Постанова

від 03.04.2019 по справі 638/5999/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року

м. Харків

Справа № 638/5999/16-ц

Провадження № 22-ц/818/1857/19

Харківський апеляційний суд у складі судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бровченка І.О.,

суддів: Бурлака І.В., Колтунової А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - гаражний кооператив Наташа

розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 січня 2019 року в складі судді Аркатової К.В., -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму боргу грошових коштів в розмірі 1409 грн., отриманих відповідачем на приватизацію гаражного боксу НОМЕР_1; стягнути суму доплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення боргу з 22 липня 2005 року по день закінчення розгляду справи судом у розмірі 4855,14 грн.; суму грошових коштів - три проценти річних від простроченої суми в розмірі 431,59 грн.; судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є членом гаражного кооперативу Наташа . 22 липня 2005 року члени кооперативу сплатили по 200 грн. голові правління ОСОБА_2 з метою оформлення документів для приватизації гаражних боксів, проте дії на виконання приватизації відповідачем не здійснювались. 21 лютого 2009 року ОСОБА_1 сплатив відповідачу ще додатково 1209 грн. 24 жовтня 2009 року рішенням загальних зборів членів гаражного кооперативу відповідача звільнено з посади голови правління та встановлено останньому місячний строк до 24 листопада 2009 року повернути кожному члену кооперативу отримані кошти.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 січня 2019 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: гаражний кооператив Наташа про стягнення грошових коштів, індексу інфляції, трьох процентів річних відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що рішення загальних зборів від 22 липня 2005 року не є договором про надання послуг в розумінні ст. 901 ЦК України, оскільки виконання дій спрямованих на реєстрацію права власності фізичної особи, а не юридичної особи не відноситься до компетенції голови кооперативу згідно Статуту та Закону України Про кооперацію та не є метою створення або діяльності кооперативу. Суд вважав, що позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем законодавства, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів кооперативу, які підлягали би захисту в обраний спосіб; позивач не довів обставин, що підтверджують наявність складу правопорушення, на які він посилається як на обґрунтування своїх вимог. Правовідносини, які виникли між сторонами, не є подібними до договірних правовідносин, позивачем не доведено, що відповідачем отримано кошти від позивача на виконання договору про надання послуг, а Статутом та Законом України Про кооперацію не визначено повноважень голови кооперативу на здійснення функцій щодо оформлення приватизації та права власності за позивачем, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, стягнути з ОСОБА_2 суму боргу грошових коштів у розмірі 1409 грн., суму доплати з урахуванням індексу інфляції за час прострочення з 22 липня 2005 року в розмірі 4855, 14 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 431,59 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 1378 грн.

Апелянт вказує на те, що є членом ГК Наташа та відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 січня 2010 року - власником гаражного боксу НОМЕР_1. ОСОБА_2 не вчинив жодних дій з оформлення приватизації гаражних боксів та кошти, отримані від членів ГК Наташа , в тому числі від апелянта, в сумі більше 150000 грн. їм не повернув. Зазначає, що отримання ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 200 грн. та 1209 грн. підтверджуються квитанціями прибуткового касового ордеру НОМЕР_1 від 22 липня 2005 року та НОМЕР_1 (приватизація) від 21 лютого 2009 року.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_2 під час розгляду справи визнав факт отримання грошових коштів, однак зазначив, що використав їх за цільовим призначенням, проте доказів на підтвердження даного факту суду не надав. Вказує нате, що доказом наявності заборгованості перед ним та іншими членами кооперативу внаслідок невиконання дій щодо оформлення документів з приватизації є рішення загальних зборів членів ГК Наташа від 24 жовтня 2009 року про звільнення ОСОБА_2 та встановлення строку до 24 листопада 2009 року для повернення отриманих коштів у сумі 1409 грн. апелянту та кожному члену кооперативу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: гаражний кооператив Наташа , про стягнення грошових коштів, індексу інфляції, трьох процентів річних.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 березня 2019 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: гаражний кооператив Наташа , про стягнення грошових коштів, індексу інфляції, трьох процентів річних.

Призначено цивільну справу до розгляду судом апеляційної інстанції в приміщенні Харківського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами справи.

21 березня 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що будучи головою правління гаражного кооперативу ним були отримані узгодження щодо інвентаризації, оформлення технічних паспортів, майже всі члени кооперативу сплатили до каси по 200 грн., у лютому 2009 року на загальних зборах було затверджено закінчити приватизацію, для чого кожен член кооперативу здав додатково 1209 грн., які були сплачені МБТІ за оформлення технічних паспортів та свідоцтв про право власності. В жовтні 2009 року новому голові правління було повернуто невитрачені грошові кошти в сумі 36260 грн. Вказує, що він витратив кошти за призначенням з оформлення документів, а саме, техпаспорту на юридичну особу, загальну інвентаризацію, грошову оцінку, індивідуальні техпаспорти, висновок по проекту та на виготовлення інших документів. Невикористану суму грошей в загальному розмірі 59451 грн. повернув ГК Наташа в особі нового голови ОСОБА_3 З боку членів ГК Наташа та голови правління ОСОБА_3 скарг до нього не було. Докази направлення відзиву іншим учасникам справи ОСОБА_2 суду апеляційної інстанції надано не було.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом гаражного кооперативу Наташа .

Членами кооперативу було вирішено приватизувати гаражні бокси на кожного члена кооперативу. З цією метою членами кооперативу було вирішено сплатити по 200 грн. кожному члену кооперативу. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.01.2010 року визнано за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та 06 травня 2010 року за позивачем зареєстровано право власності. (а.с.18).

Статутом гаражного кооперативу Наташа затвердженого рішенням загальних зборів від 25.09.1992 року визначено, зокрема п. 2, що кооператив Наташа заснований для будівництва та експлуатації гаражів членами кооперативу Наташа .

Згідно з п.17 Статуту кооператив має право отримувати земельну ділянку для будівництва гаражів; здійснювати будівництво гаражів підрядним або господарським способом після внесення в банк особистих коштів у розмірі проектно-кошторисної вартості гаража; укладати з підрядною організацією договір на будівництво та здійснювати розрахунки за виконані роботи, а також укладати інші договори та здійснювати розрахунки, пов'язані з будівництвом та експлуатацією гаражів; придбавати необхідно майно та матеріали, продавати їх залишки: приймати на роботу та звільняти обслуговуючий персонал; укладати договори та трудові угоди. До повноважень загальних зборів відповідно до п. 32 Статуту відноситься: виключення з членів кооперативу, прийом в члени кооперативу; затвердження вступних та пайових внесків, а також внесків на утримання та експлуатацію гаража; визначення розміру участі членів кооперативу в витратах по гаражному господарству; затвердження плану та вартості будівництва, а також річного фінансово-господарського плану та звіту про його виконання; обрання голови правління, членів правління та ревізійної комісії; утворення спеціальних фондів кооперативу; розподіл боксів між членами кооперативу; розгляд скарг на правління та ревізійну комісію; ліквідацію кооперативу.

Статтею 2 Закону України Про кооперацію визначено, що кооператив це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про кооперацію метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

При цьому, зміст положень Статуту кооперативу регламентовано у ст. 8 Закону України Про кооперацію . Частиною 3 цієї статті передбачено, що Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно додатку № 1 до протоколу загальних зборів членів ГК Наташа від 21 лютого 2009 року, витрати грошових коштів з метою оформлення документів для оформлення права власності на побудовані гаражі за період з 2004 року по 2008 рік визначено з розрахунку на 1 гараж, а саме наступні витрати: в МБТІ (технічний паспорт, інвентаризація, грошова оцінка, індивідуальний технічний паспорт); грошова оцінка земельної ділянки, висновок по земельній ділянці, технічні умови, висновок по проекту, матеріали по відведенню земельної ділянки, кадастрові роботи, проект відводу, підготовка по кадастровому центру та інші, зазначені в переліку. З урахуванням раніше наданих коштів в сумі 200 грн. вирішено, що додатково з кожного члена витрати складуть 448 грн., що в загальному розмірі - 648 грн. з кожного члена кооперативу.

Протоколом загальних зборів ГК Наташа від 21 лютого 2009 року, на якому були присутні 91 член кооперативу, щодо питання оформлення права власності на побудовані гаражі вирішено оформлювати право власності на гаражі всім колективом, щодо необхідних витрат затверджено, що загальна сума витрат складе 1209 грн. з кожного члена кооперативу. Згідно змісту протоколу, заслухавши та обговоривши звіт голови ГК Наташа ОСОБА_2 про проведену роботу загальними зборами, звіт голови правління ГК Наташа ОСОБА_2 щодо проведеної роботи з оформлення документів для визнання права власності на побудовані гаражі схвалено. Постановлено відшкодувати кожним членом кооперативу голові правлінню ГК Наташа ОСОБА_2 понесені витрати по 448 грн. (а.с. 79-81).

Згідно квитанції прибуткового касового ордеру в„– 81 від 21 лютого 2009 року ОСОБА_4 були внесені ГК Наташа грошові кошти в розмірі 1209 грн., підстава - приватизація. (а.с. 9).

Стосовно наявної в матеріалах справи квитанції прибуткового касового ордеру в„– 81 від 22 липня 2005 року на суму 200 грн. необхідно звернути увагу на те, що грошові кошти прийняті від ОСОБА_5, а не від ОСОБА_1 (а.с. 9).

Таким чином, грошові кошти були внесені до каси ГК Наташа , головою правління якого був ОСОБА_2, а не фізичній особі ОСОБА_2

Відповідно до рішення загальних зборів членів гаражного кооперативу Наташа від 24 жовтня 2009 року, встановлено, що протягом 8 місяців роботи виконані не в повному обсязі, реєстрація права власності на гаражі з реєстрацією свідоцтва на кожного члена кооперативу не виконано, визначено до 24 листопада 2009 року повернути кожному члену кооперативу грошові кошти, призначені для оплати робіт з приватизації гаражних боксів.

Як було узгоджено членами кооперативу, згідно акту передачі грошових коштів від 02 листопада 2009 року, грошові кошти в сумі 36260 грн., які залишилися від понесених витрат на оформлення документів на приватизацію гаражних боксів, були передані ГК Наташа в особі голови правління ОСОБА_3 (а.с. 92).

Як свідчать матеріали справи перелік понесених витрат на оформлення документів з оформлення права власності на гаражні бокси включали, зокрема, витрати на інвентаризацію, виготовлення технічних паспортів ГК Наташа , та технічних паспортів на кожен гараж (109 гаражів), грошову оцінку земельної ділянки, оцінку відводу земельної ділянки, розробку проекту відводу земельної ділянки ГК Наташа , оцінку земельної ділянки та інші зазначені в переліку виконані роботи, всього на суму 73500, 76 грн. Загальне надходження грошових коштів склало 145501 грн., витрати склали 73500, 76 грн. та непередбачувані витрати 12550 грн., було повернуто 36260 грн., необхідно повернути - 23191 грн. (а.с. 86-91).

Згідно виписки з протоколу засідання ГК Наташа за підписом голови правління ГК Наташа ОСОБА_3 від 13 травня 2011 року комісія в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у присутності колишнього голови правління ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підставі документів та за погодженням сторін встановили факт невикористання грошових коштів в сумі 23191 грн. на оформлення свідоцтв на право власності гаражних боксів, а також спричинені збитки при порушенні норм побудови гаражного боксу № 95 на трасі газопровода в сумі 12400 грн., вирішили, що ОСОБА_2 необхідно відшкодувати суму 23191 грн. та 12400 грн. (а.с. 95).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 13 травня 2011 року ОСОБА_2 на виконання рішення правління повернув ГК Наташа невикористану суму 23191 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 січня 2010 року визнано за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, рішення набуло законної сили. 06 травня 2010 року за позивачем зареєстровано право власності.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харковавід 25 січня 2010 року встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова від 17.11.1992 року № 205/12 зареєстровано Статут кооперативу Наташа , членом якого є позивач. Згідно з рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 24.03.1993 року за № 108 затверджено акт вибору земельної ділянки на проектування гаражів в 311 мікрорайоні замовником якого став кооператив Наташа . За рахунок пайових та членських внесків членів гаражного кооперативу, у т.ч. і позивача, на цій земельній ділянці були побудовані гаражні бокси. Йому було виділено бокс НОМЕР_1.

Комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 19 липня 2005 року на позивача був виготовлений та виданий технічний паспорт.

Для збереження самочинно побудованих гаражних боксів та для їх експлуатації рішенням XXI сесії 5 скликання Харківської міської ради від 16.04.2008року № 80/08 гаражному кооперативу Наташа по АДРЕСА_1 була надана в оренду земельна ділянка строком до 01.05.2023 року.

Позивач є членом гаражного кооперативу Наташа з правом користування гаражним боксом НОМЕР_1. Пайовий внесок внесений в касу кооперативу в повному обсязі (а.с. 10).

КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації позивачу розроблений та виданий технічний паспорт на гараж НОМЕР_1 (а.с. 8-9).

Рішенням 21 сесії Харківської місткої ради 5 скликання Про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для експлуатації об'єктів самочинного будівництва від 16.04.08 року № 80/08, ГК Наташа надана в оренду земельна ділянка, загальною площею 0,5959 га для збереження самочинно побудованих боксів на 109 машиномісць та для експлуатації вказаного об'єкту до 01.05.2023 року.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки, земельна ділянка ГК Наташа використовується в межах акту встановлення меж від 08.10.08 року реєстраційний № 1299/08 для обслуговування та експлуатації 109 гаражних боксів (а.с. 35).

Відповідно до висновку Управління містобудування та архітектури, погоджений проект відведення земельної ділянки ГК Наташа для збереження самочинно побудованих боксів та експлуатації вказаного об'єкту (а.с. 69).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням встановлено, що на ім'я ОСОБА_4 було виготовлено технічний паспорт, надана в оренду земельна ділянка, погоджено проект відведення земельної ділянки.

Досліджені докази та встановлені рішенням суду обставини справи свідчить про те, що ОСОБА_1 для встановлення права власності суду були використані документи оформленням яких займався гаражний кооператив, відтак грошові кошти в загальній сумі 86050,76 грн. були витрачені на призначені цілі, що також підтверджується зазначеними вище переліком виконаних робіт з виготовлення документів, які були здійснені колишнім головою правління ОСОБА_2 згідно звіту, який був схвалений рішенням загальних зборів як було встановлено вище.

Отже, члени кооперативу визначили, що залишись невитрачені грошові кошти в загальному розмірі 59451 грн., згідно акту передачі грошових коштів від 02 листопада 2009 року в сумі 36260 грн. були повернуті ГК Наташа в особі голови правління ОСОБА_3, відповідно до квитанції № 2 грошові кошти в сумі 23 191 грн. повернуто до каси ГК Наташа .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем законодавства, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів кооперативу, які підлягали би захисту в обраний спосіб; що правовідносини, які виникли між сторонами, не є подібними до договірних правовідносин, позивачем не доведено, що відповідачем отримано кошти від позивача на виконання договору про надання послуг, а Статутом та Законом України Про кооперацію не визначено повноважень голови кооперативу на здійснення функцій щодо оформлення приватизації та права власності за позивачем, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Суд апеляційної інстанції не можем погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України встановлено, що право на захист цивільних прав та інтересів кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Крім того необхідно зазначити, що за своєю юридичною природою позов - це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі передбачено статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

Підставою позову є фактичні обставини, що наведені у позовній заяві, тому зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, зазначивши фактичні обставини справи, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, при цьому позивач на укладення договору про надання послуг, що відповідачем отримано кошти від позивача на виконання договору про надання послуг, як на підставу своїх вимог не посилався, не вказував на застосування норми ст. 901 ЦК України, тому висновок суду про те, що правовідносини, які виникли між сторонами, не є подібними до договірних правовідносин, позивачем не доведено, що відповідачем отримано кошти від позивача на виконання договору про надання послуг, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, є помилковим.

Правовідносини, які виниклі з дій сторін, спричинили виникнення зобов'язань між ними, а тому правомірним є застосування до цих правовідносин положень ст. 11, ст. 526, ст. 625 ЦК України, на які і посилався позивач.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 8 1 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судовим розглядом з 145501 грн., внесених членами кооперативу до каси ГК Наташа для оформлення документів для оформлення права власності на побудовані гаражі, 86050,76 грн. були витрачені на призначені цілі, 36260 грн. згідно акту передачі грошових коштів від 02 листопада 2009 року були повернуті ГК Наташа в особі голови правління ОСОБА_3, відповідно до квитанції № 2 грошові кошти в сумі 23 191 грн. повернуто до каси ГК Наташа .

Звіт по понесеним витратам був наданий та схвалений членами кооперативу згідно рішення загальних зборів.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та звернення з позовом до суду у квітні 2016 року та наразі новим головою правління є ОСОБА_3, однак, ОСОБА_1 звернувся з позовом до фізичної особи ОСОБА_2, разом із тим, із заявою про повернення невитрачених коштів ОСОБА_1 до ГК Наташа в особі голови правління ОСОБА_3 не звертався, з позовною заявою до ГК Наташа також не звертався.

Доводи позовної заяви та апеляційної скарги, що ОСОБА_2 не здійснював заходи щодо оформлення права власності на гаражі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з рішенням суду про визнання права власності на гаражний бокс за ОСОБА_1 вбачається, що позивачем були використані в тому числі і документи, організацією виготовлення яких займався кооператив у період часу під час правління ОСОБА_2

Крім того, суд не може прийняти в якості належного та допустимого доказу квитанцію на суму 200 грн., оскільки згідно наявної в матеріалах справи квитанції прибуткового касового ордеру в„– 81 від 22 липня 2005 року на суму 200 грн., грошові кошти прийняті від ОСОБА_5, а не від позивача ОСОБА_1 (а.с. 9).

Таким чином, доводи позивача про те, що дії щодо оформлення приватизації гаражних боксів, відповідачем не здійснювались, не знайшли свого підтвердження та є недоведеними. Суд також враховує, що грошові кошти вносились членами кооперативу до ГК Наташа , а не фізичній особі ОСОБА_2, який займав посаду голови виконавчого органу гаражного кооперативу Наташа .

Суд першої інстанції на встановлені вище обставини справи не звернув уваги,допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, про відсутність порушеного права ОСОБА_1 відповідачем фізичною особою ОСОБА_2 та наявність підстав для відмови в задоволенні позову за їх недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_11 не був головою правління ГК Наташа належними, допустимими доказами у справі не підтверджено. З рішень загальних зборів від 21 лютого 2019 року з додатками, від 24 жовтня 2009 року, з рішень господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року, 08 вересня 2009 року вбачається, що ОСОБА_12 займав посаду голови правління ГК Наташа . Також колегія суддів враховує, що вказаними обставинами позивач у суді першої інстанції позовні вимоги не обґрунтовував та вони не були предметом дослідження. З уточненої позовної заяви вбачається, що з пропозицією оформити гаражі звернувся саме голова правління ОСОБА_2

Суд враховує вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин рішення суду не може вважатись законним і обґрунтованим та підлягає зміні в його мотивувальній частині щодо підстав відмови у задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 січня 2019 року змінити.

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: гаражний кооператив Наташа , про стягнення грошових коштів, індексу інфляції, трьох процентів річних відмовити з інших підстав.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки у випадках передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2019 року.

Головуючий - суддя - І.О. Бровченко

Судді : І.В. Бурлака

І.А. Колтунова