Постанова

від 21.03.2019 по справі 559/609/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року

м. Рівне

Справа № 559/609/15-ц

Провадження № 22-ц/4815/275/19

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Жуковська О.Ю.

Рішення ухвалене в м. Дубно Рівненської області

Дата ухвалення повного тексту не зазначено

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий : Боймиструк С.В., судді: Бондаренко Н.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,

з участю Мацей А.М., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу адвоката Мацея Анатолія Михайловича на окрему ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14.12.2018 постановлено зазначені в ній обставини довести до відома Львівської обласної КДКА з метою уникнення в майбутньому випадків зловживання процесуальними правами адвокатами. Звернути увагу Львівської обласної КДКА на поведінку адвоката Мацея А.М. та надати оцінку його діям в порядку дисциплінарного провадження. Надано строк для відповіді до 30.01.2019.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Мацей А.М. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою , в якій вважає що окрема ухвала підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Вказує на те, що закон чітко встановлює, що зловживання процесуальними правами адвокатом має місце у випадку підписання адвокатом позовної заяви чи інших процесуальних документів, однак докази того, що ним готувалась зустрічна позовна заява чи інші процесуальні документи, судом першої інстанції не наведено.

Натомість підписані та подані ним від імені ОСОБА_4 заяви про забезпечення доказів - призначення повторної, додаткової, комплексної, комісійної експертиз, були подані на прохання самого ОСОБА_4

Зазначає, що висновок суду першої інстанції, що представник ОСОБА_4 адвокат Мацей А.М. знехтував вимогами ЦПК та знав, що автомобіль на експертизу його клієнт не надасть, оплату за проведення експертизи здійснювати не буде є необґрунтованими, не підтвердженими жодними доказами та безпідставним.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази подання ним повторних заяв про призначення однієї і тієї ж експертизи.

Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів норми цивільного процесуального кодексу, які надавали б суду право здійснювати оцінку якості наданої адвокатом юридичної допомоги своєму клієнту.

Вважає, що не заслуговують на увагу та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи висновки суду, що дії адвоката Мацея А.М. неодноразово були спрямовані на свідоме затягування справи замість реального вирішення спору між сторонами. Також зазначає, що всі неявки в судові засіданні відбулися в зв'язку з поважними причинами підтвердженими доказами.

Враховуючи наведене, просив окрему ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14.12.2018 скасувати.

Відзив на подану адвокатом Мацеєм А.М. апеляційну скаргу у встановлений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Адвокат Мацей А.М. в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а окрему ухвалу місцевого суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Постановляючи окрему ухвалу від 14.12.2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи Мацей А.М. не надав чесно і сумлінно правову допомогу ОСОБА_4, а зробив усе можливе, щоб справа розглядалась 3,5 років, неодноразово зловживаючи процесуальними правами, що є недопустимо для адвоката, який являється частиною правосуддя згідно Конституції України. Подібна поведінка підриває авторитет адвокатури.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія судів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно до дати судового рішення в справі, спір був вирішений 27 листопада 2018 року. Окрема ухвала постановлена 14 грудня 2018 року без проведення судового засідання, оскільки відсутній відповідний протокол, тобто після вирішення спору через 17 днів, що прямо суперечить ст.262 ЦПК України.

Згідно з ч. ч. 2, 6 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (втому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду, зокрема:

- зловживання адвокатом процесуальними правами;

- порушення або неналежного виконання адвокатом професійних обов'язків;

- іншого порушення законодавства адвокатом.

Відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів відповідача, а за зустрічним позовом позивача ОСОБА_4 в суді здійснював адвокат Мацей Анатолій Михайлович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №981 від 28.04.2004 року) та ОСОБА_5 відповідно до довіреності від 24.03.2015 року, зареєстрованої за №300.

Справа перебувала в провадженні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з 10.03.2015 до 27.11.2018 року.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає, що при розгляді даної справи судом встановлено зловживання процесуальними правами та порушення процесуальних обов'язків, а також неналежне виконання професійних обов'язків, адвокатом Мацеєм А.М., що виразилося в наступному.

08.06.2015 ОСОБА_4, представництво інтересів якого здійснював Мацей А.М., було подано зустрічний позов, згідно якого просив суд поділити в натурі між ним та ОСОБА_3 спільне майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та автомобіля ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, 1982 року випуску.

Суд першої інстанції вказував, що позовна вимога про поділ в натурі неподільної речі, якою є автомобіль, свідчить про фахову необізнаність механізмів здійснення розподілу спільного майна через суд, некомпетентність у здійсненні захисту прав та інтересів сторони у справах такої категорії. Автомобіль річ, яку неможливо розподілити в натурі, оскільки такий поділ передбачає реальний розподіл речі на окремі незалежні частини, що фізично неможливо зробити з автомобілем, це підтверджується і відповіддю експерта від 07.07.2016 №198. Звертаючись з позовом необхідно обґрунтувати технічну можливість виділити частку в натурі.

Крім того, позовна вимога про поділ будинку АДРЕСА_1 була очевидно безпідставною. Будинок побудований батьком відповідачки за зустрічним позовом і позивачки за первісним - ОСОБА_6, та належав йому, після чого згідно договору дарування від 03.11.2004 серії ВВО №023375, посвідченого державним нотаріусом Першої Дубенської державної нотаріальної контори Тимощук Л.Л., був подарований доньці ОСОБА_3

У відповідності до п.2 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Фаховий адвокат не міг цього не знати. Проте, впродовж декількох років вимагав проведення різноманітних експертиз щодо розподілу будинку, що свідчить про некомпетентність і намагання затягнути розгляд справи.

Також, в судовому засіданні 30.05.2016 за клопотанням сторін було призначено судову будівельно-технічну та автотоварознавчу експертизу, з метою встановлення вартості спірного майна та варіантів його розподілу заради якнайшвидшого вирішення існуючого спору. Однак, всупереч ухвали суду про призначення експертизи від 13.07.2016, якою зобов'язано ОСОБА_4 надати автомобіль для проведення експертизи, та повідомлень експерта про неможливість проведення експертизи за відсутності автомобіля, автомобіль НОМЕР_1, так на експертизу надано і не було. Справа повернута до суду без виконання експертизи. З огляду на це, вважав, що представник ОСОБА_4 - Мацей А.М. знехтував вимогами ЦПК та Правилами адвокатської етики, оскільки заявляючи клопотання про призначення експертизи, знав, що автомобіль на експертизу його клієнт не надасть, оплату за проведення експертизи здійснювати не буде, а отже справа повернеться без виконання експертизи, а можливості вирішити справу у суду не буде, проте втратиться багато часу (експертизу призначено 13.07.2016, справу повернуто без виконання експертизи 16.12.2016).

02.08.2018 знову було призначено експертизу за клопотанням сторін, при цьому саме адвокат Мацей А.М. наполягав на постановлені питань про варіанти розподілу будинку по АДРЕСА_1 Витрати покладено на обох сторін, в тому числі на ОСОБА_4 Однак, знову ж вартість проведення експертизи довіритель Мацея А.М, не сплатив.

Судом встановлено, що дії адвоката Мацея А.М. неодноразово були спрямовані на свідоме затягування справи замість реального вирішення спору між сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 43ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Здійснюючи представництво сторони в судовому процесі адвокат є теж учасником цього процесу.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції не мав підстав для постановлення у відношенні адвоката Мацея А.М. окремої ухвали з підстав зловживання адвокатом процесуальними правами; порушення або неналежного виконання адвокатом професійних обов'язків визначених в ст. 21 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , у договорі про надання правової допомоги та у ч. 2 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, безпідставні на думку суду першої інстанції вимоги викладені в зустрічному позові та в інших клопотаннях підписані не адвокатом Мацеєм А.М., а іншим представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який не є адвокатом.

Колегія погоджується з доводами апеляційної скарги адвоката Мацея А.М. щодо посилання в окремій ухвалі на його некомпетентність, оскільки визначення професійності адвоката не відноситься до завдань судочинства та не є компетенцією суду.

Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що представник ОСОБА_4 - Мацей А.М. знехтував вимогами ЦПК та знав, що автомобіль на експертизу його клієнт не надасть, оплату за проведення експертизи здійснювати не буде є нічим не підтвердженим припущення, оскільки судом не заслуховувався ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат Мацей А.М. на предмет з'ясування ролі адвоката у спонуканні клієнта до надання автомобіля на експертизу та її оплату.

Як вбачається з висновків місцевого суду, після надходження до суду 10.05.2018 висновку експерта №180212/1_ЗО від 13.04.2018 адвокат Мацей А.М. зловживаючи правами почав направляти до суду заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертиз.

Так, 01.10.2018 було подано заяву про призначення повторної будівельно-технічної експертизи; 22.10.2018 було подано три заяви: про призначення додаткової експертизи, про призначення комісійної експертизи та про призначення комплексної експертизи. Спочатку 22.10.2018 було подано заяву про призначення додаткової експертизи. Після повернення з нарадчої кімнати суду одразу надійшли вже подані і зареєстровані через канцелярію дві нові заяви від адвоката Мацея А.М. - про забезпечення доказів шляхом призначення комісійної та комплексної експертиз, натомість сам адвокат Мацей А.М. судове засідання залишив.

Висновки суду, що всі докази необхідно подавати суду під час підготовчого судового засідання, а не на етапі, коли мали відбутись судові дебати після більше трьох з половиною років розгляду цивільної справи були б слушними, якби не та обставина, що місцевий суд не мав приймати та розглядати ці клопотання адвоката Мацея А.М., оскільки його повноваження закінчились за півроку, тобто 24 березня 2018 року.

Щодо тверджень окремої ухвали про неодноразові відкладення засідань з вини адвоката Мацея А.М. та неможливості вручення повісток та відмов від їх отримання під підпис, то як зазначалось вище, це відбулось після припинення повноважень адвоката Мацея А.М., як представника в справі і підстав для його виклику в судове засідання не було.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає до задоволенню, оскільки окрема ухвала Дубенського міськрайонного суду від 14 грудня 2018 року ухвалена з порушенням вимог процесуального та матеріального права та за неповного з'ясування обставин справи.

Оскільки вимоги апелянтом Мацеєм А.М. доведені, а він не є стороною в справі і сплачений ним згідно квитанції №ПН696025 від 17 січня 2019 року в розмірі 384,20 грн. судовий збір не може бути стягнутий з іншої сторони, то він має бути повернутий йому з держбюджету.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Мацея Анатолія Михайловича задовольнити.

Окрему ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 грудня 2018 року у відношенні адвоката Мацея А.М. скасувати.

Компенсувати Мацею Анатолію Михайловичу судовий збір, сплачений згідно квитанції №ПН696025 від 17 січня 2019 року в розмірі 384,20 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 березня 2019 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: Н.В. Бондаренко

С.С. Шимків