Рішення

від 13.03.2019 по справі 910/22772/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2019 р.Справа № 910/22772/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Практика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по

будівництву тунелів і підземних споруд спеціального

призначення"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "БГ Банк"

про стягнення 19 400 000,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.,

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа №910/22772/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" (далі - відповідач) про стягнення 19 400 000,00 грн.; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (далі - третя особа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав свій солідарний обов'язок перед ПАТ "БГ Банк" за прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" за кредитним договором від 30.12.2010 №12/2 на виконання та в межах генерального кредитного договору від 18.03.2010р. №12 із змінами та доповненнями в сумі 19 400 000,00 грн., що було встановлено судовим рішенням, та набув право зворотної вимоги до боржника.

Рішенням господарського суду міста Києва № 910/22772/15 від 19.10.2015 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" 19 400 000,00 грн. та 73 080,00 грн. судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 910/22772/15 від 23.01.2017 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "БГ Банк".

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/22772/15 від 05.07.2017 р. рішення господарського суду міста Києва № 910/22772/15 від 19.10.2015 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/22772/15 від 03.10.2017 р. рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 р. у справі № 910/22772/15 скасовано, справу передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.2017 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 р., позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" 19 400 000,00грн. боргу, 73 080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 р. рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 р. у справі за № 910/22772/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

За результатом здійсненого повторного автоматизованого розподілу, справу передано для розгляду судді Зеленіної Н.І.

Ухвалою від 24.10.2018 р. суддею Зеленіною Н.І. прийнято справу №910/22772/15 до провадження, призначено підготовче засідання на 21.11.2018 р.

Протокольною ухвалою від 21.11.2018 р. відкладено підготовче засідання на 20.12.2018 р.

03.12.2018 р. від позивача надійшли пояснення по справі.

14.12.2018 р. від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, у яких третя особа, терема, просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

Протокольною ухвалою від 20.12.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.01.2019 р.

25.01.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти позову.

29.01.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 29.01.2019 р. відкладено підготовче засідання на 13.02.2019 р.

05.02.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 13.02.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019 р.

У судовому засіданні 13.03.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову повністю заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 13.03.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.06.2018 р. у даній справі, суд встановив наступне.

18.03.2010 р. між ВАТ "БГ Банк" (організаційно-правову форму якого змінено на Публічне акціонерне товариство), (банк) та ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" (позичальник) укладено генеральний кредитний договір №12 (а.с . 33-38, т.1).

Згідно з п. 1.1 генерального кредитного договору, банк на підставі цієї угоди відкриває позичальнику кредитну лінію та встановлює її ліміт, строк дії, мінімальний розмір процентів, в межах якої, лише після розгляду та прийняття позитивного рішення щодо задоволення кожної окремої кредитної заявки позичальника, здійснюватиме оплатне обслуговування позичальника шляхом укладення сторонами окремих договорів, а саме: кредитних договорів, договорів про відкриття кредитної лінії, договорів про надання овердрафту, …

30.12.2010 р. на виконання та в межах генерального кредитного договору №12 сторонами укладено кредитний договір №12/2, із внесеними змінами та доповненнями, предметом якого є відкриття позичальнику відновлювальної відкличної кредитної лінії в іноземній валюті з лімітом користування в сумі 1 700 000,00 доларів США, в межах якої банк надає позичальнику грошові кошти на ведення статутної діяльності зі сплатою за користування кредитом в розмірі 14% річних (з урахуванням змін), а позичальник взяв на себе зобов'язання використати кредит на цілі, зазначені в кредитному договорі, своєчасно та в повному обсязі здійснити повернення кредиту, сплачувати банку відсотки, неустойку (штрафи та пені) у розмірах, строки та порядку, що визначені кредитним договором (а.с.45 - 46, т.1).

27.06.2014 р. між ПАТ "Банк Перший", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (банк) та ТОВ "Торговий дім "Практика" (вкладник) було укладено договір банківського вкладу №1, з подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого вкладником передано, а банком прийнято для зберігання грошові кошти в національній валюті, які надійшли від вкладника на його депозитний рахунок в розмірі 19 400 000,00 грн. строком на 291 день з 27.06.2014 до 14.04.2015 (а.с . 56-59, т.1).

Перерахування позивачем грошових коштів в сумі 19 400 000 грн. за договором банківського вкладу підтверджується випискою по рахунку за період з 27.06.2014 р. по 08.07.2014 р. (а.с . 60, т.1).

27.06.2014 р. між ПАТ "Банк Перший", правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") (заставодержатель ) та ТОВ "Торговий дім "Практика", (заставодавець ) було укладено договір застави майнових прав №21, за умовами якого заставодавець передає, а заставодержатель приймає на умовах застави право вимоги як забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 30.12.2010 р. №12/2 на виконання та в межах генерального кредитного договору від 18.03.2010 р. №12 із змінами та доповненнями, укладеного між банком та відповідачем, щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, сплати процентів, неустойки, штрафу та пені у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. (а.с . 61-62, т.1).

Згідно з п. 2.1 договору застави, заставою забезпечуються вимоги заставодержателя , які випливають з кредитного договору, зокрема, зобов'язання боржника повернути кредит в термін до 09.04.2015 р. в розмірі 1 595 000,00 доларів США в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 2.3 договору застави, заставодавець та боржник несуть солідарний обов'язок перед заставодержателем за виконання зобов'язань, визначених в п. 2.1 цього договору. Вартість майнового права складає 19 400 000,00 грн. (п. 3.3 договору застави).

Згідно з п. 4.2 договору застави, заставодавець має право в порядку регресу вимагати від боржника виконання зобов'язань за кредитним договором на свою користь у випадку задоволення заставодавцем вимог заставодержателя .

Пунктом 7.4 договору застави передбачено, що заставодержатель має право на свій розсуд застосувати механізм позасудового врегулювання питання про задоволення забезпеченого обтяженням зобов'язання шляхом відступлення заставодавцем права грошової вимоги, що випливає з депозитного договору, через застосування договірного списання грошових коштів, що знаходяться на рахунку згідно з умовами депозитного договору в розмірі, необхідному для задоволення вимог заставодержателя .

27.06.2014 р. між банком та позивачем було укладено договір про уступку права вимоги №22, за умовами якого ТОВ "Торговий дім "Практика" відступлено, а ПАТ "Банк Перший" прийнято право вимоги повернення вкладу в сумі 19 400 000,00 грн. та нарахованих процентів за договором банківського вкладу (а.с . 63, т.1). Договір укладений з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України (п. 3.1).

За умовами п. п. 3.2.1, 3.2.2 договору про уступку права вимоги, право вимоги, що є предметом цього договору переходить до ПАТ "Банк Перший", зокрема, у випадках: виникнення у позивача права звернення стягнення на заставлені майнові права на підставі договору застави - з моменту виникнення такого права; порушення зобов'язань за договором застави майнових прав - з моменту вчинення дій або бездіяльності, що є порушенням зобов'язань за договором застави майнових прав.

Згідно з п. 4.1 договору уступки права вимоги, у випадку настання будь-якої з подій, передбачених п. п. 3.2.1, 3.2.2, 3.23 цедент (ТОВ "Торговий дім "Практика") втрачає право вимагати повернення вкладу, а зобов'язання банку з повернення вкладу припиняються відповідно до ст. 606 ЦК України (поєднання боржника і кредитора).

Постановою правління Національного банку України від 27.11.2014 р. №745 прийнято рішення про віднесення ПАТ "БГ БАНК" до категорії неплатоспроможних. На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014 р. про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "БГ БАНК" та призначено уповноважену особу фонду на здійснення тимчасової адміністрації.

Постановою правління Національного банку України від 26.02.2015 р. №134 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ БАНК". На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.02.2015 р. № 43 про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію.

В газеті "Голос України" № 40 від 05.03.2015 р. було опубліковано оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" та призначення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Новікової М. М. строком на 1 рік з 27.02.2015 р. по 26.02.2016 р. Також зазначено, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: вул. Дегтярівська , 48, м. Київ, Україна.

06.04.2015 р. позивач направив уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК", яке є правонаступником ПАТ "Банк Перший", заяву, у якій просив включити його до реєстру кредиторів (а.с . 219, т.1).

У квітні 2015 року ПАТ "БГ БАНК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" про стягнення суми кредиту в розмірі 1 595 000,00 дол. США, що в еквіваленті станом на 27.03.2015 р. становить 37 483 774,41 грн.; заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 1 240,55 дол. США, що в еквіваленті станом на 27.03.2015 р. становить 29 153,92 грн.; заборгованості зі сплати прострочених відсотків за користування кредитом в розмірі 127 156,94 дол. США, що в еквіваленті станом на 27.03.2015 р. становить 2 988 289,69 грн.; заборгованості зі сплати штрафу за несвоєчасно сплачений кредит в розмірі 1 874 188,72 грн.; заборгованості зі сплати пені за несвоєчасно сплачені відсотки в розмірі 336 745,53 грн. та заборгованості зі сплати 3 % річних від простроченої суми кредиту в розмірі 6 247,22 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. у справі №910/8098/15-г, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 р., було встановлено, що станом на 05.11.2014р. вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за договором були частково погашені на суму депозиту ТОВ "ТД "Практика", а саме - 19 400 000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги банку до відповідача були задоволені частково і замість 42 718 399,49 грн., заявлених банком до стягнення, з відповідача на користь банку стягнуто лише 4 617 276,56 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення ЄСПЛ у справах Брумареску проти Румунії , заява № 28342/95, п. 61-62; Рябих проти Росії , заява № 52854/99, п. 51-52; Пономарьов проти України , заява № 3236/03, п. 40; Устименко проти України , заява № 32053/13, п. 46).

Оскільки у справі №910/8098/15-г брали участь ті ж учасники, що і в справі 910/22772/15, то обставини, встановлені судами у справі №910/8098/15-г, мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи.

Таких висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 р. у даній справі.

Під час розгляду справи №910/8098/15-г було встановлено, що ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" листом від 04.11.2014 р. звернулося до ТОВ "Торговий дім "Практика" з проханням достроково погасити заборгованість за кредитом за рахунок заставлених майнових прав (депозиту).

ТОВ "Торговий дім "Практика" листом від 05.11.2014 р. звернулось до банку з проханням погасити заборгованість ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" за рахунок депозитного договору.

12.11.2015 р. ТОВ "Торговий дім "Практика" повторно звернулось до банку з проханням погасити заборгованість ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" за рахунок депозиту ТОВ "Торговий дім "Практика" за курсом НБУ станом на 05.11.2014 р.

Оскільки ТОВ "Торговий дім "Практика" є стосовно банку як боржником (за кредитним договором) так і кредитором (за договором банківського вкладу (депозиту), то зобов'язання відповідача щодо сплати кредиту та відсотків на суму 19 400 000,00 грн. за ним є припиненими у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі з 05.11.2014 р.

Крім того, відповідно до п. 1.38 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Підпунктом 26.1 ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" передбачено, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Отже, позивачем виконано обов'язок відповідача перед банком за кредитним договором на суму 19 400 000,00 грн.

На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.06.2018 р. у даній справі, суд встановив наступне.

Договір застави №21 від 27.06.2014 р., пункт 2.3 якого передбачає, що заставодавець та боржник несуть солідарний обов'язок перед заставодержателем за виконання зобов'язань, визначених в п. 2.1 цього договору, укладений між позивачем (заставодавцем ) та банком. Відповідач (боржник) не є стороною цього договору.

За загальним правилом, встановленим у ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Стаття 544 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Разом з тим, позивач у даній справі просить стягнути з відповідача усю суму боргу, яку він (що встановлено судовими рішеннями у справі №910/8098/15-г) погасив перед банком замість відповідача - 19 400 000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, здійснивши аналіз положень укладених учасниками даного спору правочинів та на виконання вказівок Верховного Суду, господарський суд міста Києва встановив, що договір застави №21 від 27.06.2014р., укладений між банком і заставодавцем , не породжує для відповідача (боржника) солідарний із заставодавцем обов'язок; так як між відповідачем і заставодавцем відповідний договір щодо такого обов'язку не укладався. Таким чином, вимоги позивача не свідчать про існування солідарного обов'язку сторін.

Натомість, статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Так, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Таким чином, судом встановлено, що у даному випадку відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, оскільки позивачем, як заставодавцем (майновим поручителем) за договором застави №21 від 27.06.2014 р., виконано обов'язок відповідача, як боржника, перед банком, як кредитором, за кредитним договором №12/2 від 30.12.2010 р., укладеним на виконання та в межах генерального кредитного договору від 18.03.2010 р. №12.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом встановлено, що позивачем надано належні і допустимі докази переходу до нього права вимоги кредитора (банку) до відповідача, як боржника за кредитним договором №12/2 від 30.12.2010 р., про повернення кредитних коштів у розмірі 19 400 000,00 грн., внаслідок виконання обов'язку боржника позивачем як заставодавцем (майновим поручителем) за договором застави №21 від 27.06.2014 р.

Доводи відповідача про те, що позивач намагається здійснити подвійне стягнення з банку та відповідача, оскільки ТОВ "Торговий дім "Практика" включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "БГ Банк", суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", до вказаного реєстру можуть вноситися зміни. Рішення у справі №910/8098/15-г є підставою для внесення змін до вказаного реєстру.

При цьому, такі висновки зробив і Верховний Суд у даній справі у постанові від 20.06.2018 р.

Судом прийнято до ваги, що позовні вимоги обґрунтовані позивачем положеннями ст. 544 ЦК України, проте, як встановлено, судом, дана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Вказане не являється підставою для відмови у позові, оскільки, відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач доводи і вимоги позивача у встановленому законом порядку не спростував, доказів погашення заборгованості у розмірі 19 400 000,00 грн. перед позивачем чи перед банком не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 04013382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" (03057, м. Київ, вул. Металістів, 15; код ЄДРПОУ 35211659) 19 400 000 (дев'ятнадцять мільйонів чотириста тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.04.2019 р.

Суддя Н.І. Зеленіна