Постанова

від 21.03.2019 по справі 156/674/17

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 156/674/17 Головуючий у 1 інстанції: Нєвєров І. М. Провадження № 22-ц/802/341/19 Категорія: 47 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Грушицького А.І., Данилюк В.А.,

секретар с/з - Вергун Т.С.,

з участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника третьої особи Грядівської сільської ради - Бородчука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Грядівська сільська рада Іваничівського району Волинської області, Іваничівський районний відділ Волинського регіонального центру Державного земельного кадастру, Приватне підприємство Ареал-Сокаль , про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 27 грудня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеними позовними вимогами, які обгрунтувала тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0, 25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка знаходиться по АДРЕСА_1. Земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4, яка самовільно змістила встановлену між їх земельними ділянками межу, захопивши частину земельної ділянки позивача, облаштувала між їх земельними ділянками огорожу, за рахунок чого збільшилася площа земельної ділянки відповідача.

Посилаюсь на зазначені обставини, позивач просила суд зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди в користуванні її власною земельною ділянкою, а також просила суд зобов'язати відповідача привести частину самовільно зайнятої земельної ділянки у попердній стан шляхом знесення облаштованого на ній паркану із металевої сітки та звільнення земельної ділянки від насаджених дерев.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 27 грудня 2018 року в даній справі позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Постановлено зобов'язати ОСОБА_4 усунути першкоди ОСОБА_2 у користуванні належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами шляхом приведення самовільно зайнятої земельної ділянки до попереднього стану в межах, визначених актом визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 07 травня 2012 року згідно технічної документації із землеустрою, складеної приватним підприємством Ареал-Сокаль , знесення побудованого на ній паркану із металевої сітки та звільнення земельної ділянки від насаджених дерев.

Стягнуто із відповідача в користь позивача 3040,00 грн. понесених нею судових витрат.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на це рішення, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник третьої особи - Бородчук М.В. апеляційну скаргу відповідача заперечили та просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового розгляду, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушує права позивача на користання належною їй на праві власності земельною ділянкою, а тому суд задовольнив позов ОСОБА_5 про усунення першкод в користуванні земельною ділянкою.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з дотриманням вимог закону.

Із матеріалів справи убачається, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,25 га по АДРЕСА_1, про що 12 березня 2014 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.12). Також позивачу на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, про що 08 вересня 2010 року видано свідоцтво про право власності на житловий будинок знадвірними будівлями (а.с.8).

Право власності позивача ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, про що свідчить витяг із Державного реєстру (а.с.13).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що власником суміжної земельної ділянки площею 0,22 га в селі Хренів Іваничівського району Волинської області є відповідач в даній справі ОСОБА_4, про що на її ім'я 19 грудня 1997 року видано державний акт про право приватної власності на землю (а.с16).

Зазначена земельна ділянка межує із земельною ділянкою позивача ОСОБА_5 по межі від Б до В.

Судом також встановлено, що на час розгляду даної справи відомості щодо права власності відповідача ОСОБА_4 на земельну ділянку не внесені до автоматизованої системи Державного земельного кадастру та цій земельній ділянці не присвоєно кадастрового номера.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями статті 116 ЗК України громадяни чи юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (стаття 152 ЗК України).

Судом встановлено, що рішенням Грядівської сільської ради Іваничівського району від 27 жовтня 2009 року № 28/6 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка розташована в селі Хренів Іваничівського району Волинської області орієнтовано площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства орієнтовано площею 0, 40 га (а.с.7).

07 травня 2012 року працівником ПП Ареал-Сокаль в присутності землевпорядника Грядівської сільської ради був складений акт визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі, згідно якого було проведено встановлення в натурі та погодження меж земельної ділянки позивача ОСОБА_2, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.10). Вказаний акт не підписала суміжний землекористувач ОСОБА_4

03 вересня 2012 року комісією по земельних питаннях Грядівської сільської ради був складений акт про погодження суміжних меж між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 без підпису ОСОБА_4 Даний акт затверджений сільським головою (а.с.11).

12 березня 2014 року на ім'я позивача ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1 (а.с.12).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що комісія по земельних спорах Грядівської сільської ради здійснила заміри суміжних земельних ділянок ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та встановила, що площі земельних ділянок ОСОБА_7, ОСОБА_2 відповідають замірам згідно облікових даних. Ширина земельної ділянки ОСОБА_4 від дороги відповідає замірам згідно державного акта і становить 26,5 м., а ширина земельної ділянки від огородів згідно державного акта становить 24,5 м., а в натурі становить 26,5 м. і огорожа розташована не на своїй земельній ділянці, про що 26 червня 2014 було складено відповідний акт (а.с.14).

Також із матеріалів справи убачається, що на замовлення відповідача ОСОБА_4 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 був складений технічний звіт про виконані топографо-технічні роботи за адресою: АДРЕСА_1, якими були зроблені наступні висновки і рекомендації.

Згідно вказаних промірів, які були накладені по факту розташування на геодезичну зйомку, неможливо визначити, чи входить земельна ділянка в межу полоси відводу вул Богдана Хмельницького (згідно генплану 12 м, а в натурі 9,98 м), оскільки відомості Державного земельного кадастру про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою в межах села Хренів службою автомобільних доріг відсутні. У зв'язку із чинним законодавством земельна ділянка, яка належить ОСОБА_4 згідно державного акта на право приватної власності на землю, на даний час перебуває в умовній системі координат, тому власник земельної ділянки ОСОБА_4 повинен замовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою внесення відомостей до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру про земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера (103-139).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, яка облаштувала на належній позивачу на праві власності земельній ділянці металевий паркан, порушує права позивача на користування своїм нерухомим майном, в зв'язку з чим обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги відповідача не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 27 грудня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2019 року.

Головуючий

Судді