Ухвала

від 28.03.2019 по справі 382/2362/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛОТЕРІ ДІСТРІБЬЮШН», адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 28 грудня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майна, шляхом заборони його відчуження, розпоряджання та користування, а саме на: 13 комп`ютерних моніторів (7 моніторів марки «CROWN», 5 моніторів марки «Samsung»), 14 лазерних комп`ютерних мишок марки «CROWN», 14 комп`ютерних клавіатур марки «CROWN», 14 системних блоків без маркування та серійних номерів; камеру відео спостереження без маркування та серійного номеру; 2 Інтернет-модеми марки «TP-Link» білого кольору, Інтернет-сервер сірого кольору без маркування та серійного номеру; принтер для друку чеків чорного кольору без маркування та серійного номеру, грошові кошти в сумі 270 грн.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт посилається на відсутність обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, а також відомостей, що дають достатні підстави і підозри вважати вилучене майно речовим доказом. Посилається апелянт і на незаконність вилучення вище зазначеного майно.

Також, представник зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, оскільки розгляд клопотання слідчого відбувся без його повідомлення, а копію оскаржуваного рішення він отримав з Єдиного реєстру судових рішень 02 січня 2019 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення слідчого судді залишити без зміни, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна та його представника, колегія суддів, виходячи з вимог ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Разом з тим, дослідивши надані суду матеріали, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів представника щодо необґрунтованості та незаконності ухвали слідчого судді, у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

При цьому, згідноч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Так, СВ Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017110320000131 від 30 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Згідно наданих суду матеріалів, 30 березня 2017 року в АДРЕСА_1 , під час відпрацювання було виявлено приміщення в якому функціонували незаконні гральні автомати.

В ході проведення досудового розслідування також було встановлено, що в приміщенні по АДРЕСА_2 функціонує зал гральних автоматів з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому надаються послуги у сфері грального бізнесу.

24 грудня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді, було проведено обшук приміщення за вказаною адресою в ході якого було виявлено та вилучено 13 комп`ютерних моніторів (7 моніторів марки «CROWN», 5 моніторів марки «Samsung»), 14 лазерних комп`ютерних мишок марки «CROWN», 14 комп`ютерних клавіатур марки «CROWN», 14 системних блоків без маркування та серійних номерів; камеру відео спостереження без маркування та серійного номеру; 2 Інтернет-модеми марки «TP-Link» білого кольору, Інтернет-сервер сірого кольору без маркування та серійного номеру; принтер для друку чеків чорного кольору без маркування та серійного номеру, грошові кошти в сумі 270 грн.

Також, в рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт вилученого майна з метою збереження речових доказів.

Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучене 24 грудня 2018 року в ході проведення обшуку майно, а саме: 13 комп`ютерних моніторів (7 моніторів марки «CROWN», 5 моніторів марки «Samsung»), 14 лазерних комп`ютерних мишок марки «CROWN», 14 комп`ютерних клавіатур марки «CROWN», 14 системних блоків без маркування та серійних номерів; камера відео спостереження без маркування та серійного номеру; 2 Інтернет-модеми марки «TP-Link» білого кольору, Інтернет-сервер сірого кольору без маркування та серійного номеру; принтер для друку чеків чорного кольору без маркування та серійного номеру, грошові кошти в сумі 270 грн., можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або можуть зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або є об`єктом кримінально протиправних дій, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність у арештованого майна ознак речового доказу спростовуються вище наведеними обставинами.

Спростовуються наданими суду матеріалами і доводи апелянта щодо відповідності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у ймовірності вчинення кримінального правопорушення.

Такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв`язку з чим, підозра про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, за викладених у клопотанні обставин, слідчим доведена та сумніву у суду щодо їх достатності не викликала.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання апелянта на незаконність вилучення в ході проведення ошуку 24 грудня 2018 року майна.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою його забезпечення.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 28 грудня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майна, шляхом заборони його відчуження, розпоряджання та користування, а саме на: 13 комп`ютерних моніторів (7 моніторів марки «CROWN», 5 моніторів марки «Samsung»), 14 лазерних комп`ютерних мишок марки «CROWN», 14 комп`ютерних клавіатур марки «CROWN», 14 системних блоків без маркування та серійних номерів; камеру відео спостереження без маркування та серійного номеру; 2 Інтернет-модеми марки «TP-Link» білого кольору, Інтернет-сервер сірого кольору без маркування та серійного номеру; принтер для друку чеків чорного кольору без маркування та серійного номеру, грошові кошти в сумі 270 грн., залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ЛОТЕРІ ДІСТРІБЬЮШН», адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/954/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1