Постанова

від 28.03.2019 по справі 817/1308/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1778/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Китовської Л.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі № 817/1308/18 (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Кошмелюк Т.О., повний текст рішення складено 16.08.2018) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рівненської обласної державної адміністрації, треті особи Приватне акціонерне товариство Шпанівагроцукор , ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 10.05.2018 звернувся в суд із адміністративним позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, треті особи Приватне акціонерне товариство Шпанівагроцукор , ОСОБА_5, в якому просив визнати протиправними дії Рівненської обласної державної адміністрації в частині неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 шляхом викупу земельної ділянки під об'єктом нерухомості ОСОБА_3 на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати Рівненську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки під об'єктом нерухомості ОСОБА_3 на території Шпанівської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області за адресою АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення.

В обгрунтування позову зазначає, що йому відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки орієнтовною площею 1,5429 гектара. При цьому, як стверджує позивач, ним були надані всі документи, визначені ст.123 Земельного кодексу України, необхідні для прийняття рішення про надання відповідного дозволу, однак, відповідач в порушення вимог земельного законодавства, застосувавши ст.ст.127, 128 Земельного Кодексу України, листом вих. №8026/0/01-22/17 від 27.12.2017 повідомив, що подане клопотання повертається без прийняття рішення та є передчасним.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що фактично відповідач не розглянув його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки щодо відведення у власність шляхом викупу по суті, а також не надав остаточної відповіді в передбачений законодавством місячний строк. У листі від 27.12.2017 Рівненська обласна державна адміністрація не вказала підставу відмови в продажі йому земельної ділянки, а лише зазначила про передчасність прийняття рішення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги наведені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, пояснивши, що існував сумнів відносно правомірності права власності позивача на об'єкти нерухомості на спірній земельній ділянці.

Третя особа в судове засідання не прибула, про дату, час і місце апеляційного розгляду була повідомлена належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 30.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою у відповідності до статті 123 Земельного кодексу України з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки площею 1,5402 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд (для реконструкції та обслуговування складів та ремонтної майстерні з обслуговування автомобілів) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (а. с. 121).

27.12.2017 відповідач, листом №8026/0/01-22/17, з врахуванням ст.127, 128 Земельного кодексу України, відмовив у задоволенні клопотання позивача, мотивувавши відмову тим, що в поданих документах виявлено недостовірні відомості.

Зокрема, вказав, що відповідно до розпорядження голови Рівненської ОДА від 17.07.2015 №346, Приватному акціонерному товариству Шпанівагроцукор наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 10,00 га, в оренду строком на 25 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Шпанівської сільської ради Рівненського району. Зазначене розпорядження прийнято на підставі клопотання підприємства, що надало документи стосовно права власності на майно, яке розташоване на вказаній вище земельній ділянці. На даний час вказаній у розпорядженні земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2 та рішенням Рівненської районної ради від 27.06.2017 за №426 затверджено її нормативно грошову оцінку. За наслідками вивчення публічно-кадастрової карти та наданого позивачем ОСОБА_3 до клопотання викопіювання з плану території Шпанівської сільської ради з нанесенням меж земельної ділянки площею 1,5429 га, що пропонувалось до відведення у власність шляхом викупу з цільовим призначенням, вказаним ОСОБА_3, видно, що земельна ділянка загальною площею 1,5429 га входить до площі однієї із земельних ділянок 8,194 га, на яку виданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою Приватному акціонерному товариству Шпанівагроцукор .

З урахуванням того, що окреме нерухоме майно, яке належало ПАТ Шпанівагроцукор , було відчужено іншим особам, під час розгляду Рівненською ОДА клопотання позивача, на даний час здійснюється коректування площі, на яку будуть складені матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 10,00 га в оренду строком на 25 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Шпанівської сільської ради Рівненського району.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 128 ЗК України, прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки, площею 1,5429 га на даний час є передчасним.

Не погоджуючись із такою відповіддю Рівненської обласної державної адміністрації позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того відповідач, вказуючи у спірному рішенні підстави відмови з посиланням на вимоги ст.128 ЗК України, вірно визначив норми земельного законодавства при розгляді клопотання позивача. Більше того, виявлено недостовірні відомості у поданих документах (п. б ч.5 ст.128 ЗК України), що полягають у спорі про право власності на одні і ті ж об'єкти нерухомості на земельній ділянці, на яку претендує позивач.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.17 Земельного кодексу (далі ЗК України), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, а)розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; ж)вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, згідно ч. 5 цієї статті, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (стаття 127 ЗК України).

Колегія суддів зазначає, що порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам врегульовано статтею 128 ЗК України.

Так, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до частин 2, 3 статті 128 ЗК України, громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації.

У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є (ч. 5 ст. 128 ЗК України):

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Таким чином, наведеними вище положеннями чинного законодавства визначено, що орган державної влади у місячний строк зобов'язаний розглянути заяву (клопотання) і за результатами такого розгляду прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, будучи суб'єктом владних повноважень, має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Проте, вказаних вище законодавчих приписів відповідачем Рівненською ОДА не було дотримано, оскільки за результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_3 від 30.08.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою жодного рішення по суті заяви не було прийнято, а листом від 27.12.2017 №8026/0/01-22/17 повідомлено заявника про те, що прийняття рішення на даний час є передчасним.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними покликання відповідача на те, що вказаний лист Рівненської ОДА №8026/0/01-22/17 від 27.12.2017 являється рішенням про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки із змісту цього листа та із матеріалів справи є очевидним і зрозумілим той факт, що Рівненською ОДА не було прийнято рішення по суті заяви у визначеному статтею 128 ЗК України порядку.

Вказаний лист-відповідь не містить посилань на те, що заявнику відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмовлено в продажу земельної ділянки, і що така відмова зумовлена відсутністю згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, чи зумовлена тим, що спірна земельна ділянка входить до загальної площі земельної ділянки на якій знаходиться майно ПрАТ Шпанівагроцукор .

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо не прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельних ділянок під об'єктами нерухомості на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведеного та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин першої, другої та третьої статті 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині четвертій вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

25.03.2019 представником позивача подано клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу, за змістом якої остання посилаючись на статтю 132 КАС долучає до матеріалів справи наступні підтверджуючі документи: копію акту №2 наданих послуг від 18.09.2018 до договору №008 про надання правової допомоги від 08.05.2018, загальна вартість послуг становить 1116,90 грн; копію квитанції №16 від 18.08.2018 на суму 1116,90 грн; копію договору про надання правової допомоги від 18.03.2019; копію додаткової угоди №1 від 19.03.2019 до договору про надання правової допомоги №003 від 18.03.2019; копію акту №1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 19.03.2019 договору про надання правової допомоги від 18.03.2019 №003 та копію квитанції №3 від 19.03.2019 на суму 3000,00 грн.

Представником позивача під час апеляційного розгляду справи додатково уточнено необхідність стягнення з відповідача вищенаведених підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем на правову допомогу в розмірі 4116,90 грн.

Крім того, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 704,60 грн та при зверненні до апеляційного суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 1057,20 грн, що відповідає розміру, передбаченому Законом України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1762,01 грн, мають бути присуджені на його користь.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі № 817/1308/18 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправними дії Рівненської обласної державної адміністрації в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_3 від 30.08.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 шляхом викупу земельної ділянки під об'єктом нерухомості ОСОБА_3 на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язати Рівненську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 30.08.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки під об'єктом нерухомості ОСОБА_3 на території Шпанівської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області за адресою АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення.

Стягнути з Рівненської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 13986712, майдан Просвіти, 1, м.Рівне, 33028) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судові витрати на правову допомогу в сумі 4 116 (чотири тисячі сто шістнадцять гривень) 90 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 13986712, майдан Просвіти, 1, м.Рівне, 33028) на користь ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.) 01 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій О. І. Мікула Повне судове рішення складено 02.04.2019