П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 804/1038/18
Провадження № 11-1414апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С. ,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Промекономбанк (далі - уповноважена особа, Фонд, ПАТ КБ Промекономбанк відповідно) Костенка Ігоря Івановича на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року (суддя Прудник С. В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року (судді Малиш Н. І., Баранник Н. П., Юрко І. В.) у справі № 804/1038/18 за позовом ПАТ КБ Промекономбанк до державного реєстратора адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубка Валерія Юрійовича (далі - державний реєстратор), треті особи: Департамент послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - Департамент), Фонд, Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Буд-ІІІ (далі - ТОВ Холдинг Буд-ІІІ ), про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2018 року ПАТ КБ Промекономбанк звернулося до суду з позовом до державного реєстратора про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 грудня 2017 року № 39021473.
На обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ Промекономбанк зазначило, що оскаржуваним рішенням відповідача від 28 грудня 2017 року № 39021473 зареєстровано за ТОВ Холдинг Буд-ІІІ право власності на виробничий комплекс залізобетонних виробів - будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Партизанське, вул. Леніна (Заводська), 25е (далі - виробничий комплекс ЗБВ). На думку позивача, вказане рішення державного реєстратора є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки право власності на виробничий комплекс ЗБВ зареєстровано за ТОВ Холдинг Буд-ІІІ незважаючи на арешти, накладені судами на це нерухоме майно.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 02 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року, задовольнив клопотання ТОВ Холдинг Буд-ІІІ та закрив провадження у справі, роз'яснивши позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій зазначила, що підставою для звернення позивача до суду є протиправні дії державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог законодавства. Таким чином, оскільки цей спір не стосується невиконання умов цивільно-правової угоди, не випливає з договірних відносин та дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, він є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Ураховуючи наведене, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У письмових поясненнях представник Фонду підтримав доводи касаційної скарги уповноваженої особи та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Холдинг Буд-ІІІ з посиланням на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 804/20798/14 та від 20 вересня 2018 року у справі № 346/3805/16-а, зазначило, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів ПАТ КБ Промекономбанк у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а стосується права власності на виробничий комплекс, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Розгляд вказаної вище справи має вирішуватися в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 29 листопада 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи з огляду на практику Європейського суду з прав людини стосовно доцільності розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли повинні вирішуватися тільки питання права (рішення від 26 травня 1988 року в справі Екбатані проти Швеції ).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням державного реєстратора від 28 грудня 2017 року № 39021473 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасовано реєстраційну дію - перехід права власності на нерухоме майно - виробничий комплекс ЗБВ та визначено власником частки 99/100 цього нерухомого майна ТОВ Холдинг Буд-ІІІ .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16 січня 2018 року рішення державного реєстратора від 28 грудня 2017 року № 39021473 прийнято на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року (справа № 904/1926/16).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року, постановленим у справі № 904/1926/16, задоволено заяву ТОВ Холдинг Буд-III про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 року у вказаній справі: скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 року; відмовлено в задоволені позову ПАТ КБ Промекономбанк до ТОВ Холдинг Буд-III про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Закриваючи провадження в адміністративній справі, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився й Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, керувався тим, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу права власності на об'єкт нерухомого майна, право на яке є предметом спору у справі № 904/1926/16, що розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому окружний адміністративний суд також урахував, що спірне нерухоме майно є предметом забезпечення виконання зобов'язання за іпотечним договором від 05 жовтня 2007 року № 11-2007.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як установлено матеріалами справи, ПАТ КБ Промекономбанк звернулося до суду з позовом до державного реєстратора, яким проведено державну реєстрацію за ТОВ Холдинг Буд-ІІІ права власності на виробничий комплекс ЗБВ. При цьому між позивачем та третьою особою у справі існує спір про право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, який вирішується у справі № 904/1926/16 в порядку господарського судочинства.
Отже, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі права власності на об'єкт нерухомого майна, що стало підставою для оскарження реєстрації права власності на це майно.
Тобто предметом розгляду в цій справі є законність набуття особою права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.
Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Оскільки позовні вимоги заявлено ПАТ КБ Промекономбанк на захист порушеного, на його думку, права власності на об'єкт нерухомого майна, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У цій справі майно вибуло з володіння позивача, який вважає себе власником, зокрема, через державну реєстрацію права власності за третьою особою. Спір із цих правовідносин з огляду на суб'єктний склад сторін має вирішуватися судами за правилами ГПК України.
З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для закриття провадження в адміністративній справі, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на нерухоме майно.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня , 30 жовтня, 13 листопада та 11 грудня 2018 року у справах № 806/1641/17 (провадження № 11-696апп18), № 809/973/14 (провадження № 11-858апп18), № 809/649/14 (провадження № 11-859апп18) та № 809/874/14 (провадження № 11-994апп18) відповідно.
На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Промекономбанк Костенка Ігоря Івановича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима І. В. Саприкіна
В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська
В. С. Князєв
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 02.04.2019 |
Номер документу | 80854605 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Золотніков Олександр Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні