Ухвала

від 17.02.2010 по справі 859-2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа №859-2009                               Головуючий 1 інстанції Коваленко Г.С.

Категорія  54                                                     Доповідач Новосядла В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

17 лютого 2010 року                                                            м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Новосядлої В.М.,

суддів: Алексєєва А.В., Троценко Л.І.,

при секретарі Крівцові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 листопада 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству під час виконання трудових обов’язків,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 11 листопада 2009 року було відмовлено у задоволенні позову закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству під час виконання трудових обов’язків.

Не погодившись із рішенням суду, закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» принесло апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим.

Підставами для скасування рішення суду позивач вважає те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не врахував що:

-   через неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків при оформленні документів на надання кредитів за технологією «Експрес-розстрочка»,  банку була завдана матеріальна шкода у розмірі 22 879 гривень 20 копійок. До обов’язків відповідача входило: консультації клієнта, ознайомлення його з умовами надання кредиту фізичним особам, отримання даних позичальника (прізвище, ім’я та по батькові, дати народження), зібрання документів (зняття ксерокопій паспортів, копій довідок про присвоєння ідентифікаційного номеру, фотографування потенційного клієнта та візуальна перевірка документів).  Неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків виразилось у тому, що ОСОБА_1 належним чином не провів візуальну перевірку достовірності документів клієнта та не ідентифікував особу, оскільки фото у паспорті та фото потенційного клієнта різняться,

-   з відповідачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, а тому він повинен відшкодувати банку матеріальну шкоду.

Вислухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів цивільної справи вбачається:

Відповідач знаходився  у трудових відносинах з відповідачем і працював з 12 вересня 2005 року по 28 листопада 2006 року на посаді експерта-фахівця з кредитування Іпотечного центру рекламного підрозділу.

Наказом № 490 від 28 листопада 2006 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України.

Підставами для звільнення ОСОБА_1 з роботи було неналежне виконання ним своїх обов’язків щодо оформлення документів на видачу кредитів.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 5 червня 2007 року, залишеного без зміни ухвалами Апеляційного суду Донецької області і Верховного Суду України, ОСОБА_1 був поновлений на роботі.

Відповідно до частини 1  статті 11 і частини 1 статті 60  ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач посилається на ті самі обставини, які були підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи за втрату довіри, а саме за  неналежне виконання ним своїх обов’язків щодо оформлення документів на видачу кредитів на загальну суму 22 879 гривень 20 копійок.

Однак, комерційним банком «ПриватБанк» не були зазначені конкретні фізичні особи, яким надавався кредит, у  якому розмірі, на який строк, і не надано жодного доказу з цього приводу.

Не були надані докази і з приводу того, що фото осіб в паспорті, які отримували кредити і фото цих же осіб, які робив відповідач  різняться.

Судом першої інстанції встановлено, що в обов’язки відповідача входило  надання консультацій щодо отримання кредиту фізичними особами, знайомлення їх з умовами отримання кредитів, підготовка документів (виготовлення ксерокопії паспортів, довідок, фотографування клієнта та візуальна перевірка документів фізичних осіб).

Рішення про надання кредитів відповідачем не приймались.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог матеріального і процесуального законів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями  308, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 листопада 2009 року залишити  без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:  

Судді: