Постанова

від 26.03.2019 по справі 2а-19248/11/2670

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-19248/11/2670

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Седика Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Закритого акціонерного товариства "АТ Каргілл", Приватного підприємства "Колос Кіровоградщини - 2009", Приватного підприємства "Електропроммаш" про стягнення в доход держави коштів, одержаних за договорами, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з їх нікчемністю на загальну суму 14 505 461,40 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків звернулася до суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства Каргілл (далі -відповідач-1), Приватного підприємства Колос Кировоградщини - 2009 (далі - відповідач-2), Приватного підприємства Електропроммаш (далі - відповідач-3) про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за договорами поставки сільгосппродуктів вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з їх нікчемністю у розмірі 14 505 461,40 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року - без змін.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", в якій товариство просить постановити додаткове судове рішення та вирішити питання щодо відшкодування суми судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 89 876 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Розглянувши заяву про прийняття додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку щодо часткового її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ "АТ Каргілл" уклало з Адвокатським об'єднанням КМ Партнери договір № 2-1/20-2019 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого (п. 1.1) Довіритель доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Довірителю правничу допомогу з представництва його інтересів у Шостому апеляційного адміністративного суду щодо судової справи № 2а-19248/11/2670.

Згідно з Актом про надання послуг від 26.02.2019 відповідачу надана правнича допомога загальною вартістю 89 876,00 грн.

На підставі вказаного Акту ТОВ "АТ Каргілл" були виставлено рахунок №26, оплата якого підтверджується платіжним дорученням № 6996 від 27.02.2019.

Також матеріали справи містять свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвокатів, витяги з Єдиного реєстру адвокатів України та посвідчення помічників адвоката.

При цьому, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу є неспівмірним та підлягає зменшенню, виходячи з такого.

Як вбачається зі ст. 134 КАС України підлягають розподілу судові витрати на професійну правничу допомогу, яка надається саме адвокатами. Згідно положень статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Таким чином, вимоги щодо розподілу судових витрат, згідно Акту надання послуг, в частині надання правової допомоги особами, які не є адвокатами не підлягають задоволенню.

Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З наданого Акту вбачається, що деякі види наданих послуг, такі як, наприклад, підготовка до участі в судових засіданнях є, на думку суду, подібними діями представників відповідача під час яких здійснюється, зокрема, підготовка відзиву на апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення та додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.

Крім того, колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представниками відповідачів при підготовці відзивів на апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення та додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, витрачений час, на підготовку яких, із наданого Акту, складає 9,2 год.

Так, на переконання суду, відзиви на апеляційні скарги фактично дублюють пояснення, які надавалися представниками відповідачів, що містяться в матеріалах справи, та є подібними діями представників відповідача під час яких здійснювалося формування позиції щодо спірних правовідносин, спростування доводів позивача, аналізу судової практики, що будо здійснено останніми під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Проаналізувавши розрахунок та надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених відповідачем витрат, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення заяви щодо розподілу судових витрат на правову допомогу в сумі 24664,00 грн. (підготовка відзивів на апеляційні скарги - 20000 грн., участь в судовому засіданні 26.02.2019 - 4664 грн.).

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі № 2а-19248/11/2670 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Закритого акціонерного товариства "АТ Каргілл", Приватного підприємства "Колос Кіровоградщини - 2009", Приватного підприємства "Електропроммаш" про стягнення в доход держави коштів, одержаних за договорами, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з їх нікчемністю на загальну суму 14 505 461,40 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01601, м. Київ, вул. Мечникова 3; код ЄДРПОУ 20010397) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 39440996) 24664 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят чотири) судових витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст додаткової постанови виготовлено 01.04.2019 року.