Рішення

від 27.03.2019 по справі 162/677/18

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 162/677/18

Провадження №2/157/46/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря - Фесь Т.І.,

позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - директор опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області ОСОБА_4, про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

17 вересня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася у Любешівський районний суд Волинської області через засоби поштового зв'язку з позовом до Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - директор Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей ОСОБА_4, в якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей № 192 від 21 листопада 2017 року Про упорядкування штатів та штатних нормативів відповідно до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів , наказ директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей № 15 від 29 січня 2018 року Про внесення змін до наказу від 21 листопада 2017 року , наказ директора опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей № 123 від 16 серпня 2018 року Про перевід ОСОБА_1М. , поновити її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи цього закладу на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів, стягнути з Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей на її користь середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, а також витрати на правову допомогу. В обґрунтування вимог зазначає, що наказом № 226-к від 31 серпня 2006 року її переведено з посади вчителя початкових класів Любешівського НВК на посаду заступника директора з начально-виховної роботи цього ж закладу на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів з 1 вересня 2016 року. В подальшому вона виконувала свою основну роботу, тобто була заступником директора з начально-виховної роботи цього ж закладу, а також за згодою органу управління виконувала також роботу вчителя початкових класів (з неповним тижневим навантаженням). При цьому така робота не є працею за сумісництвом, що повністю узгоджується з положеннями, які містяться у п. 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом, згідно з якими педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 годин на рік не є сумісництвом. Тобто, працівники, крім основної роботи й роботи за сумісництвом, можуть залучатися до педагогічної роботи на умовах погодинної оплати праці. Основним місцем її роботи було зайняття посади заступника директора з навчально-виховної роботи. 17 серпня 2018 року їй стало відомо про накази, що стосуються її як працівника та вручено копію наказу № 192 від 21 листопада 2017 року Про упорядкування штатів та штатних нормативів відповідно до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів , яким наказано внести зміни в штатний розпис Опорного навчального закладу Любешівський НВК ЗОШ 1-111 ступенів-гімназія з 01 лютого 2018 року, а саме, скорочено посаду заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класів з 01 лютого 2018 року як такої, що не передбачена Типовими штатними нормативами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 19 вересня 2016 року № 1120, а також попередити її, як заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класах про скорочення даної посади і наступне звільнення з 1 лютого 2018 року, окрім того, вручено копію наказу № 15 від 29 січня 2018 року Про внесення змін до наказу від 21 листопада 2017 року , згідно з яким наказано у зв'язку з виробничою необхідністю та за погодженням із відділом освіти, молоді та спорту Любешівської райдержадміністрації внести зміни до наказу від 21 листопада 2018 року № 192 Про упорядкування штатів та штатних нормативів до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів від 21 листопада 2017 року, і викласти пункт 1 в такій редакції: Скоротити посаду заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класах (0,5 посадового окладу) з 01.06.2018 року як такої, що не передбачена типовими штатними нормативами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, пункт 2 викласти в такій редакції: Попередити ОСОБА_1 заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класах про скорочення даної посади і її наступне звільнення з 01.06.2018 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класах та переведення на посаду вчителя початкових класів із повним тижневим навантаженням . Проте скорочення чисельності та штату не відбулося ні з 1 лютого 2018 року, ні з 1 червня 2018 року, оскільки роботодавцем не було виконано елементарних вимог КЗпП України та інших законів і нормативно-правових актів, зокрема, наказ від 21 листопада 2017 року був прийнятий директором Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей за межами його повноважень; проігноровано вимоги ст. 49-4 КЗпП та роз'яснення Міністерства юстиції України від 25 січня 2011 року, оскільки не було повідомлено профспілки про заплановане звільнення, не видано наказ про внесення змін до організації виробництва і праці, у якому повинна бути розкрита суть цих змін, не утворено комісій з проведення реорганізації чи ліквідації, яким доручається здійснити певні заходи, не видано наказ, який уповноважував би відділ кадрів або інший відділ підприємства, на який покладено здійснення функцій відділу кадрів, провести необхідні заходи, у зв'язку з скороченням чисельності та штату, не складено і не затверджено в установленому порядку новий штатний розпис, не визначено кандидатів, які підлягають звільненню, не було виконано вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, у відповідності до якої працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місці, при цьому відлік двомісячного строку починається з дня, наступного за днем попередження працівника про його звільнення, одночасно не була запропонована інша робота на тому самому підприємстві, в установі, організації, протягом двох місяців від дати попередження від працівників, істотні умови праці яких зміняться, не отримано письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або відмову від цього, не повідомлено службу зайнятості про заплановане звільнення працівників не пізніше ніж за два місяці, тобто проігноровано вимоги ч. 3 ст. 49-3 КЗпП України та абзацу 3 п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення , у відповідності до яких у разі запланованого масового звільнення працівників підприємств будь-якої форми власності, виду діяльності та господарювання у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема з ліквідацією, роботодавець одночасно з попередженням працівників про наступне звільнення, тобто за два місяці подає до Державної служби зайнятості звіт про заплановане звільнення працівників за формою № 4-ПН, не було оформлено накази про звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності чи штату підприємства, хоча з наказами працівники мають бути ознайомлені під підпис та отримати копії (ч. 2 ст. 47 КЗпП України), про одержання копії наказу працівник має розписатися на його оригінальному примірнику з зазначенням дати, та не дотримано вимог щодо внесення запису до трудових книжок, видачу їх працівнику і проведення розрахунку. Підставою для її переведення з посади заступника директора з начально-виховної роботи опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей на посаду вчителя початкових класів цього закладу з повним тижневим навантаженням 31 серпня 2018 року в наказі № 123 від 16 серпня 2018 року зазначено штатний розпис від 13 серпня 2018 року. Таким чином відбулася зміна істотних умов праці. З урахуванням вищезазначених обставин та змісту наказу вона переконана, що скорочення чисельності та/або штату не відбулось, її переведення без особистої письмової згоди є незаконним, здійснено з порушенням вимог частин 1, 2 ст. 32 КЗпП України, роботодавцем допущено односторонню зміну умов договору. Штатний розпис опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей , що існував на момент прийняття оскаржуваних наказів повністю відповідав нормативно-правовим актам, зокрема Типовим штатним нормативам загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти України № 1205 від 06 грудня 2010 року, якими передбачено, що посада заступника директора з навчально-виховної роботи вводиться у школах при наявності 6-9 класів у розмірі 0,5 ставки, у школах 1-11 ступенів, які мають один-чотири 9-11 класів кількість посад заступників директора збільшується на 0,5 штатної одиниці, п'ять і більше 9-11 класів на 1 штатну одиницю. У зв'язку з незаконним її переведенням, просить поновити на посаді, яку вона обіймала та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Неправомірними діями роботодавця їй завдано значної моральної шкоди, яка полягає в тому, що відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України права на працю, права на отримання заробітку, внаслідок чого вона не знає як далі організувати життя, хвилюється, втратила нормальні життєві зв'язки, постраждала її репутація, вона не знає як у подальшому утримувати себе, оплачувати комунальні послуги, купувати харчі. Постійні хвилювання про те, яким чином повернути собі роботу, тримають її в постійній нервовій та психологічній напрузі, як наслідок вона втратила душевний спокій, перебуває у постійному стресовому стані. Виходячи з вимог розумності та справедливості нею визначено розмір моральної шкоди в сумі 5000 гривень. Орієнтовні витрати по справі складають 10000 гривень, що включають витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги та пов'язані також з участю у справі.

Ухвалою судді Любешівського району ОСОБА_5 від 10 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Любешівського районного суду від 01 листопада 2018 року задоволено заяву судді Гладіч Н.І. про самовідвід.

Ухвалою Любешівського районного суду від 20 листопада 2018 року задоволено заяву судді Глинянчука В.Д. про самовідвід.

На підставі розпорядження голови Любешівського районного суду № 5 від 20 листопада 2018 року справу передано на розгляд до Камінь-Каширського районного суду Волинської області.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В. від 03 грудня 2018 року, з урахуванням протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26 листопада 2018 року, цивільну справу прийнято суддею Антонюк О.В. до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позов, поданому до Любешівського районного суду 2 листопада 2018 року, тобто у межах встановлено ухвалою судді про відкриття провадження строку, представник відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - директор Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області ОСОБА_4 просить у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані накази є законними, виданими в межах компетенції та повноважень відповідача, з дотриманням норм КЗпП України, і підстав для їх скасування немає. В обґрунтування безпідставності позовних вимог також зазначає, що наказ № 192 від 21 листопада 2017 року був виданий ним на виконання наказу відділу освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації Волинської області № 255 від 20 жовтня 2017 року Про упорядкування штатів та штатних нормативів ОНЗ району у відповідність до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів , яким на нього покладено відповідальність за виконання цього наказу відділу освіти та ознайомлено 6 листопада 2017 року. З наказом № 192 від 21 листопада 2017 року та повідомленням про заплановане вивільнення, скорочення посади заступника директора в 1-4 класах з 1 лютого 2018 року позивачку було ознайомлено в присутності свідків 27 листопада 2017 року, однак вона відмовилася від підпису в наказі і в повідомлені, про що був складений акт.

У зв'язку з виробничою необхідністю та за погодженням із відділом освіти, молоді та спорту Любешівської райдержадміністрації відповідачем 29 січня 2018 року був виданий наказ № 15 Про внесення змін до наказу від 21.11.2017 № 192 , в якому зазначено викласти п.1 в такій редакції: Скоротити посаду заступника директора з НВР в 1-4 класах (0,5 посадового окладу) з 01.06.2018 як такої, що не передбачена типовими штатними нормативами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 ; пункт 2 викласти в такій редакції Попередити ОСОБА_1, заступника директора з НВР в 1-4 класах про скорочення даної посади і її наступне звільнення із 01.06.2018 з посади ЗДНВР в 1-4 класах та переведення на посаду вчителя початкових класів із повним тижневим навантаженням . 29 січня 2018 року позивачка була ознайомлена з цим наказом в присутності свідків, проте відмовилася від підпису під наказом, про що був складений акт. Позивачка була попереджена про наступне вивільнення персонально, з дотриманням норм чинного КЗпП України, тобто не пізніше ніж за два місці. При цьому з часу ознайомлення з наказами про скорочення посади заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класах (0,5 посадового окладу), в яких зазначалося про попередження її про переведення, вона про переведення її на посаду вчителя початкових класів з повним тижневим навантаженням не відмовилася, і ці накази у встановлений строк не оскаржила. У відповідача дійсно мало місце скорочення штату працівників, внаслідок чого посаду, яка займала позивачка, було скорочено, а тому останню повідомлено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. На підставі штатного розпису від 13 серпня 2018 року відповідачем був виданий наказ № 123 від 16 серпня 2018 року про переведення позивачки на посаду вчителя початкових класів зазначеного навчального закладу з повним тижневим навантаженням 31 серпня 2018 року, остання з цим наказом була ознайомлена, що підтверджується відповідним актом від 20 серпня 2018 року. В день переведення ОСОБА_1 вийшла на роботу у відповідності до графіка роботи закладу і по сьогоднішній день виконує свої трудові обов'язки, працюючи на посаді вчителя початкових класів з повним навантаженням, тобто така поведінка позивачки та юридично значимі дії свідчать про те, що вона погодилася на переведення на посаду вчителя початкових класів з повним навантаженням. Посада, яку обіймала ОСОБА_1 і на якій вона просить її повноти відсутня у штатному розписі. Безпідставними є посилання позивачки на те, що вона позбавлена відповідачем гарантованого права на працю, на отримання заробітку, внаслідок чого не знає як далі організувати життя, як утримувати себе, оплачувати комунальні послуги, купувати харчі, оскільки остання працює на посаді вчителя початкових класів з повним навантаженням, отримує гідну заробітну плату, у зв'язку з чим підстав для відшкодування їй моральної шкоди немає. Доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди не надано, розмір моральної шкоди також не обґрунтований жодним чином. Не ґрунтуються на вимогах законодавства доводи позивачки про те, що рішення про скорочення чисельності або штату працівників прийняте за межами повноважень директора закладу, адже згідно зі ст. 25 Закону України Про загальну середню освіту розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником, штатні розписи, відповідно до частин 1, 3 ст. 45 цього Закону також затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти. Позивачка не є членом профспілки, була виключена з неї за власним бажанням 1 лютого 2010 року, а тому попередня згода або згода профспілкового органу в даному випадку не вимагається. Не підлягає в даному випадку застосуванню стаття 49-4 КЗпП України щодо повідомлення профспілки про заплановане звільнення, на що посилається позивачка, оскільки у відповідача не мала місце ні ліквідація, ні реорганізація, ні зміна форм власності, ні тим більше часткове зупинення виробництва. Надуманими є доводи ОСОБА_1 про те, що відповідачем не було виконано елементарних вимог КЗпП України та інших нормативно-правових актів, з огляду на те, що позивачка персонально завчасно не пізніше ніж за два місяці була попереджена про наступне вивільнення, про підстави та дату звільнення, ознайомлена з наказом, на підставі якого мало відбутися таке звільнення, одночасно з попередженням про звільнення їй було запропоновано іншу роботу, що відповідала її професії, спеціальності, кваліфікації і вона погодилася на переведення на запропоновану посаду, а тому наказ про звільнення у зв'язку із скороченням посади (адже вже був затверджений новий штатний розпис) не видавався, а було видано наказ про переведення, і до трудової книжки позивачки внесений відповідний запис про переведення. Позивачкою пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України і з клопотанням про поновлення цього строку вона не зверталася, доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку нею не надано. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи складає: витрати, пов'язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу 2000 грн. за 1 год. роботи адвоката, що включають консультація, підготовка та складення проекту заяви по суті до суду, інших процесуальних документів, збір доказів, представництво інтересів у суді, інша правнича допомога.

13 грудня 2018 року до початку підготовчого судового засідання представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить визнати незаконними та скасувати накази директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей № 192 від 21 листопада 2017 року Про упорядкування штатів та штатних нормативів відповідно до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів , № 15 від 29 січня 2018 року Про внесення змін до наказу від 21 листопада 2017 року , № 123 від 16 серпня 2018 року Про перевід ОСОБА_1М. , та поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи цього закладу на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів, стягнути з відповідача на користь позивачки різницю у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень та витрати на правову допомогу, та в поданих до позову письмових пояснення зазначає, що з врахуванням вимог Типових штатних нормативів та кількості класів-комплектів, класів, чотири штатні одиниці заступника директора і є нормою для Любешівського ліцею. Станом на 1 лютого 2018 року заклад мав назву Любешівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа 1-11 ступенів - гімназія , а станом на сьогоднішній день - Любешівський ліцей , і в ньому працює два заступника директора з навчально-виховної роботи та один заступник директора з виховної роботи. Перевівши позивачку на іншу посаду, директор школи призначив ОСОБА_6, заступника директора з виховної роботи, відповідальною за організацію навчально-виховної роботи у початковій школі з 01.09.2018 (тобто посадові обов'язки ОСОБА_1 почала виконувати інша особа). Після звільнення позивачки двом заступникам директора було призначено надбавку в розмірі 20 відсотків за інтенсивність роботи. Такі кадрові переведення були проведені усупереч законодавству і тому факту, що позивачка працює у відповідача більше 30 років, як наслідок мала однозначне переважне право на збереження своєї посади. Необхідності у переведені ОСОБА_1 не було, штатний розпис Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей , що існував на момент прийняття оскаржуваних наказів, повністю відповідав нормативно-правовим актам, зокрема Типовим штатним нормативам загальноосвітніх навчальних закладів. Саме у зв'язку з невідповідністю штатного розпису навчального закладу Типовому штатному розпису, а не з інших підстав, було видано накази № 192 від 21 листопада 2017 року, № 15 від 29 січня 2018 року. Відповідач пов'язав необхідність внесення змін до штатного розпису з обставинами, яких фактично не існувало, чим порушив наказ Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року зі змінами, внесеними наказом цього Міністерства від 19 вересня 2016 року, яким затверджено Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, а також право позивачки на працю, гарантоване ст. 43 Конституції України та нормами ст. ст. 5-1, 32 КЗпП України, у зв'язку з чим ці накази є незаконними. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець повинен запропонувати працівнику іншу роботу на тому ж підприємстві, однак позивачці не запропоновано іншу роботу, і як вбачається з наказу № 15 від 29 січня 2018 року попереджено, що вона примусового буде переведена на посаду вчителя з 1 червня 2017 року. Ні з 1 червня, ні з 1 липня, ані з 1 серпня 2017 року посада скорочена не була і ОСОБА_1 продовжувала працювати на посаді завуча аж до 1 вересня, поки не була примусово переведена на посаду вчителя. Станом на час видачі оскаржених позивачкою наказів за штатним розписом було декілька посад заступника директора, однак залишається незрозумілим, чому саме її вирішили перевести з посади завуча на іншу посаду.

У письмових додаткових поясненнях та письмовій заяві від 14 березня 2019 року представник позивачки ОСОБА_2 у зв'язку з вимогою про стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи зазначає, що ОСОБА_1 займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей у період з 17 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року, і як вбачається з розрахункового листа (в частині виплати заробітної плати за серпень 2018 року, 10 робочих днів, вона отримала наручно заробітну плату в розмірі 4937 грн. 85 коп., а тому середньоденна заробітна плата, яку остання отримувала, займаючи посаду заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів становить 493 грн. 79 коп. (4937,85/10 робочих днів=497,79). З 1 вересня 2018 року по 14 березня 2019 року було 134 робочих дні, при обчислені було взято до уваги розпорядження Кабінету Міністрів України № 1-р віж 11.01.2018 та № 7-р від 10.01.2019, а тому різниця в заробітку за один день становитиме: 493,79 - 181,29 (середньоденна заробітна плата позивачки згідно з поданою відповідачкою довідкою від 11.02.2019 № 76) = 312,50 гривень, отже різниця в заробітку за вказаний час виконання нижчеоплачуваної роботи становить 41875 грн. (312,50 грн. х134 робочі дні), які представник позивачки просить стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю з викладених у позовній заяві, доповненнях до позовної заяви підстав, і просили вимоги задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи, - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив у задоволені позову відмовити з викладених у відзиві та його правовому висновку, наданому відповідачеві, підстав та пояснив, що директором Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей ОСОБА_4 № 56 від 13 березня 2019 року скасовано наказ № 123 від 16 серпня 2018 року про переведення ОСОБА_1 як такий, що не відповідає КЗпП України. Окрім того пояснив, що ним надано відповідачу правовий висновок щодо його правової позицій у цій справі, згідно з яким між сторонами відсутній спір і підстав для задоволення позовних вимог немає. Позивачка ставить питання про скасування наказів директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей № 192 від 21 листопада 2017 року та № 15 від 29 січня 2018 року, яких не існує, що виключає можливість задоволення таких позовних вимог, оскільки суд за межі позовних вимог вийти не може, і по-друге ці накази не мають жодних правових наслідків, оскільки не були реалізовані. Окрім того, з огляду на наказ по відділу освіти Любешівської райдержадміністрації Волинської області від 31 серпня 2006 року за № 226-к, відповідно до якого ОСОБА_1 була переведена з посади вчителя початкових класів Любешівського НВК на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи цього ж закладу на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів з 1 вересня 2006 року, є безпідставним наказ директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей № 123 від 16 серпня 2018 року про переведення ОСОБА_1 з посади заступника директора із навчально-виховної роботи Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей на посаду вчителя початкових класів з повним тижневим навантаженням, тобто на ту ж посаду, яку вона обіймає, і у разі скасування наказу директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей № 123 від 16 серпня 2018 року Про перевід ОСОБА_7М. спір відсутній.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки не повідомив і заяву про відкладення розгляду справи не подав.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що наказом по відділу освіти Любешівської райдержадміністрації Волинської області № 226-к від 31 серпня 2006 року ОСОБА_1 була переведена з посади вчителя початкових класів Любешівського НВК на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи цього ж закладу на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів з 01 вересня 2006 року (Т. 1 а.с. 13).

Зазначена обставина підтверджується також записом в її трудовій книжці (Т. 2 а.с. 18).

Як вбачається з наказу № 192 від 21 листопада 2017 року Опорного навчального закладу Любешівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа 1-111 ступенів-гімназія Про упорядкування штатів та штатних нормативів до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів , директором цього закладу вирішено скоротити посаду заступника директора (0,5 посадового окладу) з навчально-виховної роботи в 1-4 класах з 01 лютого 2018 року, як такої, що не передбачена Типовим штатним нормативам, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України № 1205 від 06.12.2010 року із змінами внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 1120 від 19.09.2016, та попередити ОСОБА_1, заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класах про скорочення даної посади і наступне звільнення з 01 лютого 2018 року. В цьому ж наказі зазначається, що його видано на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 року № 1205 Про затвердження штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 19.09.2016 № 1120, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 777 Про затвердження Положення про освітній округ , наказу відділу освіти, молоді та спорту від 30.10.2017 № 255 Про впорядкування штатів та штатних нормативів у відповідність до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів ( Т. 1 а.с. 198, а.с. 68).

Наказом № 15 від 29 січня 2018 директора Опорного навчального закладу Любешівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа 1-111 ступенів-гімназія , у зв'язку з виробничою необхідністю та за погодженням з відділом освіти, молоді та спорту Любешівської райдержадміністрації, внесено зміни до наказу від 21 листопада 2018 року № 192, пункт 1 викладено в такій редакції: Скоротити посаду заступника директора з НВР в 1-4 класах (0,5 посадового окладу) з 01.06.2018 року як такої, що не передбачено типовими штатними нормативами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 року № 1205; пункт 2 викладено в такій редакції: Попередити ОСОБА_1, заступника директора з НВР в 1-4 класах про скорочення даної посади і її наступне звільнення із 01.06.2018 року з посади ЗДНВР в 1-4 класах та переведення на посаду вчителя початкових класів із повним тижневим навантаженням (Т. 1 а.с. 201).

Згідно з наказом № 123 від 26 серпня 2018 року за підписом директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Про перевід ОСОБА_1М. , позивачку ОСОБА_1 переведено з посади заступника директора із навчально-виховної роботи Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей на посаду вчителя початкових класів цього навчального закладу з повним тижневим навантаженням 31 серпня 2018 року. Підставою для переведення у наказі зазначено штатний розпис від 13.08.2018 (Т. 1 а.с. 202).

Наказом № 56 від 13 березня 2019 року директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради ОСОБА_4, наказ від 16 серпня 2018 року № 123 Про перевід ОСОБА_1М. скасовано як такий, що не відповідає вимогам КЗпП України, про що внесено відповідний запис до трудової книжки позивачки (Т. 1 а.с. 248, Т. 2 а.с. 19).

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно зі статтею 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Згідно з пунктами 2, 3 цієї статті при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Частинами 2, 3 статті 49-2 КЗпП України визначено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Частиною 1 ст. 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

З урахуванням штатних розписів відповідача від 13 серпня 2018 року та від 01 липня 2018 року, дійсно мало місце скорочення штату, зокрема було скорочено посаду заступника директора з навчально-виховної роботи початкової школи, 0,5 посадового окладу, яку обіймала ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 243, 244).

Як було встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень сторін, позивачці не пропонувалось переведення на іншу роботу, і згоди на будь-яке переведення вона не давала. Не було також і звільнено позивачку з посади заступника директора з навчально-виховної роботи у передбаченому законом порядку у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Оскаржуваний позивачкою наказ від 16 серпня 2018 року № 123 Про перевід ОСОБА_1М. скасовано відповідачем як такий, що не відповідає вимогам КЗпП України (Т. 1 а.с. 248, Т. 2 а.с. 19).

Разом з тим, як вбачається з копії трудової книжки позивачки та довідки про доходи від 26 березня 2019 року на даний час ОСОБА_1 обіймає посаду вчителя початкових класів цього навчального закладу, а згідно з повідомленням директора Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей ОСОБА_4 на посаді вчителя початкових класів позивачка працює з повним та додатковим тижневим навантаженням (Т. 2 а.с. 18-19, Т. 2 а.с. 21).

Тобто, на даний час, не дивлячись на те, що наказ про переведення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей на посаду вчителя початкових класів скасований самим відповідачем (Т. 1 а.с. 248), остання безпідставно не обіймає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей на 0,5 посадового окладу, яку вона обіймала до незаконного переведення (Т. 1 а.с. 13, Т. 2 а.с. 18), що є порушенням норм трудового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи, що наказ про переведення позивачки з посади заступника директора з навчально-виховної роботи скасовано відповідачем, однак доказів того, що позивачка фактично поновлена на цій посаді з часу її переведення останнім не надано, суд дійшов висновку, що порушені права позивачки належить захистити, поновивши її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради на 0,5 посадового окладу з дня незаконного переведення, тобто з 31 серпня 2018 року.

На підставі ч. 7 ст. 235 КЗпП України та п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про поновлення ОСОБА_1 належить допустити до негайного виконання.

Згідно з частиною 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Як роз'яснено у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальний дій.

Беручи до уваги те, що відповідачем не надано відомостей про розмір заробітку позивачки за останні два календарні місяці її роботи, що передували переведенню, і остання, як вона пояснила перебувала у липні 2018 року у відпустці, тому суд вважає за можливе обчислення різниці в заробітку за час виконання нею нижчеоплачуваної роботи провести з врахуванням вищезазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати, однак виходячи із середнього заробітку за фактично пропрацьований нею час у серпні 2018 року, як про це надано розрахунки представником позивачки, і що представником відповідача не спростовано жодними доказами.

ОСОБА_1 займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради.

У період з 17 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року, тобто по день незаконного переведення ОСОБА_1 займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей , і, як вбачається з розрахункового листа (в частині виплати заробітної плати за серпень 2018 року, 10 робочих днів), отримала заробітну плату в розмірі 4937 грн. 85 коп. (Т. 2 а.с. 3), а тому середньоденна заробітна плата, яку остання отримувала, займаючи посаду заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 посадового окладу і вчителя початкових класів становитиме 493 грн. 79 коп. (4937,85/10 =493,79).

Середньоденна заробітна плата позивачки на посаді вчителля початкових класів, згідно з поданою відповідачем довідкою від 11.02.2019 № 76 становить 181,29 грн. (Т.1 а.с. 160).

З урахуванням ч. 1 ст. 13 ЦПК України, у відповідності до якої суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, і беручи до уваги зазначений представником позивачки період виконання позивачкою нижчеоплачуваної роботи з 1 вересня 2018 року по 14 березня 2019 року, що з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 1-р від 11.01.2018 та № 7-р від 10.01.2019, становить 134 робочих дні, різниця в заробітку за один день становитиме 312,50 гривень (493,79 - 181,29), у зв'язку з чим різниця в заробітку за вказаний час виконання нижчеоплачуваної роботи складає 41875 грн. (312,50 гривень х 134 робочі дні), які належить стягнути з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Судом встановлено факт порушення прав ОСОБА_1 у зв'язку з її незаконним переведенням, і таке переведення викликало у неї постійні хвилювання, нервову та психологічну напругу, що вплинуло на її емоційний стан і призвело до порушення організованості її життя, вона втратила нормальні життєві зв'язки, душевний спокій, постраждала її репутація серед учнів та їх батьків, колег по роботі, а тому позивачка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи фактичні обставини справи, характер, обсяг та тривалість моральних страждань позивачки, засад розумності, виваженості, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди, про який просить позивачка, є обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині належить задовольнити, та стягнути з відповідача на її користь завдану моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про скасування наказів Опорного навчального закладу Любешівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа 1-111 ступенів-гімназія : № 192 від 21 листопада 2017 року Про упорядкування штатів та штатних нормативів до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів , яким вирішено питання про скорочення посади заступника директора (0,5 посадового окладу) з навчальної виховної роботи в 1-4 класах з 01 лютого 2018 року, № 15 від 29 січня 2018 року Про внесення змін до наказу від 21.11.2017 № 192 , яким в іншій редакції викладено пункт наказу № 192 щодо скорочення посади заступника директора з навчально-виховної роботи в 1-4 класах (0,5 посадового окладу) з 01 червня 2018 року, оскільки прийняття таких рішень є виключною компетенцією власника цієї організації або уповноваженого ним органу та складовою права на управління діяльністю зазначеного навчального закладу.

Чинним законодавством не передбачено оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства, організації чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, як і про скорочення чисельності або штату працівників.

У відповідності до Статуту, затвердженого рішенням сесії Любешівської районної ради 08 серпня 2017 року № 17/4, Опорний навчальний заклад Любешівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа 1-111 ступенів-гімназія Любешівської районної ради Волинської області є юридичною особою, неприбутковою організацією, правонаступником усіх прав і обов'язків, зокрема навчально-виховного комплексу смт. Любешів. Засновником опорного навчального закладу є Любешівська районна рада (пункти 1.1., 1.4, 1.5), (Т. 1 а.с. 204-205).

Пунктом 3.16 зазначеного Статуту передбачено, що штатний розпис опорної школи затверджується відділом освіти Любешівської районної державної адміністрації відповідно до встановлених нормативів (Т. 1 а.с. 216).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. цього ж Статуту, управління опорним навчальним закладом здійснюється його засновником - Любешівською районною радою, і відділом освіти, молоді та спорту Любешівської районної державної адміністрації. Безпосереднє керівництво опорним навчальним закладом здійснює його директор, який відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу, за реалізацію Державного стандарту загальної середньої освіти (Т. 1 а.с. 218-219).

З метою забезпечення за діяльністю опорного закладу здійснюється державний контроль реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти, зокрема у період між атестацією проводяться перевірки (інспектування) навчального закладу з питань, пов'язаних з його навчально-виховною діяльністю, а перевірки з питань, не пов'язаних з начально-виховною діяльністю, проводяться його засновником відповідно до законодавства (п.8.1, 8.4. Статуту, Т. 1 а.с. 227-228).

Таким чином, прийняття судом рішення про скасування зазначених наказів відповідача щодо визначення, зокрема штату працівників, доцільності його скорочення, є втручанням у здійснення внутрішньої діяльності установи.

За таких обставин, не можуть бути підставою для скасування наказів № 192 від 21 листопада 2017 року та № 15 від 29 січня 2018 року доводи представника позивачки про те, що скорочення посади заступника директора з навчально-виховної роботи (0,5 посадового окладу) не відповідає Типовим штатним нормативам з урахуванням кількості наявних в начальному закладі класів, класів - комплектів, і тієї обставини, що після скорочення вказаної посади проводиться 20 % надбавки за виконання таких обов'язків іншим працівникам.

Посилання позивачки на ту обставина, що штатний розпис Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області, згідно з п. 6.11. Статуту цього закладу затверджується керівником на підставі Типових штатних нормативів, а накази № 192 від 21 листопада 2017 року та № 15 від 29 січня 2018 року вимогам цих нормативів, на її думку, суперечать, також не дають суду підстав для їх скасування з огляду на вищевикладене.

Як вбачається із запису в трудовій книжці позивачки під № 10 від 25 червня 2018 року, що внесений на підставі наказу відділу освіти, молоді та спорту № 156 від 25 червня 2016 року, Опорний навчальний заклад Любешівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа 1-111 ступенів-гімназія перейменовано в Опорний заклад загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області (Т. 2 а.с. 18).

Відповідності до пунктів 1.2., 1.6. Статуту Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради, що затверджений рішенням Любешівської селищної ради від 25 липня 2018 року № 2-13/22, цей заклад перебуває у комунальній власності Любешівської селищної ради, і його засновником є Любешівська селищна рада (Т. 1 а.с. 231).

Керівництво зазначеним закладом освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються Законами України Про освіту , Про загальну середню освіту , цим Статутом та трудовим договором. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти (п.4.1. Статут, Т. 1 а.с. 237-238).

У відповідності до частин 3, 4 ст. 36 КЗпП України, зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

З урахуванням цих положень закону безпідставними є доводи представника відповідача про те, що наказів № 192 від 21 листопада 2017 року та № 15 від 29 січня 2018 року Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради, про які зазначає у позові позивачка, не існує із-за того, що вони видані опорним навчальним закладом Любешівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа 1-111 ступенів-гімназія Любешівської районної ради Волинської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про порушення її права у зв'язку з незаконним, на її думку, скороченням посади, яку вона обіймала та переведенням на іншу посаду, шляхом надіслання до суду позову засобами поштового зв'язку 17 вересня 2018 року (Т. 1 а.с. 19, 181).

ОСОБА_1 у позовній заяві просить визнати незаконними накази про скорочення штату працівників, що були прийняті 21 листопада 2017 року, 29 січня 2018 року, а також наказ від 16 серпня 2018 року про її переведення на іншу посаду з 31 серпня 2018 року, з яким її було ознайомлено, як вона пояснила в судовому засіданні у 20-х числах серпня 2018 року, згідно з наданим представником відповідача актом комісії в складі директора та інших працівників учбового закладу, - 20 серпня 2018 року (Т. 1 а.с. 61).

Отже, строк звернення позивачкою до суду для захисту її порушеного права, у зв'язку з незаконним переведенням, не можна вважати пропущеним, а тому доводи представника відповідача щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду, встановленого ч. 1 ст. 233 КпАП України є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою ОСОБА_1 було заявлено вимоги про скасування наказів про скорочення відповідної посади, наказу про її переведення, про поновлення на роботі, стягнення різницю у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи та стягнення завданої їй моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношення до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті Закону передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( тобто станом на день подання позовної заяви - 704,80 грн.), за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто , станом на дату подання позовної заяви не менше 704,80 грн.).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України та беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, а саме задоволено чотири позовні вимоги, а у вимозі про скасування наказів про скорочення відповідної посади відмовлено, і позивачка при подачі позову звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у розмірі 2114 грн. 40 коп. (704,80х4=2114,40).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2018 року між адвокатом ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги (Т. 1 а.с. 109-115) та додатковий договір до нього від 17 вересня 2019 року ( Т. 1 а.с.116).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 1/03/27/19 від 27 березня 2019 року, позивачка сплатила адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 10000 гривень (Т.2 а.с. 22).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником позивачки надано суду калькуляцію вартості послуг з надання правової допомоги від 27 березня 2019 року (акт прийому передачі наданих послуг з професійної правової допомоги у цивільній справі), з якої вбачається, що адвокатом за договором про надання правової допомоги були виконані такі послуги: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, складення позовної заяви, складення та подання уточненої позовної заяви, складення письмових пояснень та письмових клопотань про сприяння у витребуванні доказів, а також участь у судових засіданнях.

Згідно з цим же актом прийому-передачі наданих послуг з професійної правової допомоги від 27 березня 2019 року, представник позивачки брав участь в судових засідань 20.11.2018 - 1 год., 07.02.2019 - 1 год., 05.03.2019 - 4 год., 14.03.2019 - 1 год., 27.03.2019 - 1 год., і вартість представництва інтересів клієнта визначено в розмірі 500 грн. за кожну годину.

Разом з тим, як вбачається з журналу судового засідання адвокат фактично здійснював представництво позивачки в суді 05.03.2019 не 4 год., а 3 год. 15 хв. (Т. 1 а.с.182-185).

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що розмір витрат в сумі 9625 грн. є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим для надання таких послуг та їх обсягом, а також значенням справи для позивачки, і впливом вирішення цієї справи, з огляду на посаду, яку вона обіймала, та характеру трудової діяльності, на репутації останньої.

За змістом ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на 66,7 відсотків, то з відповідача на користь позивачки належить стягнути понесені останньою судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6419 грн. 88 коп. грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 11, 12, 13, 15, 31, 76-82, 133,134, 137, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 посадового окладу Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 39, смт. Любешів, Волинської області, ЄДРПОУ 23017227) з 31 серпня 2018 року.

Стягнути з Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в розмірі 41875 (сорок одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) гривень.

Стягнути з Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6419 (шість тисяч чотириста дев'ятнадцять) гривень 88 копійок.

Стягнути з Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області на користь держави судовий збір в розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 посадового окладу Опорного закладу загальної середньої освіти Любешівський ліцей Любешівської селищної ради Волинської області піддягає до негайного виконання.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Головуючий: ОСОБА_8