Ухвала

від 05.11.2018 по справі 373/1672/16-к

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1672/16-к

У Х В А Л А

05 листопада 2018 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому клопотання прокурора про арешт майна,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи військовослужбовцем у званні підполковник, обіймаючи посаду начальника штабу першого заступника командира НОМЕР_1 окремої артилерійської бригади великої потужності Сухопутних військ Збройних Сил України - військової частини НОМЕР_2 (польова пошта НОМЕР_3 ) та одночасно, в період часу з 02.09.2015 до 22.10.2015, тимчасово виконуючи обов`язки командира вказаної військової частини за місцем її постійної дислокації: АДРЕСА_1 , здійснюючи у цей період організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, 16.10.2015 підписав договори №№ 1, 2, 3 про купівлю-продаж матеріальних цінностей з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які у межах своєї підприємницької діяльності не мали можливості виробити та поставити вказану продукцію, надав вказівку начальнику бронетанкової служби майору ОСОБА_10 підписати видаткові накладні із завідомо неправдивими даними про нібито отримання військовою частиною зазначеного в них майна та особисто підписав платіжні доручення на оплату продукції в межах укладених трьох договорів на загальну суму 292 150 грн. та доручив капітану ОСОБА_11 подати документи до Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України Київської області для проведення оплати, що було зроблено. Зазначені грошові кошти 21.10.2015 були зняті готівкою ОСОБА_8 і ОСОБА_9 зі своїх рахунків та передані ОСОБА_7 на прохання останнього.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано як розтрата чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 4 ст. 191 КК України).

Під час судового розгляду прокурор повторно подав до суду клопотання про арешт майна обвинуваченого і просить накласти арешт на належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,4999 га, кадастровий номер 3223387600:18:005:0015 орієнтовною вартістю 39294 грн. 00 коп. з метою забезпечення цивільного позову в справі, оскільки раніше вжиті заходи у виді арешту належного обвинуваченому легкового автомобіля не дадуть в майбутньому можливості забезпечити відшкодування завданої шкоди.

Захисник обвинуваченого зазначив про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки воно за своїм змістом, суттю та доданими доказами не відповідає вимогам КПК України. Прокурор не зазначив обґрунтованості позову та вартості майна, на яке має бути накладено арешт. Надані ним докази на підтвердження вартості земельної ділянки є неналежними. Окрім того, вважає, що належна обвинуваченому земельна ділянка, на яку прокурор просить накласти арешт, підпадає під дію мораторію на продаж землі, бо є землею сільськогосподарського призначення.

Представник цивільного позивача вказує на необхідність з`ясування підстав для накладення арешту на майно обвинуваченого, зважаючи на наявні заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого.

Ознайомившись із змістом даного клопотання та доданими до нього копіями документів, було встановлено наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

За правилами ч. 3 ст. 132 цього Кодексу застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З клопотанням про арешт майна має право звернутися прокурор, і в цьому клопотанні повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ч. 6 та ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Слушним є зауваження сторони захисту щодо відсутності належних доказів вартості майна на яке прокурор просить накласти арешт та неможливість її самостійного визначення судом.

Вимога щодо змісту клопотання прокурора та доданих до нього оригіналів чи копій документів, якими прокурор обґрунтовує клопотання, зазначена в ч. 2 ст. 171 КПК України.

Окрім того, ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен врахувати, серед іншого, розмір шкоди, завданої злочином.

Розмір позовних вимог цивільного позивача складає 292150 грн.

19.08.2016 заставодавцем ОСОБА_12 була внесена застава за обвинуваченого ОСОБА_4 в розмірі 292000 грн., яка за його згодою може бути звернута на виконання вироку в частині майнових стягнень. Даних про повернення суми застави заставодавцю матеріали справи не містять.

Окрім того, на певне рухоме майно обвинуваченого (легковий автомобіль) арешт накладено. Сума майнових вимог до обвинуваченого зі сторони потерпілого, є значно меншою від суми вартості вже арештованого майна та суми внесеної застави. За таких обставин, клопотання прокурора не може бути задоволене.

Згідно ст.ст. 7,9, 132,173 КПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України, майора юстиції ОСОБА_13 про арешт майна відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1