Постанова

від 28.03.2019 по справі 648/3587/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД_____

Єдиний унікальний номер справи 648/3587/17 Головуючий у першій інстанції Кусік І.В.

Номер провадження 22ц/819/518/19 Доповідач Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Базіль Л.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Давиденко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 03 грудня 2018 року ухваленого у складі судді Кусік І.В., дата складання повного тексту рішення 06 грудня 2018 року в цивільній справі № 648/3587/17 за позовом ОСОБА_3 до Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_4, про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником Ѕ частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Власником іншої Ѕ частини будинку був ОСОБА_5, який проживав у ньому разом зі своєю дружиною, ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер та у будинку залишалась проживати ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно відомостей Токарівської сілської ради, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не відкривалась, Ѕ частина житлового будинку у спадщину іншим особам не переходила.

Посилаючись на те, що починаючи з 2003 року вона добросовісно заволоділа чужим майном та відкрито володіє Ѕ частиною житлового будинку, що належала ОСОБА_5 просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку площею 37,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06 червня 2018 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4.(а.с.86)

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 03 грудня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_3 з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги.

Скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не об'єктивно та не в повному обсязі досліджені матеріали справи, не взято до уваги ті обставини, що на протязі 14 років позивач відкрито володіє спірною частиною житлового будинку, нею проводився ремонт будинку в цілому та здійснювалося підтримання майна у належному стані. ОСОБА_4, яка залучена судом до участі у справі в якості співвідповідача, після смерті свого батька ОСОБА_5 жодного разу не цікавилась майном та не заявляла про свої права відносно нього, що свідчить про небажання відповідача реалізувати свої права на це майно, однак судом першої інстанції взагалі не надано оцінку даним обставинам, що вплинуло на зміст судового рішення.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Від сільського голови Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області на адресу суду надійшов лист, в якому зазначено про те, що сільська рада повністю згодна з позовом ОСОБА_3, також зазначено про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

ОСОБА_4 будучи повідомленою про дату та місце розгляду справи, про що свідчать дані Укрпошти щодо відстеження про вручення їй судової повістки, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. За таких обставин, суд апеляційної інстанції з врахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України вважає, що неявка сторони не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, адвоката Сисак С.П. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено та встановлено судом, що житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить: Ѕ частина будинку - ОСОБА_5 та 1/2 частина - ОСОБА_3.

В належній ОСОБА_5 частині домоволодіння була прописана та проживала ОСОБА_6.

Відповідно до даних Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, виданої 21.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та після його смерті 14.12.2005 року заведена спадкова справа за №38181500 (а.с.55)

Із рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 16 листопада 2005 року вбачається, що ОСОБА_4 визнано пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_5 таким, що пропущений з поважних причин та встановлено їй додатковий строк до 31 грудня 2005 року. (а.с.77)

14.12.2005 року ОСОБА_4 звернулася до Білозерської державної нотаріальної контори із заявою, в якій зазначила про те, що вона приймає майно, яке належало її батькові ОСОБА_5, зокрема, Ѕ частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. Зазначила, що крім неї спадкоємцем за законом є дружина померлого - ОСОБА_6 (а.с.76)

Як вбачається із листа завідувача Білозерської державної нотаріальної контори Т.В.Алпеєвої №280/01-16 від 21.02.2018 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкова справа після її смерті в зазначеній нотаріальній конторі не заводилась, з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.56)

Позивач у позовній заяві посилається на те, що вона добросовістно після смерті ОСОБА_6 з 2003 року користується Ѕ частиною житлового будинку, здійснює ремонтні роботи, сплачує комунальні послуги за весь житловий будинок, а тому на підставі ст.344 ЦК України вона вважає, що набула право власності на Ѕ частину житлового будинку.

Згідно зі статтею 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, обґрунтовано виходив із того, що володіння позивачем спірною часткою майна не є добросовісним, що унеможливлює визнання за нею права власності на частку нерухомого майна в порядку передбаченому ст.344 ЦК України. При цьому суд зауважив, що визнання частини будинку померлого ОСОБА_5 безхазяйним майном не було здійснено і питання щодо визнання права власності на спірну частину будинку як на безхазяйне майно перед судом не порушувалось.

Апеляційна скарга не містить аргументів на спростування вказаного висновку суду першої інстанції, який є обґрунтованим та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи скарги ОСОБА_3 зводяться до того, що володіння 1/2 чатиною житлового будинку було добросовісним, проте з ними не можна погодитися, з огляду на наступне.

Однією з ознак володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю є те, що володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Зазначене узгоджується з пунктом 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що ОСОБА_3 заволоділа і володіє майном, про прийняття якого в порядку спадкування ОСОБА_4, подано заяву до нотаріальної контори.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_4 не бажає реалізовувати своє право на спадкування, оскільки не отримує свідоцтво про право на спадщину, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 відмовилась від належної їй спадщини, а Токарівська сільська рада Білозерського району Херсонської області визнала спірне нерухоме майно безхазяйним майном.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають та фактично стосуються переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Таким чином , вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотримання вимог ст.89, 263-264 ЦПК України повно та всебічно з'ясував обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, оскільки позивач не є добросовістним набувачем, а відкритість і безперервність користування спірним майном не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правилами ст.344 ЦК України.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які підлягають застосуванню у даному випадку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375 ЦПК України суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 03 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Т.Г. Чорна

Повне судове рішення складено 02 квітня 2019 року

Головуючий Л.В. Базіль