Ухвала
від 01.04.2019 по справі 522/18282/14-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 квітня 2019 року

місто Київ

справа № 522/18282/14-ц

провадження № 61-3515ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЮК НЕТ на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЮК НЕТ про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, відшкодування за несвоєчасну виплату заробітної плати, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в подальшому уточненим, до Товариства з обмеженою відповідальністю

ДЮК НЕТ (далі - ТОВ ДЮК НЕТ ), в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 7 509, 16 грн, відшкодування за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 96 058, 92 грн, упущену вигоду у розмірі 3 637, 22 грн та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000, 00 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ ДЮК НЕТ на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 7 509, 16 грн, відшкодування за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 96 058, 92 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ ДЮК НЕТ 19 лютого 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання.

У березні 2019 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема документи на підтвердження сплати судового збору.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев'ятої наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1 921, 00 грн.

Ціна позову у цій справі щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати становить 7 509, 16 грн, відшкодування за несвоєчасну виплату заробітної плати - 96 058, 92 грн, упущеної вигоди - 3 637, 22 грн та моральної шкоди - 50 000, 00 грн . Таким чином, ціна позову у справі станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн х 100=192 100, 00 грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Касаційна скарга не містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету МіністрівРади Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2018 року та постанова Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2018 року ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Верховний Суд додатково роз'яснює заявнику, відповідно до пункту третього частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , право на подання заяви про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЮК НЕТ про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, відшкодування за несвоєчасну виплату заробітної плати, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди за касаційною Товариства з обмеженою відповідальністю ДЮК НЕТ на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення01.04.2019
Оприлюднено08.04.2019
Номер документу80980612
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —522/18282/14-ц

Ухвала від 18.06.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Погрібний Сергій Олексійович

Ухвала від 01.04.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Погрібний Сергій Олексійович

Ухвала від 01.03.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Погрібний Сергій Олексійович

Постанова від 26.12.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 29.10.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 22.10.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Ухвала від 22.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Цюра Т. В.

Рішення від 16.02.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

Ухвала від 12.01.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

Ухвала від 26.08.2015

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні