Рішення

від 03.04.2019 по справі 520/572/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

03.04.2019 р. справа №520/572/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Комісарової Ю.І.,

представника відповідача - Михайлової О.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Велфінвест до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУДФС у Харківській області №0165561213 від 12.10.2018р.,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Велфінвест , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0165561213 від 12.10.2018р.

Підставами позову є доводи про те, що контролюючим органом неправомірно накладений штраф у розмірі 1.020,00 грн. за не подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017р.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що у квітні-вересні 2017р. платник набув право власності на 4 об'єкти нерухомого майна і тому повинен був подати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Неподача декларації є податковим правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ст.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що владним суб'єктом, ГУ ДФС у Харківській області була проведена камеральна перевірка діяльності ТОВ Велфінвест з питання виконання обов'язку з подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017р.

Результати перевірки оформлені актом від 30.08.2018р. №12354/20-40-12-13-19/40441610.

У тексті Акту контролюючим органом викладені судження про вчинення особою податкового правопорушення, а саме: невиконання вимог п.п.266.7.5 ст.266 Податкового кодексу України у спосіб неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017р.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння податку на нерухоме мано, відмінне від земельної ділянки, з 01.01.2015р. унормовані приписами ст.266 Податкового кодексу України.

Так, у силу п.266.7.5 ст.266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

В Акті перевірки контролюючим органом кваліфіковано як податкове правопорушення діяння платника з неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017р. по строку 20.07.2017р.

Між тим, суд відмічає, що згадані у цьому ж Акті об'єкти нерухомості були набуті платником у власність пізніше від указаної дати, а саме: у період квітень-вересень 2017р.

Таким чином, відсутні підстави для висновку про порушення платником вимог п.266.7.5 ст.266 Податкового кодексу України станом на 20.07.2017р.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що за правилом є п.266.2.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

У ході камеральної перевірки контролюючий орган за визначенням п.п.75.1.1. ст.75 Податкового кодексу України та змістом ст.266 названого кодексу об'єктивно був нездатний довести факт неналежності набутих платником у власність об'єктів нерухомості до будівель промисловості.

У пункті 68 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення.

Оскільки Акт не містить жодних фактичних даних і посилань на відомості документів про неналежність набутих платником у власність об'єктів нерухомості до будівель промисловості, то суд вважає, що судження контролюючого органу про існування у особи обов'язку подати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017р. носить виключно характер припущення, а не виявленої, зафіксованої та доведеної події скоєння податкового правопорушення.

Продовжуючи розгляд спору, суд зауважує, що відповідно до абз.1 п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з абз.2 п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

В тексті Акту не викладено жодних відомостей про неподання платником у минулому на протязі одного року податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відсутність такого факту зумовлює відсутність правових підстав для накладення штрафу у розмірі 1.020,00грн., позаяк саме така сума штрафу може бути застосована у разі повторного вчинення аналогічного (за суттю, змістом, видом податкового зобов'язання тощо) податкового правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України при винесенні оскаржених рішень.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявленої вимоги про скасування оскарженого рішення владного суб'єкта.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України №0165561213 від 12.10.2018р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфінінвест" (місце знаходження - м.Харків, вул.Селянська, буд.124, офіс 20, ідентифікаційний код - 40441610) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 39599198) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Роз'яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч.3 ст.243 КАС України 08.04.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева