Постанова

від 03.04.2019 по справі 0840/3368/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3368/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представників відповідача: Артюхіної К.Ю., Реученко О.М.,

представників позивача: Йосипенко Т.Д., Ніконової Н.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року, (суддя суду першої інстанції Лазаренко М.С.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя, в адміністративній справі за позовом Національного природного парку Великий Луг до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування припису та розрахунку,-

в с т а н о в и в :

17 серпня 2018 року Національний природний парк "Великий Луг" звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними та скасувати припис начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Семеняка Максима Володимировича від 26.07.2018 №370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/18 про усунення порушень законодавства України;

визнати протиправними та скасувати розрахунок розміру шкоди заподіяної Державною організацією Національним природним парком "Великий Луг" внаслідок не використання за цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 24 га, розташованої на земельних ділянках за кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, складений 26.07.2018 начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Семеняка Максима Володимировича.

Ухвалою суду від 10.12.2018 закрито провадження в адміністративній справі №0840/3368/18 за позовом Національного природного парку "Великий Луг" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування припису та розрахунку в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування розрахунку розміру шкоди заподіяної Державною організацією Національним природним парком "Великий Луг" внаслідок не використання за цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 24 га, розташованої на земельних ділянках за кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, складений 26.07.2018 начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головною управління Держгеокадастру у Запорізькій області Семеняка Максима Володимировича, роз'яснено, що питання правомірності визначення розміру шкоди, заподіяної під час використання земель не за цільовим призначенням підлягає розгляду в порядку Господарського судочинства під час розгляду питання про стягнення шкоди, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 26.07.2018 року відносно ДП Національного природного парку "Великий Луг" начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Семеняком Максимом Володимировичем було складено припис № 370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/-18 про усунення порушення законодавства України, а саме ст. 96 Земельного кодексу України та розрахунок розміру шкоди, заподіяної Державною організацією Національним природним парком "Великий Луг" внаслідок не використання за цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 24 га, розташованої на земельних ділянках за кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1. Позивач вважає прийнятий відповідачем припис необґрунтованим, протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року адміністративний позов задоволено: Визнано протиправним та скасовано припис начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Семеняка Максима Володимировича від 26.07.2018 №370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/18 про усунення порушень законодавства України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою у даній справі, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмові в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 26.12.2018 року у справі №331/4602/18 про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності директора позивача, дійшов висновку, що визначення земельних лісових ділянок, не вкритих лісовою рослинністю виключає будь-яку можливість їх розорення та розміщення на них посівів сільськогосподарських культур . Таким чином, враховуючи відомості Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правомірними є висновки відповідача щодо нецільового використання вказаних земельних ділянок, оскільки на них не може здійснюватись діяльність по вирощуванню сільськогосподарських культур. Також, відповідач зазначає, що оскільки вказані земельні ділянки позивач використовує не за цільовим призначенням, єдиним логічним способом виконання оскаржуваного припису є використання згадуваних вище земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що як було встановлено судом першої інстанції земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 передані позивачу у постійне користування з вилученням на підставі розпорядження Василівської РДА від 24.01.2009 року. Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель дані земельні ділянки повинні бути віднесені до секції С (землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення), розділ 04 (землі природно-заповідного фонду) підрозділ 04.03 для збереження та використання національних парків, а не до категорії К, для цілей підрозділів 16:00-18:00 для збереження та використання земель природо-заповідного фонду - як зазначено у витягах ДЗК від 12.07.2018 року. У позивача є державні акти на право постійного користування, де вказано: використання земельної ділянки для функціонування ДП НПП Великий Луг природно-заповідного фонду України. Головне управління (його структурні підрозділі) на думку позивача повинні були внести відомості на підставі наданих ним документів під час державної реєстрації земельних ділянок. Крім того, позивач зазначає, що вже після розгляду справи в суді першої інстанції наприкінці грудня 2018 року ДП НПП Великий Луг звернувся із відповідними заявами до ДЗК щодо земельних ділянок, надавши лише документи на підтвердження повноважень підписання, правовстановлюючі документи та документи на юридичну особу, державні акти на землю, та отримано витяги від 15.01.2019 року та від 28.02.2019 року, які свідчать про невідповідність паперовим носіям витягів ДЗК від 12.07.2018 року. Таким чином витяги ДЗК від 12.07.2018 року, на які відповідач посилається як на докази обґрунтувань апеляційної скарги є неналежними та недопустимими в розумінні Закону. Крім того, на думку позивача, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем у приписі не зазначено, які ж саме порушення вимог земельного законодавства повинно усувати ДП НПП Великий Луг , які саме дії він повинен зробити для приведення у попередній стан земельної ділянки з відшкодуванням завданих власнику землі збитків.

Від відповідача до суду поштовим зв'язком надійшло клопотання про надання додаткових доказів, в якому відповідач просить долучити до матеріалів справи та врахувати під час розгляду справи додаткові докази, а саме копії витягів ДЗК від 15.03.2019 року, пояснення державного кадастрового реєстратора, що не були подані до суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що він не міг надати ці докази раніше, з огляду на те, що датою їх виникнення є 15.03.2019 року, також зазначає, що необхідність в отриманні та поданні до суду апеляційної інстанції додаткових доказів виникла лише з підстав подання позивачем додаткових доказів у справі разом із відзивом на апеляційну скаргу.

Позивачем до суду подано заперечення проти клопотання про надання додаткових доказів, в якому позивач зазначає, що відповідач не в праві посилатись на ті докази, що не були покладені в основу оскаржуваного припису. Також, позивачем до суду подано пояснення в яких зазначає, що земельні ділянки, які передавались до НПП Великий Луг - це колишні земельні ділянки Василівського лісо-мисливського господарства та земельні ділянки Скельківської сільської ради за межами населеного пункту. Спірні земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не були цілинними, не були сільськогосподарського призначення та вже були розорані. Одним із основних природоохоронних заходів згідно затвердженого Міністерством екології та природних ресурсів України Плану природоохоронних заходів збереження природно-заповідного фонду на 2018 рік є створення кормового поля та підкормка тварин. Для обробки існуючого кормового поля Парк уклав з ФОП ОСОБА_7 угоду про спільну природоохоронну діяльність, оскільки Парк не має власної землеоброблюючої техніки.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, а також відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.07.2018 року посадовими особам ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до вимог ст. 6 і 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , постанови процесуального прокурора у кримінальному провадженні, - Прокурора Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області про проведення перевірки, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 10.07.2018 року №370-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій власності , здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об'єкта перевірки, яка знаходиться на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, а саме: - з кадастровим номером НОМЕР_1, з кадастровим номером НОМЕР_4, за наслідками перевірки складено акт від 13.07.2018 року №370/0/92-18ДК/590/АП/09/01-18.

У результаті перевірки встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року за №ЗВ-2304444732018 земельна ділянка площею 36.5697 га кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням 19:00 для цілей підрозділів 16:00-18:00 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду категорії землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, яка розташована на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області державної власності, передана в постійне користування ДП НПП Великий Луг на підставі державного акту від 29.07.2009 року серії НОМЕР_5 та Розпорядження голови Василівської РДА від 24.01.2009 року за №44.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року №ЗВ-2305318442018 земельна ділянка площею 89,6579 га кадастровий номер НОМЕР_4 з цільовим призначенням 19:00 для цілей підрозділів 16:00-18:00 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду категорії землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, яка розташована на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області державної власності, передана в постійне користування ДП НПП Великий Луг на підставі державного акту від 29.07.2009 року серії НОМЕР_5 та Розпорядження голови Василівської РДА від 24.01.2009 року за №44.

При виїзді на місце розташування земельних ділянок посадовими особами відповідача було здійснено огляд земельних ділянок та виявлено, що земельні ділянки загальною площею 24.0000 га розорені та використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані земельні ділянки використовує ФОП ОСОБА_8 на підставі договору про спільну природоохоронну діяльність №01-СД від 26.12.2017 року згідно якого сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері створення і утримання кормового поля 24 га. Відповідно до п. 2.1.4 Угоди підприємець зобов'язується після збирання врожаю зернових культур, але не пізніше 01.11.2018 року надати для підкормки тваринного світу ДП НПП Великий Луг у зимовий період зернові культури пшениці у розмірі 3000 кг. Пунктом 2.2..1 Угоди підприємцю надавалось право самостійно виконувати увесь комплекс сільськогосподарських культур з дотриманням сівозміни та правил господарювання. Пунктом 2.1.1, встановлено, що підприємець зобов'язаний до 01.09.2018 року внести на розрахунковий рахунок Парку кошти на природоохоронні заходи в сумі 24093.10 грн.

На підставі встановлених обставин посадові особи відповідача дійшли висновку, що ДП НПП Великий Луг земельні ділянки загальною площею 24 га не використовує за цільовим призначенням, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України, відповідальність за це передбачена п. г ст. 211 ЗК України та ст. 53 КУпАП.

26.07.2018 року виходячи з встановлених порушень та керуючись ч. 1 ст. 5, ст. 6 та 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , ч. 1 ст. 19 ЗУ Про охороною земель , п. 4 та 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №459 посадовою особою ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видано припис №370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/18 про зобов'язання ДП НПП Великий Луг у 30-денний термін усунути виявлені порушення законодавства України.

Вважаючи припис протиправним позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що жодних порушень земельного законодавства позивач не вчиняв і земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_1 правомірно використовуються для створення кормового поля, підкормки тварин та забезпечення інших господарських потреб парку, жодної шкоди позивачем завдано не було. Також, суд зазначив, що в порушення вимог Закону, у приписі відповідачем не вказано конкретно в якій саме спосіб та які саме порушення законодавства позивачу слід усунути. Вказане, на думку суду, свідчить про достатність підстав для скасування припису.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції та при розгляді справи виходить із наступного.

Щодо заявлених позивачем заперечень проти врахування під час розгляду справи додаткових доказів, поданих відповідачем суд зазначає наступне

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд апеляційної інстанції враховує, що додаткові докази надано відповідачем в противагу доказам, що були надані позивачем разом із відзовом на апеляційну скаргу, які були прийняті та враховані судом. Суд враховує також, що датою видачі уповноваженим органом документів, поданих відповідачем у якості додаткових доказів, є 15 березня 2019 року, відтак, очевидними є обставини неможливості подання відповідачем даних доказів до прийняття оскаржуваного рішення у даній справі - 10.12.2018 року з незалежних від нього причин. В свою чергу, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності судового процесу, оскільки судом було прийнято та враховано додаткові докази, надані позивачем разом з відзовом на апеляційну скаргу, суд вважає, що наявні законні підстави для прийняття та врахування при розгляді справи і доказів, наданих додатково відповідачем.

Вирішуючи спір між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

За основним цільовим призначенням землі України відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) затверджено наказом Держкомзему від 23.07.10 року № 548.

Згідно із цією класифікацією вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення: для збереження та використання біосферних заповідників (КВЦПЗ - 04.04.01); для збереження та використання природних заповідників (КВЦПЗ - 04.04.02); для збереження та використання національних природних парків (КВЦПЗ - 04.04.03); для збереження та використання ботанічних садів (КВЦПЗ - 04.04.04); для збереження та використання зоологічних парків (КВЦПЗ - 04.04.05); для збереження та використання дендрологічних парків (КВЦПЗ - 04.04.06); для збереження та використання парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (КВЦПЗ - 04.04.07); для збереження та використання заказників (КВЦПЗ - 04.04.08); для збереження та використання заповідних урочищ (КВЦПЗ - 04.04.09); для збереження та використання пам'яток природи (КВЦПЗ - 04.04.10); для збереження та використання регіональних ландшафтних парків (КВЦПЗ - 04.04.11); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду (КВЦПЗ - 19.19.00).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.05.03 року № 858-ІУ "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Так, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018р. за №ЗВ2304444732018 земельна ділянка площею 36,5697 га кадастровий номер НОМЕР_1 має код цільового призначення 19.00 "Для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду". Категорія земельної ділянки - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Вид використання земельної ділянки - для обслуговування НПП "Великий Луг".

У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018р. за №ЗВ-2305318442018 земельна ділянка площею 86,6579 га кадастровий номер НОМЕР_2 має код цільового призначення 19.00 "Для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду". Категорія земельної ділянки - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Вид використання земельної ділянки - для обслуговування НПП "Великий Луг".

З витягів Державного земельного кадастру вбачається, що до складу земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами входять земельні ділянки з наступними угіддями - земельні лісові ділянки не вкриті лісовою рослинністю.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що офіційно з'ясовуючи обставини справи, зокрема щодо класифікації угідь, що входять до складу земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 суд виходить саме з офіційної інформації, що міститься у чинній документації із землеустрою. При цьому, суд зазначає, що доводи позивача з приводу невідповідності класифікації земель в Державному земельному кадастрі вимогам законодавства та Проекту від 30.03.2007 року, у зв'язку з чим, відповідач через свої структурні підрозділи повинен був внести зміни щодо класифікації земельних ділянок є необґрунтованими, оскільки навіть за наявності на думку землекористувача невідповідностей в Державному земельного кадастрі класифікації земельних ділянок, землекористувач зобов'язаний в силу приписів Земельного кодексу України використовувати землю згідно офіційного цільового призначення землі до часу внесення відповідних змін щодо призначення землі та/або її класифікації.

Позивач зазначає, що після розгляду справи судом першої інстанції ДП НПП Великий Луг було подано заяви про внесення змін до ДЗК щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_6 із наданням лише документів на підтвердження повноважень підписанта, правовстановлюючих документів на юридичну особу та державних актів на землю, на виконання яких позивачу 15.01.2019 року та 28.02.2019 року було видано нові витяги з ДЗК, які містять інформацію про цільове призначення, вид використання земельної ділянки, відмінну від тієї, що міститься в витягах ДЗК від 12.07.2018 року. Вказане на думку позивача свідчить про те, що витяги з ДЗК від 12.07.2018 року, які були використано відповідачем під час перевірки не відповідають дійсним обставинам.

Суд апеляційної інстанції вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Як видно з письмових пояснень державного кадастрового реєстратора Відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області А.І. Лисенко, 28.12.2018 року НПП Великий Луг через центр надання адміністративних послуг Василівської РДА Запорізької області були подані до відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку з тим, що відомості в ДЗК не відповідають паперовим даним проекту землеустрою від 30.03.2007 року. Вищевказані заяви було опрацьовано та за результатами їх розгляду, 15.01.2019 року та 28.02.2019 року державним кадастровим реєстратором було внесено зміни до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_7. 13.03.2019 року до відділу надійшла службова записка начальника Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій зазначено, що у державному земельному кадастрі містяться відомості, які не відповідають паперовому примірнику Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення від 30.03.2007 року.

За наслідками порівняння державним кадастровим реєстратором даних з Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природоохоронного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення від 30.03.2007 року та відомостей з витягів від 15.01.2019 року та від 28.02.2019 року про земельні ділянки виявлено, що при внесенні змін до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_7 виникла технічна помилка в частині відомостей про земельні угіддя.

Відтак, відповідно до ст. 37 ЗУ Про Державний земельний кадастр та п. 151 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, які визначають порядок виправлення технічних помилок в Державного земельному кадастрі, державним кадастровим реєстратором 15.03.2019 року були внесені виправлення до Державного земельного кадастру та видано нові витяги про земельні ділянки від 15.03.2019 року. У нових витягах було виправлено помилку в частині експлікації земельних угідь, шляхом зазначення - земельні лісові ділянки.

Отже, посилання позивача на неправомірність висновків перевірки щодо допущення НПП Великий Луг нецільового використання земельних ділянок з огляду на інформацію щодо експлікації земельних ділянок, наведену в витягах ДЗК від 15.01.2019 року, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки у вказаних витягах зазначена помилкова інформація, яка була виправлена державним кадастровим реєстратором шляхом видачі 15.03.2019 року нових витягів з Державного земельного кадастру із зазначенням експлікації земельних угідь - земельні лісові ділянки.

Таким чином, враховуючи відомості Земельного кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, правильним є висновок відповідача щодо нецільового використання ДП НПП Великий Луг вказаних земельних ділянок, оскільки на земельних лісових ділянках, не вкритих лісовою рослинністю виключається будь-яка можливість їх розорювання, відтак, на них не може здійснюватися діяльність по вирощуванню сільськогосподарських культур.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що під час розгляду адміністративної справи №311/4602/18 (2а/331/73/2018) за позовом директора ДП НПП Великий Луг Йосипенко Т.Д. до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністратитвної відповідальності за ч. 3 ст. 53 КУпАП, судом встановлено факт допущення ДП НПП Великий Луг нецільового використання земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем на спростування обставин встановлений в судовому рішенні №311/4602/18 (2а/331/73/2018) не надано належним та допустимих доказів.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що позивачем не було допущено жодних порушень вимог норм земельного законодавства щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням, та не спричинення шкоди у зв'язку з нецільовим використанням землі.

При, цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного припису ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У свою чергу, пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , визначається іншими нормативно-правовими актами.

Як правильно встановив суд першої інстанції та що підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано припис від 26.07.2018 року за № 370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01-18, відповідно до якого позивача зобов'язано припинити виявлені порушення законодавства та надано строк для усунення цього порушення, з посиланням на те, що позивачем не забезпечено використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у приписі від 26.07.2018 року №370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/-18 встановлено, що ДП НПП Великий Луг земельну ділянку загальною площею 24.0000 га за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_8 не використовує за цільовим призначенням єдиним логічним способом використання згадуваних вище земельних ділянок за цільовим призначенням, оскільки на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2018 року №370/0192-18-ДК/0193/1/07/01/-18 вказані земельні ділянки використовувались всупереч їх цільовому призначенню.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.

Всупереч статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" оскаржуваний припис не містить обов'язкової для виконання вказівки з питань використання та охорони земель чи дотримання вимог законодавства України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що виявлення порушень земельного законодавства є обов'язком відповідача, і полягає у встановленні конкретних норм чи нормативно - правових актів, що регулюють земельні відносини, які порушенні учасником земельних правовідносин. Вказівка у приписі на припинення порушення земельного законодавства без зазначення конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати, є дефектом змісту такого припису, що робить неможливим його виконання і, як наслідок, нівелює правове значення такого акта реагування суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року в справі №820/595/18, що враховано судом у відповідності до ст. 242 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що припис Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.07.2018 року № 370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/-18 не відповідає вимогам, встановленим до акту владного реагування, що виноситься органом держаної влади, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суд першої інстанції вірно дійшовши висновку про достатність підстав для скасування припису Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.07.2018 року № 370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/-18, але необґрунтовано зазначив про протиправність висновків відповідача про порушення позивачем вимог законодавства в частині нецільового використання земельної ділянки 24.0000 га за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_8.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відтак, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що достатніми є підстави для зміни судового рішення із викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року в адміністративній справі №0840/3368/18 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року в адміністративній справі №0840/3368/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 03.04.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай