Ухвала

від 01.04.2019 по справі 522/1683/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/536/19

Номер справи місцевого суду: 522/1683/19 1-кс/522/3604/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №32018160000000091, внесеному до ЄРДР 18.10.2018 року за ч.3 ст.212 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2019 року частково задоволено клопотання старшого слідчогоз ОВС3ВРКП СУФР ГУДФС вОдеській області ОСОБА_8 ,яке погодженопрокурором прокуратуриОдеської області ОСОБА_6 , та накладено арешт на речі та документі, які були вилучені 04.03.2019 року під час проведення обшуків:

- за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за адресою: АДРЕСА_2 ;

- за адресою: АДРЕСА_3 ;

- за адресою: АДРЕСА_4 в рамках кримінального провадження №32018160000000091, внесеному до ЄРДР 18.10.2018 року за ч.3 ст.212 КК України, а в частині клопотання слідчого про накладення арешт на добрива азотно-фосфорно-клійне масою 65 тонн; кукурудзу масою 20 тонн; ячмінь масою 20 тонн; добрива амміачно-нитратного з вмістом азоту 33,5 % масою 256 тонн; ячмінь масою 105 тонн залишено без задоволення.

Своє рішення про накладення арешту на речі та документи, вилучені 04.03.2019 року під час обшуків слідчий суддя мотивував тим, що зазначені у клопотанні господарсько-фінансова документація та чорнові записи, які були вилучені 04.03.2019р. в ході проведення зазначених обшуків можуть містити сліди злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, отже мають значенняречових доказів, оскільки вони самі по собі або у сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відмовляючи в іншій частині клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що відсутні правові підстави в накладенні арешту на вилучені добрива, кукурудзу та ячмінь, оскільки твердження сторони обвинувачення про необхідність такого арешту не знайшли підтвердження під час дослідження матеріалів, якими обґрунтовані доводи клопотання.

Зміст вимог апеляційної скарги.

В своїй апеляційній скарзі прокурор прокуратури Одеської області ОСОБА_6 вказує, що вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, а саме на речі та документи, які виявлені та вилучені під час проведення обшуків та яке перелічене в клопотанні слідчого.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вилучені товарно-матеріальні цінності у теперішній час документально не підтверджені та можуть в майбутньому підлягати конфіскації майна, як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі; представника власника майна, який (яка) заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною другоюст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про те, що слідчий суддя розглянув клопотання повно, всебічно та об`єктивно, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту лише на частину майна, зазначеного у клопотанні слідчого, а у накладенні арешту на іншу частину майна відмовив.

У клопотанні слідчого зазначено, що СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018160000000091, внесеному до ЄРДР 18.10.2018 року, за фактом приховування фактичного об`єму зібраної сільськогосподарської продукції та подальшої реалізації необлікованої її частини за готівкові грошові кошти, у звітні податкові періоди з січня 2017 по липень 2018 років, а саме в тому, що службовими особами ТОВ «Прогрес - 2015» умисно занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 4 575 750 грн. (ч.3 ст.212 КК України). Вказана сума підтверджується висновком економічного дослідження № 59 від 08.10.2018 року, складеного фахівцем-економістом ОСОБА_9 .

При цьому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що частина вилученого в ході обшуку майна (господарсько-фінансова документація та чорнові записи) можуть мати відношення до даного кримінального провадження, оскільки можуть містити відомості про вчинення особами кримінального правопорушення, внаслідок чого вірно наклав арешт на зазначене вище майно.

Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Разом з цим, у відповідностідо ч.2ст.171КПК України,у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Крім того, у клопотанні слідчого взагалі не розкрито, яке відношення наведене майно має саме до цього кримінального провадження, не визначений процесуальний статус зазначеного у клопотанні майна відповідно до вимог ст.98 КПК України, а до матеріалів провадження не долучено жодних документів, які підтверджували би про необхідність в накладенні арешту на вилучені добрива, кукурудзу та ячмінь.

В порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначені правові підстави, мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту вказаного майна.

Наведений у клопотанні слідчого перелік майна (добрива, кукурудза та ячмінь), на яке належить накласти арешт, є майном ФГ «Адамівка», а доказів щодо причетності службових осіб вказаного підприємства стороною обвинувачення не надано.

Вищевикладені обставини були вірно враховані слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного рішення, їм була надана належна правова оцінка, внаслідок чого слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на частину майна, відношення якого до кримінального провадження не було доведено слідчим та прокурором.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у чіткій відповідності до положень кримінального процесуального Закону, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим така апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376, 404, 405, 407,409, 419, 422, 532 КПК України, Одеській апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчогоз ОВС3ВРКП СУФР ГУДФС вОдеській області ОСОБА_8 ,яке погодженопрокурором прокуратуриОдеської області ОСОБА_6 , та накладено арешт на речі та документі, які були вилучені 04.03.2019 року під час проведення обшуків:

- за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за адресою: АДРЕСА_2 ;

- за адресою: АДРЕСА_3 ;

- за адресою: АДРЕСА_4 в рамках кримінального провадження №32018160000000091, внесеному до ЄРДР 18.10.2018 року за ч.3 ст.212 КК України, а в частині клопотання слідчого про накладення арешт на добрива азотно-фосфорно-клійне масою 65 тонн; кукурудзу масою 20 тонн; ячмінь масою 20 тонн; добрива амміачно-нитратного з вмістом азоту 33,5 % масою 256 тонн; ячмінь масою 105 тонн залишенобез задоволення залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4