Рішення

від 28.03.2019 по справі 904/4102/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2019м. ДніпроСправа № 904/4102/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Державного підприємства "Торецьквугілля", м. Торецьк, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача ОСОБА_1 - адвокат за ордером № 1385 від 02.07.2018

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Торецьквугілля" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС", в якій просить останнього повернути якір електродвигуна ДРТ-13 позивачеві в відремонтованому стані.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №1-ТД від 12.01.2016 на виконання послуг з ремонту гірничошахтного устаткування (складових частин) в частині виконання ремонтних робіт та повернення відремонтованого обладнання.

Ухвалою суду від 14.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 02.10.2018.

Ухвалою від 02.10.2018 відкладено розгляд справи на 28.10.2018.

Ухвалою від 29.10.2018 підготовче засідання відкладено до 06.11.2018.

31.10.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що у зв'язку з тим, що позивач не сплатив вартість вже виконаних робіт за договором, у відповідача виникло право притримати обладнання та будь-яке інше майно позивача, яке було надано (набуто) відповідачем на правових підставах до виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

31.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою, в якій заявляє вимоги про стягнення з Державного підприємства "Торецьквугілля" на свою користь заборгованість у розмірі 75 281,36 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 55 614,70 грн., 3% річних у розмірі 3 733,48 грн., інфляційне збільшення витрат у розмірі 15 933,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Державним підприємством "Торецьквугілля" умов Договору №1-ТД від 12.01.2016 на виконання послуг з ремонту гірничошахтного устаткування (складових частин), в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт.

Ухвалою від 05.11.2018, повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами.

Представник позивача в судове засідання 06.11.2018 не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів до відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.11.2018.

19.11.2018 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" на ухвалу суду від 05.11.2018 по справі №904/4102/18 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 року зупинено провадження у справі № 904/4102/18 на період до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018 у справі № 904/4102/18.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018 у справі № 904/4102/18., залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018 у справі № 904/4102/18 залишено без змін.

26.12.2018 справа №904/4102/18 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2019 поновлено провадження у справі.

21.01.2019 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит справи для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" на ухвалу суду від 05.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 по справі №904/4102/18.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 року зупинено провадження у справі № 904/4102/18 на період до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" на ухвалу суду від 05.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 по справі №904/4102/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.02.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" на ухвалу суду від 05.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 по справі №904/4102/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

05.03.2019 справа №904/4102/18 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019, поновлено провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 19.03.19 р. о 10:15год.

В судове засідання 19.01.2019 представник Позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Відповідача в призначеному судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та надав клопотання в якому просить суд врахувати додані до зустрічного позову додатки під час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.03.2019 о 10:45год.

Представник Позивача в судове засідання 21.03.2019 не з'явився.

Представник Відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання уповноваженого представника.

В судовому засіданні 21.03.2019 розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019 відкладено розгляд справи до 28.03.2019 о 11:30 год.

28.03.2019 позивач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 28.03.2019 відповідач проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві та запереченнях на позов.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 28.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2016 між Державним підприємством "Дзержинськвугілля", яке в подальшому змінило назву на Державне підприємство «Торецьквугілля» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" (далі - виконавець, відповідач) укладено договір № 1-ТД на виконання послуг гірничошахтного устаткування (складових частин) на підставі відкритих торгів від 26.11.2015 року (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню у встановлений цим договором строк послуг з капітального ремонту (33.12.1 - ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності) згідно з вимогами стандарту СОУ-10.1.00174071.003:2008, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані послуги у передбачений цим договором термін.

Згідно з п. 1.2. договору, Найменування, кількісні характеристики, ціна та вартість послуг визначені у Додатку №1 Специфікація , який є складовою і невід'ємною частиною договору. Кошторисна вартість послуг з ремонту визначена у додатку №2 Кошторисна калькуляція .

За приписами п. 1.3. договору обладнання яке підлягає ремонту , обладнання - гірничошахтне устаткування або його окремі складові частини, що складають предмет цього договору у відповідності з пунктом 1.1. та Додатком №1 цього договору, і передбачені стандартом СОУ-10.1.00174071.2008.

У відповідно до п. 2.1. договору ремонт обладнання здійснюється на підприємці виконавця за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, 56. Транспортування обладнання на підприємство виконавця здійснюється транспортом виконавця.

Обладнання, яке підлягає ремонту, повинно бути передано замовником та прийнято виконавцем шляхом підписання сторонами акту здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.2.1. договору акт здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування надається замовником для підписання виконавцю в день завезення на підприємство виконавця.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що датою здавання обладнання у капітальний ремонт є дата підписання сторонами акту здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування, а у разі підписання такого акту з відомістю некомплектності - дата повного укомплектування обладнання замовником в межах строку відповідно до пункту 2.2.5. цього договору.

Згідно п.2.4.1. договору виконавець вважається таким, що прийняв на себе господарське зобов'язання з виконання послуг, що складають предмет цього договору починаючи з дати, зазначеної у пункті 2.4. цього договору. З цієї ж дати починається строк виконання послуг, передбачений пунктом 3.4. цього договору.

Пунктом 2.6. договору встановлено, що разом з обладнанням замовник передає виконавцю: дефектний акт замовника, копію аварійного акту у разі ремонту обладнання внаслідок аварії; товарно-транспортну накладну; акт здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування; формуляр у разі його наявності.

У відповідності до п. 3.4. договору строк виконання послуг не може перевищувати 30 календарних днів з дати здавання обладнання у капітальний ремонт у відповідності з пунктом 2.4. цього договору.

За три дні до закінчення ремонту обладнання, виконавець письмово повідомляє замовника про його завершення, при цьому визначає дату приймально-здавальних випробувань, у відповідності з ДСТУ 2364. ГОСТ 20831, та приймання обладнання з капітального ремонту (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору обладнання вважається переданим замовнику з моменту підписання сторонами акту приймання з капітального ремонту, отримання замовником акту приймання з капітального ремонту та фактичної передачі обладнання замовнику. У разі невиконання хоча б однієї з зазначених дій, обладнання не вважається переданим замовнику.

Загальна вартість послуг за цим договором складає 713 838,00 грн., у тому числі 20% ПДВ 118 973,00 грн. Вона складається із сум, зазначених у додатку №1, який є складовою та невід'ємною частиною договору (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.2. договору розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України за фактично виконаних послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після підписання Акту приймання з капітального ремонту.

Згідно з п. 6.4.4 договору, у випадку безпідставного утримання виконавцем відремонтованого та не відремонтованого обладнання протягом більш ніж 1 місяця після закінчення строку передбаченого п. 3.4. цього договору, та у випадках чинення виконавцем перешкод для забирання обладнання замовника незаконно. В такому випадку замовник має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння у відповідності з нормами Цивільного кодексу України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31.12.2016 року (п. 9.1. договору).

Сторонами підписано специфікацію до договору (а.с. 32), відповідно до якою сторонами було узгоджено найменування послуг: капітальний ремонт електродвигуна ДРТ-13 у кількості 10 одиниць та капітальний ремонт якоря до електродвигуна ДРТ-13 у кількості 5 одиниць. Загальна вартість капітального ремонту обладнання складає 118 973,00 грн.

01.02.2016 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору на виконання послуг з ремонту гірничошахтного устаткування (складових частин) № 1-ТД від 12.01.2016.

В зазначеній додатковій угоді сторони внесли зміни у розділ 1 Предмет договору , виклали пункт 1.2. в наступній редакції: Найменування, кількісні характеристики, ціна та вартість послуг визначені у Додатку №1 Специфікація (в редакції додаткової угоди №1 від 01.02.2016 року), який є складовою і невід'ємною частиною договору, Кошторисна вартість послуг з ремонту визначена у додатку № 2 Кошторисна калькуляція (в редакції додаткової угоди №1 від 01.02.2016 року).

Також, відповідно до п. 1.2. додаткової угоди №1 сторони внесли зміни у розділ 5 Ціна Договору та порядок розрахунків виклавши пункт 5.1. в наступній редакції: 5.1. Загальна вартість послуг за цим договором складає шістсот вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім грн. (687 478 гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 114 573,00 грн. Вона складається із сум, зазначених у додатку №1 (в редакції додаткової угоди №1 від 01.02.2016 року), який є складовою та невід'ємною частиною договору .

Також сторонами підписано специфікацію в новій редакції (а.с. 34) відповідно до якою сторонами було узгоджено найменування послуг: капітальний ремонт електродвигуна ДРТ-13 у кількості 10 одиниць та капітальний ремонт якоря до електродвигуна ДРТ-13 5 одиниць. Загальна вартість капітального ремонту обладнання складає 114 573,00 грн.

Сторонами 18.08.2016 та 11.10.2016 підписано додаткові угоди №1 та №2 до договору, якими сторони внесли зміни до розділу 11 договору юридичні адреси та реквізити сторін , і виклали реквізити позивача в новій редакції.

Згідно товарно-транспортної накладної №Р18/07 від 18.07.2016 (а.с.35), акту здавання обладнання в ремонт б/н від 18.07.2016 (а.с.36) на користь відповідача були здані у капітальний ремонт 1 електродвигун ДРТ-13 (гарантійний ремонт) та 1 якір ДРТ-13.

Як зазначає позивач, після спливу 30 денного строку встановленого на ремонт, відповідачем на користь позивача не було повернуто з ремонту якір ДРТ-13.

Сторонами 01.06.2017 проведено звірку та встановлено, що у відповідача для проведення капітального ремонту знаходиться якір ДРТ-13, що підтверджується Актом звіряння ремфонду (а.с. 40).

В матеріалах справи наявний лист відповідача вих. №97 від 21.07.2017, яким відповідач повідомив позивача про існування заборгованості згідно підписаних актів виконаних робіт за такими договорами: № 1-ТД від 12.01.2016 в сумі 55 614,17 грн., №2-ТД від 24.03.2015 в сумі 48 960,76 грн., №20 від 21.07.2015 в сумі 47 150,40 грн. Відповідач зазначив, що призупинив виконання своїх зобов'язань за договорами у зв'язку несплатою позивачем за виконані роботи. Також відповідач повідомив, що ТОВ "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" використовує своє право на утримання (притримання) обладнання (ремфонда), яке було передано за договорами для проведення подальшого ремонту. У зв'язку з тривалим невиконанням своїх зобов'язань по оплаті за Договором, ціни на ремонтні роботи узгоджені раніше стали неактуальними, а термін дії договорів закінчився, тому відповідач повідомив про відмову від Договорів в частині подальшого проведення ремонту обладнання (розірвання з моменту отримання листа).

14.11.2017 Позивач звернувся до відповідача з претензією №10/1441 про повернення якоря ДРТ-13 та про сплату штрафних санкцій (а.с.41), претензія отримана відповідачам 14.12.2017, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.42).

Відповідач відповіді на претензію не надав, якір ДРТ-13 не повернув, що і стало причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд дійшов висновку відмову у задоволенні позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на норми ст. 387 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Однак, не може бути кваліфікований як віндикаційний і ґрунтуватися на ст. 387 ЦК України позов, про передання речі, якщо обов'язок передати її ґрунтується на договорі.

Тобто, відповідно до ст. 387 ЦК України позов може бути пред'явлений тоді, коли відповідач незаконно заволодів річчю.

В даному випадку, відповідач отримав якір електродвигуна в ремонт відповідно до умов договору від 12.01.2016 № 1-ТД на виконання послуг гірничошахтного устаткування (складових частин) на підставі відкритих торгів від 26.11.2015 року, укладеного між сторонами, отже посилання позивача на ст. 387 ЦК України є помилковим.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Під правоздатністю пред'являти позови, вимагати відшкодування шкоди й домагатися рішення суду розуміють право подання позову до суду, який наділений повноваженнями розглядати питання фактів і права, що стосуються конкретного спору, з метою постановлення рішення, що матиме обов'язкову силу (рішення ЄСПЛ від 23 червня 1981 року у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проти Бельгії , заяви № 6878/75, 7238/75).

Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, тобто самостійно визначає яке його право є порушеним та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. При цьому, судам слід з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способом, визначеним у законодавстві.

За змістом ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

ОСОБА_2 особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. ОСОБА_2 особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.ст. 15, 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За змістом статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово- правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна не має договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, відповідач отримав якір електродвигуна в ремонт відповідно до умов договору від 12.01.2016 № 1-ТД на виконання послуг гірничошахтного устаткування (складових частин) на підставі відкритих торгів від 26.11.2015 року, укладеного між сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 3.4. договору, строк виконання ремонту обладнання не повинен перевищувати 30 календарних днів з дати здавання обладнання у капітальний ремонт у відповідності з пунктом 2.4. цього договору, тобто до 17.08.2016 року.

У строки, встановлені договором, відповідач обладнання не повернув та притримав його, мотивуючи це наявністю у позивача заборгованості за договором №1-ТД від 12.01.2016 та іншими договорами, що були укладені між сторонами.

Відповідно до актів виконаних будівних робіт (№ 2016-594-1, № 2016-594-2, № 2016-594-3 за червень 2016 року) та довідок про вартість робіт, загальна вартість виконаних робіт складає 153 614,70 грн.

Отже, за умовами договору, позивач зобов'язаний здійснити оплату за виконані роботи протягом 30 календарних днів після підписання акту виконаних робіт за червень 2016 року, тобто до 01.08.2016 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму 98 000,00 грн.

Суму боргу за Договором у розмірі 55 614,70 грн. позивач не сплатив.

Статтею 856 ЦК України визначено, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Для захисту права підрядника на отримання винагороди та інших платежів від замовника зазначеною статтею встановлена можливість підрядника притримати результати робіт, устаткування, залишок невикористаного матеріалу, а також іншого майна замовника у разі затримки передачі коштів замовником.

При застосування такого забезпечення зобов'язання сторони повинні враховувати загальні положення правового змісту, які передбаченні ст. ст. 594 - 597 ЦК України.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 594 ЦК України передбачено право притримання, зокрема, встановлено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредитору пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Правова конструкція притримання може застосовуватись у всіх випадках, коли наявними є умови, що називаються у ч. 1 ст. 594 ЦК. Вони такі: 1) кредитор правомірно володіє річчю, що підлягає переданню боржникові або особі, яку визначає боржник; 2) невиконання боржником у встановлений строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або щодо відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат чи інших збитків. У відповідних випадках строк виконання зобов'язання боржника оплатити річ визна чається згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК, яка може застосовуватись і стосовно зобов'язання про відшкодування збитків.

Спеціальне зазначення в ст. 856 ЦК на право підрядника притримати річ не виклю чає застосування притримання в інших випадках, що підпадають під дію ст. 594 - 597 ЦК.

Притримання, як спосіб забезпечення виконання зобов'язання виникає безпосередньо із закону. Отже, не вимагається, щоб таке право було передбачено договором. Притриманням забезпечується, як правило, вимоги кредитора, виражені в грошовій формі.

Відповідно до ст. 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Отже, на кредитора покладається обов'язок негайно повідомити боржника про те, що від притримує річ. Наслідком невиконання цього обов'язку може бути вимога боржника про відшкодування збитків, оскільки притримання речі без повідомлення про це боржника набуває ознаки правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже, порушення зустрічного зобов'язання замовника (позивача) в частині оплати за Договором, надає право підряднику (відповідачу) зупинити виконання свого обов'язку щодо подальшого виконання своїх зобов'язань за договором, а також в подальшому відмовитись від договору шляхом його розірвання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив позивачу лист вих. №97 від 21.07.2017, яким повідомив позивача про існування заборгованості згідно підписаних актів виконаних робіт за такими договорами: №1-ТД від 12.01.2016 в сумі 55 614,17 грн. та зазначив, що призупинив виконання своїх зобов'язань за договорами у зв'язку несплатою позивачем за виконані роботи. Також відповідач повідомив, що ТОВ "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС"використовує своє право на утримання (притримання) обладнання (ремфонда), яке було передано за договорами для проведення подальшого ремонту . У зв'язку з тривалим невиконанням своїх зобов'язань по оплаті за Договором, ціни на ремонтні роботи узгоджені раніше стали неактуальними, а термін дії договорів закінчився, тому відповідач повідомив про відмову від Договорів в частині подальшого проведення ремонту обладнання (розірвання з моменту отримання листа). Також у зв'язку з призупиненням господарської діяльності ТОВ "Виробниче об'єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" в частині ремонтних робіт та передачі площ та потужностей в оренду, відповідач просив позивача ініціювати приймання ти вивіз (транспортування) ремфонду (обладнання) з території відповідача .

Отже, Підрядник повідомив Замовника про зупинення виконання зобов'язань за Договором, про притримання обладнання, яке є в наявності у Замовника та про право надалі відмовитися від Договору в частині подальшого виконання капітального ремонту обладнання, та просив позивача здійснити транспортування обладнання з території відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач листом вих. №97 від 21.07.2017 був належним чином повідомлений про застосування відповідачем права, передбаченого ст. 856 ЦК України.

При цьому, позивач заборгованість не сплатив, обладнання з території відповідача не вивіз.

За таких обставин, та враховуючи, неналежне виконання позивачем зобов'язань з оплати робіт, суд не вбачає в діях відповідача ознак безпідставного притримання обладнання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути якір електродвигуна ДРТ-13 позивачеві у відремонтованому стані .

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Торецьквугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.04.2019

Суддя ОСОБА_5