Постанова

від 12.07.2019 по справі 440/422/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 р.Справа № 440/422/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Лях О.П. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Чалої О.Д. ,

представника відповідача Новоселецької І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Центр-Буд" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 08.04.19 року по справі № 440/422/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Центр-Буд"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК" Центр-Буд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0013571405.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що господарські операції з контрагентами, ТОВ Файзер компані та ТОВ "Агробуд інжиніринг" мали реальний характер та підтверджені первинними бухгалтерським документами, тому висновки акту перевірки щодо завищення суми ПДВ є помилковими.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, що залучені до матеріалів справи, зокрема: документам первинного бухгалтерського обліку складеним по взаємовідносинах з контрагентами.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 12.07.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 27.06.2018 по 05.07.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "БК "Центр-Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Файзер компані , ТОВ "Агробуд інжиніринг" та інші за період з 01.08.2016 по 30.11.2017,.

За результатом проведеної перевірки складено акт № 839/16-31-14-05-09/40809033 від 16.07.2018, у висновках якого вказані наступні порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ на 545465 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0013571405 від 04.10.2018 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 681 706 грн.

Позивач скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення №0013571405 від 04.10.2018 в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги ДФС прийнято рішення № 407/5/99-99-11-04-01-25 від 17.12.2018 про часткове задоволення скарги та скасування податкового повідомлення-рішення в частині господарських операцій з ТОВ "Велхаус".

У зв`язку із скасування податкового повідомлення-рішення №0013571405 від 04.10.2018, Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0013571405 від 16.01.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 266 496,09 грн, в тому числі 213 196,88 грн - основна сума та 53 299,21 грн. - штрафні санкції. Зазначене грошове зобов`язання визначено за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ Файзер компані та ТОВ "Агробуд інжиніринг".

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням контролюючого органу позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову суду першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 16.01.2019 №0013571405 є правомірним, а позовна вимога щодо його скасування є такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.2 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Згідно п. 55.1 ст.55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до п.п.60.1.2 п. 60.1 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

Форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків визначено Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 зареєстрованим в МЮУ 22.01.2016 № 124/28254.

Відповідно до п. 6 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов`язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а також розрахунок грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства з урахуванням рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи встановлено, за результатами прийняття ДФС рішення № 407/5/99-99-11-04-01-25 від 17.12.2018 про часткове задоволення скарги та скасування податкового повідомлення-рішення в частині господарських операцій з ТОВ "Велхаус", відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0013571405 від 16.01.2019.

Проте, відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), податкове повідомлення - рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Крім того, відповідно до п.7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що ГУ ДФС у Полтавській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0013571405 від 16.01.2019 у строки, передбачені Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків від 28.12.2015 №1204 з посиланням на скріншот з інформаційно-аналітичної системи "АІС Скарга", копія якого надана до суду апеляційної інстанції, оскільки вказаний скріншот відображає стан розгляду скарги платника податків і не містить інформації щодо дати отримання відповідачем рішення за результатом оскарження.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем порушено строки прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що з метою підтвердження виконання умов укладених договорів між ТОВ БК Центр-буд та ТОВ Файзер компані , ТОВ Агробуд інжиніринг , позивачем долучено до матеріалів справи документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: договори, рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, договір про відступлення права вимоги, оборотно-сальдову відомість та інше.

Стосовно правовідносин ТОВ БК Центр-буд та ТОВ Файзер компані .

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем, ТОВ БК Центр-буд , та ТОВ Файзер компані укладено договір поставки № 112 від 28.12.2016, відповідно до умов якого ТОВ Файзер компані (Продавець) зобов`язується поставити будівельні матеріали згідно рахунку. Відповідно до п. 2.2. вказаного договору завантаження продукції на автотранспорт покупця проводить продавець згідно видаткових накладних.

Всього ТОВ БК Центр-буд придбано у ТОВ Файзер компані ТМЦ на загальну суму 1173515,03 грн. в тому числі ПДВ 195585,84 грн.

Факт отримання ТМЦ підтверджується видатковими накладними № 87 від 28.12.2016 на загальну суму 205797,37 грн. в тому числі ПДВ 34299,56 грн., № 88 від 28.12.2016 на загальну суму 210950,38 грн. в у тому числі ПДВ 35158,40 грн., № 89 від 28.12.2016 р. на загальну суму 348231,77 грн. в тому числі ПДВ 58038,63 грн., № 90 від 28.12.2016 на загальну суму 408535,51 грн. в тому числі ПДВ 68089,25 грн.

В межах виконання зобов`язань за вказаним договором виписано рахунки-фактури № 122815 від 28.12.2016 на загальну суму 5 797,37 грн. в тому числі ПДВ 34 299,56 грн., № 122813 від 28.12.2016 на загальну суму 210950,38 грн. в тому числі ПДВ 35 158,40 грн., № 122812 від 28.12.2016 на загальну суму ПДВ 348231,77 грн. в тому числі ПДВ 58038,63 грн., № 122814 від 28.12.2016 на загальну суму 408535,51 грн. в тому числі ПДВ 68089,25 грн.

Податкові накладні № 87 від 28.12.2016 на загальну суму 205797,37 грн. в му числі ПДВ 34299,56 грн., № 88 від 28.12.2016 р. на загальну суму 210950,38 грн. в тому числі ПДВ 35158,40 грн., № 89 від 28.12.2016 на загальну суму 348231,77 грн. в тому числі ПДВ 58038,63 грн., № 90 від 28.12.2016 на загальну суму 408535,51 грн. в тому числі ПДВ 68089,25 грн. зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображена в декларації за грудень 2016.

Факт реєстрації податкових накладних не заперечувався контролюючим органом в ході проведення перевірки.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжним дорученням № 857 від 12.01.2017. Оплата проведена в повному обсязі на виконання умов договору про відступлення права вимоги №30/12-16 від 30.12.2016, який укладений між ТОВ Файзер компані , ТОВ БК Центр-буд та ТОВ Рубін ТК .

Транспортування придбаних ТМЦ у ТОВ Файзер компані підтверджується ТТН №28-12/16 від 28.12.2016, № 27-12/16 від 28.12.2016 р., № 26-12/18 від 12.2016 за договором про надання транспортних послуг між ТОВ БК Центр-буд та ТОВ Віва-Торг , актом надання послуг № 28-12/16 від 28.12.2016, №27-12/16 від 28.12.2016, № 26-12/18 від 28.12.2016.

На момент проведення перевірки контролюючим органом придбані ТМЦ у ТОВ Файзер компані знаходились на складі, що підтверджено обороно-сальдовою відомістю за період з 28.12.2016 по 16.07.2018. Придбані ТМЦ зберігалися на складі ТОВ БК Центр-буд , що підтверджується договором суборенди приміщення №2/2016 від 01.01.2016, який укладено з ФОП ОСОБА_2 . Оплата за оренду підтверджена платіжними дорученнями: № 829 від 28.12.2016, № 921 від 24.02.2017, № 920 від 24.02.2017, № 999 від 13.04.2017.

Стосовно правовідносин ТОВ БК Центр-буд та ТОВ Агробуд інжиніринг .

Матеріалами справи підтверджено, що 28.02.2017 між позивачем, ТОВ БК Центр-буд , та ТОВ Агробуд інжиніринг укладено договір про надання транспортних послуг № 30, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати за плату послуги, а саме оренду транспортних засобів для перевезення. Згідно додаткової угоди від 28.02.2017 внесені зміни до п. 1. 1. даного Договору.

За результатами виконання вказаної господарської операції сторонами договору складено акт про надання транспортних послуг № 140 від 28.02.2017 та додаток до даного акту.

В межах виконання зобов`язань за вказаним договором виписано ТТН № 000088 від 28.02.2017. Загальна вартість послуг складає 105666,24 грн.

Податкова накладна № 146 від 28.12.2016 на загальну суму 105666,24 грн. в тому числі ПДВ 17611,04 грн. зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображена в декларації за лютий 2017. Факт реєстрації податкової накладної не заперечувався контролюючим органом в ході проведення перевірки.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжним дорученням № 1150 від 21.06.2017 на суму 92727,52 грн.

Часткова оплата проведена на виконання умов договору про відступлення вимоги №21/06 від 01.07.2016, який укладений між ТОВ Агробуд інжиніринг , ТОВ БК Центр-буд та ТОВ Граніт .

Стосовно залишку неоплаченої суми по даному договору, представником позивача зазначено, що сторони досягли усної домовленості щодо поетапного погашення заборгованості за надані послуги, а оплата за отримані послуги ТОВ БК Центр-буд буде здійснена у строк, визначений Цивільним кодексом України.

Отримані від ТОВ Агробуд інжиніринг автотранспортні послуги використані в межах господарської діяльності ТОВ БК Центр-буд .

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.1-198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що долучені позивачем до матеріалів справи первинні документи за формою та змістом відповідають вимогам, які ставляться до оформлення первинних документів для надання їм юридичної значущості.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що податковим органом не ставиться під сумнів відповідність вищевказаних первинних документів вимогам, які ставляться до оформлення первинних документів для надання їм юридичної значущості.

Наявність у товарно-транспортних накладних окремих несуттєвих недоліків заповнення не може свідчити про недійсність таких документів та не впливає на право позивача по формуванню показників податкового обліку, оскільки всі інші первинні документи підтверджують реальність проведених операцій та пов`язані із господарською діяльністю як позивача, так і його контрагентів.

Крім того, чинним законодавством не встановлено обмежень по включенню до складу податкових зобов`язань та податкового кредиту сум по господарських операціях за умови, що контрагенти платника податків зареєстровані належним чином, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань відсутні негативні відомості щодо стану таких контрагентів, а також контрагенти є платниками податку на додану вартість.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів та відомостей про скасування податковими органами свідоцтв платників ПДВ таких контрагентів позивача, діяльність яких сприймається контролюючими органами як нереальна.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від господарських та виробничих можливостей.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" платник податку та його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом норм Податкового кодексу України вони є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведена відповідачем податкова інформація не спростовує факт реального виконання господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не є самостійною підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та підставою для позбавлення останнього сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією. Інформація, отримана за результатами податкового контролю, фактично є припущеннями податкового органу та, на думку колегії суддів, може бути підставою для проведення відповідних перевірок, спрямованих на дослідження повноти і правильності ведення податкового обліку й сплати грошових зобов`язань. Однак таких перевірок у даному разі проведено не було.

Відповідні висновки узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з висновками, викладеними у рішенні по справі "Булвес АД проти Болгарії", в якому, зокрема, зазначено: "71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Реальність вчинення господарських операцій позивача з контрагентами відповідно до укладених договорів підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку оформленими за результатами господарської діяльності позивача та долученими ТОВ "БК "Центр-Буд" до матеріалів справи.

Колегія суддів при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Стосовно доводів контролюючого органу з посиланням на вирок Подільського районного суду м. Києва від 09.08.2017 у справі № 758/9102/17, який набрав законної сили 09.09.2017 відповідно до якого ОСОБА_3 , (яким підписано первинні бухгалтерські документи ТОВ Файзер компані у спірних операція із позивачем) не мав на меті здійснювати господарську діяльність, а лише умисно сприяв у пособництві та фіктивному підприємництві з метою прикриття ТОВ Файзер компані незаконної діяльності інших осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, зазначеним вироком суду ознаки узгоджених кримінально-караних дій в діях позивача та працівників ТОВ Файзер компані не встановлено.

При цьому, слід враховувати, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №808/2459/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалось на дотриманні принципу верховенства права при вирішенні справ, що є складовою вимог щодо "якості закону".

Так, у справі Серков проти України (заява № 39766/05, остаточне рішення від 7 жовтня 2011 року) Європейським судом зазначено (п.42), що на думку Суду, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо "якості закону".

Європейський суд дійшов висновку про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, у зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону, що мало наслідком його суперечливе тлумачення Верховним Судом, та, по-друге, у зв`язку з тим, що судами всупереч національного законодавства не було застосовано підхід, який був би сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припускало неоднозначне тлумачення.

З огляду на вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у цій справі податковий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення, зокрема поза строками встановленими законом, обрав тлумачення національного законодавства, не тільки як менш сприятливе для платників податків, що призвело до покладання на позивача додаткового податкового навантаження, але ж і всупереч закону. (рішення у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 57, від 14 жовтня 2010 року).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані представником Головного управління ДФС у Полтавській області до суду апеляційної інстанції пояснення від 12.07.2019 року не спростовують доводи позивача щодо несвоєчасного прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0013571405.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0013571405 прийнято податковим органом зі спливом граничного строку його винесення, є неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Центр-Буд" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року по справі № 440/422/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Центр-Буд" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0013571405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Полтавській області (ЄДРПОУ 39461639, місцезнаходження - 61057, м. Полтава, вул. Європейська, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Центр-Буд" (ЄДРПОУ 38503117) витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 9993 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 63 коп., в тому числі за подання до адміністративного суду адміністративного позову в розмірі 3997 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 45 коп. та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 5996 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 18 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) О.П. Лях С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 17.07.2019 року