Постанова

від 02.04.2019 по справі 826/12641/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №826/12641/15

адміністративне провадження №К/9901/7544/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської спілки Асоціація розвитку внутрішнього та в'їздного туризму України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі №826/12641/15 за позовом Громадської спілки Асоціація розвитку внутрішнього та в'їздного туризму України до Міністерства інфраструктури України, третя особа: Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Громадська спілка Асоціація розвитку внутрішнього та в'їздного туризму України звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила скасувати Наказ Міністерства інфраструктури України №199 від 9 червня 2015 року Про створення Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України .

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства залучено до Громадської ради прибуткову структуру.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в позові відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, судами встановлено, що Міністерством інфраструктури України винесено Наказ №199 від 9 червня 2015 року Про створення Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України , відповідно до змісту якого до складу Громадської ради поряд з іншими увійшли Громадська спілка Асоціація розвитку внутрішнього та в'їзного туризму України (позивач) та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (третя особа).

Позивач вважає вказаний Наказ таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України є прибутковою організацією, а тому не може бути членом Громадської ради.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом Положення про Громадську раду при Міністерстві інфраструктури України Громадська рада при міністерстві є консультативно-дорадчим органом, створеним з метою забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю Міністерства, а тому цілком логічним є те, що до складу Громадської ради можуть входити лише непідприємницькі організації незалежно від їх правової форми. Оскільки Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України є прибутковою організацією, незважаючи на те, що отримання прибутку не є основною метою її діяльності, вона не може бути включена до Громадської ради, оскільки це суперечить меті створення Громадської ради при центральних органах виконавчої влади.

З такими висновками не погодився суд апеляційної інстанції, вказавши, що 14 квітня 2015 року на установчих зборах з формування складу Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України вирішено одноголосно затвердити склад Громадської ради при Міністерстві інфраструктури. Будь-які зауваження до протоколу установчих зборів відсутні. Спірним Наказом відповідач лише затвердив склад Громадської ради, поданої для затвердження установчими зборами, що свідчить про відсутність порушень з боку відповідача, оскільки підстави для відмови у затвердженні складу громадської ради були відсутні.

Повноваженнями щодо перевірки та встановлення факту належності Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до прибуткових організацій наділена саме Громадська рада згідно Положення, а не відповідач. При затвердженні складу Громадської ради на установчих зборах 14 квітня 2015 року, саме у учасників зборів була можливість перевірити відповідність документів кожної громадської організації передбаченим вимогам, однак таких недоліків щодо третьої особи - Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, громадськістю не виявлено, та затверджено її склад до якого, в тому числі, включено і Асоціацію міжнародних перевізників.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що функції Громадської ради, в тому числі щодо перевірки відповідності громадських організацій вимогам, передбачених чинним законодавством, затверджені її Положенням. Ці повноваження носять дискреційний характер, втручання в їх реалізацію, в тому числі і з боку відповідача, є неприпустимим. Всі питання щодо включення чи виключення членів, припинення, розпуску та т.і., вирішуються самою Громадською радою. Відповідач з цих приводів лише видає відповідний наказ, затверджуючи рішення Громадської ради. Іншими повноваженнями щодо Громадської ради відповідач не наділений.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Громадська спілка Асоціація розвитку внутрішнього та в'їздного туризму України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що за змістом Положення про Громадську раду при Міністерстві інфраструктури України, до складу Громадської ради можуть входити лише непідприємницькі організації незалежно від їх правової форми. Натомість Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України є прибутковою організацією, а тому не може бути включена до Громадської ради. Позивач зазначає, що факт отримання третьою особою прибутку та здійснення оподатковуваних операцій став відомим вже після затвердження складу громадської ради спірним наказом, а тому члени ініціативної групи були позбавлені можливості виявити такі недоліки. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у затвердженні складу громадської ради, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогами законності, так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури. Оскільки до складу громадської ради включено прибуткову організацію, спірний Наказ підлягає скасуванню за невідповідністю його вимогам закону, які ставляться щодо представників інституту громадянського суспільства, які мають право входити до громадської ради.

У запереченнях на касаційну скаргу Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Натомість, позивач не зазначає, яким чином спірний Наказ порушує його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, враховуючи, що Громадська рада є колегіальним консультативно-дорадчим органом, що приймає рішення шляхом голосування і такі рішення мають рекомендаційний характер для Міністерства інфраструктури України. Тобто, позивач лише допускає, що в майбутньому його права можуть бути порушені. Вказане свідчить про те, що позов ґрунтується на припущеннях, а тому не підлягає задоволенню.

Всеукраїнське громадське об'єднання Український транспортний союз також подало заперечення на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на правильність висновків апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заперечення на касаційну скаргу також подали члени громадської ради при Міністерстві інфраструктури України ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які також просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Вказують на необґрунтованість доводів касаційної скарги і правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що порядок утворення громадської ради при центральних органах виконавчої влади визначає Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №996 від 3 листопада 2010 року (далі - Типове положення).

Відповідно до пунктів 1 і 2 Тимчасового положення, в редакції чинній на час затвердження складу ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України (лютий 2015 року) та проведення установчих зборів (квітень 2015 року), громадська рада при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі - громадська рада) є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики. У своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі цього Типового положення. Положення про громадську раду погоджується з органом виконавчої влади, при якому вона утворена, та схвалюється на її засіданні.

Отже, законодавство діюче до 12 травня 2015 року, визначало Громадську раду при міністерстві як постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган, утворений для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики, та однозначно закріплювало, що діяльність ради обов'язково має відповідати нормам Конституції та законам України, указам Президента України і постановам Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, яке затверджується міністерством, при якому створено раду.

Відповідно до пункту 7 Тимчасового положення склад громадської ради формується на установчих зборах шляхом рейтингового голосування за кандидатури, які добровільно заявили про бажання брати участь у роботі громадської ради та внесені інститутами громадянського суспільства. Кількісний склад громадської ради визначається установчими зборами. Строк повноважень складу громадської ради - два роки. До складу громадської ради може бути обрано не більше ніж по одному представнику від кожного інституту громадянського суспільства. Членство в громадській раді є індивідуальним.

Пунктом 9 Типового положення, чинного на час прийняття спірного наказу, встановлено, що орган на підставі протоколу установчих зборів затверджує склад громадської ради і оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті та в інший прийнятний спосіб протягом трьох робочих днів з моменту затвердження.

Отже, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що спірним Наказом затверджено склад громадської ради, поданої для затвердження установчими зборами для формування Громадської ради, які відбулися 14 квітня 2015 року, що відповідає нормам Тимчасового положення, а тому посилання позивача на порушення відповідачем процедури прийняття спірного наказу в цій частині є безпідставними.

Щодо включення до складу громадської ради Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, слід зазначити, що за змістом Положення питання обрання членів громадської ради, а так само припинення членства у ній відноситься до компетенції саме громадської ради, а не відповідача, тобто є внутрішньо-організаційною діяльністю громадської ради, і Мінінфраструктури не приймає участі у визначенні таких кандидатур, а, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, лише затверджує склад Громадської ради, поданої для затвердження установчими зборами.

При затвердженні установчими зборами складу Громадської ради на установчих зборах 14 квітня 2015 року, саме у учасників зборів була можливість перевірити відповідність документів кожної громадської організації передбаченим вимогам, однак таких недоліків щодо третьої особи - Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, громадськістю не виявлено, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування спірного Наказу.

Вказане узгоджується з розділом 5 Положення про Громадську раду при Міністерстві інфраструктури України, яким визначено порядок формування Громадської ради, зокрема, пунктами 5.4 і 5.7 визначено, що члени Громадської ради обираються під час установчих зборів, за підсумками яких їх секретар оформлює протокол, який підписує разом з головуючим та у тижневий термін від дня установчих зборів передає керівнику Мінінфраструктури для затвердження складу новообраної Громадської ради.

Посилання позивача на те, що факт отримання третьою особою прибутку та здійснення оподатковуваних операцій став відомим вже після затвердження складу громадської ради спірним наказом, а тому члени ініціативної групи були позбавлені можливості виявити такі недоліки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки це фактично свідчить про допущені недоліки саме ініціативною групою під час перевірки поданих заяв і документів представників інститутів громадянського суспільства, а не відповідача.

Крім того, відповідно до п.15 Типового положення, норми якого продубльовано у п.1.6. Положення про Громадську раду при Мінінфраструктури, рішення Громадської ради мають рекомендаційний характер і є обов'язковими для розгляду Мінінфраструктури, у зв'язку з чим слушними є доводи третьої особи у запереченнях на касаційну скаргу, що відсутні підстави вважати, що спірний Наказ порушує права позивача чи інших осіб у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської спілки Асоціація розвитку внутрішнього та в'їздного туризму України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року у справі №826/12641/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду