Постанова

від 26.03.2019 по справі 906/815/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Справа № 906/815/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Величко К.Я.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.11.2018 року у справі № 906/815/18 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром"

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

про стягнення 451942,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.11.2018 року у справі № 906/815/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 451942,45 грн. задоволено частково. Зменшено розмір пені до 30204,76 грн. Присуджено до стягнення з ДП "Житомирський бронетанковий завод" на користь ТзОВ "Торговий Дім "Укрспецпром" 358275, 09 грн. основного боргу, 30204,76 грн. пені, 6553,56 грн. 3% річних, 7545,98 грн. інфляційних втрат, 6491,76 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ДП "Житомирський бронетанковий завод" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив вказане рішення скасувати в частині зменшення штрафних санкцій на 46365,56 грн. та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 99%.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник позивача не з'явився. При цьому, від останнього на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрспецпром" (постачальник/позивач) та Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (покупець/відповідач) укладено договір №536 (далі - договір, а.с. 30-34), згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язувався виготовити та передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у специфікаціях, надалі - "продукція", на умовах та в строки, передбачені договором.

Відповідно до п.1.3. договору, продукція, яка поставляється постачальником, придбавається та використовується покупцем на виконання останнім умов Державного контракту за державним оборонним замовленням №342/3/5/16/99 від 27.12.2016, укладеного з Міністерством оборони України для проведення капітального ремонту військової техніки.

Кількість, ціна та номенклатура продукції вказується у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п.2.1. договору).

Згідно з п.2.2 договору якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ДСТУ, технічній документації) для даного виду продукції. Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом поставки за договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам Договору, щодо якості та номенклатури.

Відповідно до п.2.4. договору, якість продукції, що є предметом договору перевіряється комісією Управління якості покупця з залученням представників філії ПЗ №637, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю, на кожну окрему партію продукції.

У разі виявлення недоліків під час приймання продукції по якості, номенклатурі, комплектності, умовам договору, постачальник усуває виявлені недоліки, доукомплектовує продукцію за місцем розташування покупця (за письмовою згодою покупця) протягом 30 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. В разі неможливості усунути виявлені недоліки, продавець здійснює заміну продукції на таку, що відповідає вимогам договору, протягом 30 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. Продукція, відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою та зберігається в умовах не змішування з іншими однорідними вантажами. Витрати по заміні продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника, в тому числі витрати пов'язані з транспортуванням продукції (пункт 2.5. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що поставка продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника, можливо через перевізника на склад в місці знаходження покупця (або на інших умовах, обговорених сторонами), в строки/терміни встановлені сторонами у відповідній специфікації. Моментом поставки кожної окремої партії продукції та передача її покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п.3.2. договору постачання продукції здійснюється партіями. Асортимент та кількість кожної партії повинні відповідати продукції, визначеної специфікацією. Постачальник зобов'язаний повідомити покупця про прогнозовану дату поставки продукції не пізніше 3 (трьох) днів до дати поставки.

Відповідно до п.3.3. договору, право власності на продукцію переходить до покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної.

Оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка) (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2. договору, покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

- покупець перераховує постачальнику попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості продукції, що постачається відповідно до специфікації на протязі 7 (семи) робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку на оплату.

- остаточний розрахунок за партію відвантаженої продукції в розмірі 50% здійснюється покупцем на протязі 7-ми банківський днів, з моменту поставки партії продукції та підписання сторонами видаткової накладної.

Сторонами договору, у кожному окремому випадку можуть бути встановлені інші від встановлених в п.5.2. договору умови оплати, які визначаються у відповідній специфікації (умови оплати визначені у специфікації є пріоритетними над умовами договору) (пункт 5.3 договору).

Згідно з п.6.1. договору, постачальник зобов'язаний поставити продукцію, яка є предметом договору, в строки та на умовах визначених договором, а також інших документів, які є його невід'ємною частиною.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії договору (п.10.5 договору).

27 грудня 2017 року до договору №536/ДК від 12.10.2017 сторонами було підписано додаткову угоду №1 (а.с.35), відповідно п.1 якої сторони домовились продовжити дію договору №536/ДК від 12.10.2017, а саме пункт 10.5 договору виклали в новій редакції: даний договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 30.03.2018року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії договору.

В подальшому, 12 жовтня 2017 року до договору №536 від 12.10.2017, сторонами було підписано Специфікацію №1, Специфікацію №2, Специфікацію №3, Специфікацію №4, Специфікацію №5, згідно пункту 1 яких, постачання та оплата продукції здійснюється сторонами за цінами та на умовах даних Специфікацій: найменування продукції - Прилад ТНПО-170А та Прилад ТНП-350Б відповідно (а.с. 36-39, 157).

Пунктом 3 вказаних специфікацій, сторони визначили ціну продукції кожної специфікації.

Постачання продукції здійснюється партіями, власними силами та за рахунок постачальника на адресу покупця (Житомирська область, смт.Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1), в кількості та на умовах, зазначених в Специфікації.

Термін поставки продукції по специфікації складає 3 календарних днів, з моменту отримання заявки покупця.

Умови оплати: 14 календарних днів по факту поставки продукції на склад покупця та проходження вхідного контролю (абз.3 п.3 специфікацій №1,2,3,4,5 від 12.10.2017р).

Договір та специфікації підписані представниками сторін та скріплені їх печатками підприємств.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 358275,09грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №РН-0000001 від 04.01.2018р на суму 107480,81грн, №РН-0000002 від 04.01.2018р на суму 66000,00грн, №РН-0000026 від 18.01.2018р на суму 125394,28грн, №РН-0000027 від 18.01.2018р на суму 59400,00грн (а.с.40-43).

Як уже зазначалось, в договорі (п.5.3) сторони погодили, що умови оплати, які визначаються у відповідній специфікації, є пріоритетними над умовами договору. В специфікації (абз. 3 пункту 3 специфікацій №1,2,3,4,5 від 12.10.2017) сторони погодили умови оплати: 14 календарних днів по факту поставки продукції на склад покупця та проходження вхідного контролю.

Відповідно до п.2.4. договору, якість продукції, що є предметом договору перевіряється комісією Управління якості покупця з залученням представників філії ПЗ №637, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю, на кожну окрему партію продукції.

Судом встановлено, що у відповідності до умов п.3 специфікацій №1,2,3,4,5 до договору №536 від 12.10.2017, на кожну партію продукції відповідачем комісійно складалися акти вхідного контролю.

Так, відповідачем було складено:

- 12.01.2018р акт вхідного контролю №18 (накладна №РН-0000001 від 04.01.2018р), згідно якого майно придатне до подальшого використання за призначенням (а.с.179);

- 19.01.2018р акт вхідного контролю №17 (накладна №РН-0000002 від 04.01.2018р, згідно якого майно придатне до подальшого використання за призначенням (а.с.178);

- 22.01.2018р акт вхідного контролю №62 (накладна №РН-0000026 від 18.01.2018р, згідно якого майно придатне до подальшого використання за призначенням (а.с.181);

- 22.01.2018р акт вхідного контролю №61 (накладна №РН-0000027 від 18.01.2018р, згідно якого майно придатне до подальшого використання за призначенням (а.с.180).

Таким чином, згідно погоджених сторонами строків проведення розрахунків та умов договору, за отриману продукцію відповідач зобов'язаний був здійснити остаточний розрахунок:

- за видатковою накладною №РН-0000001 від 04.01.2018р на суму 107480,81грн в строк до 26.01.2018р;

- за видатковою накладною №РН-0000002 від 04.01.2018р на суму 66000,00грн в строк до 02.02.2018р;

- за видатковою накладною №РН-0000026 від 18.01.2018р на суму 125394,28грн в строк до 05.02.2018р;

- за видатковою накладною №РН-0000027 від 18.01.2018р на суму 59400,00грн в строк до 05.02.2018р.

Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, оплату за отриманий товар не здійснив.

Внаслідок таких неправильних дій відповідача останнім створена заборгованість в розмірі 358275,09 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №01/08 від 01.08.2018р про погашення заборгованості та сплати штрафних санкцій (а.с. 52-57, 59).

Листом №01-11/2827 від 10.10.2018р ДП "Житомирський бронетанковий завод" повідомив позивача про те, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, змінено керівництво, проводяться заходи оптимізації чисельності працівників. Крім того в листі зазначено, що одночасне виконання боргових зобов'язань без вирішення питання про відстрочення оплати призведе до неможливості сплати обов'язкових платежів та зборів до державного бюджету, заблокує роботу підприємства, що поставить під загрозу виконання державного замовлення. Також у листі вказано, що після затвердження планової документації по виводу підприємства з кризової ситуації та врегулювання перспективного ПЗ за ДОЗ, орієнтовано у другій декаді жовтня 2018 року позивача буде запрошено для вирішення питання щодо погашення заборгованості (а.с.139).

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 358275,09 грн. обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо правомірності стягнення з останнього 7545,98 грн. інфляційних нарахувань та 6553,56 грн відсотків річних. При цьому, у стягненні 404,29 грн відсотків річних та 2593,21 грн інфляційних суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та відповідно пред'явлено до стягнення безпідставно.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення строку проведення остаточного розрахунку з оплати продукції (абз.2 п.5.2 договору), покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день не виконання зобов'язання.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору та зважаючи, що п. 7.2. договору передбачена майнова відповідальність, суд першої інстанції визнавши розрахунок пені, наданий позивачем невірним та провівши його самостійно з урахуванням приписів ст.232 ГК України, правомірно задоволив пеню в розмірі 60409,52 грн., зменшивши її розмір на 50%. При цьому, у стягненні 16160,80 грн пені суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та, відповідно, пред'явлено до стягнення безпідставно.

Посилання ДП "Житомирський бронетанковий завод" на те, що судом першої інстанції неправомірно зменшено розмір штрафних санкцій лише на 50%, тоді як останнє просило зменшити на 99%, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" є стратегічним державним підприємством та його заборгованість перед позивачем виникла не з вини відповідача. Зазначив, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" було укладено з Міністерством оборони України державний контракт за державним оборонним замовленням. На даний час, враховуючи специфіку відповідача, первині документи позивача на оплату продукції за оспорюваним договором передані до військового представництва на погодження яке відбувається тривалий час. У зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом враховується, що договір №536 від 12.10.2017 було укладено між сторонами на виконання умов Державного контракту за державним оборонним замовленням №342/3/5/16/99 від 27.12.2016, укладеного з Міністерством оборони України для проведення капітального ремонту військової техніки (п.1.3 договору). Кошти виділені Міністерством оборони України на виконання вказаного Державного контракту є коштами з цільовим призначенням. Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" є стратегічним підприємством і приймає участь у посиленні обороноздатності України (здійснює відповідні види ремонту військової броньованої техніки), під час проведення на сході країни Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Господарський суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення пені, врахував стратегічність ДП "Житомирський бронетанковий завод" та його значимість у посиленні обороноздатності України, а також те, що відповідачем неумисно порушено умови договору.

Матеріалами справи підтверджується, що при вирішенні клопотання про зменшення розміру пені, суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, з огляду на що визнав за можливе реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50%, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 26 листопада 2018 року у справі №906/815/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №906/815/18 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "01" квітня 2019 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Дужич С.П.