Постанова

від 28.03.2019 по справі 620/3394/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3394/18 Суддя (судді) першої інстанції: Д'яков В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Агросоя 2017 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агросоя 2017 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Агросоя 2017 (надалі за текстом - ТОВ Агросоя 2017 ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00003471400 від 03.10.2018 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 594 703 грн. 75 коп.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Тімбер Хаус суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення з мотивів, наведених у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на законності та обгрунтованості судового рішення звертаючи увагу на те, що засновник ТОВ Тімбер Хаус заперечує свою причетність до діяльності товариства.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.08.2018 р. по 05.09.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агросоя 2017 щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Тімбер Хаус за листопад 2017 р., лютий 2018 р. та по взаємовідносинам з ТОВ Труяр за жовтень, листопад, грудень 2017 р., січень, лютий, березень 2018 р.

Результати перевірки оформлено актом № 623/14/40675664 від 12.09.2018 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 195, 198, 200, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 475 763 грн., у тому числі: за листопад 2017 р. на 224 581 грн; за лютий 2018 р. на 29 739 грн.; за березень 2018 р. на 147 010 грн.; за квітень 2018 р. на 74 433 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

За умовами договору поставки № 1011/2017 від 10.11.2017 р. ТОВ Тімбер Хаус зобов'язалось передати у власність ТОВ Агросоя 2017 товар, а останнє - прийняти та оплатити його.

Відповідно до специфікацій, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних на підставі названого договору ТОВ Тімбер Хаус здійснило поставку сої на загальну суму 2 854 577 грн. 84 коп., у тому числі 475 762 грн. 96 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, в інформаційних базах ДФС України відсутні відомості про наявність у ТОВ Тімбер Хаус земельних ділянок, складських приміщень, автомобільного транспорту та устаткування, необхідного для провадження господарської діяльності.

Також, зазначені інформаційні бази даних свідчать про те, що первинне походження реалізованого товару (сої) не підтверджується фактом його реального походження. Зокрема, ряд постачальників сої для ТОВ Тімбер Хаус є фігурантами кримінальних проваджень як учасники транзитно-конвертаційних груп.

Крім того, згідно листу ГУ ДФС у Миколаївській області директор та засновник ТОВ Тімбер Хаус Солових І.К. заперечує свою причетність до діяльності товариства.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що надані до перевірки первинні документи не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003471400 від 03.10.2018 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 594 703 грн. 75 коп., у тому числі 475 763 грн. за основним платежем та 118 940 грн. 75 коп. за штрафними санкціями.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладеної угоди позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договору поставки № 11011/2017 від 10.11.2017 р.; видаткових накладних № 1411 від 14.11.2017, № 2811 від 28.11.2017 р., № 0802 від 08.02.2018 р., № 0902 від 09.02.2018 р., № 2602 від 26.02.2018 р., № 1704 від 17.04.2018 р., № 1405 від 14.05.2018 р., № 1705-2 від 17.05.2018 р., № 1706 від 17.06.2018 р., товарно-транспортних накладних № 1 від 14.11.2017 р., № 1 від 28.11.2017 р., № 2 від 28.11.2017 р., № 1 від 08.02.2018 р., № 2 від 09.02.2018 р., № 1 від 26.02.2018 р., № 1 від 17.04.2018 р., № 1 від 14.05.2018 р., № 3 від 17.05.2018 р., № 1 від 7.06.2018 р., платіжних доручень № 532 від 04.12.2017 р., № 479 від 14.11.2017 р., № 506 від 21.11.2017 р., № 555 від 12.12.2017 р., № 69 від 08.02.2018 р., № 70 від 09.02.2018 р., № 107 від 26.02.2018 р., № 108 від 26.02.2018 р., № 115 від 28.02.2018 р., № 116 від 28.02.2018 р., № 221 від 17.04.2018 р., № 223 від 18.04.2018 р., № 235 від 23.04.2018 р., № 262 від 14.05.2018 р., № 267 від 18.05.2018 р., № 297 від 04.06.2018 р., № 299 від 05.06.2018 р., № 307 від 07.06.2018 р., № 391 від 19.06.2018 р.

Факт видачі за вказаними господарськими операціями податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено у процесі перевірки і сторонами не заперечується.

Таким чином, у ТОВ Агросоя 2017 наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження податкового кредиту по операціям з ТОВ Тімбер Хаус .

Не можуть бути прийняті в якості доказу твердження відповідача про те, що контрагент позивача не мав необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності.

Такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірки контрагента позивача та дослідження первинних документів.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що контрагент позивача фігурує у досудовому розслідуванні є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені посилання контролюючого органу на кримінальне провадження не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання ТОВ Тімбер Хаус своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Зокрема, матеріали справи містять нотаріально засвідчені пояснення директора та засновника ТОВ Тімбер Хаус Солових І.К., який стверджує, що працює та виконує обов'язки директора товариства з 31.10.2017 р.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2018 р. у справі № 810/6308/13-а.

Помилковим є посилання Головного управління ДФС у Чернігівській області на те, що ряд постачальників сої для ТОВ Тімбер Хаус є фігурантами кримінальних проваджень як учасники транзитно-конвертаційних груп.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ Тімбер Хаус .

З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку про те, що позивач підтвердив своє право на формування податкового кредиту, а відтак ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агросоя 2017 задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 03 жовтня 2018 року №00003471400.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11; код ЄДРПОУ 39392183) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агросоя 2017 (16500, Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Даньківський шлях, 62-В; код ЄДРПОУ 40675664) 22 301 (дванадцять дві тисячі триста одну) грн. 39 коп. судових витрат із сплати судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 02 квітня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук