Рішення

від 08.04.2019 по справі 300/250/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. справа № 300/250/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2018 № НОМЕР_1, видане Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області щодо застосування до АТ "Банк "Фінанси та Кредит" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на загальну суму 27,45 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням законодавства, оскільки нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації повинно проводитись згідно з вимогами Податкового кодексу України, а питання погашення податкових зобов'язань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) регулюються виключно Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до норм якого під час ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. З цих підстав просив позов задовольнити.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.02.2019. Проти заявлених позовних вимог відповідач заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.20-23).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши та оцінивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 відповідно до статті 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність "ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора будинку" в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 відповідно до ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківську ліцензію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до Постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 18.12.2015 № 230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18.12.2015 по 17.12.2017.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора" від 28.12.2017 № 5175 строки здійснення процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" продовжено на 2 роки по 17.12.2019 включно.

В процесі ліквідації позивача відповідач провів камеральну перевірку про порушення правил сплати податків, якою встановив порушення позивачем термінів сплати грошового зобов'язання по земельному податку та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб, які є власником об'єктів нежитлової нерухомості.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Івано-Франківській області складений акт від 30.10.2018 № 111/09-19-54-12/09807856 та прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2018, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов"язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та зобов"язано сплатити штраф у розмірі 27,45 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спірних правовідносин, суд вказує на наступне.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

В статті 76 Податкового Кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відтак, відповідач провів камеральну перевірку позивача відповідно в порядку визначеному податковим законодавством.

Відповідно п.1.3 ст.1 Податкового Кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2015 року Постановою Правління Національного банку України № 612, відповідно до статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" в АТ "Банк "Фінанси та кредит" було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.12.2017 № 5175 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" на два роки по 17.12.2019 включно.

Пунктом 16 статті 2 Закону № 4452 встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Із зазначених вище обставин справи вбачається, що камеральна перевірка була проведена, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.

За приписами ч.3 ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Аналогічна норма міститься і у п.2.4. глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012.

При цьому, як вже зазначалося вище, пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення боргу з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації проводиться згідно з вимогами Податкового кодексу України, однак питання погашення податкових зобов'язань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) регулюються виключно Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно п.п.14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, обмеження частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосується як податкового зобов'язання зі сплати конкретного податку, так і штрафних санкцій у будь-якій формі.

Згідно з п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 Податкового Кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відтак, застосування до АТ "Банк "Фінанси та кредит" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 27,45 грн, під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пункту 2.4. глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку, а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2018 № НОМЕР_1, яким до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856, вул. С.Стрільців 60, м. Київ, 04050) застосовано штраф у розмірі 27, 45 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 41790093, вул. Незалежності 20, м.Івано-Франківськ, 76018) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856, вул. С.Стрільців 60, м. Київ, 04050) сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев"ятсот одну) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.