Рішення

від 26.03.2019 по справі 520/1458/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 березня 2019 р. №520/1458/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.,

представника позивача - Гуменного Т.З. (ордер 1676 серія ХВ № 000003 від 05.02.2019),

представника відповідача - Мосейчука Т.А. (довіреність №66/16-433 від 15.01.2019)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Полтавській області, що виразилась у відмові у наданні щорічної відпустки ОСОБА_3 на підставі його рапорту від 17.01.2019 року;

- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Полтавській області надати перебуваючому у розпорядженні по посаді начальника відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області полковнику ОСОБА_3 щорічну чергову відпустку терміном 45 діб у зручний для нього час.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено в наданні щорічної відпуски за 2019 рік терміном 45 діб, посилаючись на можливість розглянути питання про надання відпустки лише після проходження позивачем медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог пунктів 4.17 та 6.6 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 14.10.2008 №772. Позивач вважає відмову у наданні йому відпустки протиправною, а тому просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - Гуменний Т.З. (ордер 1676 серія ХВ № 000003 від 05.02.2019) у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача - Мосейчук Т.А. (довіреність від 15.01.2019 №66/16-433), у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У письмовому відзиві на позов (а.с.35-39) зазначив, що 17.01.2019 р. полковником ОСОБА_3 на адресу Управління СБ України в Полтавській області поштою надіслано рапорт, в якому останнім порушено питання щодо надання йому щорічної основної відпустки за 2019 рік. За результатами опрацювання поданого позивачем рапорту та враховуючи тривалий час перебування його на лікарняному, 23.01.2019 р. відповідачем надіслано лист за №66/11/2/Г-30/12, яким повідомлено позивача про систематичне порушення ним вимог наказу ЦУ СБ України від 28.07.2014 №433 "Про заходи щодо забезпеченні контролю за станом здоров'я військовослужбовців СБ України" та зазначається на доцільності прибуття у стислі терміни до Управління СБ України в Полтавській області, з метою отримання направлення на проходження медичного огляду у ГВЛК ВМУ СБ України. Також, у листі від 23.01.2019 р. повідомлено позивачу, що питання надання йому щорічної основної відпустки за 2019 рік повторно розглядатиметься керівництвом Управління СБ України в Полтавській області після проходження ним медичного огляду у ГВЛК ВМУ СБ України. 01.02.2019 р. керівниками кадрового та військово-медичного підрозділів УСБУ в Полтавській області полковнику ОСОБА_3 під особистий підпис видано направлення від 01.02.2019 № 904, а також необхідні медичні матеріали на проходження медичного огляду у Госпітальній військово-лікарській комісії військово-медичного управління Служби безпеки України, проте позивач для проходження медичного огляду для вирішення питання про придатність до військової служби не прибув. На підставі чого відповідачем прийнято рішення щодо неможливості надання щорічної основної відпустки за 2019 рік.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, має статус "Учасника бойових дій", що підтверджується посвідченням серії УБД № 002259 від 16.07.2015 року (а.с.9).

Згідно наказу тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України від 03.08.2018 №986-ос полковник ОСОБА_3 був звільнений з посади начальника відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області та зарахований у розпорядження начальника регіонального органу державної безпеки за підпунктом "б" пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, по посаді начальника відділу з 03.08.2018 по 02.11.2018.

В подальшому термін перебування позивача у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Полтавській області продовжено на підставі відповідних наказів керівника регіонального органу державної безпеки з 03.11.2018 по 02.04.2019 року включно.

З матеріалів справи встановлено, що 17.01.2019 року позивачем засобами поштового зв'язку направлено начальнику Управління Служби безпеки України в Полтавській області генералу-майору Рахівському Ю.В. рапорт про надання йому основної щорічної відпустки за 2019 рік з 28.01.2019 року терміном на 45 діб (а.с. 10).

Листом від 23.01.2019 року №66/11/2/Г-30/12 Управління Служби безпеки України в Полтавській області повідомило позивача про те, що питання надання позивачу щорічної відпустки можливо розглянути лише після проходження ОСОБА_3 медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог пунктів 4.17 та 6.6 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 14.10.2008 №772 (а.с.11).

01.02.2019 р. керівниками кадрового та військово-медичного підрозділів УСБУ в Полтавській області полковнику ОСОБА_3 під особистий підпис видано направлення від 01.02.2019 №904, а також необхідні медичні матеріали на проходження медичного огляду у Госпітальній військово-лікарській комісії військово-медичного управління Служби безпеки України, з метою визначення ступеню придатності військовослужбовця до подальшого проходження медичного огляду для вирішення питання про придатність до військової служби в органах державної безпеки, у зв'язку із частим тривалим лікуванням (а.с.61).

Станом на 07 березня 2019 року позивач до Військово-медичного управління Служби безпеки України для проходження медичного огляду та вирішення питання про придатність до військової служби не з'явився.

Вважаючи протиправною відмову Управління СБУ в Полтавській області у ненаданні основної щорічної відпустки, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про Службу безпеки України" від 25.03.1992 №2229-ХП (далі - Закон № 2229), умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (від 20.12.1991 № 2011 -XII) (з подальшими змінами та доповненнями).

Так, відповідно до статті 1 2 Закону України № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Зокрема, згідно з частиною 13 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 17 статті 10-1 Закону України № 2011-XII в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою (щорічні основні відпустки), шостою (канікулярні відпустки курсантам) та дванадцятою (відпустка військовослужбовцям строкової військової служби) цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Крім того, згідно пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Підсумовуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що ОСОБА_3 має право на отримання щорічної відпустки у зручний для нього час, так як є учасником бойових дій.

Разом з тим, згідно з наданими до військово-медичної служби військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України в Полтавській області листками тимчасової непрацездатності - загалом 10 (з них опрацьовані підрозділом кадрового забезпечення за станом на 27.02.2019 р. - 9), загальна кількість днів перебування полковника ОСОБА_3 на лікуванні складає 139 календарні дні, тому позивачу у відповідності до пункту 4-17 Наказу СБУ від 14.10.2008 № 772 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України", запропоновано пройти медичний огляд у Госпітальній військово-лікарській комісії військово-медичного управління Служби безпеки України, про що 01.02.2019 під особистий підпис видано направлення №904, а також необхідні медичні матеріали.

На час розгляду справи у суді, позивачем не надано докази на підтвердження проходженням ним медичного огляду в Госпітальній військово-лікарській комісії військово - медичного управління Служби безпеки України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця отримані позивачем в установах, що не належать до системи Служби безпеки України.

Відповідно до вимог наказу Центрального управління СБ України від 28.07.2014 №433 "Про заходи щодо забезпечення контролю за станом здоров'я військовослужбовців Служби безпеки України", у разі отримання медичної допомоги (медичних послуг) у лікувально-профілактичних закладах, що не належать до системи СБУ (далі - Заклад), військовослужбовець особисто здійснює надання:

- інформації про час, дату та обставини, за яких відбулося звернення до Закладу, його найменування та адресу місцезнаходження - невідкладно, а при отриманні екстреної медичної допомоги - при виникненні першої можливості та у зручний спосіб, безпосередньому начальникові та до закладу охорони здоров'я СБУ за місцем перебування на медичному обліку;

- листка непрацездатності, виданого Закладом, а також виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма №027/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974), іншої медичної документації (рентгенологічні знімки, ЕКГ-плівки, дані клінічно-лабораторних досліджень тощо), отриманої при лікуванні у закладі, - протягом одного робочого дня після завершення лікування (без урахування часу, необхідного для проїзду) до закладу охорони здоров'я СБУ за місцем перебування на медичному обліку для переоформлення в установленому порядку на довідку про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця.

В свою чергу, начальник закладу охорони здоров'я СБУ забезпечує:

- облік та медико-санітарний супровід військовослужбовців СБУ;

- оформлення довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця згідно з медичними документами, які надає військовослужбовець після закінчення лікування (зазначено вище), а за потреби - на підставі результатів проведеного за висновком лікаря закладу охорони здоров'я СБУ повторного медичного огляду та/або лабораторно- інструментального обстеження;

- інформування військовослужбовця, який надав документи про тимчасову непрацездатність, про прийняте рішення щодо їх переоформлення та відповідних начальників органів, підрозділів, закладів СБУ - у разі прийняття рішення про відмову в оформленні довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця за відсутності підстав, для вжиття заходів дисциплінарного впливу.

Однак, жодних дій перелічених у вищевказаному наказі позивачем не вчинено, доказів протилежного суду не надано.

Суд зазначає, що приписами пункту 4-17 наказу СБУ від 14.10.2008 № 772 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України", визначено, що у разі наявності фактів, які можуть свідчити про стійке погіршення стану здоров'я військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні прямого начальника, він направляється цим начальником (через відповідний підрозділ кадрового забезпечення) на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я.

Підрозділи кадрового забезпечення, які здійснюють направлення військовослужбовців на медичний огляд, зобов'язанні протягом двох тижнів після закінчення такого огляду отримати його результати, на підставі яких начальник органів, підрозділів, закладів, установ СБ України приймають рішення про доцільність подальшого проходження військової служби військовослужбовцями або переміщення по службі на ніші посади, виходячи зі стану здоров'я.

Військовослужбовці, визнанні військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, подаються до звільнення не пізніше місячного строку з дня отримання органом, підрозділом, закладом, установою висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Пункт 6.7 наказу СБУ від 14.10.2008 №772 також визначає, що після закінчення зазначеного часу безперервного перебування на лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (понад 4 місяці) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність до військової служби.

На виконання вищевказаних наказів, відповідачем 23.01.2019 р. на адресу, за якою фактично проживає ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) надіслано лист за № 66/11/2/Г-30/12 за підписом керівника регіонального органу, в якому зазначено про доцільність прибуття у стислі терміни до Управління СБ України в Полтавській області, з метою отримання направлення на проходження медичного огляду у ГВЛК ВМУ СБ України, для з'ясування визначення ступеню придатності військовослужбовця до подальшого проходження військової служби в органах державної безпеки, у зв'язку із частим та тривалим лікуванням (загальна кількість днів перебування на лікуванні з 31.07.2018 р. по т.ч. складає 139 календарних дні).

Тобто, відповідачем вчинено ряд дій передбачених чинним законодавством для реалізації права позивача на отримання щорічної відпустки у зручний для нього час, проте, ОСОБА_3 у свою чергу не вчинив необхідних дій для отримання відпустки, а саме: отримавши направлення не звернувся в Госпіталь військово-лікарській комісії військово - медичного управління Служби безпеки України для огляду; не надав перелік документів визначений наказом Центрального управління СБ України від 28.07.2014 №433 "Про заходи щодо забезпечення контролю за станом здоров'я військовослужбовців Служби безпеки України", так як проходив лікування у лікувально-профілактичних закладах, що не належать до системи СБУ.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вище наведене, враховуючи той, факт, що відповідач відмовляючи у наданні позивачу основної щорічної відпустки строком на 45 діб, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством України, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління служб безпеки в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 05 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Панченко