Рішення

від 29.03.2019 по справі 588/1044/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1044/18

2/588/13/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2019 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради ОСОБА_4 про визнання недійсним додаткового договору до договору оренди землі та стягнення упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із указаним позовом, який мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,4670 га - кадастровий номер: 5925086700:00:001:0155, яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

18.10.2006 він уклав із ПП Печинське договір оренди землі та передав земельну ділянку загальною площею 3,0647 га строком на 10 років. Такий договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2006 за №040663501572.

19.12.2017 він звернувся до ПП Печинське із письмовою заявою не проводити будь-які господарські роботи і не засівати його земельну ділянку у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди землі від 18.10.2006 та повернути земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства.

Крім цього, 16.04.2018 та 03.05.2018 він двічі звертався до ПП Печинське , як користувача суміжних земельних ділянок, із повідомленням про проведення робіт із встановлення меж у натурі на місцевості, які будуть проводитися відповідно: 17.04.2018 та 03.05.2018. Однак, на його неодноразові письмові та усні звернення ПП Печинське для встановлення межув натурі, як 17.04.2018 так і 03.05.2018 не з'явився та будь-якої письмової відповіді не надав, а лише усно повідомив, про те що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 20 років, оскільки укладено між сторонами додатковий договір від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, а тому використовує земельну ділянку у своїй господарській діяльності і повертати її не збирається.

Спірний додатковий договір до договору оренди землі виданий 20.11.2015 року був зареєстрований 26.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради ОСОБА_4.

Позивач указує, що додатковий договір від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006 він не підписував, із умовами такого додаткового договору його ніхто не знайомив та екземпляр указаного додаткового договору він не отримував, а відповідно і участі у державній реєстрації такого додаткового договору він не приймав та нікого не уповноважував на його реєстрацію.

Позивач зазначає, що підпис у додатковому договорі від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, який укладено між ПП Печинське (правонаступником якого є ТОВ "АФ Семереньки") та ним, за нього виконала зовсім інша особа, а ПП Печинське такий додатковий договір без його згоди та відома надав на реєстрацію до Державного реєстратора Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради ОСОБА_4 та 26.04.2018 його було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, без його згоди та участі.

Позивач вважає, що шляхом підроблення додаткового договору від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, надання такого додаткового договору державному реєстратору та проведення державної реєстрації, відповідач позбавив його, як власника земельної ділянки, права самостійно розпоряджатися своєю земельною ділянкою та одержати за звичайних обставин доходи від оброблення земельної ділянки, вирощення врожаю та його продажу.

Вказану земельну ділянку він разом зі своєю родиною мав намір обробити, засіяти насінням соняшника, зібрати врожай та реалізувати його з метою отримання доходу, так як для цього мав необхідну техніку та навики. З метою реалізації цих намірів він неодноразово звертався до відповідача із вимогою повернути земельну ділянки, але відповідач позбавив його права розпоряджатись власністю на власний розсуд та отримати дохід. За його розрахунками, внаслідок таких дій відповідача, збитки у вигляді упущеної вигоди могли становити 53904,97 грн.

З огляду на зазначене, позивач просив: визнати недійсним додатковий договір від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, укладений між ним та ПП "Печинське", правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Семереньки щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 3,0647 га, кадастровий номер: 5925086700:00:001:0155 , який зареєстровано 26.04.2018 державним реєстратором Сумською обласною філією Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради ОСОБА_5; стягнути з ТОВ Агрофірма Семереньки на його користь упущену вигоду в сумі 53904,97 грн., а також покласти судові витрати на відповідача.

У відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, представник відповідача 31.07.2018 подав відзив на позов, у якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилався на те, що договір оренди землі укладений від 18.10.2006 між ПП Печинське та позивачем з урахування положень додаткового договору від 20.11.2015 є чинним, не припиненим, не визнаним недійсним, і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України. Жодного факту вчинення фізичного чи психологічного впливу на позивача в своїй позовній заяві позивач не виклала. Так само, відсутні докази застосування заходів фізичного чи психологічного тиску з боку відповідача і у вигляді заяв чи скарг, поданих з даного приводу до правоохоронних органів, що свідчить про те, що додатковий договір був укладений між сторонами добровільно, а його зміст та правові наслідки відповідають його вільному волевиявленню. Головним фактом, що спростовує відсутність такого волевиявлення позивача є те, що з моменту підписання додаткового договору позивач у період 2015-2017 років отримував орендну плату за землю в збільшеному розмірі, вчасно, без затримки в повному обсязі і регулярно. Отже, передача земельних ділянок позивачем в оренду відповідачу, який сплачував орендну плату та належним чином використовував земельну ділянку, тобто фактичне тривале виконання умов договорів оренди землі з урахуванням додаткових угод, є підтвердженням того, що їх укладення відповідало внутрішній волі позивача, а тому підстав для визнання додаткового договору недійсним немає. Разом із тим, наведені позивачем у позові розрахунки упущеної вигоди є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг бути отриманий (а.с.59-65 том 1).

Під час розгляду справи судом було залучено як відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки , оскільки відповідно до Статуту ТОВ АФ Семереньки , затвердженого протоколом загальних зборів учасників 28.01.2019, ТОВ АФ Семереньки є правонаступником Приватного підприємства Печинське , яке було приєднане до товариства, у результаті чого ТОВ АФ Семереньки є правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків ПП Печинське згідно з передавальним актом, затвердженим рішення власника ПП Печинське від 02.02.2018 (а.с.218-243 том 1).

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять також стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та за проведення почеркознавчої експертизи (а.с 27 том 2).

Представник відповідача ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, повідомила, що ТОВ "АФ "Семереньки" у повному обсязі заперечує проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позові (а.с.29 том 2).

Третя особа - державний реєстратор ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, при вирішенні справи покладається на розсуд судута прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.25 том 2).

Ураховуючи заяви позивача, третьої особи, представників сторін, позицію позивача, представника позивача про підтримання заявлених позовних вимог, позицію представника відповідача про заперечення проти задоволення позову, висловлені у попередніх судових засіданнях, заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №728555 від 12.08.2002 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,4670 га - кадастровий номер: 5925086700:00:001:0155, яка розташована на території Печинської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с.22-24,80-81 том 1).

18.10.2006 ОСОБА_2 уклав із ПП "Печинське" договір оренди землі та передав земельну ділянку загальною площею 3,0647 га строком на 10 років. Такий договір був зареєстрований у Тростянецькому районному відділі Сумської філії Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2006 за №040663501572 (а.с.14-15 том 1).

У день укладення вказаного договору оренди сторонами також були підписані акт визначення меж орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт про передачу і прийом земельної ділянки. (а.с.16-18 том 1).

Між ОСОБА_2 та ПП Печинське 20.11.2015 був укладений додатковий договір до договору оренди землі від 18.10.2006, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити строк дії договору оренди землі на 10 років, збільшити розмір орендної плати та змінити інші умови договору оренди землі (а.с.36-37,74-77 том 1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який сформовано 01.06.2018, право оренди за даним додатковим договором та за договором оренди від 18.10.2006 було зареєстроване 26.04.2018 державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради ОСОБА_8 (а.с.26,82-83 том 1).

Даний додатковий договір від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006 оспорюється позивачем із підстав відсутності його волевиявлення на його укладення. При цьому позивач стверджує, що підпис у цьому додатковому договорі, який укладено між ПП Печинське та ним, від його імені виконала інша особа, яку він не уповноважував на його підписання та реєстрацію.

За клопотанням позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Так, згідно із висновком судово-почеркознавчої експертизи за № 19/119/6-6/104е від 19.10.2018 підписи від імені ОСОБА_2 у графах Орендодавець у двох примірниках додаткового договору оренди від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, який укладений між ОСОБА_2 та ПП Печинське , виконані не ОСОБА_2, а іншою особою згідно зразків, наданих на дослідження (а.с.162-174 том 1).

З огляду на вказаний висновок експерта, суд приходить до висновку, що спірний додатковий договір від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2016, який укладено між ПП Печинське та ОСОБА_2, останнім не підписувався, що свідчить про порушення вимог щодо форми договору і укладення його без вільного і дійсного волевиявлення.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 - голова Печинської сільської ради, ОСОБА_10 - голова Люджанської сільської ради та ОСОБА_11 - голова Криничанської сільської ради показали, що навесні 2018 роки було звернення ОСОБА_2 із проханням виділити йому в натурі земельну ділянку, яку він має намір обробляти та з цією метою запросив голів сільських рад. У той самий день вони виїхали на місце. При цьому ОСОБА_2 сказав, що оскільки строк дії договору оренди закінчився, він має намір самостійно обробляти земельні ділянку. Він хотів працювати як одноосібник. У нього є вся необхідна для роботи на землі техніка, а також і навики. Для цього він також звернувся до фірми Горизонт , де йому пред'явили рахунок за оранку землі, який він сплатив. Також мається заява про те, що позивачу не сплачували орендну плату.

На спільних зборах з участю голів Печинської, Люджанської та Криничанської сільських рад та орендодавців земельних ділянок ПП Печинське обговорювали питання щодо земельних ділянок, які обробляються без укладення договорів. Також були присутніми представники Дружба Нова , де ОСОБА_2 виявив бажання самостійно обробляти земельну ділянку та стверджував, що ним не підписувались ніякі додаткові угоди. ОСОБА_12 пояснив, що у разі, якщо не були укладені додаткові угоди в яких подроблені підписи, обіцяли повернути власникам їхні паї. При наступній зустрічі пропонували власникам паїв виплатити затрати за обробітку їхніх паїв.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що він є керівником відділу соціальної політики СТОВ Дружба Нова . Із середини 2017 року агрохолдінг Кернел викупив корпоративні права Аграрних інвестицій. Із 2018 року вони почали наводити порядки із пайовиками ПП Печинське. У травні 2018 року в с.Люджа були збори, оскільки люди стверджували, що договори вони не підписували. Під час зборів люди запитували, чи можуть вони забрати землю, якщо вони ніяких договорів не підписували. Коли ОСОБА_2 повідомив, що частина договорів не підписана, він йому відповів, що у даному разі він може забрати землю. На той час у свідка документів не було, але коли він зробив замовлення, то отримав інформацію, що ОСОБА_2 уклали додатковий договір із ПП Печинське. Потім підприємство відмовило ОСОБА_2 у виділенні йому землі в натурі. Свідку відомо, що ОСОБА_2 сплатили компенсацію затрат, але це було до того, як виявили укладені додаткові договори.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливе укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладання договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Частиною першою ст.205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, зважаючи на те, що додатковий договір від 20.11.2015 до договору оренди землі від 18.10.2006, позивачем не підписувався, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, який суд вважає достовірним доказом, посилання позивача на те, що було відсутнє його вільне волевиявлення на укладення цього додаткового договору, є таким, що ґрунтується на законі, а тому заявлена ним вимога про визнання недійсним зазначеного додаткового договору підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про наявність у позивача такого вільного волевиявлення, із огляду на отримання ним орендних платежів у збільшеному розмірі у період 2015-2017 років. При цьому, суд виходить із того, що по-перше, судом встановлено відсутність підпису позивача на додатковій угоді, що є свідченням відсутності його вільного волевиявлення на укладення додаткового договору, а по-друге, позивачем не було надано належних доказів, які б вказували на те, що у зазначений період (2015-2017 роки) позивачу було відомо про укладений додатковий договір, хоча позивач, у ході судового розгляду справи спростовув посилання представника відповідача про його обізнаність із цим додатковим договором, зазначаючи про те, що йому стало відомо про нього лише на початку травня 2018 року, коли представник відповідача усно повідомив його, про те що строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено згідно з укладеним додатковим договором.

Разом із тим, задовольняючи вимогу позивача про визнання недійсним вказаного додаткового договору, суд дійшов висновку, що в іншій частині, позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, із огляду на наступне.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим грошових сум (чи інших цінностей), якби інший учасник відносин не допустив правопорушення.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання іншою стороною своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 923/2075/15, від 9 грудня 2014 року у справі № 5023/4983/12).

Представник відповідача посилався на недоведеність позивачем правових підстав для стягнення з відповідача заявлених збитків, зокрема протиправної поведінки відповідача, факту завдання позивачем збитків, вини відповідача у цьому випадку.

У ході розгляду справи, позивачем не було надано належних доказів того, що він здійснював дії, спрямовані на обробку спірної земельної ділянки, а також того, що відповідач при цьому вчиняв будь-які дії, які б перешкодити йому в цьому. Тобто, позивачем не надано доказів вжитих ним заходів для одержання доходу та протиправних дій відповідача, направлених на перешкоджання отриманню такого доходу.

Також позивачем не надано належних доказів на доведення розміру доходів, які могли б бути реально отримані ним при належній поведінці відповідача. Наведений у позові розрахунок таких доходів не підтверджується будь-якими доказами, а тому не є обґрунтованим.

З урахуванням зазначеного, заявлена позивачем вимога про відшкодування упущеної вигоди задоволенню не підлягає.

Згідно із ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, лише щодо немайнових вимог, у даному разі відшкодуванню на користь позивача підлягають документально підтверджені судові витрати у розмірі 704, 80 грн., а також витрати за проведення судової експертизи у сумі 2250,24 грн. (а.с.3, том 1, а.с.19 том 2).

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним додатковий договір від 20 листопада 2015 року до договору оренди землі від 18 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Печинське" щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5925086700:00:001:0155 , який зареєстровано 26 квітня 2018 року державним реєстратором Сумської обласної філії Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради ОСОБА_5.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Семереньки" на користь ОСОБА_2 у відшкодування судового збору 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та у відшкодування витрат за проведення судової експертизи 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено 29.03.2019.

Суддя О.С.Линник