Рішення

від 28.03.2019 по справі 923/316/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року Справа № 923/316/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Університетська 116", м. Херсон

про стягнення 12850,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю ОСОБА_1;

від відповідача: представник за довіреністю ОСОБА_2, дов. № б/н від 24.09.2018, представник за довіреністю ОСОБА_3, дов. № б/н від 01.09.2018.

Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) 14.04.2017 року звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Університетська 116" (відповідач) про стягнення 12850,30 грн вартості необлікованої електричної енергії згідно з актом про порушення Правил користування електричної енергії №00130672 від 16.09.2016.

29 червня 2017 року рішенням Господарського суду Херсонської області в задоволенні позовних вимог відмовлено.

10 серпня 2017 року постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 та рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 у справі №923/316/17 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

У зв'язку із передачею справи на новий розгляд 21.08.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого визначено суддю Задорожну Н.О.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.08.2018 суддею Задорожною Н.О. матеріали справи № 923/316/17 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 27.11.2018.

Розпорядженням керівника апарату суду № 447 від 23.11.2018 у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення про звільнення судді Задорожної Н.О. у відставку справу призначено до повторного автоматичного розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 справу розподілено судді Остапенко Т.А.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.11.2018 суддею Остапенко Т.А. матеріали справи № 923/316/17 прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.01.2019.

Водночас, у відповідності до ухвали про прийняття справи до свого провадження, суддею повідомлено сторони про те, що близькі родичі судді є акціонерами позивача ПрАТ ЕК "Херсонобленерго", про що нею подана добровільна декларація про приватний інтерес та у зв'язку із цим роз'яснено про право заявити відвід судді.

12.12.2018 від відповідача по справі надійшла заява про відвід судді Остапенко Т.А. Відповідно до даної заяви відповідач вважає, що суддя Остапенко Т.А. не може брати участь у розгляді позовної заяви ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Університетська 116" про стягнення 12850,30 грн вартості необлікованої електричної енергії згідно з актом про порушення Правил користування електричної енергії № 00130672 від 16.09.2016 по справі № 923/316/17 і підлягає відводу, оскільки близькі родичі судді є акціонерами позивача - ПрАТ ЕК "Херсонобленерго", про що суддя подала добровільну декларацію про приватний інтерес та вказує на наявність майнового та немайнового приватного інтересу, що викликають сумніви у об'єктивності та неупередженості судді під час прийняття рішення у справі № 923/316/17.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2018 суддею Остапенко Т.А. задоволено заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Університетська 116" та відведено суддю Остапенко Т.А. від розгляду справи № 923/316/17.

Розпорядженням керівника апарату суду № 496 від 13.12.2018 у зв'язку з постановлянням ухвали про відвід судді Остапенко Т.А. справу призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Справа суддею Литвиновою В.В. розглядалась за правилами загального позовного провадження.

28 лютого 2019 року ухвалою суду по даній справі було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.03.2019 р.

В судовому засіданні 26.03.2019 р. під час розгляду справи оголошувалась перерва до 28.03.2019 р., після чого розгляд справи було продовжено.

Позовні вимоги мотивовані твердженням про самовільне підключення струмоприймачів комунального освітлення та безоблікове споживання електричної енергії.

04.01.2019 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій позивач повідомляє суд, що вважає за доцільне змінити предмет позову із первісно заявлених стягнення з відповідача 12850,30 грн. безпідставно набутого майна на стягнення оперативно-господарської санкції в розмірі 12850,30 грн. за порушення умов договору про постачання електричної енергії.

15.01.2019 року відповідач надав заперечення проти заяви про зміну предмету позову (т.2 а.с.166), а також заперечення проти залучення до справи відповіді на відзив (т.2 а.с.167-168).

Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві (т.2 а.с.56-62). В письмових запереченнях представник відповідача зазначає, що схема підключення в акті про порушення №00130672 від 16.09.2016р. є помилковою, оскільки на ній не відображений автоматичний вимикач 6А та електричний лічильник НІК 2301АП1В №7884351, встановлений згідно договору про постачання електричної енергії №6056 від 12.08.2016р. Звертає увагу суду на те, що комісія позивача змінила зафіксований у акті про порушення вид (кваліфікацію) порушення: порушення, визначеного п.2.1.5 ОСОБА_4 на порушення, визначене п.2.1.7. Методики, чим самостійно підтвердила відсутність порушення, зафіксованого актом про порушення ПКЕЕ. Зазначає, що комісія позивача проігнорувала навантаження, зафіксоване у розіді 5 Акту - 0,69 кВт. В письмових поясненнях позивача (наданих 16.06.2017р. за вх.№5568/17) зазначено, що постачання електричної енергії для використання в комунальних цілях по об'єкту відповідача на момент звернення останнього і до опломбування електролічильника (19.10.2016р.) не здійснювалось. Представник позивача також вказав, що автоматичний вимикач 6А та електролічильник не відображено на схемі підключення, оскільки дане обладнання не було опломбовано у відповідності до п.3.31 Правил користування електричною енергією (надалі за текстом рішення - ПКЕЕ) на час складання акта про порушення ПКЕЕ. Представник АТ "Херсонобленерго" наголосив, що на схемі електропостачання, що зазначена в акті про порушення ПКЕЕ, чітко відображено межу балансової належності, відповідно до якої самовільне підключення здійснено до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, а, в свою чергу, недоліки акта про порушення не спростовують факту порушення ПКЕЕ.

В судових засіданнях 26.03.2019 р. та 28.03.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях 26.03.2019 р. та 28.03.2019 р. заперечував проти позовних вимог та просив суд залишити їх без задоволення, звертаючи увагу на їх безпідставність.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 28.03.2019, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, суд

встановив:

Відповідно до Статуту, затвердженого установчими зборами співвласників будинку №116 по вул.Університетській у м.Херсоні, протокол від 17.04.2016р., власниками квартир та нежитлових приміщень за вказаною адресою було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Університетська 116".

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ ОСББ "Університетська 116" зареєстроване 16.05.2016р.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами, що 13.07.2016р. відповідачем було подано документи до АТ "Херсонобленерго" на укладання договору. Дана обставина підтверджується реєстраційним талоном, який міститься в матеріалах справи.

19.07.2016р. представником позивача було виконано обстеження розрахункових засобів обліку електричної енергії ОСББ "Університетська 116", про що зазначено в відомостях №183952 від 19.07.2016р. В означених відомостях також зазначено, що обстеження виконано у зв'язку з укладанням/переукладанням договору про постачання електроенергії (мовою оригіналу): переоформлення с дог. 1910. Також в означених відомостях в графі "Вимоги щодо приведення розрахункових приладів обліку у відповідність до вимог нормативних документів" зазначено вимогу придбати та встановити прилад обліку електричної енергії і ввідний автомат відповідно до дозволеної потужності у термін до 01.08.2016р. У висновку в означених відомостях зазначено, що під час дослідження розрахункових приладів обліку не виявлено знаходження в охоронній зонні, КТП, ЗТП ПАТ "ХОЕ" даного об'єкта.

12.08.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії №6056 (далі - договір). Пунктом 9.4 означеного договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається у строк до 31.12.2016р.

Відповідно до Додатку №5 до договору про постачання електроенергії №6056 від 12.08.2016р. до об'єктів споживача належить житловий будинок (комунальне освітлення) за адресою м. Херсон, вул. Університетська, буд. 116. Також в означеному додатку зазначено прилад обліку - електролічильник №7884351 тип НІК 2301 АП1В, який встановлений у розподільчій щитовій (РЩ). Вказаний додаток підписаний сторонами 15.08.2016р.

25.08.2016р. представниками позивача було складено акт №15/1, в якому зазначено, що виконано обстеження в РЩ - 0,4 кВ житлового будинку по вул. Університетська, 116. В акті також зазначено, що при обстеженні встановлено, що схема електропостачання не відповідає додатку №7 до договору про постачання електроенергії №6056. Ввідний автоматичний комутаційний вимикач не відповідає договору про постачання електричної енергії. Замість ввідного автоматичного вимикача номіналом І=6А згідно дозволеної до використання потужності Р-0,72 кВт споживачем встановлено ввідний автоматичний ком. вимикач І=100А. Комунальні послуги не заведені на прилад обліку. Споживачем придбано електролічильник, але на трифазний електролічильник заведена тільки одна фаза. В означеному акті, в графі "Вимоги щодо приведення розрахункових приладів обліку у відповідності до вимог нормативних документів", вказано, (мовою оригіналу): "Необхідно виконати схему електропостачання відповідно договору про постачання ел. енергії. Встановити вводний автоматичний комутаційний вимикач І=6А згідно договору та підготувати під опломбування. Вивести лінії комунальних послуг окремими лініями та завести на прилад обліку. Закрити підходящі лінії комунальних послуг та підготувати під опломбування." Також в акті зазначено про необхідність повідомлення про виконання в строк до 30.08.2016р.

З пояснень представників відповідача, наданих в судовому засіданні 28.03.2019 р., вбачається, що вимоги, зазначені в акті №15/1 від 25.08.2016р., ним були повністю виконані у встановлені строки, про що було повідомлено позивача.

Працівниками АТ "Херсонобленерго" 16.09.2016 року проведено перевірку за адресою м.Херсон, вул.Університетська, 116, а саме: ОСББ "Університетська,116", за результатами якої було виявлено факт порушення пунктів 3.1, 3.6 ПКЕЕ, а саме (мовою оригіналу): самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі постачальника. Самовільне підключення, безоблікове споживання електричної енергії струмоприймачами комунального освітлення ж/б по вул. Університетська, 116. Електрична енергія споживається, але не враховується та не оплачується.

За результатами виявленого порушення позивачем складено акт про порушення від 16.09.2016р. № 00130672 (а.с.9), що підписаний трьома повноважними представниками позивача та представником відповідача - головою правління ОСББ "Університетська, 116" ОСОБА_4 Також представником відповідача в акті було зазначено про незгоду з актом.

21.02.2017 р. за участі представника відповідача відбулося засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення ПКЕЕ №00130672 від 16.09.2016р., на якому акт про порушення розглядався вдруге, після з'ясування додаткових обставин щодо проведення технічної перевірки на об'єкті 19.07.2016р. Рішенням комісії було вирішено скасувати рішення комісії ХМВЕ від 27.09.2016р. (протокол №110)., нарахування провести з дати технічного обстеження 19.07.2016р. до дня усунення порушення 16.09.2016р. Величина потужності визначена, виходячи з поперечної площі переріз алюмінієвих проводів 10мм (60А) та 2,5мм (24А), які було використано у схемі самовільного підключення. В протоколі №22, яким оформлене означене рішення комісії відповідача, також вказано, що споживач з порушенням, зазначеним в акті, та з сумою нарахування не згоден, відмовився отримати витяг з протоколу засідання комісії.

Відповідно до витягу з протоколу №22 від 21.02.2017р. у графі "вид порушення" зазначено, що порушено п.2.1.7 ПКЕЕ, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, а також зазначено, що розрахунок проведено згідно з п.2.9 ОСОБА_4. Розмір здійсненого комісією нарахування складає 12850,30грн.

Відповідач не сплатив нараховану за рішенням комісії позивача суму, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 12850,30 грн. в якості оперативно-господарської санкції за порушення умов договору про постачання електричної енергії.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення вартості недоврахованої електроенергії, спожитої відповідачем, як стверджує позивач, за період з 19.07.2016р. по 16.09.2016 у розмірі 12850,30грн. При цьому, обсяг та вартість такої електроенергії визначені позивачем на підставі ОСОБА_4 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є майно, у тому числі електрична енергія.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Судом встановлено, що між АТ "Херсонобленерго" (постачальник) та ОСББ "Університетська 116" (споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії №6056.

За умовами договору (п.1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 0,72кВт , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у додатку №7 до даного договору "Однолінійна схема", який з боку позивача був підписаний 12.08.2017р., а відповідача - 15.08.2017р.

Пунктами 2.1, 2.2.2, 2.3.2 договору сторони узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик. Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки.

В розділі 4 договору сторонами встановлено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору, згідно з п.4.2.3 якого споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до ОСОБА_4 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2016р. №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог п.п.4.2.1 - 4.2.3 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

В п.9.4 договору вказано про те, що останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Під час рогляду справи судом встановлено, що з боку позивача договір підписано 12.08.2016 року, а з боку відповідача означений договір був підписаний 15.08.2016року, тобто він набрав чинності з 15.08.2016р.

В Додатку №5 "Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електричної енергії" до договору про постачання електричної енергії №6056 від 12.08.2016р., який підписаний сторонами, набрав чинності 15.08.2016р., зазначено, що на об'єкті відповідача встановлено електролічильник №7884351 тип НІК 2301АП1В. Наявність лічильника на об'єкті відповідача також підтверджується актом 15/1 від 25.08.2016р., складеним представником позивача, в якому зазначено про наявність трьохфазного лічильника №7884351 тип НІК 2301АП1В, на який заведена лише одна діюча фаза.

В акті №15/1 від 25.08.2016р., складеному представником позивача, серед іншого, зазначені вимоги до відповідача в строк до 30.08.2016р. :

- підготувати під опломбування комутаційний вимикач;

- підготувати під опломбування відходящі лінії комунальних послуг.

Так, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлює, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Таким чином, договірні відносини у сфері постачання електроенергії мають свої особливості, що пов'язано зі специфікою предмету договору та обумовлює спеціальний порядок його укладання. Особливістю договору електропостачання є покладення на споживача додаткових обов'язків, пов'язаних з необхідністю: дотримуватись передбаченого договором режиму споживання електроенергії; забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичних мереж та справність приладів і устаткування, що використовуються у процесі споживання електричної енергії.

Статтею 275 ГК України встановлено, що відпуск електроенергії без оформлення договору енергопостачання не допускається; суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за врегульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

У пункті 1.2. ПКЕЕ дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Відповідно до ч. 1ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що за наявності договірних відносин між сторонами про постачання електричної енергії, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією .

Згідно ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Заявлена позивачем сума недоврахованої електричної енергії за своєю правовою природою є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до абзацу першого пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Згідно пункту 2.1 ОСОБА_4 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656 (із змінами і доповненнями, далі за текстом - ОСОБА_4) вона застосовується на підставі акта порушень, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 4.2 ОСОБА_4 акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в Додатку 3 до ОСОБА_4, яким визначені відомості, що в обов'язковому порядку мають бути зазначені в акті про порушення.

Згідно пункту 4.6 ОСОБА_4 в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї ОСОБА_4 параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Суд констатує, що Акт про порушення №00130672 не відповідає вимогам ПКЕЕ та ОСОБА_4, оскільки на схемі електропостачання споживача не вказаний електричний лічильник №7884351 тип НІК 2301АП1В, який був встановлений на об'єкті відповідача, не вказаний автоматичний вимикач; графічне зображення схеми електропостачання відповідача в акті не відповідає графічному зображенню схеми електропостачання, яка міститься в додатку №7 "Однолінійна схема" до договору про постачання електроенергії №6056 від 12.08.2016р.; на графічному зображенні схеми електропостачання відповідача, яка міститься в акті, не зазначено межі балансової належності мереж; не зазначено фазування приладу обліку.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно протоколу засідання комісії позивача від 21.02.2017р. нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснено згідно пункту 2.9 та формулою 2.7 ОСОБА_4.

Відповідно до пункту 2.9 ОСОБА_4 у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї ОСОБА_4, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт.год), розраховується за формулою (2.7) ОСОБА_4. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) ОСОБА_4. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, ОСОБА_4 застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Пунктами 5, 6, 7 пункту 2.1 ОСОБА_4 передбачені наступні порушення ПКЕЕ, пов'язані з самовільним підключенням:

пункт 5 - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

пункт 6 - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;

пункт 7 - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.1 ОСОБА_4 вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, перерахованих у цьому пункті. Для кожного з перерахованих видів порушень пунктами 2.6 - 2.9 ОСОБА_4 встановлюються різні способи (формули) для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (формули 2.7, 2.10, 2.11).

Суд звертає увагу сторін, що в акті про порушення №00130672 від 16.09.2016р. зазначено, що самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів відбулося до електричної мережі постачальника , а в витягу з протоколу №22 від 21.02.2017р., яким оформлено рішення комісії відповідача з розгляду акта про порушення №00130672 від 16.09.2016р., у графі "вид порушення" зазначено: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника.

Враховуючи, що позивач в додаткових поясненнях до позовної заяви (т.1 а.с.70) зазначив, що самовільне підключення відбулося до мережі, що не є власністю енергопостачальника, а в акті про порушення №00130672 від 16.09.2016р. допущенна описка, але поряд з цим в рішенні комісії не зазначено, до чиїх мереж було здійснено підключення. Тобто не визначено ані належності, ані ідентифікуючих ознак мереж, до яких було здійснено самовільне підключення, не визначено організації чи установи, якій належать електричні мережі до яких було здійснено підключення.

За змістом норм пунктів 6.40-6.42 ПКЕЕ за своєю правовою природою акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією факту порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання споживачем ПКЕЕ. Підставою для перерахунку обсягу спожитої електроенергії та нарахування плати за недораховану електроенергію є факт порушення ПКЕЕ.

Комісія провела розрахунок згідно п.2.9. Методики.

Згідно п.2.9. методики - кількісь днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6.) ОСОБА_4, Д - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі, коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Суд вважає необґрунтованим зазначення позивачем в розрахунку по акту про порушення періоду розрахунку з 19.07.2016 по 16.09.2016, оскільки матеріалами справи підтверджується, що 25.08.2016 інспектором Чернявським Р.І. проводилось обстеження (перевірка) та складання Акту №15/1.

Також суд вважає безпідставним зазначення позивачем в розрахунку по акту про порушення потужності самовільного підключення - 16,63 кВт , з огляду на те, що в Додатку №4 до Договору (т.2 а.с.80) зазначено загальну потужність встановлених струмоприймачів 0,72 кВт, в Додатку №5 до договору (т.2 а.с.81) зазначено приєднану потужність 0,72 кВт, в Додатку №6 до договору (т.2 а.с.83) зазначено дозволену потужність 0,72 кВт, а також в п.5 Акту про порушення зазначено: на момент перевірки та складання акту про порушення ПКЕЕ навантаження складає 0,69 кВт .

Таким чином, пунктом 2.9. Методики передбачено, що в разі виявлення у споживача, порушень - розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи, якими здійснене самовільне підключення, розраховується за формулою (2.7):

W = P · t

доб.с.п. с.п. вик.с.п.

Де Р с.п. - потужність самовільного підключення; t вик.сп. - час використання самовільного підключення протягом доби.

Водночас, в Розрахунку по акту про порушення (т.1 а.с.12) зазначено наступну формулу: W доб.сп.= I х U х cos (f).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що розрахунок розміру оперативно-господарської санкції по акту про порушення №00130672 від 16.09.2016 року судом перевірено, визнано таким, що не відповідає формулі, встановленій у п.2.9. Методики. Відтак, зроблений відповідачем розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, слід вважати недостовірним і таким, що складений з порушенням ОСОБА_4 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що недоліки акту про порушення зумовили проведення невірного розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На думку суду, позивачем не доведено відповідними доказами факт самовільного підключення відповідача до мереж, що не є власністю енергопостачальника. Оскільки тягар доказування покладається на позивача, останній не надав інформації, до чиїх мереж самовільно підключився відповідач. Незазначення в схемі Акта про порушення лічильника є не тільки дефектом акту, а й обставиною, яка не дозволяє встановити, де знаходяться Т№ і ТІ (точки самовільного підключення) - до лічильника або після нього.

Суд не погоджується з думкою відповідача, висловлену стосовно заяви позивача про зміну предмету позову, і вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Інформаційного листа №01-08/369 від 29.06.2010 р. Вищого господарського суду України - Суди у вирішенні спорів не лише можуть, а й повинні застосовувати норми права, якими регулюються спірні правовідносини у конкретних справах, незалежно від того, чи посилаються на відповідні норми сторони та інші учасники судового процесу.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладених норм права та керуючись ст.ст. 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 04.04.2019 року.

Суддя В.В.Литвинова