Рішення

від 21.03.2019 по справі 921/485/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/485/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Сиротюк К.В.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного вищого навчального закладу "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій", вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008

до відповідача ОСОБА_2 "Управління по господарському обслуговуванню" засноване ОСОБА_1 обласною радою профспілок, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 обласна рада профспілок, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008

про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 307 477,38 грн

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_3 - уповноваженого (адвоката)

Відповідача: ОСОБА_4 - уповноваженого (адвоката)

Третьої особи: ОСОБА_5 - уповноваженого

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз'яснення прав та обов'язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи.

Приватний вищий навчальний заклад "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій", надалі - позивач, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 "Управління по господарському обслуговуванню" засноване ОСОБА_1 обласною радою профспілок, надалі - відповідач, про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 307 477,38 грн.

Судові процедури.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/485/18; відмовлено в задоволенні клопотання позивача, викладеного у позовній заяві за вих. №57 від 12.11.2018, про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; постановлено здійснювати розгляд справи № 921/485/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №921/485/18 призначено на 19.12.2018 о 10:30 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 обласну раду профспілок; запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань.

Ухвалами суду від 19.12.2018 та від 16.01.2019 підготовче засідання було відкладено на 11:00 год. 16.01.2019 та, відповідно, на 15:30 год. 04.02.2019 з викладених у них підстав; запропоновано учасникам справи подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань (при наявності).

Строк проведення підготовчого засідання було продовжено на тридцять днів згідно ухвали від 16.01.2019.

Окрім того, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2019 повернуто без розгляду клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за вих. № 03 від 14.01.2019 про витребування у позивача документів (доказів).

Ухвалою від 04.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09:10 год. 20.02.2019.

В судовому засіданні 20.02.2019, яке відбулось за участі усіх учасників, судом розпочато розгляд справи про суті, заслухано вступне слово представників позивача, відповідача, третьої особи та оголошено в судовому засіданні перерву до 14:00 год. 11.03.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Окрім того, до початку розгляду справи по суті, розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу від 20.02.2019.

В судовому засіданні 11.03.2019, яке відбулось за участі представників позивача, відповідача, третьої особи, судом продовжено розгляд справи по суті та оголошено в судовому засіданні перерву до 14:10 год. 21.03.2019, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання ухвалу від 11.03.2019; учасників справи повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

В судовому засіданні 21.03.2019, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи, судом закінчено з'ясування обставин справи та дослідження наявних у справі доказів, заслухано заключне слово учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Повноважні представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 21.03.2019 позовні вимоги вважають безпідставними та необґрунтованими з підстав, викладених у долучених до матеріалів справи заявах по суті справи та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Просять в позові відмовити.

Аргументи учасників справи.

Правова позиція позивача.

Підставою позову позивач визначає безпідставне перерахування відповідачу коштів в загальній сумі 307 477,38 грн як орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №1-Т/14 від 18.12.2013.

Зазначає, що між позивачем та відповідачем 18.12.2013 було укладено договір № 1-Т/14 оренди нежитлових приміщень по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі, площею 1 022,9 кв.м, в т.ч. корисної площі 966,91 кв.м. За період з 19.11.2015 по 28.10.2016 як орендну плату за даним договором позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти в загальній сумі 307 477,38 грн. Вважає, що зазначені кошти були отримані відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки спірне приміщення перебуває у користуванні навчального закладу на іншій правовій підставі - знаходилось в статутному фонді товариства як внесок ОСОБА_1 обласної ради профспілок в користування. Термін дії договору оренди не розпочався, а відповідно визначені у ньому зобов'язання у сторін не виникли. На підтвердження своєї правової позиції посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 921/689/17-г/17, в якій встановлено наведені ним обставини та які, на думку позивача, є преюдиційними для розгляду даної справи в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України. Окрім того, наводить інші обставини. Нормативно-правовою підставою позову визначає, зокрема, ст. 1212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Заперечення відповідача.

Згідно відзиву на позов № 70 від 14.12.2018, підтриманого в судових засіданнях повноважним представником, та долучених до нього документів, відповідач не погоджується із позицією позивача щодо відсутності між сторонами договірних зобов'язань. Зокрема, вказує, що при заснуванні інституту ОСОБА_1 обласна рада профспілок внесла до статутного фонду на праві користування приміщення площею 469,46 кв.м. в головному корпусі будинку профспілок. Вказаний факт підтверджується актом прийому-передачі від 14.03.2001. Однак, зауважує, що у вказаному акті зазначені приміщення не співпадають з даними інвентаризаційної справи цих років, без конкретної їх номерної ідентифікації. Стверджує, що надання права на користування майном було зумовлене необхідністю отримання позивачем права на користування юридичною адресою, а також на отримання ліцензії на отримання освітніх послуг. Вважає, що додатковим підтвердженням штучної передачі в статутний фонд позивача права користування профспілковим майном є віртуальне формування часток інших учасників у вигляді так званої інтелектуальної власності. Жодних доказів фактичного матеріального формування статутного фонду у позивача не існує. Звертає увагу на те, що після проведеної реконструкції приміщень правого крила будинку профспілок та введення їх в експлуатацію у 2007 році жодне майно не передавалось у статутний фонд позивача за актами прийому-передачі, а надавалось в оренду на платній основі, зокрема за договором оренди від 18.12.2013 площею 1 022,9 кв.м. Ще раніше, 16.12.2013 між обласною радою профспілок (власником майна) та позивачем укладений договір про співпрацю, згідно з яким (п. 3.1) останньому передаються в платне користування приміщення правого крила будинку профспілок, площею 1 022,9 кв.м на умовах окремих договорів оренди з відповідачем. Вказує, що оскільки орендоване майно вже перебувало у користуванні позивача необхідності в оформленні акту прийому-передачі у сторін не виникало. Звертає увагу також на те, що 18.12.2003 між сторонами у даній справі укладався договір про надання нежитлових приміщень в довгострокове користування (терміном на десять років), який ніким не скасовувався і по якому передавались приміщення для проведення навчального процесу. Таким чином, вважає, що відносини по сплаті орендної плати будувались не між власником майна (обласною радою профспілок), яка в якості внеску у статутний фонд надала право користування приміщеннями загальною площею 469,46 кв.м, а на договірних відносинах, з дозволу власника, між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" ОСОБА_1 обласної радим профспілок та ОСОБА_1 інститутом соціальних та інформаційних технологій, якому передано нежитлові приміщення загальною площею 1 022,9 кв.м. Щодо посилань позивача на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 921/689/17-г/17, то відповідач не погоджується із встановленими у ній обставинами. Наводить інші обгрунтування.

Позиція третьої особи.

Згідно письмових пояснень за вих. № 01 від 02.01.2019, підтриманих в судових засіданнях повноважним представником, та долучених до них документів, третя особа зазначає, що 07.02.2001 був підписаний установчий договір, а 14.03.2001 проведені збори засновників ТОВ "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" за участі тодішнього голови ОСОБА_1 обласної ради профспілок ОСОБА_6 Цього ж числа інституту передано на праві користування, відповідно до акту прийому-передавання, адміністративні приміщення площею 469,46 кв.м в головному корпусі обласної ради профспілок, а не в правому його крилі. Зазначені в акті площі приміщень та їх розміщення не співпали з даними технічної документації (інвентарних справ) того періоду, а саме справи від 14.12.1985 та від 23.10.2002. Установчий договір підписаний тодішнім головою обласної ради профспілок без належних на те повноважень, без рішення виборчого колегіального органу та в порушення п. 42 Положення про ОСОБА_1 обласну раду профспілок від 21.12.2000, в тому числі без зазначення виду та розміру внеску. Вказує, що лише 16.05.2001 прийнято постанову колегіального органу - Президії облпрофради за № Пр-05-01 щодо створення навчального закладу і лише з цього часу голова облпрофради був наділений повноваженнями щодо підписання відповідних установчих документів. Після 16.05.2001 жодних колегіальних рішень виборних органів ОСОБА_1 обласної ради професійних спілок щодо їх участі чи частки у статутному фонді не приймалось, будь-які інші приміщення на право користування ним по акту прийому-передавання в статутний фонд ТОВ чи в подальшому приватному навчальному закладу власником майна обласною радою профспілок не передавались. 18.12.2003 між сторонами у даній справі був підписаний договір про надання нежитлових приміщень в довгострокове користування (терміном на 10 років), яким передано нежитлові приміщення правого крила будинку профспілок, який ніким не скасований і по якому передавались приміщення для повноцінного існування та проведення навчального процесу. Звертає увагу, що після проведеної реконструкції приміщень правого крила будинку профспілок та здачі їх в експлуатацію у 2007 році більше будь-яке майно чи право на користування ним по акту передачі-приймання в статутний фонд позивача не передавалось, а надавалось виключно по договорах оренди на платній основі, зокрема за договором оренди від 18.12.2013, площею 1 022,9 кв.м. Ще раніше, 16.12.2013 між обласною радою профспілок (власником майна) та позивачем укладений договір про співпрацю, згідно з яким (п. 3.1) останньому передаються в платне користування приміщення правого крила будинку профспілок, площею 1 022,9 кв.м на умовах окремих договорів оренди з відповідачем. Щодо постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 921/689/17-г/17, зазначає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, яка стосувалась відносин суб'єктів господарювання по договору оренди № 1 від 17.11.2016, саме по цьому договору зробив висновки та відмовив в позові про стягнення орендних платежів. Суд не розглядав та не надав аналізу в постанові договору оренди нежитлових приміщень № 1-Т/14 від 18.12.2013, так як цей договір не стосувався предмету позову та спірних правовідносин. Таким чином, вважає, що суд, вказавши в постанові, що термін дії договору не розпочався, вийшов за межі позовних вимог та предмет спору, а відповідно зазначене не може вважатися преюдиційними обставинами при розгляді даної справи. Окрім того, звертає увагу суду на те, що з огляду на систематичне порушення позивачем умов договорів про спільну діяльність та оренди нежитлових приміщень, відсутності мотивації для подальшої співпраці, президія обласної ради професійних спілок постановою від 29.01.2018 № Пр-23-3.Г прийняла рішення про вихід з числа засновників навчального закладу. Дана постанова надіслана інституту 02.02.2018, проте рішення зборів засновників з цього приводу прийнято тільки 02.07.2018, про що внесені відповідні відомості в реєстраційні документи. Поряд з цим, незважаючи на неодноразові вимоги, навчальний заклад приміщення власнику не повернув і продовжує ним безпідставно користуватися до даного часу, в т.ч. здавати частину площ в суборенду. Окрім того, зазначає, що повністю визнає обставини, підтверджує і підтримує висновки, викладені відповідачем у відзиві на позов за № 70 від 14.12.2018.

Фактичні обставини справи.

18.12.2013 між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" ОСОБА_1 обласної ради профспілок як Орендодавцем, з однієї сторони, та ОСОБА_1 інститутом соціальних та інформаційних технологій як Орендарем, з другої сторони, укладено Договір оренди нежитлових приміщень №1-Т/14 (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю, а Орендар приймає у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, за плату та на обумовлений строк, що розташовані за адресою: 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51, загальною площею 1 022,9 кв.м, в тому числі корисної площі 966,91 кв.м; право на користування юридичною адресою: 46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51 (р. 1 Договору оренди).

Відповідно до п. 2.1 р. 2, п. 3.1 р. 3 Договору оренди сторони визначили, що приміщення передаються Орендарю в користування з метою використання для організації та проведення навчального процесу. Передача орендованого приміщення Орендарю відбувається в момент підписання сторонами Договору.

У р. 4 Договору оренди сторони передбачили порядок визначення розміру орендної плати та сплати орендних платежів. Зокрема, передбачили, що орендна плата за приміщення здійснюється Орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця до 10 числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків (п. 4.2 Договору оренди).

Згідно з п. 8.1 р. 8 Договору оренди правочин укладено строком на 2 (два) роки та 11 (одинадцять) місяців і він діє з 18.12.2013 до 17.11.2016 включно.

Наявні в матеріалах справи платіжні доручення свідчать про те, що протягом листопада 2015 р. - жовтня 2016 р. позивачем на рахунок відповідача за користування приміщенням згідно договору (призначення платежу - за оренду корисної площі 966,91 кв.м) було сплачено грошові кошти в загальній сумі 307 477,38 грн, а саме:

- платіжним дорученням № 165 від 19.11.2015 - 10 000 грн;

- платіжним дорученням № 179 від 30.11.2015 - 5 000 грн;

- платіжним дорученням № 196 від 14.12.2015 - 10 139,66 грн;

- платіжним дорученням № 210 від 24.12.2015 - 25 139,66 грн;

- платіжним дорученням № 219 від 28.12.2015 - 25 139,66 грн;

- платіжним дорученням № 250 від 29.01.2016 - 25 139,66 грн;

- платіжним дорученням № 272 від 29.02.2016 - 25 139,66 грн;

- платіжним дорученням № 7 від 31.03.2016 - 25 139,66 грн;

- платіжним дорученням № 32 від 28.04.2016 - 26 106,57 грн;

- платіжним дорученням №103 від 30.06.2016 - 26 106,57 грн;

- платіжним дорученням №131 від 27.07.2016 - 26 106,57 грн;

- платіжним дорученням №161 від 30.08.2016 - 26 106,57 грн;

- платіжним дорученням №196 від 29.09.2016 - 26 106,57 грн;

- платіжним дорученням №31 від 28.10.2016 - 26 106,57 грн.

Спір у даній справі виник з огляду на безпідставне (без достатньої правової підстави) отримання, на думку позивача, підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" засноване ОСОБА_1 обласною радою профспілок за період з 19.11.2015 по 28.10.2016 коштів в загальній сумі 307 477,38 грн за користування приміщенням по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі, площею 1022,9 кв.м, оскільки останнє ОСОБА_1 обласною радою профспілок внесено в статутний фонд товариства (позивача) та не могло бути предметом договору оренди.

Як вже зазначалось вище, позовні вимоги обґрунтовані посиланням на встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 921/689/17-г/17 обставини, які, за твердженням позивача, є преюдиційними при розгляді даної справи.

Так, предметом позову у справі у справі № 921/689/17-г/17 позивачем - підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" ОСОБА_1 обласної ради профспілок було визначено стягнення з відповідача - Приватного вищого навчального закладу "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" заборгованості в загальній сумі 176 158,83 грн. Підставою позову - неналежне виконання відповідачем - Приватним вищим навчальним закладом "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" умов договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 17.11.2016, зокрема в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, з врахуванням договору про реструктуризацію заборгованості від 08.06.2017.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2018 у справі № 921/689/17-г/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного вищого навчального закладу "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" (вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31743974) на користь підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" ОСОБА_1 обласної ради профспілок (вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31594276) 135 680 грн 17 коп. заборгованості по орендній платі, 5 078 грн 97 коп. інфляційних втрат, 1 083 грн 21 коп. - 3% річних, 9 258 грн 46 коп. нарахованої пені та 2 266 грн 51 коп. в повернення сплаченого судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи рішення у вказаній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що з поданих позивачем матеріалів вбачається, що відповідач своїх основних обов'язків орендаря по внесенню орендної плати у визначені договором оренди строки не виконав, у зв'язку з чим сторонами було досягнуто згоди про реструктуризацію виниклої суми заборгованості за березень-травень 2017 року (три місяці). Таким чином, навчальний заклад, окрім внесення чергових щомісячних орендних платежів в сумі 26 106,57 грн, повинен був сплачувати додатково по 13 053,28 грн, тобто, по 39 159,85 грн щомісячно, починаючи з липня 2017 року.

Проте, всупереч умов договору оренди та порушуючи графік погашення заборгованості, орендар платежів не здійснив.

З огляду на що, як зазначено місцевим господарським судом, загальна сума заборгованості із сплати орендної плати за період з березня по листопад 2017 року, з урахуванням здійснених проплат, становить 135 680,17 грн (221 905,82 грн нарахованих платежів, що підлягали сплаті у відповідний період - 86 225,65 грн сплачених відповідачем у справі).

Однак, позивачем заявлено до стягнення 148 733,48 грн заборгованості з оплати орендних платежів, тобто на 13 053,31 грн більше.

Місцевим господарським судом враховано, що згідно графіку погашення боргу кінцевий платіж повинен бути сплачений відповідачем до 10.12.2017, а позов в частині 13 053,31грн заявлено 20.11.2017, тобто на момент звернення до господарського суду з позовом строк оплати останнього платежу (в сумі 13 053,31 грн) не настав, з огляду на що дану суму неправомірно включено до ціни позову. Враховуючи наведене, визнав доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 135 680,17 грн основного боргу правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Оцінивши розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних місцевим господарським судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму прострочених платежів, тобто, без урахування строків оплати, дати виникнення прострочення, сум внесених платежів, дати оплати, а тому здійснивши власний арифметичний розрахунок суми прострочених платежів у заявлений позивачем період.

Таким чином, за вказані періоди загальна сума інфляційних нарахувань становитиме, виходячи із сум прострочених платежів, 5 078,97 грн, а 3% річних - 1 083,21 грн, котра підлягає до стягнення судом.

З наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог вбачається, що пеня нарахована в розмірі 18 813,22 грн за період з 11.03.2017 по 30.11.2017, а сума простроченої заборгованості позивачем, як і у випадку нарахування інфляційних втрат та 3% річних, визначена невірно.

Надавши оцінку розрахунку суми пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині позову на суму 9 258,46грн.

Щодо заперечень відповідача про відсутність правових підстав для нарахування орендної плати за договором від 17.11.2016, місцевим господарським судом зазначено, що на підставі ОСОБА_5 прийому-передачі від 14.03.2001 та від 11.05.2005 навчальний заклад не набув у власність приміщення площею 469,46 м 2 у будівлі по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі (право власності на такі приміщення за відповідачем не зареєстровано), а навпаки, за цими ОСОБА_5 отримав лише право безстрокового користування майном, як внесок ОСОБА_3 профспілок до Статутного фонду з набуттям права користування, втім на платній основі, про що свідчать угоди про оренду приміщень від 18.12.2013 та 17.11.2016.

Поряд з цим, Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій» задоволено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2018 у справі № 921/689/17-г/17 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" ОСОБА_1 обласної ради профспілок відмовлено.

Постановою апеляційної інстанції встановлено наступні обставини справи:

Відповідно до установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" від 07.02.2001 засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" є юридичні та фізичні особи: ОСОБА_5 праці та соціальних відносин Федерації профспілок України, ОСОБА_1 обласна рада професійних спілок, Малопольський господарчий інститут, Благодійна фундація "Бізнес-інкубатор Тернопільщини", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

В якості внеску до статутного фонду на зборах учасників 14.03.2001 вирішено сформувати Статутний фонд за рахунок внесення кожним з учасників своїх часток (у формі грошового, майнового, інтелектуального внеску, що зараховується в грошовому виразі як внесок у статутний фонд).

Так, ОСОБА_1 обласна рада професійних спілок передала в Статутний фонд ТОВ "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" на підставі ОСОБА_9 прийому-передачі від 14.03.2001 в безстрокове користування нежитлові приміщення, загально площею 469,46 м 2 , вартістю 64 413 грн, що розташовані в будівлі по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі, та бібліотеку художньої літератури в кількості 3000 примірників, вартістю 16 587 грн (протокол загальних зборів №2 від 14.03.2001), що становить 15% Статутного фонду товариства.

07.12.2001 торгово-реєстраційною палатою ОСОБА_1 міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій" з присвоєнням ідентифікаційного коду 31743974 та зареєстровано Статут товариства.

Відповідно до п. 12.5.3 Статуту приватного вищого навчального закладу (який згідно п.1.1 Статуту приватного вищого навчального закладу «ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій» , затвердженого 25.09.2017 протоколом № 46, є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технології» ) в редакції 2017 року ОСОБА_1 обласна рада профспілок володіє часткою в Статутному фонді Інституту в розмірі 140 400 грн, що становить 9,67%.

При цьому, нежитлове приміщення за адресою: вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, перебуває в безстроковому користуванні закладу, як внесок у Статутний фонд і дана обставина підтверджується, зокрема, актом прийому - передачі від 14.03.2001 та не заперечується сторонами у справі.

Рішенням загальних зборів засновників ТзОВ «ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій» , оформленого протоколом від 20.09.2002, вирішено зменшити частки ОСОБА_1 обласної ради профспілок України у статутному фонді ТзОВ «ТІСІТ» до 9%.

02.08.2004 між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню обласної ради профспілок" як Орендодавцем та ОСОБА_1 інститутом соціальних та інформаційних технологій, як Орендарем підписано договір №57 від 02.08.2004 про надання нежитлових приміщень в довгострокове користування, згідно якого Управління передає, а Інститут - приймає у платне довгострокове користування приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, розташованого в будівлі за адресою: вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, а саме: приміщення першого поверху (до переходу в головний корпус), включаючи актовий зал та малий актовий зал, загальною площею 616,1м 2 ; приміщення другого поверху, загальною площею 234,7 м 2 . Всього в користування Інституту передано приміщення, загальною площею 850,8 м 2 . Визначено, що передача приміщення з коридором між корпусами (перехід) може вирішуватись після реконструкції переданих приміщень (п.п. 1.1, 2.1). Акт приймання-передачі до договору сторонами не підписано.

Рішенням загальних зборів засновників ТзОВ "ОСОБА_1 інститут інформаційних технологій" оформлених протоколом №10 від 11.04.2005, збори вирішили: "Затвердити вартість частки майна який оцінений як грошовий та інтелектуальний внесок зборами засновників і передається учасниками товариства, для збільшення розміру статутного фонду та зараховується як грошовий внесок у Статутний фонд і відобразити її наступним чином: - по ОСОБА_1 обласній раді профспілок, м. Тернопіль - право користування приміщенням ( з правом реконструкції ), площею 850,8 кв.м, а також площею на яку збільшиться приміщення після реконструкції, за адресою: м. Тернопіль, вул. Танцорова, 51, бібліотеку художньої, методичної та наукової літератури в кількості 1500 примірників. Всього на загальну суму 59 400 грн.

Атом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта підтверджується, що відповідачем здійснено реконструкцію орендованих приміщень під навчальні класи та аудиторії в м. Тернополі по вул. Танцорова, 51 та загальна площа майна після реконструкції становить 1 022,9 кв.м, що не заперечується сторонами.

Крім того, 30.12.2013 постановою Президії ОСОБА_1 обласної ради професійних спілок №Пр - 34-02 від 30.12.2013 "Про договір про спільну діяльність між ОСОБА_1 обласною радою профспілок та ОСОБА_1 інститутом соціальних та інформаційних технологій" схвалено договір про спільну діяльність між ОСОБА_1 обласною радою профспілок та ОСОБА_1 інститутом соціальних та інформаційних технологій.

За умовами договору про спільну діяльність від 16.12.2013 ОСОБА_1 обласна рада профспілок зобов'язалася передати на умовах окремих договорів оренди (орендодавцем виступатиме Управління по господарському обслуговуванню ОСОБА_1 обласної ради профспілок) Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій в довгострокове платне користування приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1 022,9 м 2 , що розташовані у будівлі по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі. Майно, передане у користування, залишається власністю профспілкової організації та не привласнено іншою стороною (п.п.3.1, 6 договору від 16.12.2013). В свою чергу, навчальний заклад зобов'язався надавати працівникам ОСОБА_1 облпрофради, їх дітям, профспілковим активістам, які виявили бажання навчатися, знижку для здобуття вищої освіти або другої вищої освіти в оплаті навчання в розмірі 50% від встановленої плати; проводити конференції, симпозіуми, круглі столи, що викликають спільну зацікавленість; надавати працівникам ОСОБА_1 облпрофради право безкоштовного користування Інтернетом та використання комп'ютерних класів навчального закладу для проведення навчальних та інших заходів профспілкового активу; проводити плату працівникам ОСОБА_1 облпрофради, які проводять заняття, керують практикою студентів в Інституті.

Відповідно до п. 1.2 договору від 16.12.2013 його предметом також визначено спільне використання матеріальної бази, шляхом надання приміщень ОСОБА_1 обласною радою профспілок в довгострокове платне користування Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій для здійснення його статутної діяльності. Договір про спільну діяльність є передумовою і підставою для укладення конкретних господарських договорів.

Згідно з п.п. 10.1, 10.2 договору про спільну діяльність він укладений на десять років: з 18.12.2013 по 17.12.2023 та в разі, якщо жодна із сторін не пізніше одного місяця до закінчення дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, такий вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий термін, встановлений при укладенні даного договору.

18.12.2013 між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" ОСОБА_1 обласної ради профспілок (орендодавець) та ОСОБА_1 інститутом соціальних та інформаційних технологій (орендар), укладено договір оренди нежитлових приміщень №1-Т/14.

Відповідно до умов договору оренди орендодавець зобов'язався в момент підписання цього договору передати Орендарю у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м 2 , розташованого в будівлі по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі, з метою використання для організації та проведення навчального процесу, а Орендар - своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п.1.1, 2.1, 3.1 договору оренди). Акт приймання-передачі до договору не підписано.

В подальшому, у зв'язку із закінченням дії договору оренди від 18.12.13, сторонами 17.11.16 укладено новий договір оренди нежитлових приміщень №1.

Відповідно до умов договору оренди №1 орендодавець в момент підписання договору зобов'язався передати орендарю у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1 022,9 м 2 (в тому числі корисної площі 966,91м 2 ), розташованого в будівлі по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі, з метою використання для організації та проведення навчального процесу, а Орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п.1.1, 2.1, 3.1 договору оренди). До даного договору сторони акт приймання-передачі не підписали.

Враховуючи наведене вище, судом встановлені наступні обставини:

- майно по договору оренди №1 від 17.11.2016 за актом приймання - передачі в користування відповідачу не передавалося і не могло бути передано, оскільки знаходилось в нього в статутному фонді як внесок ОСОБА_1 обласної ради профспілок в користування;

- відсутні в матеріалах справи і докази передачі такого майна по договору оренди №1 - Т/14 від 18.12.13, оскільки на час його укладення приміщення перебувало в користуванні відповідача на вищезазначених підставах;

- установчий договір товариства та рішення зборів засновників в установленому законом порядку недійсними не визнані;

- обов'язок відповідача сплачувати орендні платежі як за договором № 1 від 17.11.2016, так і за договором від 18.12.2013 відсутній так як орендна плата справляється за фактичне користування майном (ст. 762 ЦК України), яке в даному випадку не відбулось оскільки термін дії підписаного сторонами договору не розпочався.

Слід зазначити, що Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2019 не скасована та набрала законної сили (ухвалою Верховного Суду від 07.09.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 921/689/17-г/17 за касаційними скаргами ОСОБА_2 "Управління по господарському обслуговуванню" ОСОБА_1 обласної ради профспілок і ОСОБА_1 обласної ради профспілок на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018).

Аргументація та висновки суду щодо позовних вимог.

Щодо постанови суду у справі № 921/689/17-г/17 та встановлених у ній обставин.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (правова позиція викладена у п. 2.6 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р., з наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, беручи до уваги: що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 921/689/17-г/17 набрала законної сили; що у розгляді справи №921/689/17-г/17 брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі; що обставини, які сторони наводять як в обґрунтування своїх вимог, так і заперечень вже досліджувались та встановлені судовим рішенням апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що постанова суду у справі № 921/689/17-г/17 є преюдиційною для вирішення даної справи, а встановлені у ній обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, при вирішенні даного спору суд виходить з того, що: обов'язок навчального закладу сплачувати орендні платежі за користування нежитловим приміщенням по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі згідно договору оренди нежитлових приміщень № 1-Т/14 від 18.12.2013 відсутній, оскільки зазначене приміщення знаходилось в нього у статутному фонді в безстроковому користуванні як внесок ОСОБА_1 обласної ради профспілок; приміщення в оренду по акту прийому-передачі не передавалось, а термін дії підписаного сторонами договору оренди від 18.12.2013 не розпочався.

Слід зазначити, що як і станом на дату прийняття постанови апеляційною інстанцією (01.08.2018), так і станом на даний час ні установчий договір товариства, ні рішення зборів засновників в установленому законом порядку недійсними не визнані.

Відсутні в матеріалах справи і докази того, що відповідач чи третя особа у даній справі звертались до правоохоронних органів з приводу штучного (формального, віртуального), а не реального передання попередній керівництвом в статутний капітал товариства в безстрокове користування нежитлового приміщення по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі, про що вказано у наданих учасниками заявах по суті справи, які підтримані повноважними представниками у судових засіданнях.

Не спростовано сторонами у даній справі і встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо відсутності належних доказів (акту приймання-передачі) передання приміщення по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі в платне користування згідно договору оренди, як і не надано доказів передання зазначеного приміщення по акту приймання-передачі згідно договору надання нежитлових приміщень в довгострокове користування від 18.12.2003 (п. 3.1 договору).

Щодо наявності правових підстав для застосування інституту безпідставного отримання чи збереження майна.

Як вже зазначалось вище, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачені ним за період з 19.11.2015 по 28.10.2016 кошти в загальній сумі 307 477,38 грн на підставі ст. 1212 ЦК України як кошти, отримані без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Враховуючи встановлені вище судом обставини відсутності договірних відносин між сторонами у даній справі щодо оренди нежитлового приміщення по вул. Танцорова, 51 у м. Тернополі (термін дії договору оренди нежитлового приміщення № 1-Т/14 від 18.12.2013 не розпочався), сплату на підставі даного правочину протягом листопада 2015 р. - жовтня 2016 р. позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в загальній сумі 307 477,38 грн, суд дійшов висновку, що останні набуті відповідачем без достатніх правових підстав в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Ст. 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 307 477,38 грн як безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 123, ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 4 612 грн 15 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12-14, 50, 73-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 "Управління по господарському обслуговуванню" засноване ОСОБА_1 обласною радою профспілок, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 31594276, на користь Приватного вищого навчального закладу "ОСОБА_1 інститут соціальних та інформаційних технологій", вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 31743974, 307 477 грн 38 коп. отриманих без достатньої правової підстави коштів та 4 612 грн 15 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.04.2019

Суддя І.М. Гирила