Постанова

від 26.06.2019 по справі 904/4102/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4102/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Коваль Л.А., Кузнецов В.О. (зміна складу колегії суддів відбулась на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019)

секретар судового засідання Кисельов Є.О.

за участю представників:

від відповідача: Носова В.І., ордер серія ДП№1385/000029 від 02.12.2018 р., адвокат;

представник позивача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Торецьквугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019, повне рішення складено 01.04.2019, суддя Назаренко Н.Г., у справі №904/4102/18

за позовом Державного підприємства "Торецьквугілля", м. Торецьк, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 Державне підприємство "Торецьквугілля" звернулось з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про витребування майна (якоря з електродвигуна ДРТ-13) з чужого незаконного володіння, яке знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання" "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС". Позивач просив суд зобов`язати відповідача повернути якір з електродвигуна ДРТ-13 у відремонтованому стані.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання послуг з ремонту гірничошахтного устаткування (складових частин) в частині виконання ремонту якоря з електродвигуна ДРТ-13 у строк, встановлений п. 3.4 договору, та повернення відремонтованого обладнання.

Позивач вважає, що відповідач порушив його право власності на якір з електродвигуна ДРТ-13, а тому, посилаючись на норми ст. ст. 317, 321, 387 ЦК України, просить витребувати з чужого незаконного володіння зазначене майно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що витребування майна шляхом віндикації застосовується на підставі ст. 387 ЦК України лише до відносин речово - правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна не має договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Однак, у даному випадку, відповідач отримав якір з електродвигуна в ремонт на підставі договору на виконання послуг гірничошахтного устаткування (складових частин), укладеного між сторонами. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача ознак безпідставного та незаконного володіння обладнанням позивача, оскільки спірні правовідносини виникли із договірних зобов`язань, а тому перебування якоря з електродвигуна у незаконному володінні відповідача позивачем не доведено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Торецьквугілля" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову та зобов`язання відповідача повернути позивачу якір з електродвигуна у відремонтованому стані.

Апелянт вважає, що встановлені обставини судом першої інстанції щодо наявного в матеріалах справи листа відповідача від 21.07.2017, яким повідомлено позивача про існуючу заборгованість за договором, про відмову відповідача від договорів в частині подальшого ремонту обладнання та розірвання договорів з моменту отримання позивачем цього листа - не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення на адресу позивача цього листа та його отримання, відтак, договір на ремонт електродвигунів на період передання обладнання в ремонт був чинний і відповідач не мав права відмовлятись в односторонньому порядку від виконання своїх зобов`язань. Посилається на незастосовані судом норми ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України, згідно яких одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається та не дослідження судом умов п. п. 10.2, 10.3 договору стосовно додержання сторонами умов розірвання договору. Таким чином, на думку апелянта, відповідач безпідставно утримує якір з електродвигуна, порушуючи строки для ремонту і повернення обладнання, встановлені п. 3.4 договору. Скаржник зазначає, що існуюча заборгованість у позивача виникла за ремонт попередніх електродвигунів, а не за ремонт якоря електродвигуна. Вважає, що відповідач не позбавлений права стягнути існуючу заборгованість в іншому судовому провадженні з іншим предметом спору. Стверджує, що право на оплату за ремонт якоря з електродвигуна у позивача не настало, оскільки відповідно до п. 5.2. договору замовник здійснює оплату фактично виконаних послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 30-ти календарних днів після підписання Акту приймання з капітального ремонту, а тому спірне майно залишається у незаконному володінні відповідача.

28.05.2019р. на адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погодився з доводами апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду залишити без змін. (т.2 а.с.1-6) У відзиві відповідач пояснив, що підставою знаходження обладнання позивача на території відповідача є акт здавання обладнання відповідачу в ремонт на виконання умов договору, тому посилання апелянта на безпідставність знаходження майна у відповідача необґрунтовані. Листом від 21.07.2017 відповідач повідомив позивача про відмову від договору щодо подальшого проведення ремонту обладнання та про необхідність позивачу організувати вивіз обладнання з території відповідача, яке перебуває в ремонті, однак позивач не забрав обладнання у відповідача. Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачем та отримання позивачем листа від 21.07.2017р. Відповідач вважає, що правомірно скористався своїм правом на відмову від виконання договору з урахуванням підстав для розірвання договору відповідно до ст. 651 ЦК України та просив позивача забрати обладнання.

26.06.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, встановлені судом першої інстанції та апеляційної інстанції.

12.01.2016 між Державним підприємством Дзержинськвугілля , яке в подальшому змінило назву на Державне підприємство Торецьквугілля (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС (виконавець) укладено договір № 1-ТД на виконання послуг з ремонту гірничошахтного устаткування (складових частин) на підставі відкритих торгів від 26.11.2015 року (далі договір). (т. 1 а.с.26-31)

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31.12.2016 року (п. 9.1. договору).

Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

За умовами пункту 1.1 договору виконавець приймає на себе обов`язки по виконанню у встановлений цим договором строк послуг з капітального ремонту (33.12.1 - ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності) згідно з вимогами стандарту СОУ-10.1.00174071.003:2008, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані послуги у передбачений цим договором термін.

Сторони визначили поняття обладнання, яке підлягає ремонту , обладнання - гірничошахтне устаткування або його окремі складові частини, що складають предмет цього договору у відповідності з пунктом 1.1. та Додатком №1 цього договору, і передбачені стандартом СОУ-10.1.00174071.2008. (п. 1.3 договору)

Найменування, кількісні характеристики, ціна та вартість послуг визначені у Додатку №1 Специфікація , який є складовою і невід`ємною частиною договору. Кошторисна вартість послуг з ремонту визначена у додатку №2 Кошторисна калькуляція . (п. 1.2 договору)

Відповідно до п. 2.1 договору ремонт обладнання здійснюється на підприємцстві виконавця за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, 56. Транспортування обладнання на підприємство виконавця здійснюється транспортом виконавця.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.2.1. договору обладнання, яке підлягає ремонту, повинно бути передано замовником та прийнято виконавцем шляхом підписання сторонами акту здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування. Акт здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування надається замовником для підписання виконавцю в день завезення обладнання на підприємство виконавця.

Згідно п. 2.4 датою здавання обладнання у капітальний ремонт є дата підписання сторонами акту здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування, а у разі підписання такого акту з відомістю некомплектності - дата повного укомплектування обладнання замовником в межах строку відповідно до пункту 2.2.5. цього договору.

За умовами п. 2.4.1 договору виконавець вважається таким, що прийняв на себе господарське зобов`язання з виконання послуг, що складають предмет цього договору, починаючи з дати, зазначеної у пункті 2.4. цього договору. З цієї ж дати починається строк виконання послуг, передбачений пунктом 3.4. цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору строк виконання послуг не може перевищувати 30 календарних днів з дати здавання обладнання у капітальний ремонт у відповідності з пунктом 2.4. цього договору.

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що за три дні до закінчення ремонту обладнання, виконавець письмово повідомляє замовника про його завершення, при цьому визначає дату приймально-здавальних випробувань, у відповідності з ДСТУ 2364. ГОСТ 20831, та приймання обладнання з капітального ремонту.

Відповідно до п. 3.6. договору обладнання вважається переданим замовнику з моменту підписання сторонами акту приймання з капітального ремонту, отримання замовником акту приймання з капітального ремонту та фактичної передачі обладнання замовнику. У разі невиконання хоча б однієї з зазначених дій, обладнання не вважається переданим замовнику.

Пунктом 3.6.3. договору встановлено, що транспортування обладнання здійснюється транспортом замовника в день підписання сторонами акту приймання з капітального ремонту.

За умовами п. 5.3. договору всі транспортні витрати по доставці обладнання до місця ремонту та повернення його проводиться за рахунок замовника.

За умовами пункту 5.1. договору загальна вартість послуг за цим договором складає 713 838,00 грн, у тому числі 20% ПДВ 118 973,00 грн. Вона складається із сум, зазначених у додатку №1, який є складовою та невід`ємною частиною договору.

Пунктом 5.2. договору погоджено, що розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України за фактично надані послуги. Замовник здійснює оплату фактично виконаних послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після підписання Акту приймання з капітального ремонту.

Відповідальність сторін визначена у розділі 6 договору, серед іншого, пунктом 6.1. сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 6.4.4 договору у випадку безпідставного утримання виконавцем відремонтованого та не відремонтованого обладнання протягом більш ніж 1 (одного) місяця після закінчення строку передбаченого п. 3.4. цього договору, та у випадках чинення виконавцем перешкод для забирання обладнання замовника. Виконавець вважається таким, що володіє майном замовника незаконно. В такому випадку замовник має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння у відповідності з нормами Цивільного кодексу України.

12.01.2016р. сторонами узгоджено у специфікації, яка є Додатком № 1 до договору, найменування предмету закупівлі: капітальний ремонт електродвигуна ДРТ-13 у кількості 10 одиниць з ціною за одну одиницю 52 964, 10 грн. та капітальний ремонт якоря до електродвигуна ДРТ-13 у кількості 5 одиниць з ціною за одну одиницю 36 839, 40 грн. Загальна вартість капітального ремонту становить 713 838, 00 грн (з ПДВ). Специфікація підписана та скріплена печатками обох сторін. (т. 1, а.с. 32)

01.02.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору, яка є невід`ємною частиною договору, якою виклали пункт 1.2. договору в наступній редакції: Найменування, кількісні характеристики, ціна та вартість послуг визначені у Додатку №1 Специфікація (в редакції додаткової угоди №1 від 01.02.2016 року), який є складовою і невід`ємною частиною договору, Кошторисна вартість послуг з ремонту визначена у Додатку № 2 Кошторисна калькуляція (в редакції додаткової угоди №1 від 01.02.2016 року). Також, виклали пункт 5.1. в наступній редакції: 5.1. Загальна вартість послуг за цим договором складає шістсот вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім грн. (687 478 гривень 00 коп.), у тому числі 20 % ПДВ 114 573,00 грн. Вона складається із сум, зазначених у Додатку №1 (в редакції додаткової угоди №1 від 01.02.2016 року), який є складовою та невід`ємною частиною договору . Втратили чинність Специфікація та Кошторисна калькуляція , як Додатки № 1 в редакції договору, на суму 713 838, 00 грн. (т. 1, а.с.33)

У зв`язку з внесеними змінами Додатковою угодою № 1 до договору, сторонами підписана специфікація в новій редакції від 19.04.2016р, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 до договору № 1-ТД та складовою і невід`ємною частиною цього договору, відповідно до якої узгодили найменування предмету закупівлі: капітальний ремонт електродвигуна ДРТ-13 у кількості 10 одиниць з ціною за одну одиницю 51 204, 90 грн. та капітальний ремонт якоря до електродвигуна ДРТ-13 у кількості 5 одиниць з ціною за одну одиницю 35 077, 80 грн. Загальна вартість капітального ремонту становить 687 438, 00 грн (з ПДВ). (т. 1, а.с. 34)

Додатковою угодою № 2 від 18.08.2016 змінено назву замовника (на ДП Торецьквугілля ) та його реквізити, розділ 11 договору в частині замовника викладено в новій редакції. (т. 1, а.с.37-38)

Додатковою угодою № 3 від 11.10.2016 змінено банківські реквізити замовника, у зв`язку з чим, викладено розділ 11 договору в новій редакції з новими банківськими реквізитами замовника. (т. 1, а.с.39)

18.07.2016 представниками замовника та виконавця складено Акт здачі обладнання в ремонт за договором № 1-ТД, в тому числі, якоря ДРТ-13 в кількості однієї одиниці. Акт здачі в ремонт підписано та скріплено печатками обох сторін. (т. 1 а.с.36)

18.07.2016 згідно товарно-транспортної накладної № Р 18/07 відповідач здійснив перевезення та доставку вантажу на своє підприємство для ремонту, в тому числі, якоря ДРТ - 1 штука. (т. 1 а.с.35)

01.06.2017 між сторонами складено Акт звірки ремонтного фонду, яким встановлено, що у відповідача знаходиться, серед іншого, якір з електродвигуна ДРТ для виконання капітального ремонту. Акт погоджено, підписано та скріплено печатками обох сторін. (т. 1 а.с. 40).

21.07.2017 листом вих. № 97 відповідач повідомив позивача про існуючу заборгованість за актами виконаних робіт за такими договорами: № 1-ТД від 12.01.2016 в сумі 55 614,17 грн. , №2-ТД від 24.03.2015 в сумі 48 960,76 грн., №20 від 21.07.2015 в сумі 47 150,40 грн.; про призупинення виконання своїх зобов`язань за договорами, у зв`язку з несплатою позивачем за виконані роботи. Також відповідач нагадав, що він використав своє право на утримання (притримання) обладнання (рем. фонду), яке було передане за договорами для проведення подальшого ремонту. Відповідач зазначив, що у зв`язку з тривалим невиконанням своїх зобов`язань по оплаті за Договором, ціни на ремонтні роботи, узгоджені раніше стали неактуальними, а термін дії договорів закінчився, тому відповідач повідомив про відмову від Договорів в частині подальшого проведення ремонту обладнання (розірвання з моменту отримання листа). Також, у зв`язку з призупиненням господарської діяльності відповідача в частині виконання ремонтних робіт і передання площі та потужності підприємства в оренду, відповідач просив позивача організувати приймання та вивіз (транспортування) рем. Фонду (обладнання) з території підприємства відповідача. (т. 1, а.с.70)

Лист вих. № 97 від 21.07.2017 направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку підприємством Укрпошта та отримано позивачем за довіреністю 28.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком. (т. 1 а.с.71)

Позивач відповіді на лист не надав, обладнання з ремонту не вивіз.

14.11.2017 позивач направив відповідачу претензію №10/1441, в якій просив повернути якір з електродвигуна ДРТ-13, переданий відповідачу для проведення капітального ремонту на підставі акту здавання обладнання в ремонт від 18.07.2016. Також, позивач вимагав надати його представникам безперешкодний доступ до підприємства для отримання якоря до електродвигуна ДРТ-13. (т. 1, а.с.41).

Відповідач отримав претензію за довіреністю 14.12.2017, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням (т. 1, а.с. 42), проте залишив її без відповіді.

Відтак, у зв`язку з не поверненням відповідачем цього обладнання, позивач, вважаючи порушеним своє право власності на якір з електродвигуна ДРТ-13, звернувся з позовом до господарського суду про витребування у відповідача з незаконного володіння якір з електродвигуна на підставі ст. 387 ЦК України.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності незаконного володіння відповідачем обладнанням позивача.

За твердженням позивача, відповідач незаконно утримує якір з електродвигуна ДРТ-13.

Натомість, за твердженням відповідача, позивач не бажає самостійно забрати обладнання з ремонту, оскільки відповідач належним чином повідомив позивача про необхідність забрати обладнання з ремонту, у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору.

Відмовляючи в позові господарський суд встановив відсутність в діях відповідача ознак безпідставного та незаконного володіння обладнанням позивача. Одночасно суд зазначив, що витребування майна шляхом віндикації застосовується на підставі ст. 387 ЦК України лише до відносин речово - правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, однак, у даному випадку, відповідач отримав в ремонт якір з електродвигуна ДРТ-13 на підставі акту згідно договору, тому перебування якоря з електродвигуна у незаконному володінні відповідача позивачем не доведено.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору на виконання робіт з ремонту гірничошахтного устаткування (складових частин)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами п. 2.4.1 договору виконавець вважається таким, що прийняв на себе господарське зобов`язання з виконання послуг, що складають предмет цього договору, починаючи з дати, зазначеної у пункті 2.4. цього договору. З цієї ж дати починається строк виконання послуг, передбачений пунктом 3.4. цього договору.

Згідно п. 2.4 датою здавання обладнання у капітальний ремонт є дата підписання сторонами акту здавання у капітальний ремонт гірничошахтного устаткування, а у разі підписання такого акту з відомістю некомплектності - дата повного укомплектування обладнання замовником в межах строку відповідно до пункту 2.2.5. цього договору.

На виконання умов договору відповідач отримав від позивача якір з електродвигуна ДРТ-13 в кількості однієї одиниці для капітального ремонту, що підтверджується Актом здачі обладнання в ремонт від 18.07.2016. (т. 1 а.с.36)

Таким чином, спірний якір з електродвигуна перебуває у володінні відповідача на підставі акту здавання в ремонт згідно умов договору.

Відповідач спірний якір з електродвигуна не відремонтував та письмово повідомив позивача про розірвання договору в односторонньому порядку, у зв`язку з заборгованістю позивача за попередні ремонтні роботи та закінчення строку дії договору, з огляду на це просив позивача організувати приймання та вивіз (транспортування) обладнання з території відповідача. (т. 1 а. с. 70)

Позивач отримав лист 28.07.2017р., що підтверджується рекомендованим повідомленням та фіскальним чеком, проте відповіді не надав, обладнання не забрав. (т. 1 а.с.71)

Пунктом 3.6.3. договору встановлено, що транспортування обладнання здійснюється транспортом замовника в день підписання сторонами акту приймання з капітального ремонту.

За умовами п. 5.3. договору всі транспортні витрати по доставці обладнання до місця ремонту та повернення його проводиться за рахунок замовника.

Позивач, як замовник, обладнання з території відповідача не забрав, доказів вчинення будь-яких дій, направлених на транспортування спірного якоря не надав, як і не надав суду доказів перешкоджання відповідачем отримання обладнання.

З огляду на викладене, спірне обладнання знаходиться у відповідача на підставі договору та акту здавання в ремонт.

Матеріалами справи не підтверджено незаконного утримання відповідачем обладнання позивача, зданого в ремонт, відтак позивач помилково вважає, що відповідач незаконно володіє його обладнанням.

В силу статті 387 Цивільного кодексу України власник вправі захищати належне йому право власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння.

За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За викладених обставин, позивачем не доведено порушення відповідачем його права власності на якір з електродвигуна, а судами не встановлено неправомірного знаходження у відповідача спірного якоря з електродвигуна.

Враховуючи вище наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння якоря з електродвигуна.

Доводи скаржника про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права не знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Торецьквугілля" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 у справі №904/4102/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду

Постанова складена у повному обсязі 02.07.2019.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов