Рішення

від 26.03.2019 по справі 398/4133/18

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4133/18

провадження №: 2/398/417/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" березня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2,

представників Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представників Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_6 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області та Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області та Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про поновлення на роботі на посаді директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 03 серпня 2015 року був переведений на зазначену посаду. 12 жовтня 2018 року наказом №581-ос його було звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов'язків, з яким він ознайомився лише 19 жовтня 2018 року. З 08 жовтня по 16 жовтня 2018 року він був відсутнім на роботі у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності. Після відмови від частини позовних вимог та з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати наказ про звільнення, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13 жовтня 2018 року, та судові витрати (а. с. 20 - 23, 105 - 108, 178 - 179).

Відповідачі проти задоволення позову заперечували з тих підстав, що на момент звільнення відповідача останній не перебував на лікарняному, оскільки перший лікарняний був закритий 11 жовтня 2018 року, а другий лікарняний був відкритий 12 жовтня 2018 року, але вже після закінчення робочого часу (а. с. 54 - 60, 135 - 138).

26 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 26 грудня 2018 року.

26 грудня 2018 року судове засідання відкладено на 08 лютого 2019 року за клопотання відповідача ГУ Держпроспоживслужби в Кіровоградській області.

08 лютого 2019 року судове засідання відкладено на 18 лютого 2019 року за клопотанням представника позивача для надання йому часу на уточнення позовних вимог.

18 лютого 2019 року судове засідання відкладено на 15 березня 2019 року у зв'язку із залученням співвідповідача - Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

15 березня 2019 року судом прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, закрито провадження у справі в цій частині та оголошено перерву в судовому засіданні до 26 березня 2019 року.

В судовому засіданні позивач від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відмовився, в іншій частині позову підтримав повністю та пояснив, що його незаконно звільнили в період його перебування на лікарняному. 08 жовтня 2018 року він потрапив до Олександрійської районної лікарні в передінфарктному стані, йому було призначено лікування та процедури обстеження. 08 жовтня 2018 року листом він повідомив Головне управління про перебування на лікарняному. Щодня він перебував в лікарні для здійснення обстеження. 12 жовтня 2018 року близько 12 год. 00 хв., головний лікар Олександрійської районної лікарні повідомив його, що його лікарняний закритий 11 жовтня 2018 року, оскільки він проживає на території м. Олександрія і повинен лікуватися в міській лікарні, йому було видано лікарняний на руки. Проте в медичних довідках районної лікарні наявні записи лікарів від 12 жовтня 2019 року, що підтверджує його перебування в лікарні, які долучені до матеріалів справи. Після отримання лікарняного він відразу ж поїхав до Олександрійської міської лікарні на прийом до лікаря. Лікар направив його на кардіограму, після отримання результатів обстеження йому було виписано направлення на стаціонарне лікування до терапевтичного відділення. З 14 год. 30 хв. він перебував у прийомному відділенні Олександрійської міської лікарні, де йому намагались нормалізувати тиск і лише близько 20 год. його перевезли до палати інтенсивної терапії. Перші два дні в лікарні він весь час перебував під крапельницями. За станом здоров'я він не міг повідомити Головне управління про закриття першого лікарняного та перебування на другому лікарняному. Лікарі повідомили, що вони лише нормалізують його стан, а потім видадуть направлення на лікування до кардіоцентру м. Кропивницького. Через чотири дні його повідомили про закриття лікарняного 16 жовтня 2018 року та видали лікарняний, де зазначено стати до роботи 17 жовтня 2018 року. 17 жовтня 2018 року він вийшов на роботу, де головний бухгалтер його повідомила, що 12 жовтня 2018 року близько 15 години приїздила комісія і склала акт про відсутність його на робочому місці, та отримав наказ про звільнення від 12 жовтня 2018 року. Поштою, наказ про його звільнення отримав його син 16 жовтня 2018 року. Вважає звільнення незаконним, оскільки наказ про звільнення видано в період перебування його на лікарняному. Просить скасувати наказ про звільнення, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідно до наданої відповідачем довідки про середній заробіток, крім того стягнути витрати на правову допомогу.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та пояснив, що позивача незаконно звільнено в період його перебування на лікарняному. До матеріалів справи долучено направлення лікаря районної лікарні від 12 жовтня 2018 року на стаціонарне лікування ОСОБА_1, та направлення лікаря міської лікарні на стаціонарне лікування позивача. Лікарі приймають протягом робочого часу, тобто направлення на стаціонарне лікування ОСОБА_1 видані в робочий час, що пояснює його відсутність на робочому місці 12 жовтня 2018 року, не дивлячись на те, що лікарняний було видано пізніше, ніж видано наказ про звільнення. Оскільки під час судового розгляду надані докази того, що Олександрійська лабораторія є юридичною особою, то середній заробіток за час вимушеного прогулу просить стягнути саме з Олександрійської лабораторії, відповідно до довідки від 26 березня 2019 року в розмірі 30 617,37 грн. Крім того, просить стягнути з Олександрійської лабораторії та Головного управління витрати на правову допомогу.

Представники Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що управління діяло правомірно на підставі наявних документів, 04 жовтня 2018 року було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади з 10 жовтня 2018 року за систематичне невиконання посадових обов'язків. Дізнавшись про даний наказ ОСОБА_1 пішов на лікарняний про що повідомив управління листом. Наказ від 04 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 було скасовано та направлено запит до лікувального закладу, звідки отримано інформацію про закриття лікарняного позивача 11 жовтня 2018 року і приступити до роботи йому необхідно 12 жовтня 2018 року. 12 жовтня повторно винесено наказ про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання посадових обов'язків, якому передували дві догани. Після невдалих спроб зв'язатися з ОСОБА_1, було прийнято рішення здійснити виїзд до лабораторії з метою вручення йому наказу про звільнення. Комісія перебувала в лабораторії з 14 год. 45 хв. 12 жовтня до закінчення робочого часу. ОСОБА_1 на роботі не було, інформація про його місце перебування була відсутня, про що складено акт із зазначенням причини не вручення наказу про звільнення. Наказ про звільнення було направлено поштою, відповідно до норм законодавства. На момент винесення наказу про звільнення Головне управління не мало інформації про перебування ОСОБА_1 на лікарняному і фактично другий лікарняний був з 20 год. 40 хв. 12 жовтня 2018 року, тобто після закінчення робочого часу. Тому вважають, що Головне управління діяло правомірно. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу не оспорюють.

Представник Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що керівник лабораторії призначається і звільняється з посади Головним управлінням державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області.ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання посадових обов'язків. 12 жовтня 2018 року Головне управління звернулося з запитом до Олександрійської районної лікарні про надання інформації щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняному. Звернулися саме до районної лікарні, так як ОСОБА_1 повідомив 08 жовтня 2018 року, що перебуває на лікарняному в районній лікарня. Отримали відповідь, що лікарняний лист ОСОБА_1 відкритий 08 жовтня 2018 року, закрито 11 жовтня 2018 року. На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав, інформації про його місце перебування не було ні в управлінні, ні в лабораторії. Відповідно до графіку роботи лабораторії, робочий час розпочинається о 08 годині, а закінчується о 15 год. 30 хв. Протягом робочого часу намагалися встановити місце перебування позивача, проте марно. Протягом робочого дня необхідно підписувати документи і приймати керівні рішення, тому потрібно було призначити т.в.о. керівника лабораторії. Причини відсутності керівника були невідомі. Було встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці та відсутність інформації про місце його перебування. Про що комісійно, за участі працівників лабораторії та Головного управління, складено акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місця та відсутність можливості вручити йому наказ про звільнення. Головне управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області оперувало наявними на той момент документами. Профспілки лабораторія не має. Вірною довідкою розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 просить вважати довідку від 26 березня 2019 року.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши матеріали справи та оглянувши оригінали письмових доказів у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні заяви та заперечення на них, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносини.

На підставі наказу Головного управління ветеринарної медицини в Кіровоградській області від 03 серпня 2015 року №68 ОСОБА_1 призначено на посаду директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (а. с. 12).

Відповідно до наказу №581-ос від 12 жовтня 2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_1 звільнено з посади директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, 12 жовтня 2018 року, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов'язків, за п. 3 ст. 40 КЗпП України, з проведенням повного розрахунку в день звільнення (а. с. 4).

Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Згідно з частиною 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом п'ятим цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Судом встановлено, що позивач з 08 жовтня 2018 року по 11 жовтня 2018 року та з 12 жовтня 2018 року по 16 жовтня 2018 року перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності (а. с. 35 - 37, 40 - 41).

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз'яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя статті 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВС від 12 вересня 2018 року у справі №127/21890/16-ц (провадження №61-10837св18).

Оскільки, в день звільнення позивач перебував на лікарняному, що підтверджує його тимчасову непрацездатність, то суд приходить до висновку, що позивач був звільнений з посади з порушенням вимог частини третьої статті 40 КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до Положення про Головне управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області начальник Головного управління, зокрема, призначає та звільняє з посади державних службовців Головного управління, керівників установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п. п. 8 п. 10 Положення) (а. с. 121 - 132).

Отже, наказ Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області про звільнення позивача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України слід визнати незаконним і він підлягає поновленню на посаді з 13 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто за період з 13 жовтня 2018 року по день ухвалення рішення судом.

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період, а після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Довідкою відповідача підтверджується, що середньоденний заробіток позивача становить 273,37 грн. (а. с. 180).

Відповідно до норм тривалості робочого часу на кожний рік з часу звільнення кількість робочих днів становить за жовтень 2018 року - 12 днів, за листопад 2018 року - 22 дні, за грудень 2018 року - 20 днів, за січень 2019 року - 21 день, за лютий 2019 року - 20 днів, за березень 2019 року по 26 березня 2019 включно - 17 днів, всього 112 дні.

Середній заробіток, який підлягає стягненню на користь позивача, складає 30 617,44 грн. (112 х 273,37 грн.) без віднімання сум податків та зборів, які підлягають нарахуванню відповідно до чинного законодавства та утриманню роботодавцем при виконанні судового рішення.

За змістом Положення про Олександрійську міжрайонну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, лабораторія є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, а також розробляє структуру, штатний розпис та кошторис лабораторії (а. с. 87 - 89).

За таких обставин, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно з п. п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Визначаючи розмір стягнення заробітної плати за один місяць суд враховує, що середньоденний заробіток позивача становить 273,37 грн., за повний місяць - листопад 2019 року становить 22 дні, отже розмір заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному стягненню становить 6 014,14 грн. (22 х 273,37 грн.).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу .

За правилами ст. 141 ЦПК України, виходячи із ставок судового збору на час подання позову, Головне управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області повинно сплатити в дохід держави судовий збір за позов майнового характеру (визнання наказу незаконним та поновлення на роботі) в розмірі 704,80 грн., а Олександрійська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за позов майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) - 704,80 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням вимог ст. 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від частини позовних вимог, то суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню частково витрати позивача, пов'язані з правничою допомогою, в розмірі 3 000,00 грн., тобто 1 500,00 грн. з кожного відповідача (а. с. 94 - 95, 176 - 177).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, код за ЄДРПОУ 40342220) та Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, Кременчуцьке шосе, 1, код за ЄДРПОУ 26505625) про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконним наказ Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області №581-ос від 12 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_1

Поновити ОСОБА_1 на посаду директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з 13 жовтня 2018 року.

Стягнути з Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 жовтня 2019 року по 26 березня 2019 року в сумі 30 617 (тридцять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 44 копійки.

Стягнути з Головного управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Кіровоградській області на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Олександрійської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 6 014 (шість тисяч чотирнадцять) гривень 14 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 березня 2019 року.

Суддя О.В.Авраменко