Рішення

від 02.04.2019 по справі 440/422/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/422/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,

представника позивача - Кривенкової М.В.,

представника відповідача - Прокопчука О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" БК"Центр-Буд" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю"БК"Центр-Буд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0013571405.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції з товариством з обмеженою відповідальністю Файзер компані (далі - ТОВ Файзер компані ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуд інжиніринг" (далі - ТОВ "Агробуд інжиніринг") мали реальний характер та підтверджені первинними бухгалтерським документами, тому висновки акту перевірки щодо завищення суми ПДВ є помилковими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву від 22.02.2019, а саме: перевіркою встановлено відсутність товарно - транспортних накладних та відповідних ліцензій, автомобільного транспорту у ТОВ "Агробуд інжиніринг". Стосовно операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю Файзер компані , первинні документи постачальника підписані ОСОБА_3, який згідно вироку Подільського районного суду м. Києва від 09.08.2017 у справі № 758/9102/17 не мав на меті здійснювати господарську діяльність, а лише умисно сприяв у пособництві та фіктивному підприємництві з метою прикриття незаконної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю Файзер компані , тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 статті 27, ч.1 статті 205, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України. Крім того, зазначені контрагенти відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням, внаслідок чого відсутня можливість їхньої перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 27.06.2018 по 05.07.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю" БК "Центр-Буд" (далі - ТОВ "БК "Центр - Буд") з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Файзер компані , ТОВ "Агробуд інжиніринг" та інші за період з 01.08.2016 по 30.11.2017, за наслідками якої складено акт перевірки № 839/16-31-14-05-09/40809033 від 16.07.2018 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ на 545465 грн.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0013571405 від 04.10.2018 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 681 706 грн.

Позивач не погодився із зазначеним повідомленням - рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду скарги ДФС прийняла рішення № 407/5/99-99-11-04-01-25 від 17.12.2018 про часткове задоволення скарги та скасування оскарженого податкового повідомлення - рішення в частині господарських операцій з ТОВ "Велхаус".

У зв'язку із скасування податкового повідомлення - рішення на підставі пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0013571405 від 16.01.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 266 496,09 грн, в тому числі 213 196,88 грн - основна сума та 53 299,21 грн - штрафні санкції. Зазначене грошове зобов'язання визначено за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ Файзер компані та ТОВ "Агробуд інжиніринг".

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Стаття 2 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 135.1 ст.135 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підтвердження спірних господарських операцій з ТОВ Файзер компані позивачем надано договір, рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, договір про відступлення права вимоги, оборотно - сальдову відомість та інше.

Однак, як вбачається з вироку Подільського районного суду м. Києва від 09.08.2017 у справі № 758/9102/17, який набрав законної сили 09.09.2017 ОСОБА_3, (яким підписано первинні бухгалтерські документи ТОВ Файзер компані у спірних операція із позивачем) не мав на меті здійснювати господарську діяльність, а лише умисно сприяв у пособництві та фіктивному підприємництві з метою прикриття ТОВ Файзер компані незаконної діяльності інших осіб, а саме: з метою сприяння суб'єктам господарювання реального сектору економіки, в тому числі ТОВ "БК "Центр - Буд" (код ЄДРПОУ 38503117) у мінімізації податкових зобов'язань шляхом формування незаконного податкового кредиту внаслідок відображення фіктивних фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Файзер компані .

З огляду на викладене ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України.

Як встановлено судом, первинні документи щодо господарських операцій позивача з ТОВ Файзер компані від імені останнього підписані саме ОСОБА_3

Вирок суду, який встановлює фіктивність господарської діяльності контрагента, не може бути не врахований, оскільки статус фіктивного підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть у випадку формального підтвердження її первинними документами.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у рішенні Верховного Суду України від 26.01.2016 №21 - 4781а15 "первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними".

А у правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 12.01.2016 №21-3706а15, вказано, що "статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку".

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 по справі № 818/4137/13-а.

За викладених обставин, суд вважає, що надані до матеріалів справи позивачем первинні бухгалтерські документи, зокрема, видаткові накладні, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт постачання товарів, а тому віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ спірних сум по придбанню товарів у ТОВ Файзер компані є безпідставним.

Стосовно господарської операції позивача з ТОВ "Агробуд інжиніринг" суд зазначає наступне.

За умовами договору № 30 від 28.02.2017 ТОВ "Агробуд інжиніринг" зобов'язався надати послуги з оренди транспортних засобів для перевезення щебня. Вартість послуг складає 105 666,24, в тому числі ПДВ - 17611,04 грн. На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано рахунок - фактуру, акт, договір про відступлення права вимоги, платіжне доручення тощо. Товарно - транспортна накладна на перевірку не надавалася.

Від ГУ ДФС у м. Києві отримано інформацію від 23.06.2017 № 291/26-15-14-04-04 щодо ТОВ "Агробуд інжиніринг", з якої вбачається, що наявні трудові ресурси (від 1 до 4 осіб) та відсутність основних засобів не відповідають обсягам виконуваних операцій.

У відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно - транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Надану позивачем до суду товарно -транспортну накладну № 88 від 28.02.2017 суд не бере до уваги з огляду на положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, за приписами якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, зазначена товарно - транспортна накладна не містить всіх необхідних реквізитів, визначених Додатком № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

За таких обставин, ТОВ "БК "Центр - Буд" безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ у розмірі 17611,04 грн за наслідками господарської операції з ТОВ "Агробуд інжиніринг".

Враховуючи вищевикладене податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 16.01.2019 №0013571405 є правомірним, а позовні вимоги щодо їх скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Центр-Буд" (вул. Грушевського, 14, кв. 97, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 38503117) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя К.І. Клочко