Ухвала

від 02.04.2019 по справі 910/3175/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.04.2019Справа № 910/3175/18

За позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал , м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія ЛАД , м. Київ

про стягнення 182 829,34 грн,

За розглядом заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Гарматін К.В. (адвокат за довіреністю №175 від 09.01.2019);

від відповідача (заявника): Оженко О.Г. (адвокат за ордером КВ №413394);

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 (надалі також - відповідач) суми заборгованості в розмірі 182 829,34 грн, з урахуванням штрафних та фінансових санкцій, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №10032/4-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 05.01.2012 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року (повне рішення складено та підписано 05.10.2018 року) у справі №910/3175/18 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 130 671,55 грн суми основного боргу, 15 658,05 грн пені, 13 067,15 грн штрафу, 17 461,27 грн інфляційних втрат, 5 971,32 грн 3% річних та 2 742,44 грн судового збору.

11.02.2019 року до суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 (надалі також - заявник) надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року у цій справі.

Заява обґрунтована тим, що в даний час відповідач знаходиться в край скрутному фінансовому стані. Так, зокрема, відповідно до довідки (про обіги та сальдо) АТ КБ Привабанк від 21.09.2019 (додається) можливо констатувати про те, що за 6 місяців відповідач на власний рахунок отримав 1 410 303,14 грн, а здійсним витрат на 1 350 075,13 грн. Окільки стягнута сума є тією сумою, яка фактично поступає за календарний місяць на рахунок об'єднання та використовується для оплати поточних зобов'язань відповідача одразу виконати рішення суду відповідач не має змоги. Відповідно до звіту за грудень 2018 року на рахунок відповідача надійшло 198 091,0 грн. У грудні 2018 року відповідачем з цієї суми було сплачено 70 600,00 грн заробітної плати, 19 294,43 грн ЄСВ, 15 786,36 грн ПДФО, 1315,54 грн військового збору, 21 100,00 грн за послуги з аварійного обслуговування, 20 000,00 грн за активну електроенергію, видано коштів під звіт 4 611,43 грн, 12 600,00 грн за послуги з інженерного обслуговування, 4 125,00 грн вивезення ТГВ, 9 153,14 грн вивезення ТПВ, 8 000,00 грн за бухгалтерські послуги, 7 000,00 грн за надання юридичних послуг, 1 431,23 грн погашення заборгованості за комунальні послуги, 7 396,00 грн за послоуги обслуговування систем безпеки, 5 540,00 грн повернення помилково отриманих коштів, 1 990,00 грн купівля матеріалів, 340,55 грн банківське обслуговування. Таким чином сукупні витрати відповідача за грудень 2018 року склали 218 767,68 грн. Схожа ситуація є системною та виникає кожного місяця, тому виконання рішення Господарського суду міста Києва щодо стягнення грошових коштів з відповідача є дуже укладненим, оскільки призведе дотого, що останній не зможе виконати зобов'язання по виплаті заробітній платі, щодо сплати обов'язкових податків та зборів і що саме головне по сплаті коштів за послуги, які забезпечують життєдіяльність будинку, а тому вважаю, що на даний час існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду. В заяві відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду насутпним чином: сплата 15 464,31 грн до 25.03.2019, сплата 15 464,31 грн до 25.04.2019, сплата 15 464,31 грн до 25.05.2019, сплата 15 464,31 грн до 25.06.2019, сплата 15 464,31 грн до 25.07.2019, сплата 15 464,31 грн до 25.08.2019, сплата 15 464,31 грн. до 25.09.2019, сплата 15 464,31 грн. до 25.10.2019, сплата 15 464,31 грн до 25.11.2019, сплата 15 464,31 грн. до 25.12.2019, сплата 15 464,31 грн. до 25.01.2020, сплата 15 464,31 грн до 25.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 року провадження за розглядом заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року зупинено до повернення матеріалів справи №910/3175/18 з суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі №910/3175/18 залишено без змін.

08.02.2019 року Північним апеляційним господарським судом прийнято додаткову постанову про стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги у справі №910/3175/18.

28.02.2019 року матеріали справи № 910/3175/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.

28.02.2019 року Господарським судом міста Києва на виконання названих судових рішень видано відповідні накази.

Ухвалою від 07.03.2019 року провадження у справі №910/3175/18 за розглядом заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року було поновлено та призначено судовий розгляд на 19.03.2019р.

Судове засідання 19.03.2019 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, у зв'язку з чим, ухвалою від 22.03.2019 сторонам було повідомлено про те, що наступне судове засідання призначено на 02.04.2019.

29.03.2019 представником позивача подано до суду заперечення на заяву про розстрочку виконвання рішення суду, яке мотивоване тим, що заявником не підтверджено наміру і не надано жодних гарантій своєчасного виконання судового рішення. Окрім того, на думку позивача, заявником не надано жодного доказу, який підтверджує наявність будьяких обставин, їх поважність та винятковість для надання рострочення виконання рішення суду, при цьому, не надано належної довідки з банківської установи про рух коштів по рахунку відповідача.

В судовому засіданні 02.04.2019 представники позивача підтримав подані ним заперечення, а представник заявника підтримав подану ними заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу. (ст. 160 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з п. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012р. №9 встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Заявник обґрунтовує необхідність розстрочення скрутним фінансовим становищем та тією обставиною, що стягнення грошових коштів з відповідача є дуже ускладненим, оскільки призведе до того, що він не зможе виконати зобов'язання по виплаті заробітної плати, щодо сплати обов'язкових податків та зборів і сплати коштів за послуги, які забезпечують життєдіяльність будинку. На думку заявника, зазначені ним обставини істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування зазначених обставини, заявником надано до матеріалів справи: довідку про обіги та сальдо №190129SU15200052 від 29.01.2019 (15:15:29), складену Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк ; довідку про поточний стан рахунку №190129SU14413305 від 29.01.2019 (14:35:35), складену Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк ; Аналіз надходжень по ОСББ Саксаганського 121 в грудні 2018 року по розрахунках за листопад 2018 року, складений відповідачем; Аналіз надходжень по ОСББ Саксаганського 121 в листопаді 2018 року по розрахунках за жовтень 2018 року, складений відповідачем; Аналіз надходжень по ОСББ Саксаганського 121 в жовтні 2018 року по розрахунках за вересень 2018 року, складений відповідачем; Аналіз надходжень по ОСББ Саксаганського 121 в вересні 2018 року по розрахунках за серпень 2018 року, складений відповідачем; Аналіз надходжень по ОСББ Саксаганського 121 в серпні 2018 року по розрахунках за липень 2018 року, складений відповідачем.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідачем було викладено графік погашення заборгованості таким чином, що погашення відбуватиметься рівними частинами по 15 464,31 грн в місяць до 25 числа кожного місяця в період з березня 2019 по лютий 2020.

Відповідно до п. 7.2. положень Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід мати на увазі, що нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено чіткого переліку обставин, які саме свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені заявником обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення.

Отже, розстрочка виконання рішення суду допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Так заявником зазнається про існування у нього певних статей витрат, які є обов'язковими кожного місяця, це зокрема: заробітна плата, ЄСВ, ПДФО, аварійне та технічне обслуговування, інженерне обслуговування, обслуговування ліфтів, вивезення ТГВ та ТПВ, бухгалтерські послуги, юридичні послуги, погашення заборгованостей по комунальним послугам, повернення помилково отриманих коштів, банківське та касове обслуговування, оренда приміщення для зборів, ремонт воріт, відправка листів, адміністрування сайту, обслуговування систем безпеки, технічне обслуговування оргтехніки, дератизація, послуги охорони за допомогою ТЗО, послуги зв'язку, судові витрати, ремонт шлагбаума, ворсовий килим, світлодіодні лампи, труби каналізаційні, послуги хостингу, віники, придбання ТМЦ, придбання лічильників, малярно-штукатурні роботи, ремонт ліфта та т.ін.

В той же час, заявником до заяви не надано жодного підтверджуючого доказу щодо існування зазначених ним статей витрат, а саме договорів на технічне обслуговування, платіжних документів про сплату тих чи інших послуг, платіжних відомостей щодо заробітних плат працівникам, квитанцій від обслуговуючих організацій про нарахування певних платежів, договорів на оренду приміщень, актів виявлення несправностей технічних приладів, обслуговуючих будинок ОСББ та ін. Окрім того, заявником не підтверджено ні в заяві, ні в доданих до неї документах факту необхідності здійснення зазначених ним витрат і що вони є саме обов'язковими для забезпечення життєдіяльності будинку.

Отже, заявником не подано суду належних та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що фінансування останнього буде здійснюватись без затримки, а розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 року у справі №910/3175/18 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що заявником не доведено, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Крім того, суд відзначає, що обставини, на які посилається боржник як на підставу надання розстрочки виконання рішення не є винятковими та не носять виключний характер.

Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши подану Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі №910/3175/18, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Саксаганського 121 про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі №910/3175/18.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.М. Морозов