Рішення

від 27.03.2019 по справі 233/75/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/75/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В. , за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори (а.с.2-4,13), позивач ОСОБА_2 просить визнати незаконною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року державного нотаріуса Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори Панасенко Олени Миколаївни, якою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті рідної тітки ОСОБА_6.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області померла її тітка ОСОБА_6.

Вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за законом згідно із рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2018 року про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори Панасенко Олени Миколаївни від 17 грудня 2018 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Підставою відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що на час смерті спадкодавця не діяв Цивільний кодекс України, який набув чинності з 01 січня 2004 року, тому за законодавством, що діяло на час смерті спадкодавця (Цивільний кодекс УРСР 1963 року) та згідно із п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 племінники не можуть бути спадкоємцями. Згідно із перехідними та прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, норми якого чинні на теперішній час, а саме п.п. 4 - 6 Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Вважає відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною, здійсненою в порушення вимог Закону України Про нотаріат , яким регулюється діяльність нотаріату в Україні.

Зазначила, що в отриманій нею постанові нотаріуса не застосовано норми законодавства, які підлягають застосуванню у випадках, коли спадщина відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільним кодексом України. Відмова у вчиненні нотаріальної дії не ґрунтується на приписах матеріального права. В її випадку підлягає застосуванню норма, закріплена в пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якої Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Право спадкування існує для неї в часі і регулюється другим реченням пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з яким щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відмова державного нотаріуса є неправомірною та позбавляє її права на спадщину.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.19). В обґрунтування відзиву Друга Костянтинівська державна нотаріальна контора послалась на те, що при вчиненні нотаріальних дій нотаріус використовує закон України Про нотаріат , Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Порядок вчинення нотаріальних дій, Постанову Пленуму Верхового суду України 2008 року, роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Зазначив, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла її рідна племінниця ОСОБА_2 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за законом згідно із рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 23.10.2018 року про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При цьому на дату відкриття спадщини (1999 рік) діяв ЦК УРСР 1963 року, за яким існувало лише дві черги спадкування за законом: а саме:

1.ст. 529 ЦК УРСР - І черга спадкування (При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

2.ст. 530 ЦК УРСР - ІІ черга спадкування (При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері).

Також згідно із постановою Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування ч. 1 ... Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом .

Отже за законодавством 1963 року, згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України, роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, племінники не можуть бути спадкоємцями.

Згідно з Перехідними та прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України 2003 року, який є чинним на теперішній час, а саме п. 4-6 ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли і продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, згідно з якими цей ЦК застосовується до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги 6 Цивільного кодексу застосовуються лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2013 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2019 року за клопотанням представника позивача витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, поданих від імені ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі яких нотаріусом була прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року (а.с. 32-33).

Позивач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с.57), у судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, що згідно із ч.1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.56), у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.58).

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області померла ОСОБА_6 (а.с.46).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Заповіти Ілліча розміром 6,67 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, яке належало померлій на підставі сертифікату серії НОМЕР_1, виданому на підставі розпорядження Костянтинівської районної державної адміністрації від 13 березня 1997 року № 113. Дана обставина встановлена рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 233/4401/18 від 23 жовтня 2010 року (а.с.8) та не є спірною у даній справі.

Позивач ОСОБА_2 є рідною племінницею ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 (а.с. 47 зворот), копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 (а.с. 46 зворот), копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 (а.с. 47), копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4, з якої вбачається, що мати позивача змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_6 та ОСОБА_6 (а.с. 47), копією свідоцтва про одруження НОМЕР_5, з якої вбачається, що позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_2 (а.с. 48).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 233/4401/18 від 23 жовтня 2018 року позивачу ОСОБА_2 визначено додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області. Рішення суду набрало законної сили 29 листопада 2018 року (а.с.8)

14.12.2018 року позивачем до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51), у зв'язку з чим Другою Костянтинівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за № 180/2018 (а.с.42).

Постановою державного нотаріуса Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті рідної тітки ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Дана постанова мотивована тим, що на час відкриття спадщини діяв ЦК УРСР 1963 року, норми якого не відносили племінників до кола спадкоємців за законом.

Даючи оцінку оскаржуваній постанові та перевіряючи законність дій нотаріуса, суд виходить з роз'яснень, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Так, пленум Верховного Суду України в п.1 постанови № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК (435-15), якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщину, яка відкрилась до набрання чинності ЦК (435-15) і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом .

В даному випадку на час смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини діяли норми ЦК УРСР, зокрема положення ст.ст. 529,530 ЦК України, які не відносили племінників до кола спадкоємців за законом.

Отже, позивач не належить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та не набуває права на одержання спадкового майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що державним нотаріусом Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори правомірно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому підстав для задоволення позову не вбачає.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача ОСОБА_1 на необхідність застосування в даному випадку п.п. 4-5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України з огляду на таке.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , роз'яснив, що судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.

Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР .

В даному випадку, на час відкриття спадщини, право на спадкування у позивача ОСОБА_2 не виникло, а тому таке право не продовжило існувати після набрання чинності ЦК України, а отже підстави для застосування п.п.4,5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а також книги шостої ЦК України відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 02888389, юридична адреса: Донецька область, м. Костянтинівка вул. Театральна, буд.5) про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено - 05 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О.В. Каліуш