Постанова

від 01.04.2019 по справі 576/2942/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року

м.Суми

Справа №576/2942/18

Номер провадження 22-ц/816/1483/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостик С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Глухівське медичне училище - комунальний заклад Сумської обласної ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області в складі судді Мазур С.А. від 25 січня 2019 року, постановлену у м. Глухів Сумської області,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Глухівського медичного училища - комунального закладу Сумської обласної ради (далі - Глухівське медичне училище) про стягнення заробітної плати.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Глухівського медичного училища про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з грудня 2017 року по січень 2018 року - закрито.

ОСОБА_1 з ухвалою суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у позовній заяві від 16 березня 2018 року нею заявлялися вимоги про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі не нижчому ніж розмір мінімальної заробітної плати (справа №576/511/18), тому судом не ухвалювалось рішення щодо стягнення заробітної плати за час простою, як було заявлено позивачем у позовній заяві від 14 грудня 2018 року (справа №576/2942/18). Підстави та предмет її позовів від 16 березня 2018 року та від 03 грудня 2018 року різні, а тому провадження у справі №576/2942/18 в частині вимог про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати за грудень 2017 року - січень 2018 року закрито судом передчасно.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржена ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, її представника адвоката Кугая А.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Закриваючи провадження в частині вимог позивача про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з грудня 2017 року по січень 2018 року суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Глухівського міськрайонного суду від 11 квітня 2018року, яке набрало законної сили, вже розглянуті позовні вимоги в цій частині.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдинг проти України , а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Глухівського медичного училища, крім іншого, посилаючись на вимоги ч. 4 ст.3 Закону України Про оплату праці просила стягнути з відповідача на її користь не нараховану та не виплачену заробітну плату за період з 01 грудня 2017 року по 16 лютого 2018 року у сумі 3150 грн 98 коп., а саме у розмірі не меншому мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України Про державний бюджет на 2017 рік та Законом України Про державний бюджет на 2018 рік (а.с. 19-21).

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2018 року, яке набрало законної сили, у задоволенні зазначених вимог позивача відмовлено. Своє рішення суд мотивував тим, що у спірний період позивач працювала на посаді викладача. Наказом №70-у від 14 грудня 2017 року їй було встановлено педагогічне навантаження в кількості 34 години з дисципліни Вступ до спеціальності , тобто ОСОБА_1 працювала при неповному педагогічному завантаженні. Заробітна плата їй обчислювалась відповідно до вичитаних годин. Відповідно до ст.3-1 Закону України Про оплату праці при неповній зайнятості заробітна плата розраховується і виплачується відповідно до виконаної роботи. Тому посилання позивача на те, що Глухівське медичне училище за будь-яких обставин має виплачувати їй заробітну плату в розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом, не є обґрунтованими (а.с. 22-27).

Звертаючись з позовом 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 заявила наступні вимоги до Глухівського медичного училища: стягнути з відповідача на її користь не нараховану та не виплачену заробітну плату за грудень 2017 року - січень 2018 року, за квітень - вересень - 2018 року у сумі 12676 грн 55 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 7000 грн, свої вимоги мотивувала тим, що у періоди роботи в училищі протягом 2017 - 2018 років з незалежних від позивача причин їй не було надано педагогічне навантаження у розмірі 18 годин на тиждень, вона перебувала у простоях, тому роботодавець повинен був забезпечити їй оплату праці не нижчу від 2/3 тарифної ставки встановленого їй розряду (окладу) відповідно до статті 113 КЗпП України (а.с. 1-4).

З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 у позові від 14 грудня 2018 року заявила вимоги до Глухівського медичного училища про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з грудня 2017 року по січень 2018 року, при цьому посилалась на її перебування на простоях, тобто підстави позову відмінні від заявлених 16 березня 2018 року, що виключає можливість закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Отже, оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381-382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2019 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до Глухівського медичного училища - комунального закладу Сумської обласної ради в частині вимог про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з грудня 2017 року по січень 2018 року, направити для продовження розгляду до Глухівського міськрайонного суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 02 квітня 2019 року.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді :

О.Ю. Кононенко

С.Г. Хвостик