Постанова

від 28.03.2019 по справі 910/8075/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/8075/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018р. (повне рішення складено та підписано 03.12.2018р.)

у справі №910/8075/18 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Приватного підприємства - фірма Мілленіум-Транс

до Публічного акціонерного товариства Українська Пожежно-Страхова Компанія

про стягнення 21 157,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство - фірма Мілленіум-Транс звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства Українська Пожежно-Страхова Компанія про стягнення 21 157,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яке сталося у зв'язку із неправомірними діями фізичної особи під час керування транспортного засобу, який належить позивачу та цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, було завдано шкоди ПАТ УКРНАФТА . На виконання рішення Господарського суду Рівненської області позивачем було виплачено ПАТ УКРНАФТА страхове відшкодування у сумі 21 157,00 грн., а тому позивач просить суд стягнути вказану суму з відповідача, оскільки його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідачем за страховим полісом АІ5129933.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018р. у справі №910/8075/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Українська пожежень-страхова компанія на користь Приватного підприємства Мілленіум-Транс 20 157,00 грн. основного боргу та судовий збір у розмірі 1 678,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач, сплативши на виконання рішення суду ПАТ Укрнафта 21 157,36 грн. збитків, фактично виконав обов'язок страховика зі сплати страхового відшкодування внаслідок деліктного зобов'язання, яке виникло у зв'язку з ДТП.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018р. по справі №910/8075/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом було порушено норми матеріального права, що проявляється у формі незастосування Закону, який підлягав застосуванню, а саме п.п. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України №1961-IV, та без врахування висновків щодо застосування норм права, що викладені в п. 72 постанови Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №755/18006/15-ц.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018р. у справі №910/8075/18.

Приватне підприємство - фірма Мілленіум-Транс заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що своєчасно повідомив відповідача про настання ДТП та виконав рішення Господарського суду Рівненської області від 13.02.2018р. у справі №918/765/17, за яким стягнуто 21 157,36 грн. збитків.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України: господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного; частина перша); спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина третя); для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. (п. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14.04.2016р. на АЗС № 07/044, що належить ПАТ УКРНАФТА та розташована за адресою: с. Верхня Криниця, вул. Калинова, 1-б, сталася ДТП за участю автомобіля Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом WIELTON NS34S державний номер НОМЕР_2. Автомобіль знаходився під керуванням особи, яка працювала водієм в Приватному підприємстві-фірмі Мілленіум-Транс .

Внаслідок ДТП було пошкоджено облицювання колони навісу ПРК і елемента між колон, чим спричинено ПАТ УКРНАФТА матеріальні збитки.

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство Укрнафта в особі Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного підприємства-фірми Мілленіум-Транс про відшкодування майнової шкоди в сумі 21 157,36 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.02.2018р. у справі №918/765/17 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства-фірми Мілленіум-Транс на користь ПАТ Укрнафта 21 157,36 грн. збитків. Платіжним дорученням №3156 від 14.03.2018р. позивачем було сплачено 21 157,36 грн. на виконання рішення Господарського суду від 13.02.2018р. у справі №918/765/17.

Згідно полісів №АІ/5129933 та №АІ/5129934 цивільно-правова відповідальність Приватного підприємства - фірми Мілленіум-Транс щодо належного йому автомобіля MERCEDES-BENZ 1840, державний номер НОМЕР_1 з причепом WIELTON NS34S, державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована у ПАТ Українська пожежно-страхова компанія .

Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду майну становить 50 000,00 грн., франшиза 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України Про страхування .

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом а пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у межах, передбачених договором обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності, є відповідач.

При цьому, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Разом з цим, суд першої інстанції правомірно зменшив розмір відповідальності на суму франшизи відповідно до вимог ст. 12.1. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

За таких обставин, вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню частково.

Щодо доводів, наведених у апеляційній скарзі, то Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018р. по справі 755/18006-15-ц було визначено, що саме на страховика, на випадок виникнення деліктного зобов'язання, покладено обов'язок в межах страхової суми виконати обов'язок винуватця ДТП по відшкодуванню понесених потерпілим збитків.

Крім того, відповідно до п. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

З зазначеної норми вбачається, що страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків, проте не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018р. у справі №910/8075/18.

керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018р. у справі №910/8075/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/8075/18 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова