

У ході апеляційного розгляду сторони також не надали необхідних відомостей та розрахунків щодо визначення розміру отриманого прибутку. Отже, рішення суду першої інстанції у наведеній частині належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_3

Неприйнятними є решта доводів апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення 1\2 частини нерозподіленого прибутку 2 377 500 грн., пропорційні частці ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ Альянс-продукт , та доходу від діяльності ТОВ Голф , ТОВ Астрон , оскільки Учасник товариства має право на отримання прибутку від діяльності товариства у сумі пропорційній частці, що належить йому як учаснику у статутному фонді у вигляді дивідендів.

Згідно ч.1,2 ст.26 Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю установлено, що виплату дивідендів здійснюють за рахунок чистого прибутку товариства за рішенням загальних зборів учасників грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням зборів.

Враховуючи, що загальними зборами товариств, учасником яких є ОСОБА_3 рішення про виплату дивіденді грошовими коштами прийнято не було, розрахунок чистого прибутку відповідно частці , яка належить цьому як учаснику загальними зборами не визначалась, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову задоволенні цієї частини вимог.

Крім того, при розподілі понесених ОСОБА_2 витрат на проведення експертизи, судом ухвалене додаткове рішення від 25.01.2019р., а тому вирішення цього питання апеляційним судом не потребує.

Враховуючи викладене , керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 Ѕ частини отриманого доходу від надання в оренду нежитлових приміщень в сумі 162 901 грн скасувати й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 частину витрат на оплату судового збору при поданні апеляційної скарги у сумі 120 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складення повного тексту постанови 01.04.2019 рік.

Головуючий

---

Н.В. Орловська

Судді:

---

О.В. Кутурланова

---

В.В. Майданік