Рішення

від 01.04.2019 по справі 925/597/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/597/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Макарченко Н.П., в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії управління магістральних газопроводів «ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ» , м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інвестиційна компанія «КРАТОС» , м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, к. 113

про стягнення 340 346,38 грн. штрафних санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.

В розгляді справи оголошувалась перерва:

- з 05.11.2018р. до 10:00 год. 04.12.2018р.;

- з 11.03.2019р. до 12:30 год. 01.04.2019р.

Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії управління магістральних газопроводів «ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інвестиційна компанія «КРАТОС» про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт по встановленню газового обладнання та ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС згідно договору про закупівлю робіт №1611000855 від 28.11.2016р. в розмірі 572 277,83 грн., в тому числі:

441 762,65 грн. пені,

130 515,18 грн. штрафу

та відшкодувати судові витрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.06.2018р. відкрито провадження у справі.

26.06.2018р. Відповідач подав до суду відзив від 26.06.2018р. на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки прострочення виконання зобов'язань відповідача за договором відбулось виключно у зв'язку зі зміною специфікації та номенклатури замовленого обладнання та простроченням оплати здійснених поставок. За таких обставин, враховуючи відсутність вини відповідача у здійсненні поставки та виконанні робіт поза межами визначених сторонами строків та прострочення виконання позивачем зобов'язань по оплаті прийнятих робіт станом на дату подання відзиву, - відсутні правові підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.07.2018р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.12.2018р. провадження у справі було зупинено до касаційного перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. у справі №925/1689/17, оскільки оцінка Верховним Судом взаємовідносин сторін, відповідне застосування цивільного та господарського законодавства, остаточне визначення календарних строків виконання робіт та поставки обладнання з урахуванням змін до договору матиме преюдиційне значення для вирішення спору у справі №925/597/18.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі №925/1689/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інвестиційна компанія «КРАТОС» до публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз про внесення змін до договорів - постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. у справі №925/1689/17 про задоволення позовних вимог ТОВ ВКФ Кратос залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.02.2019р. провадження у справі поновлено.

20.02.2019р. позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням змінених строків виконання робіт, в якій просить суд стягнути з відповідача 340 346,38 грн., в тому числі:

219 815,41 грн. пені,

120 530,97 грн. штрафу

та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні:

представник позивача вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив їх задовольнити. Вказав на несвоєчасне виконання обумовлених договором робіт відповідачем. Розрахунок проведено з урахуванням вартості прострочених робіт та обмеженням строку нарахування санкцій в 183 дні відповідно до приписів ст. 232 ГК України. Вказаний в розрахунках строк в 193 дні прострочення вважає технічною опискою.

Представник відповідача вимоги заперечив та просив відмовити позивачу в позові, оскільки наявне прострочення кредитора по розрахунках з відповідачем та зловживання кредитором своїми правами шляхом не проведення розрахунку з виконавцем, що призвело до заборгованості перед виконавцем по виконаних та прийнятих роботах до 5 млн. грн. Вважає суму заявлених вимог про стягнення санкцій надмірно великими в порівнянні з вартістю несвоєчасно виконаних робіт та терміном прострочення, та просить застосувати приписи ст. 233 ГК України на зменшення санкції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

28.11.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія КРАТОС (Підрядником - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, та публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ в особі заступника директора з виробництва філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз ОСОБА_4 (Замовником - Позивач по справі) було укладено договір про закупівлю робіт №1611000855 (далі - Договір, а.с. 17-20), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору встановлення газового обладнання (ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ Вінницька область) лот №2 Ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС Вишневчик, а Замовник зобов'язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Договір укладено за результатами проведених публічних торгів із закупівлі відповідних робіт за державні кошти, переможцем яких стало ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія КРАТОС .

Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього договору становить 7 306 495,63 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 1 217 749,27 грн., згідно з договірною ціною (додаток №3), яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.2 Договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У п. 5.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що строк виконання робіт - з моменту укладення договору встановлений до 30.10.2017р., згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток №5), який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.2 Договору строк поставки устаткування - до 31.08.2017р..

У п. 11.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017р. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за їх порушення, яке мало місце під час дії договору.

Додатком №5 до Договору є Календарний графік виконання робіт .

Додатком №5 передбачено обов'язок Підрядника, зокрема:

- виконати роботи з розробки та погодження проектної документації - до кінця травня 2017р. вартістю 63 698,35 грн.;

- виконати будівельно-монтажні роботи до кінця жовтня 2017р. вартістю 620 804,68 грн.;

- здійснити постачання обладнання до кінця серпня 2017р. вартістю 6 596 999,60 грн.

30.08.2017р. між Підрядником та Замовником підписано Додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 48-49), за умовами якої викладено в новій редакції:

- п.1.3 Перелік обладнання, що постачається за договором, визначається згідно Специфікації на постачання обладнання (Додаток №2-а), що є невід'ємним додатком до договору .

Загальна вартість устаткування згідно Специфікації на постачання обладнання становить 6 596 999,60 грн.

Відповідач поставив обладнання на загальну суму 6 596 999,60 грн. після визначеної в Договорі дати, згідно видаткової накладної від 21.09.2017р. №1 на суму 5 417 000,00 грн. (а.с. 70) із простроченням 20 календарних днів та згідно видаткової накладної від 25.04.2018р. №3 на суму 1 179 999,60 грн. (а.с. 71) із простроченням на 236 календарних днів.

На адресу Відповідача будо направлено претензії:

- від 24.10.2017р. вих.№2301ВИХ-17-958 з вимогою сплатити пеню та штраф за порушення договірних зобов'язань з поставки устаткування в сумі 254 659,95 грн. (а.с. 75);

- від 02.02.2018р. вих.№2301ВИХ-18-180 з вимогою сплатити пеню та штраф за порушення договірних зобов'язань з поставки устаткування в сумі 490 544,23 грн. (а.с. 76-77).

У зв'язку з порушенням Відповідачем строків поставки устаткування та виконання робіт Позивач просить стягнути з Відповідача 219 815,41 грн. пені, 120 530,97 грн. штрафу за ставкою 7% стосовно невиконання зобов'язання на користь підприємства державного сектору економіки, що є предметом спору та підставою звернення Позивача до суду для примусового стягнення санкцій.

Відповідач письмово заперечив вимоги та подав відзив на позов (а.с. 92-111 - з додатками).

Інших документів та доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно рішення акціонера від 21.05.2018р. №186 змінено тип та найменування публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ на акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ , яке є правонаступником всіх прав та обов'язків.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом представлений договір про закупівлю робіт №1611000855 від 28.11.2016р. є договором підряду з елементами поставки і відповідає вимогам ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору про закупівлю робіт №1611000855 від 28.11.2016р. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно ст. 875 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу з використанням майна не для власного (особистого) споживання.

Спірний договір передбачає крім поставки обладнання також виконання робіт: встановлення газового обладнання (ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ) лот №2 Ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС Вишневчик на умовах і в терміни, обумовлені цим Договором. Порядок розрахунків за роботи передбачений п. 4.1. Договору.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Позивач вважає, що він вчинив всі передбачені Договором (та обумовлені Замовником) дії та виконав роботи. Натомість прострочення допустив Відповідач.

Згідно п. 5.1. та 5.2. Договору строк виконання робіт було визначено до 30.10.2017р., при умові відвантаження устаткування до 31.08.2017р.

На виконання умов Договору Відповідач поставив обладнання на загальну суму 6 596 999,60 грн.:

згідно видаткової накладної від 21.09.2017р. №1 на суму 5 417 000 грн.; згідно видаткової накладної від 25.04.2018р. №3 на суму 1 179 999,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, листом від 28.04.2017р. вих. №4350/18 Позивач звернувся до Відповідача з проханням знайти можливість надання знижки вартості за укладеним Договором про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000855 (а.с. 94).

Листом від 09.08.2017р. Відповідач запропонував Позивачу внести зміни у передбачений договором перелік обладнання і замінити його відповідними аналогами з метою здешевлення вартості робіт на 25 000,00 грн. (а.с. 96).

Позивач прийняв вказану пропозицію Відповідача та 30.08.2017р. сторони уклали додаткову угоду до Договору про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000855, якою внесли до Договору відповідні зміни щодо заміни обладнання і зменшення вартості робіт на 25000,00 грн.

Однак, при цьому передбачені Договором про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000855 строки виконання робіт та поставки устаткування (календарні графіки виконання робіт) сторони не змінили.

У листі від 25.10.2017р. за вих. №1710/042 Відповідач запропонував Позивачу внести зміни у договір в частині збільшення терміну поставки, посилаючись на те, що зміна обладнання, яка відбулась на підставі додаткової угоди від 30.08.2017р., передбачає витрати часу на проведення комплексу заходів щодо внесення змін до кошторисної та проектної документації, а також здійснення замовлення виробнику заміненого обладнання (а.с. 97-98).

Позивач у відповіді від 07.11.2017р. за вих. №2301ВИХ-17-1078 на зазначений лист вказав, що розгляд питання правомірності продовження строків виконання робіт вимагає дослідження фактичної та дійсної наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (а.с. 106-108).

Листом від 30.11.2017р. вих. №1711/015 Відповідач запропонував Позивачу укласти додаткову угоду про внесення змін до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000855 стосовно встановлення нових строків виконання робіт, поставки устаткування (календарних графіків виконання робіт) (а.с. 99).

При цьому у тексті додаткової угоди до договору №1611000855 була допущена описка та помилково зазначений номер НОМЕР_1.

Позивач листом від 18.12.2017р. вих. №2301ВИХ-17-1382 відхилив пропозиції Відповідача щодо внесення змін до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000855 щодо встановлення нових строків виконання робіт, поставки устаткування (календарних графіків виконання робіт) (а.с. 109-110).

Як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі №925/1689/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інвестиційна компанія «КРАТОС» до публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз про внесення змін до договорів - постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. у справі №925/1689/17 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. рішення господарського суду Черкаської області від 28.03.2018р. у справі №925/1689/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.

За рішенням суду внесено з 01.12.2017р. зміни до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000855, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос та публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі його філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз , а саме:

5.1. Викладено наступні пункти в такій редакції:

п. 5.1. Строк виконання робіт - з моменту укладання договору до 31.05.2018, згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток № 5-а), який є невід'ємною частиною договору ;

п. 5.2. Строк поставки устаткування - до 31.12.2017 ;

п. 11.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.07.2018. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ;

п. 13.5. викладено в наступній редакції: Додаток № 5-а - Календарний графік виконання робіт .

5.2. Припинено дію додатку №5 Календарний графік виконання робіт .

5.3 Викладено календарний графік робіт в редакції додатку №-5-а до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016р. №1611000855, згідно з яким:

складання, погодження та затвердження технічного завдання (ТЗ) на розробку проектної документації на стадії Робочий проект (РП) виконується протягом листопада - грудня 2016р.;

розробка та погодження проектної документації виконується протягом грудня 2016р. - травня 2017р.;

проведення експертизи проектної документації виконується протягом лютого - липня 2017р.;

поставка обладнання виконується протягом липня - грудня 2017р.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Таким чином, у даній справі не підлягають доказуванню обставини, що встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. у справі №925/1689/17. Суд також не надає оцінки суті господарських відносин сторін, що встановлені в даних судових рішеннях.

Враховуючи вищевказане, строк поставки устаткування по договору про закупівлю робіт №1611000855 від 28.11.2016р. - продовжено до 31.12.2017р., а строк виконання робіт - продовжено до 31.05.2018р.

21.09.2017р., тобто в межах строку поставки, на виконання умов договору про закупівлю робіт №1611000855 від 28.11.2016р., Відповідач поставив Позивачу обладнання, загальною вартістю 5 417 000,00 грн. (а.с. 70).

В порушення строку виконання договірних зобов'язань 25.04.2018р. Відповідачем було поставлено обладнання на суму 1 179 999,60 грн. (а.с. 71).

Позивач вказує, що поставка обладнання на суму 1 179 999,60 грн. відбулась із простроченням на 114 календарних днів.

Відповідно до п. 4.1. Договору Позивач зобов'язаний був здійснити оплату вказаної поставки протягом 60-ти календарних днів.

В той же час, Позивач допустив прострочення оплати отриманого від Відповідача обладнання, яке залишається не оплаченим.

Відповідачем вчасно виконані будівельно-монтажні роботи на суму 33 981,48 грн. згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень (а.с. 72-74), який підписаний 29.12.2017р.

В порушення строку виконання договірних зобов'язань Відповідачем виконані роботи вартістю 541 871,44 грн. після визначеної договором дати згідно Акту приймання виконаних робіт №1 за листопад 2018 року, (а.с. 190-195), який підписаний підписаного 02.11.2018р., з них вартістю:

- 63 698,35 грн. проектні роботи із простроченням на 519 календарних дні;

- 478 173,09 грн. будівельно-монтажні роботи із простроченням на 154 календарних дні.

Зменшення вартості фактично виконаних Відповідачем будівельно-монтажних робіт за Договором складає 108 650,11 грн.

Також, Позивачем була прострочена оплата виконаних робіт загальною вартістю 33 981,48 грн., які були прийняті 29.12.2017р. (строк оплати не пізніше 01.03.2018р.), яка залишається не оплаченою.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки (штраф та пеня) укладено між сторонами у письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 219 815,41 грн. пені, 120 530,97 грн. штрафу з простроченої суми за період прострочення з 01.06.2017р. по 01.11.2018р. включно, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Виконаний позивачем розрахунок вимоги виконано вірно та не перевищує сум можливого нарахування.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує приписи ст. 233 Господарського кодексу України, якою унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявлених Позивачем до штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафних санкцій).

Суд, оцінивши зазначені Відповідачем доводи, викладені у відзиві на позовну заяву щодо зменшення суми нарахованих позивачем штрафних санкцій та наданих на його обґрунтування доказів врахував, що термін прострочення виконання зобов'язання не є надмірно великим.

Суд не встановив понесення збитків позивачем у спірних правовідносинах та враховує прострочення кредитора у розрахунках з боржником (виконавцем робіт).

Суд зазначає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві - приписи ст. 124 Конституції України. При прийнятті рішення суд має враховувати рівновагу господарського інтересу кредитора та боржника, принципи справедливості та розумності судового рішення та застосування примусу від імені держави при виконанні рішення суду. Незважаючи на розуміння сторонами всіх ризиків своєї господарської діяльності з метою отримання прибутку, несвоєчасна оплата кредитором (замовником) виконаних та прийнятих робіт на суму більше 5 млн. грн. ставить виконавця робіт (боржника) в невигідне економічне становище, призводить до вимивання з господарського обороту вільних обігових коштів тощо.

Суд одночасно врахував, що при зменшенні розміру штрафних санкцій Позивач не несе значних негативних наслідків в своїй господарській діяльності та стягнення штрафних санкцій з відповідача на користь позивача є справедливою компенсацією несвоєчасної поставки обладнання та виконання робіт Відповідачем за замовленням Позивача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення Позивачем пені та штрафу до 50% та стягнути з Відповідача на користь Позивача 170173,19 грн. пені та штрафу. В решті вимоги належить відмовити.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності - недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь Позивача 2552,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія КРАТОС , м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, к. 113, ідентифікаційний код 34378688, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ , м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801, в особі філії управління магістральних газопроводів ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ , м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3, ідентифікаційний код 04694614, номер рахунку в банку невідомий

170173,19 грн. санкцій та 2552,60 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу через господарський суд Черкаської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 04.04.2019р.

Суддя Г.М. Скиба