Постанова

від 28.03.2019 по справі 911/510/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/510/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Тризуб" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 (головуючий суддя: Хрипун О.О., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.)

за позовом Селянського фермерського господарства "Тризуб"

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Фастівська районна державна адміністрація Київської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_5,

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання додаткової угоди укладеною,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Шатило І.П. - представник

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Валько І.В. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 08.05.2018 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Селянського фермерського господарства "Тризуб" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фастівської районної державної адміністрації Київської області про визнання Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року поновленим та визнання Додаткової угоди від 19.09.2017 року укладеною.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ч.ч. 6, 7, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначає, що він як особа, яка має переважне право на поновлення договору оренди, звертався до відповідача з листом щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, на який отримав відмову, а також те, що він продовжує користуватись земельною ділянкою і протягом місяця після закінчення строку договору відповідач не повідомив його про заперечення у поновленні договору.

3. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, що позивачу було відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року у зв'язку із недотриманням позивачем вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, позивач звернувся з повідомленням про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку договору, що передбачено п. 8 Договору від 28.12.2012 року, а до повідомлення не було додано проект додаткової угоди. Враховуючи зазначене, відповідачем була надана відмова у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року терміном на сім років.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.09.2018 у справі № 911/510/18 (суддя Заєць Д.Г.) позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив вважати Договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, укладений між Фастівською районною державною адміністрацією Київської області та громадянином України ОСОБА_9, поновленим на той самий строк (на п'ять років) та на тих самих умовах. .В частині позовних вимог про визнання укладеною Додаткової угоди, надісланої листом від 19.09.2017 року відмовлено. Також стягнуто з відповідача на користь позивача 1762 грн. судового збору.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 рішення Господарського суду Київської області від 11.09.2018 у справі № 911/510/18 скасовано. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено повністю. Також відшкодовано судові витрати з оплати судового збору за подання апеляційних скарг за рахунок позивача.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

6. 04.02.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Селянським фермерським господарством "Тризуб" подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 911/510/18 до Касаційного господарського суду.

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019 року у справі № 911/510/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 заяву Селянського фермерського господарства "Тризуб" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Селянському фермерському господарству "Тризуб" строк для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 911/510/18, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 28.03.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до 12.03.2019.

9. 06.03.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 направила відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Верховного Суду 12.03.2019.

10. 12.03.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) відповідач направив відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Верховного Суду 13.03.2019.

11. У судове засідання 28.03.2019 з'явилися представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, які виклали заперечення проти касаційної скарги.

Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що адвокат Якимчук М.М., який приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції знаходиться на лікарняному, а керівник позивача не є фахівцем у галузі права.

Дане клопотання судом відхилено з наступних підстав:

- до клопотання не додано доказів на підтвердження перебування представника позивача на лікарняному;

- до клопотання не додано доказів на підтвердження неможливості направлення іншого представника позивача у судове засідання;

- позиція позивача викладена в касаційній скарзі і передбачений ч.1 ст.298, ч.1 ст.288 ГПК строк на її зміну та доповнення минув;

- касаційний суд на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не здійснює повний розгляд справи з перевіркою та переоцінкою доказів та обставин справи;

- явка представників учасників справи у судове засідання касаційного суду не визнавалася обов'язковою.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

12. У касаційній скарзі Селянське фермерське господарство "Тризуб" (скаржник, позивач) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 911/510/18 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2019 у справі № 911/510/18.

13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Позивач зазначає, що Північним апеляційним господарським судом не було враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, щодо поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Селянське фермерське господарство "Тризуб" вказує, що звернулось до суду за захистом свого порушеного права на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач вважає, що оскільки останній належним чином виконував всі обов'язки, зазначені у договорі та ст. 96 ЗК України, продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди, даний договір підлягає поновленню з укладенням додаткової угоди.

На думку скаржника, направлення головою СФГ "Тризуб" ОСОБА_9 до ГУ Держгеокадастру у Київській області клопотань від 19.09.2017 та від 13.11.2017 не може вважатися процедурою поновлення договору на підставі частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що суперечить висновкам суду апеляційної інстанції.

Також позивач вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка, щодо поновлення оренди якої було прийняте рішення 11.09.2018 у справі № 911/510/18 на момент звернення з позовом СФГ "Тризуб" та прийняття судового рішення не існувала в натурі як єдиний об'єкт, оскільки частини земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_9 у користування, були виділені у власність фізичних осіб, куплені ОСОБА_11 та об'єднані в земельну ділянку площею 37,6427 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка подарована ОСОБА_5 Таким чином, відбувся перехід права власності на земельну ділянку до нового власника.

СФГ "Тризуб" вважає, що у зв'язку з переходом права власності на частину орендованої земельної ділянки до ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 зберігає для останньої чинність.

На думку скаржника, при винесенні постанови судом апеляційної інстанції не було застосовано ч.4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та п.2.2.4 договору оренди.

14. У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 911/510/18 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Третя особа зазначає, що матеріали справи не містять доказів користування орендарем земельною ділянкою протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі та вважає, що договір оренди не міг бути поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства щодо строку оренди та наявності кадастрового номеру земельної ділянки.

Крім того, третя особа вважає, що позов мав бути заявлений безпосередньо орендарем ОСОБА_9 до Фастівського районного суду Київської області.

15. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідач, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №912/686/17 зазначає, що поновлення договору оренди на підставі частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з укладенням додаткової угоди можливе в разі, якщо між сторонами не існувало процедури його поновлення на підставі частини-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 не міг бути поновленим на тих же умовах, оскільки не існувало об'єкта цивільного права в розумінні ст. 3 Закону України "Про оренду землі". Спірна земельна ділянка не існувала в натурі, як єдиний об'єкт. Так частини земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_9 у користування, були виділені у власність фізичних осіб, куплені ОСОБА_11 та об'єднані в земельну ділянку площею 37,6427 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Отже право власності перейшло не на раніше орендовану позивачем ділянку, а на її частини з іншою площею, конфігурацією та кадастровим номером.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

16. 28.12.2012 між Фастівською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_9 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, на умовах якого орендодавець на підставі розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 20.07.2012 № 457-од "Про передачу земельної ділянки в оренду громадянину України ОСОБА_9 для ведення фермерського господарства в межах Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області", висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.07.2012 № 63/24 надає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування земельну ділянку, яка розташована на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області, загальною площею 48,5851 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності в межах Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Права третіх осіб на земельну ділянку відсутні, під заставою не знаходиться. (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору земельна ділянка передається в оренду за актом прийому-передачі, який оформлюється в строк, не пізніше семи днів з дня набуття чинності цим договором.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 договору визначено мету використання земельної ділянки, зокрема, земельна ділянка надається для ведення фермерського господарства.

Орендарю надається право зводити споруди за обраним видом використання за погодженням орендодавця (підпункт 2.1.2 п. 2.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2 договору, договір укладається на термін 5 (пять) років, починаючи з дати його реєстрації у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до підпункту 2.2.2 п. 2.2 договору по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово іншу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

Пунктом 4.6 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Згідно із п. 6.1 договору, цей Договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у встановленому порядку.

17. Договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Фастівському районі за № 322490004003330 від 28.12.2012 , про що зроблено запис на договорі.

18. За актом приймання-передачі до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 земельну ділянку загальною площею 48,5851 га передано орендодавцем Фастівською районною державною адміністрацією Київської області орендарю громадянину України ОСОБА_9

19. Судом першої інстанції також встановлено, що 20.02.2013 проведено державну реєстрацію Селянського фермерського господарства "Тризуб", засновником і головою якого, відповідно до пункту 1.2 Статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є ОСОБА_12

20. Відповідно до п. 5.1 Статуту СФГ "Тризуб" виробничою основою господарства є земельна ділянка загальною площею 48,5851 га, що надана засновнику Фермерського господарства - ОСОБА_9, як громадянину України, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 на підставі розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 20.07.2012 № 457-од "Про передачу земельної ділянки в оренду громадянину України ОСОБА_9 для ведення фермерського господарства в межах Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області", висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.07.2012 № 63/24.

21. Місцевим господарським судом також встановлено, що після укладення спірного договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 та станом на час закінчення строку, на який його було укладено, змінився орендодавець земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки, наразі ним є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

22. Як свідчать матеріали справи, голова Селянського фермерського господарства "Тризуб" ОСОБА_12 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотанням б/н від 19.09.2017 про укладення договору оренди земельної ділянки площею 48,5851 га з СФГ "Тризуб" терміном на 7 (сім) років, в додатках до якого вказані копія договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012, копія паспорту та ід.коду ОСОБА_9, копія свідоцтва про реєстрацію СФГ "Тризуб", копія статуту СФГ "Тризуб".

На зазначене клопотання ГУ Держгеокадастру у Київській області листом № 27-13033/0-16987/6-17 від 18.10.2017 повідомило голові СФГ "Тризуб" про відсутність підстав для укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 48,5851 га з СФГ "Тризуб" терміном на 7 років, оскільки до клопотання долучено договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012, в якому не враховано умови ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та не додано проекту додаткової угоди та невід'ємних частин договору.

23. Голова СФГ "Тризуб" повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням б/н від 13.11.2017 про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 терміном на 7 (сім) років, яке зареєстровано в ГУ Держгеокадастру у Київській області 13.11.2017 за № 27-15368/0/1-17.

На зазначене клопотання ГУ Держгеокадастру у Київській області листом № 27-15368/0-19640/6-17 від 13.12.2017 повідомило голові СФГ "Тризуб" про відсутність підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки площею 48,5851 га з СФГ "Тризуб" терміном на 7 (сім) років, посилаючись на те, що до клопотання не було додано листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди, а також на те, що термін дії договору становить 5 (п'ять) років і згідно п. 8 даного договору орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору, в той час як клопотання надійшло 13.11.2017.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

24. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що відповідач-Селянське фермерське господарство "Тризуб" у встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк (19.09.2017 року та 13.11.2017 року) звертався до орендодавця з клопотанням про поновлення Договору, однак ці клопотання були не у формі листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі і до них не було додано проект додаткової угоди, у відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач у своїх клопотаннях просив укласти Договір оренди земельної ділянки строком на 7 років.

Місцевий господарський суд вказав, що після 28.12.2017 року позивач продовжує користуватись вказаною у Договорі земельною ділянкою, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2018 року, звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року, а також, актом обстеження земельної ділянки №91-ДК/7/АО/10/01/-18 від 21.02.2018 року, який складено ГУ Держгеокадастру у Київській області. Обставини щодо користування позивачем земельною ділянкою після 28.12.2017 року не спростовані відповідачем. Орендар належно виконував і виконує обов'язки за Договором, докази протилежного у суду відсутні.

Відповідач протягом одного місяця після закінчення строку Договору не направив позивачу листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні Договору оренди земельної ділянки. Докази направлення такого листа-повідомлення у суду відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, укладений між Фастівською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_9 (орендар), вважається поновленим на той самий строк (на п'ять років) та на тих самих умовах.

Стосовно позовної вимоги про визнання додаткової угоди, надісланої відповідачу листом від 19.09.2017 року, укладеною, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такої вимоги з огляду на наступне.

Проект додаткової угоди, надісланої відповідачу листом від 19.09.2017 року, до матеріалів справи позивачем не надано. Докази надіслання позивачем відповідачу такої додаткової угоди в матеріалах справи відсутні, зазначений факт позивачем не спростовано.

Як вбачається з клопотань позивача, з якими він звертався до відповідача 19.09.2017 року та 13.11.2017 року, позивач просив поновити Договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року терміном на 7 (сім) років, що є зміною умов Договору. Докази досягнення сторонами домовленості на таку зміну умов Договору, як передбачено ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відсутні.

25. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що ні в договорі оренди земельної ділянки від 28.12.2012, ні в акті не міститься посилання на кадастровий номер орендованої громадянином ОСОБА_9 земельної ділянки.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що земельна ділянка, щодо поновлення оренди якої було прийняте рішення 11.09.2018 у справі № 911/510/18, на момент звернення з позовом СФГ "Тризуб" та прийняття судового рішення не існувала в натурі як єдиний об'єкт.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що судом першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.02.2018 у справі № 912/686/17, де зазначено, що вчинення орендарем дій, спрямованих на поновлення договору в рамках процедури, передбаченої ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", виключає у подальшому можливість поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 зазначеної статті Закону, оскільки в разі не досягнення згоди за вже розпочатою процедурою відповідно до ч. 5 зазначеної статті, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з укладенням додаткової угоди до нього, можливе в разі, якщо між сторонами не існувало процедури його поновлення на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Колегія суддів апеляційного господарського суду також звернула увагу, що місцевим господарським судом прийнято рішення про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі у відповідному статусі.

Зокрема, порушивши приписи ч. 2 ст. 45 ГПК України, ч. 2 ст. 14, ст. 20 ЦК України, частково задовольнивши позов, суд прийняв рішення про права та обов'язки громадянина ОСОБА_9 як орендаря за договором оренди земельної ділянки від 28.12.2012 на п'ять років та на тих самих умовах, про що зазначив в резолютивній частині рішення від 11.09.2018.

Вирішивши вважати поновленим договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 на п'ять років та на тих самих умовах, суд прийняв рішення також про права та обов'язки ОСОБА_5, за якою зареєстроване право власності сформованої нової земельної ділянки, оскільки згідно із ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що твердження ОСОБА_5 про те, що СФГ "Тризуб" звернулося до суду за захистом не своїх прав, а прав іншої особи, без повноважень на те, спростовується змістом позовної заяви, в якій позивач обґрунтовує заявлені вимоги порушення саме своїх прав як фермерського господарства.

З огляду на визначений позивачем суб'єктний склад учасників справи, колегія суддів апеляційного суду відхилила доводи скаржників щодо порушення правил підсудності. Справи у спорах між суб'єктами господарювання, відповідно до п. 1, 15 ст. 20 ГПК України належать до юрисдикції господарських судів.

VІІ. Позиція Верховного Суду

26. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом вищевказаного договору оренди від 28.12.2012, укладеного між Фастівською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_9 (орендар), була земельна ділянку, яка розташована на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області, загальною площею 48,5851 га .

28. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ні в договорі оренди земельної ділянки від 28.12.2012, ні в акті не міститься посилання на кадастровий номер орендованої громадянином ОСОБА_9 земельної ділянки.

29. В акті обстеження земельної ділянки від 21.02.2018 № 91-ДК/7/АО/10/01/-18, складеному державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у присутності ОСОБА_9, у зв'язку з розглядом листа ОСОБА_9 від 01.02.2018, зазначено, що приватним підприємством "Землевпорядний центр АО" виконано роботи щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надана в оренду гр. ОСОБА_9 (акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 08.02.2018 щодо меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_26). Під час обстеження з виїздом на місцевість встановлено, що на вказаній земельній ділянці частково зібраний урожай кукурудзи та проведено обробіток ґрунту дискованою бороною. Земельна ділянка знаходиться в придатному для користування стані.

30. Приватне підприємство "Землевпорядний центр АО" листом повідомило ОСОБА_9, що на момент складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області з кадастровим номером НОМЕР_26 площею 48,5851 га було встановлено, що на місці розміщення цієї ділянки вже зареєстровані інші земельні ділянки по 2,0000 га з кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_9, НОМЕР_11, НОМЕР_24, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_8, НОМЕР_16, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_19, НОМЕР_25, НОМЕР_7, НОМЕР_21, НОМЕР_15, НОМЕР_14, НОМЕР_18, НОМЕР_17, НОМЕР_6, НОМЕР_20 та земельної ділянки НОМЕР_13 - 1,6427 га.

Даний лист був доданий самим позивачем до позову , тобто направлений зазначеним підприємством позивачу ще до подачі позову і був наявним вже у суду першої інстанції.

31. Факт поділу земельної ділянки, яка була предметом оренди за договором оренди земельної ділянки від 28.12.2012, сторонами визнається.

В подальшому, як свідчать докази, надані суду апеляційної інстанції особою, яка не брала участі у справі ОСОБА_5, вказані земельні ділянки були оформлені у власність фізичних осіб, земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_11, НОМЕР_24, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_8, НОМЕР_16, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_19, НОМЕР_25, НОМЕР_7, НОМЕР_21, НОМЕР_15, НОМЕР_14, НОМЕР_18, НОМЕР_17, НОМЕР_6, НОМЕР_20, НОМЕР_13 куплені ОСОБА_11 та об'єднані в земельну ділянку загальною площею 37,6427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 (приватна власність) для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка загальною площею 37,6427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 була подарована ОСОБА_5 за договором дарування від 11.04.2018, відомості про ОСОБА_5 як власника вказаної земельної ділянки 11.04.2018 (тобто за 5 місяців до прийняття рішення судом першої інстанції ) було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

32. Згідно з абз.2 ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі :

Істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер , місце розташування та розмір земельної ділянки ).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що земельна ділянка, щодо поновлення оренди якої було прийняте рішення 11.09.2018 у справі № 911/510/18, на момент звернення з позовом СФГ "Тризуб" та прийняття судового рішення не існувала в натурі як єдиний об'єкт і як об'єкт цивільного права в розумінні ст. 3 Закону України "Про оренду землі" Об'єкти оренди землі , а тому договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 не міг бути поновленим на тих же умовах .

33. Посилання скаржника на ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі , згідно якої перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі, касаційним судом відхиляються, оскільки дана норма стосується переходу права власності на ту ж саму земельну ділянку , що, як зазначено вище, відсутнє в даному випадку.

34. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що місцевим господарським судом прийнято рішення про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі у відповідному статусі.

Так, вирішивши вважати поновленим договір оренди земельної ділянки від 28.12.2012 на п'ять років та на тих самих умовах, суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов'язки ОСОБА_5, за якою за 5 місяців до прийняття рішення судом першої інстанції було зареєстровано право власності сформованої нової земельної ділянки, яка, як встановлено апеляційним судом, фактично є частиною спірної земельної ділянки, що перебувала в оренді позивача, оскільки згідно із ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

35. Крім того, у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 904/792/18 викладений такий правовий висновок:

31. Згідно з частинами 1, 2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.

32. Частиною десятою статті 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

33. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до частини четвертої статті 79-1 ЗК України.

34. Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, земельна ділянка з кадастровим номером 1220755100:01:005:0041, яка була предметом договору оренди, про поновлення якого подано позов у цій справі, станом на час розгляду справи поділена, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно інші кадастрові номери та які надано у власність фізичним особам.

35. Тобто земельна ділянка, про поновлення договору оренди якої подано позов у цій справі, не існує як об'єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки.

36. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

37. Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

38. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16.

39. Отже ефективний спосіб захист має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

40. Водночас, враховуючи, що заходи щодо поділу спірної земельної ділянки є чинними, відомості щодо оскарження та скасування цих заходів відсутні, поновлення прав позивача шляхом поновлення договору оренди потребуватиме об'єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельних ділянок зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об'єкти цивільних прав, що не може бути вирішено в межах цього позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16).

41. Таким чином, у зв'язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об'єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки, припинилось існування цієї земельної ділянки в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом поновлення договору оренди, укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди.

42. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

43. Крім того, відповідно до частини 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди."

36. Колегія суддів касаційного суду по даній справі погоджується з правовою позицією, викладеною у зазначеній постанові Верховного Суду, та не вбачає підстав для відступу від неї.

37. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

38. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

39. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Тризуб" без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 911/510/18 - без змін.

40. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Тризуб" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 911/510/18 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі № 911/510/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський