Ухвала

від 01.04.2019 по справі 910/4240/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4240/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокбрідж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект"

про стягнення 183 837,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2019 відмовлено у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження та відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/4240/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект" на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначену ухвалу обґрунтовано тим, що враховуючи положення статей 12, 163 Господарського процесуального кодексу України, справа №910/4240/18 є малозначною, а відповідно до статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків зазначених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 цієї статті та відповідно яких не наведено у касаційній скарзі скаржника, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення, на яке подано касаційну скаргу, не підлягає касаційному оскарженню.

20.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект" повторно звернулось із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі, заявник стверджує, що ні Господарським судом міста Києва, ні судом апеляційної інстанції не віднесено справу до категорії малозначних та Товариство з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект" позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, а тому провадження за даною касаційною скаргою підлягає відкриттю Верховним Судом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/4240/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект", виходячи з наступного.

Згідно із частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, Суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, на які поширюється дія цієї частини статті 12 Господарського процесуального кодексу України є малозначними в силу наведених положень пункту 1 частини 5 статті 12 цього Кодексу, виходячи із ціни пред'явленого позову без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом", зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Оскільки ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 вже було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, то колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект" на підставі пункту 3 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4).

У спірних правовідносинах право на поновлення процесуального строку нерозривно пов'язано із правом на касаційне оскарження. Не може існувати право на поновлення процесуального строку, якщо відсутнє право на вчинення процесуальної дії, якщо поновлення такого строку пов'язується із вчиненням цієї процесуальної дії. Тому без права на касаційне оскарження відсутнє право на поновлення процесуального строку на таке оскарження.

Таким чином, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зважаючи на те, що у скаржника право на касаційне оскарження виходячи із наведеного вище не виникло, не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У клопотанні Товариству з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект" про поновлення строку на касаційне оскарження, відмовити.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/4240/18 за касаційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромкомплект".

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №467 від 14.02.2019 на суму 5 516,00 грн.) повернути заявнику.

4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов