Рішення

від 02.04.2019 по справі 640/292/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2019 року № 640/292/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕМП-2017

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 року №0054881404,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕМП-2017 (далі також - позивач, ТОВ ТЕМП-2017 ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.10.2018 року №0054881404 (далі також - оскаржуване ппр).

Позов обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у м. Києві 11.10.2018 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 07.08.2018 року № 9163858970).

Оскаржуваним ппр визначено суму завищеного бюджетного відшкодування за липень 2018 року у розмірі 231 479 грн. 75 коп., із чим позивач не погоджується з наступних підстав.

Щодо суми податку на додану вартість у розмірі 230 771,52 грн., позивачем зазначено, що з метою виконання зобов'язань, ТОВ ТЕМП-2017 укладено із ТОВ Скай-Мед договір від 05.06.2018 року №01/0506-2018 на поставку Паливно-розподільного модуля СЗГ-10 в кількості 14 штук. Бюджетне відшкодування за цими операціями заявлено до відшкодування, яке протиправно не підтверджено за наслідками перевірки, здійсненої відповідачем.

Станом на 10.12.2018 року товар поставлено та повністю оплачено ТОВ ТЕМП-2017 , відомості про що надані ТОВ Скай-Мед за запитом податкового органу від 13.12.2018 року.

Довідкою ГУ ДФС у м. Києві від 17.12.2018 року не встановлено порушення ТОВ ТЕМП-2017 вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вересні 2018 року.

Так, на момент винесення спірного рішення, не володів необхідною інформацією та доказами щодо діяльності виробника ТОВ Скай-Мед .

Крім іншого, висновки податкового органу, що придбані в червні, липні 2018 року позивачем послуги не спрямовані в подальшому на отримання доходу, позивач вважає помилковими, оскільки спірна сума розміру отриманих послуг, яка дорівнює 707,50 грн., виникла у наслідок сплати ТОВ ТЕМП-2017 за наданий комплекс послуг в зоні митного контролю по догляду вантажу, паркування транспортних засобів в зоні прибуття, оплати послуг митного брокера, пов'язаних із придбанням та продажем СЗГ.

З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2019 року прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Через канцелярію суду 25.01.2019 року позивачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Через канцелярію суду 07.02.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідачем зазначено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є придбання паливно-розподільчого модуля СЗГ-10 для подальшого експорту до Грузії. Перевіркою не встановлено придбання ТОВ Скай-Мед паливно-розподільчих модулів СЗГ, що дало підстави для висновків, що податковий кредит по операціях з ТОВ Скай-Мед сформовано по товару не власного виробництва та невідомого походження.

Оскільки, відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, то, враховуючи зазначене вище від'ємне значення у сумі податку на додану вартість у розмірі 230 771,52 грн., сформованого по операціях з придбання товару у ТОВ Скай Мед , не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Окрім іншого, перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду виникнення від'ємного значення (червень 2018), ТОВ Темп 2017 придбавало ТМЦ, послуги, які не спрямовано в подальшому на отримання доходу, а отже останні не призначалися для використання у господарській діяльності, чим позивачем порушено пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2018 року на 707,5 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що первинні документи, надані до перевірки ТОВ ТЕМП-2017 не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ ТЕМП-2017 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 04.09.2018 року №13396 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТЕМП-2017 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за липень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість віл 07.08.2018 року №9163858970), за результатами проведення якої ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 11.10.2018 року №1000/26-15-14-04-01/41681024 (далі також - акт перевірки).

ГУ ДФС у м. Києві 29.10.21018 року винесено податкове повідомлення-рішення №0054881404 у розмірі 231 479 грн. 75 коп.

Вважаючи оскаржуване ппр протиправним, позивач звернувся до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі також - Податковий кодекс України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі також - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачено обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ ТЕМП-2017 (далі також - продавець) та ТОВ Неогаз (Грузія) (далі також - покупець), укладено Контракт від 31.05.2018 року №01/3105-2018, відповідно до пункту 1.1. розділу 1 якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує Модуль СЗГ, загальна кількість, строки виготовлення та ціна яких визначена у відповідних Сертифікаціях (далі також - товар).

Відповідно до пункту 3.3. розділу 3 Контракту від 31.05.2018 року №01/3105-2018 продавець під час поставки товару здійснює виконання усіх митних формальностей, необхідних при експорті товару з території держави - експортера.

Згідно з пунктом 5.2. розділу 5 Контракту від 31.05.2018 року №01/3105-2018 кожна партія товару супроводжується наступними товаросупровідними документами: специфікацією на партію товару, інвойсом, сертифікатом походження чи іншим документом по державі походження товару, експортною декларацією.

До копії Контракту від 31.05.2018 року №01/3105-2018 позивачем долучено копії Специфікації №1,2 від 31.05.2018 року щодо поставки, зокрема, відповідної комплектації Модуля СЗГ-10; копії Додаткових угод №№1,2,3,4 від 31.05.2018 року.

У акті перевірки зазначено, що перевіркою не встановлено придбання ТОВ Скай Мед паливно-розподільчих модулів СЗГ.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що між ТОВ ТЕМП-2017 (покупець) та ТОВ Скай-Мед (продавець) укладено договір поставки від 05.06.2018 року №01/0506-2018, предметом якого є те, що продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує Паливно-розподільчий модуль СЗГ, загальна кількість, терміни виготовлення та ціна яких визначена у відповідних Специфікаціях (далі також - товар).

Відповідно до пункту 5.2. розділу 5 цього договору, кожна партія товару супроводжується наступними товаросупровідними документами: рахунок-фактуру; товарні (видаткові) накладні; акт здачі - приймання товару; податкову накладну, складену в електронній формі відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До копії договору поставки від 05.06.2018 року №01/0506-2018 позивачем долучено копії Специфікації №1,2 від 12.06.2018 року щодо поставки, зокрема, відповідної комплектації Модуля СЗГ-10; копію рахунку на оплату від 11.07.2018 року №11 постачальника ТОВ Скай-Мед , покупця ТОВ ТЕМП-2017 всього на суму 576 601, 80 грн., сума ПДВ 115 320, 56 грн., всього із ПДВ 691 922, 16 грн.; копію видаткової накладної від 11.07.2018 року №3 постачальника ТОВ Скай-Мед , покупця ТОВ ТЕМП-2017 всього на суму 576 601, 80 грн., сума ПДВ 115 320, 56 грн., всього із ПДВ 691 922, 16 грн.; копію акту здачі - прийняття товару від 11.07.2018 року №02 про прийняття покупцем товару - Паливно-розподільчого модуля СЗГ - 10; копію рахунку на оплату від 25.06.2018 року №10 постачальника ТОВ Скай-Мед , покупця ТОВ ТЕМП-2017 всього на суму 577 255, 82 грн., сума ПДВ 115 451, 16 грн., всього із ПДВ 692 706, 98 грн.; копію видаткової накладної від 25.06.2018 року №2 постачальника ТОВ Скай-Мед , покупця ТОВ ТЕМП-2017 всього на суму 577 255, 82 грн., сума ПДВ 115 451, 16 грн., всього із ПДВ 692 706, 98 грн.; копію акту здачі - прийняття товару від 25.06.2018 року №01 про прийняття покупцем товару - Паливно-розподільчого модуля СЗГ - 10; копію платіжного доручення від 26.06.2018 року №2 на суму 692 706, 98 грн. в якому призначення платежу: плата за паливно-розподільчий модуль СЗГ-10 згідно з розрахунком №10 від 25.06.2018 року, у тому числі ПДВ 20%=115; копія платіжного доручення від 12.07.2018 року №8 на суму 691 922, 16 грн. в якому призначення платежу: плата за паливно-розподільчий модуль СЗГ-10 згідно з розрахунком №11 від 11.07.2018 року, у тому числі ПДВ 20%=115.

Крім іншого, позивачем долучено до матеріалів справи копію Інформаційної довідки, наданої ТОВ Скай-Мед (код ЄДРПОУ 34568390) від 13.12.2018 року №21 начальнику управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві Вербі О., зокрема, в якій вказано, що станом на 10.12.2018 року товар поставлено і повністю оплачено ТОВ ТЕМП-2017 , продукція - Паливно-розподільні модулі СЗГ-10, в свою чергу, відповідають усім вимогам та стандартам якості. Крім іншого, ТОВ Скай-Мед зазначено своїх контрагентів.

Також, у матеріалах справи міститься копія договору від 25.06.2018 року №228, відповідно до якого, ТОВ Автомобільні інтелектуальні технології (виконавець) надає ТОВ ТЕМП-2017 (замовник) комплекс послуг зони митного контролю для догляду вантажу, паркування транспортних засобів в зоні прибуття, при необхідності, розвантаження, навантажування або перевантажування вантажу (послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги на умовах Договору.

Крім того, позивачем долучено копії переліку та вартості робіт і послуг, що надаються суб'єктам ЗЕД на території зони митного контролю ТОВ Автомобільні інтелектуальні технології з 01.02.2018 року; копію рахунку-фактури від 25.06.2018 року №0000005459 на суму 1037, 50 грн., разом з ПДВ 1037, 50 грн., ПДВ 207,50 грн., всього з ПДВ 1245,00 грн. за послуги в зоні митного контролю; копію акту виконаних робіт (надання послуг) №ОУТ-020329 за період 27.06.2018 року; платіжне доручення від 26.06.2018 року №1на суму 1245, 00 грн. призначення платежу: послуги в хоні митного контролю згідно з рахунком №5459 від 25.06.2018 року, у тому числі ПДВ 20% = 207, 50 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору доручення від 01.08.2018 року №0108/18, укладеного з ФОП ОСОБА_2 (повірений), відповідно до якого, останній приймає на себе зобов'язання представляти інтереси довірителя в якості його митного брокера та здійснювати дії, пов'язані з митним оформленням вантажів, при необхідності здійснювати митні платежі у відповідності з Митним кодексом України та Ліцензійними умовами провадження посередницької діяльності митного брокера, на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1 розділу 1). Долучено рахунок - фактуру від 03.08.2018 року №СФ-0000090 та, відповідно до копії платіжного доручення від 09.08.2018 року №19 встановлено, що за оформлення ВМД згідно з рахунком №СФ-0000090 від 03.000000000008.2018 року, у тому числі ПДВ 20% = 500, 00 грн. ТОВ ТЕМП-2017 сплачено 3 000 грн. на рахунок ОСОБА_2; долучено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 03.08.2018 року №ОУ-0000090.

Зокрема, у матеріалах справи наявні копії митних декларацій (форма МД-2) від 25.06.2018 року та 16.07.2018 року, в яких відправником/експортером Паливно-розподільні модулів СЗГ-10 зазначено ТОВ ТЕМП-2017 , одержувач Неогаз (Грузія).

У взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктом 2.4 Положення, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Разом з тим, висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ Скай-Мед .

Відповідно до інформації податкового органу, фактичним видом діяльності ТОВ ТЕМП-2017 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної, зокрема, у постановах від 06.06.2018 року у справі №816/2231/15, від 29.01.2019 року у справі №2а/0470/7384/12 зазначено, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм Податкового кодексу України, які надають платнику податку право зменшити податкові зобов'язання на суму податку, сплаченого ним у зв'язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що у свою чергу презюмує здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Таким чином, економічною метою господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Скай Мед та ТОВ Неогаз (Грузія) є придбання Паливно-розподільчих модулів СЗГ-10 для подальшого експорту до Грузії.

Крім іншого, суд зазначає, що позивачем долучено до матеріалів справи копію Довідки ГУ ДФС у м. Києві від 17.12.2018 року №1245/26-15-14-04-01/41681024 про результати перевірки документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТЕМП-2017 (код за ЄДРПОУ 41681024) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, в якій зазначено, що в ході перевірки до ТОВ Скай Мед направлено запит про зустрічну звірку щодо підстав відвантаженого на адресу ТОВ ТЕМП-2017 товару, відповіддю на який підтверджено походження товару та взаємовідносин ТОВ Скай Мед з ТОВ ТЕМП-2017 , та, зокрема, вимог порушення податкового законодавства позивачем не встановлено, що спростовує викладені обставини у акті перевірки від 11.10.2018 року №1000/26-15-14-04-01/41681024.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що на підтвердження фактичного виконання зазначених операцій з контрагентами платником подано первинні документи, які мають усі необхідні реквізити первинного документу, оцінивши ці докази за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, первинні документи відповідають вимогам встановленим чинним законодавством, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій з контрагентами, що відповідачем не спростовано.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття своїх рішень. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі №817/149/17 та від 29.03.2018 року у справі №813/2758/16.

В той же час, податковим органом не надано доказів, які свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2018 року у справі № К/9901/2558718.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем податкове повідомлення - рішення від 29.10.2018 року №0054881404 прийнято протиправно, з огляду на що, таке оскаржуване рішення податкового органу підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи, а саме платіжного доручення від 29.12.2018 року №57, судом встановлено, що за подання позову до суду позивачем сплачено 4 340 грн. 24 коп.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕМП-2017 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.10.2018 року №0054881404.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕМП-2017 (код ЄДРПОУ 41671024, 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 340 грн. 24 коп. (чотири тисячі триста сорок грн. 24 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 294, 296, 297 КАС України.

Згідно ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕМП-2017 (код ЄДРПОУ 41671024, 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б);

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19).

Суддя Л.О. Маруліна