Постанова

від 02.04.2019 по справі 554/2690/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 р.Справа № 554/2690/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 24.09.18 року по справі № 554/2690/18

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно-Монтажне Управління-35"

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - відповідач; Полтавське ОУПФУ), в якій просив:

- визнати протиправними дії Полтавського ОУПФУ щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер карти платника податку НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах;

- рішення Полтавського ОУПФУ від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер карти платника податку НОМЕР_1) в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - скасувати;

- зобов'язати Полтавське ОУПФУ зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер карти платника податку НОМЕР_1) періоди роботи в Будівельно-монтажному управлінні - 35 Треста "Броварипромжилстрой": з 26.09.1984 по 09.07.1986 працював майстром; з 10.07.1986 по 31.08.1988 працював на посаді виконроба; з 01.09.1988 по 17.10.1989 працював на посаді старшого виконроба; з 18.10.1989 по 01.02.1991 працював на посаді виконроба - до пільгового стажу за Списком №2 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 27.12.2017 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається, що рішенням Полтавського ОУПФУ (Київський район) № 17 від 16.02.2018 гр. ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законом порядку. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, посилаючись на те, що всі відомості, необхідні для підтвердження періодів роботи наявні у трудовій книжці, а також підтверджені довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно-Монтажне Управління - 35" №15 від 12.07.2017 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.04.2018 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно-Монтажне Управління-35" про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії надіслано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40383769, вул. Івана Мазепи, буд. 30, м. Полтава, 36040), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно-Монтажне Управління - 35" (ідентифікаційний код 01268124, вул. Металургів, буд. 33, м. Бровари, Київська область, 07400), про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, ОСОБА_1, не погодившись з вищевказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018р. по справі №554/2690/18 і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог посилається на те, що судове рішення суду першої інстанції винесене і порушеннями норм Конституції України, норм матеріального та процесуального права, також судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював в Будівельно-монтажному управлінні - 35 Треста Броварипромжилстрой з 26.09.1984 р. по 09.07.1986р. працював майстром ( наказ № 112-к від 25.09.1984р. ); з 10.07.1986р. по 31.08.1988р. працював на посаді виконроба ( наказ № 100-к від 10.07.1988р. ); працював на посаді старшого виконроба з 01.09.1988р. по 17.10.1989р. ( наказ № 140-к від 29.07.1988р. ); працював на посаді виконроба з 18.10.1989р. ( наказ 142-к від 16.10.1989р. і по 01.02.1991р. (наказ 11к від 30.01.1991р.). Трудова книжка належним чином оформлена, містить необхідні реквізити, не має жодних виправлень, тому її достовірність, з точки зору здорового глузду, вочевидь не викликає жодних сумнівів. Посади позивача відповідають Списку №2, чинному на час його роботи та зверненням за призначенням пільгової пенсії. Посилається, що довідкою №15 від 12.07.2017 р. ТОВ Броварське будівельно-монтажне управління - 35 (правонаступника Будівельно-монтажному управлінні 35 Треста Броваригіромжилстрой ) підтверджено трудовий стаж ОСОБА_1 на посадах майстра, виконроба та старшого виконроба з 26.09.1984 р. по 01.02.1991 р. Довідка видана на підставі наказів по підприємству та книг нарахування заробітної плати (особових рахунків) за 1984-1991 роки, які прошиті та пронумеровані і знаходяться на зберіганні в ТОВ ББМУ-35. Отже, зміст довідки №15 від 12.07.2017 р. повністю тотожній із записами у трудовій книжці позивача про його роботу у спірний період. В прийнятті Довідки №15 від 12.07.2017 р. було усно відмовлено, оскільки вона не відповідає формі відповідних довідок. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка за наявності якої відсутня необхідність підтверджувати стаж. Відповідний Порядок підтвердження наявного трудового стажу визначений законодавцем лише у разі відсутності трудової книжки. Отже, зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Вказує, що висновки суду про те, що період роботи Позивача з 26.09.1984 р. по 01.02.1991 р. на посадах майстра та виконроба в Будівельно-монтажному управлінні 35 Треста Броварипромжилстрой не підтверджені уточнюючою довідкою ТОВ Броварське будівельно-монтажне управління-35 є безпідставними, оскільки надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 16.11.2017 року К/800/27524/17. Також вказує, що у відповідності до розділів III, IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. № 22-1 відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення. Посилається, що відповідач не надав доказів намагання самостійно отримати необхідні документи. Крім того, посилання відповідача на листи, які були направлені третій особі звичайними листами на протязі вересня-грудня 2017 року та у січні 2018 року не підтверджені матеріалами справи, отже відповідачем не доведено у розумінні ч. 2 ст. 77 КАС України, що позивач не працював в Будівельно-монтажному управлінні - 35 Треста Броварипромжилстрой та його періоди роботи наданому підприємстві не спростовані. Вказує, що матеріали справи, а саме наявні записи у трудовій книжці та довідки, підтверджують право ОСОБА_1 на зарахування до пільгового стажу періоду його роботи з 26.09.1984 р. по 01.02.1991 р. Посилання суду на розбіжності у довідці № 15 від 12.07.2017р. та трудовій книжці не можна прийняти до уваги, оскільки співпадають номера та дата наказу № 140-к від 29.07.1988р., а в трудовій книжці стоїть дата запису 01.09.1988р. Також, позивач посилається, що судове рішення винесення з порушенням норм Конституції України та процесуального права, а саме ст.ст. 2. 6, 9, 73, 77, 242, 244 КАС України.

Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому, посилаючись на посилаючись на невідповідність позовних вимог ОСОБА_1 чинному законодавству, просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 р. по справі №554/2690/18 залишити без змін.

29.03.2019 р. Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подало клопотання, в якому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 р. Прохало у зв'язку із службовою зайнятістю проводити розгляд справи за №554/2690/18 без участі представника відповідача.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, про що свідчать відповідні докази, наявні в матеріалах справи.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач та третя особа, будучи належним повідомленими про апеляційний розгляд даної справи, не з'явилися в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.02.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком від 07.02.2018 р., до якої було додано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудова книжка, диплом про навчання (НОМЕР_3 від 30.06.1984 р.), довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р. (№18 від 12.07.2017 р.), рішення Комісії № 237 від 11.10.2017 р., що підтверджується розпискою-повідомленням про прийняття 07.02.2018 р. і реєстрацію за №428 заяви та документів.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2018 р. Полтавським ОУПФУ прийнято рішення від 16.02.2018 р. №17, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи підтвердженого в установленому законом порядку.

В обґрунтування підстави відмови у даному рішенні зазначено, що аналіз наданих 07.02.2018 документів гр. ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах встановлено, що стаж роботи по Списку № 2 становить 5 років 2 місяці 12 днів. Згідно заяви позивача до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про підтвердження періодів роботи на посаді виконавця робіт в Орендному підприємстві "Полтаважитлобуд" за період з 02.12.1993 р. по 12.04.1999 р. було прийнято рішення від 11.10.2017 р. №237, що підтверджує пільгові періоди роботи з 02.12.1993 р. по 31.12.1997 р., з 01.02.1998 р. по 30.06.1998 р., з 01.08.1998 р. по 12.04.1999 р. Відмовлено в підтвердженні пільгових періодів роботи з 01.01.1998 р. по 31.01.1998 р., з 01.07.1998 р. по 31.07.1998 р. Інших довідок, які підтверджують періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці заявником не надано.

Не погодившись з рішенням Полтавського ОУПФУ від 16.02.2018 №17 та діями відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч.1 ст.114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Закону № 1058-IV працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до п.4 та п.п. 4.1 п. 4 вищевказаного Порядку згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. №442 (далі по тексту - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Вищевказана постанова набула чинності з 21.08.1992 р.

Отже, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Тобто, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1) визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи;

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу I цього Порядку).

Згідно з приписами пунктом 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. за №637 було затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1,2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття відповідачем рішення від 16.02.2018 р. №17 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стало відсутність пільгового стажу роботи підтвердженого у установленому законом порядку.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до матеріалів справи, а саме копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 ОСОБА_1, вказана трудова книжка містить наступні записи: запис 1 - 01.09.1979 - 22.06.1984 навчання в Полтавському інженерно - будівельному інституті; запис № 2 - 26.09.1984 прийнятий на посаду майстра, як молодий спеціаліст (наказ № 112-к від 25.09.1984); запис №3 - 10.07.1986 переведений на посаду виконроба (наказ №100-к від 10.07.1986); запис № 4 - 01.09.1988 переведений на посаду старшого виконроба (наказ № 140-к від 29.07.1988); запис №5 - 18.10.1989 переведений на посаду виконроба (наказ № 142-к від 16.10.1989); запис №6 - 01.02.1991 звільнений по переведенню в ССМУ-6 треста "Броварипромжилстрой" (наказ №11-к від 30.01.1991; запис 7 - 04.02.1991 прийнятий на посаду в.о. головного інженера ССМУ-6; запис 8 - 20.03.1991 звільнений за переведенням в Полтавський облагробуд за п.5 ст. 36 КЗпП УССР; запис 9 - 25.03.1991 прийнятий на посаду головного інженера в порядку переведення; запис 10 - 15.10.1992 звільнений за угодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП України; запис 11 - 20.10.1992 прийнятий на роботу начальником будівельної дільниці в ССМП "Вита 91"; запис 12 - звільнений згідно КЗпП ст. 38 (за власним бажанням); запис 13 - 02.12.1993 прийнятий на посаду виконроба (наказ №248-к 01.12.1993); запис 14 - 13.06.1994 викуплено і створено ТОВ "Полтаважитлобуд"; запис 15 - 12.04.1999 звільнений за ст. 38 КЗпП України; запис 16 - 21.05.1999 прийнятий на посаду старшого виконроба; запис 17 - 26.04.2000 звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням; запис 18 -27.04.2000 прийнятий на посаду керівника приватного підприємства "Егіда"; запис 19 - 17.05.2015 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України; запис 20 - 18.02.2015 запис №19 у графах 2,4 недійсні. Звільнений за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України (а.с. 37-42).

Колегія суддів зауважує, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить необхідні реквізити, не має виправлень та містить відповідні записи щодо спірного періоду трудового стажу позивача в Будівельно-Монтажному Управлінні-35 майстром з 26.09.1984 по 10.07.1986 , виконробом з 10.07.1986 по 01.08.1988, старшим виконробом з 01.08.1988 по 18.10.1989, виконробом з 18.10.1989 по 01.02.1991, найменування професій, зазначені в трудовій книжці відповідають найменуванню професій, зазначеним у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, відомості щодо трудового стажу позивача також підтверджуються довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно-Монтажне Управління-35" №15 від 12 липня 2017 року, виданої ОСОБА_1, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював в Будівельно-Монтажному Управлінні-35 майстром з 26.09.1984 (Наказ №112-к від 25.09.1984) по 10.07.1986 (Наказ №100-к від 10.07.1986), виконробом з 10.07.1986 (Наказ №100-к від 10.07.1986) по 01.08.1988 (Наказ №140-к від 29.07.1988), старшим виконробом з 01.08.1988 (Наказ №140-к від 29.07.1988) по 18.10.1989 (Наказ № 142-к від 16.10.1989), виконробом з 18.10.1989 (Наказ №142-к від 16.10.1989) по 01.02.1991 (Наказ №11-к від 30.01.1991) (а.с. 9).

Колегія суддів зазначає, що є хибним посилання суду першої інстанції на те, що трудова книжка позивача не містить відомостей про зайнятість повний робочий день, що є необхідною умовою для призначення пенсії згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки законодавством не встановлено обов'язок заносити до трудової книжки записи про роботу повний робочий день. Крім того, посилання на те, що довідка Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно-Монтажне Управління-35" №15 від 12 липня 2017 року також не містить відомостей про зайнятість повний робочий день, колегія суддів не бере до уваги, оскільки нормативно не передбачено для таких довідок вносити дані щодо зайнятості повний робочий день, також основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Щодо доводів суду першої інстанції стосовно того, що трудова книжка позивача та вищевказана довідка містять розбіжності у даті переведення позивача на посаду старшого виконроба, а саме запис №4 трудової книжки містить дату 01.09.1988, а у довідці вказано дату 01.08.1988, колегія суддів вважає їх хибними, оскільки вказані документи містять однаковий номер та дату наказу за цей період, а виходити слід, з огляду на приписи ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з даних саме трудової книжки.

Колегія суддів зауважує, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.10.2017 р. №237 було підтверджено позивачу періоди роботи, передбаченої п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": 02.12.1993 р. по 31.12.1997 р., 01.02.1998 р. по 30.06.1998 р., 01.08.1998 р. по 12.04.1999 р.

Разом з тим, вищевказаним рішенням було відмолено позивачу в підтвердженні роботи передбаченої п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": 01.01.1998 р. по 31.01.1998 р., 01.07.1998 р. по 31.07.1998 р.

Підставою для відмови в підтвердженні роботи за вищевказаний період була відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах.

Колегія суддів зауважує, що пенсійний орган не був позбавлений права на самостійне витребування інформації про оплату праці позивача за період з 01.01.1998 р. по 31.01.1998 р. з 01.07.1998 р. по 31.07.1998 р. у відповідних підприємствах.

Згідно пункту 7 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Пенсійного фонду від 10.11.2006 № 18-1 (далі по тексту - Порядок) для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право зокрема, отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку.

Колегія суддів вважає не доведеним вчинення відповідачем дій відповідно до п. 7 Порядку, оскільки наявні в матеріалах справи запити на адресу ТОВ "Броварське Будівель - монтажне управління - 35", а саме від 20.09.2017 р. за вих. №22236/02-10, від 11.10.2017 за вих.№23823/02-10, від 29.11.2017 за вих.№27924/02-10, від 18.01.2018 за вих.№1706/02-11 щодо підтвердження того, що ОСОБА_1 повний робочий день (80%) був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України за період роботи з 10.07.1986 (наказ №100-к від 10.07.1986) по 01.09.1988 (наказ № 140-к від 29.07.1988) та з 18.10.1989 (наказ № 142-к від 16.10.1989) по 01.02.1991 (наказ №11-к від 30.01.1991) на посаді виконроба не підтверджуються доказами про отримання (відмовою отримання) вручення вказаних запитів отримувачем (ТОВ "Броварське Будівель - монтажне управління - 35").

Надані відповідачем докази відправлення вказаних запитів (звіти відправлених листів за вересень, жовтень, грудень 2017 р. та січень 2018 р.) не свідчать про належне вручення останніх, оскільки є внутрішніми документами пенсійного органу.

Крім того, вказані запити відправлялися відповідачем звичайною кореспонденцією, що не передбачало наявності доказів надходження листа до адресату.

Щодо доводів суду першої інстанції та відповідача, що у довідці Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно - Монтажне Управління - 35" №18 від 12.07.2017 про заробіток для обчислення пенсії відсутні відомості про отримання позивачем заробітної плати у 1984 році, у вересні 1985 року та у 1991 році, колегія суддів зазначає, що по - перше вказана довідка стосується саме розрахунку заробітку для обчислення пенсії, а по - друге належних доказів запиту інформації щодо відсутніх відомостей у цій довідці пенсійним органом не надано.

Щодо доводів суду першої інстанції проте, що довідка Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське Будівельно-Монтажне Управління-35" №15 від 12 липня 2017 року не додавалася позивачем до заяви про призначення пенсії від 07.02.2018, що підтверджується розпискою - повідомленням заяви та письмовими поясненнями представника відповідача від 13.09.2018, колегія суддів зазначає, що вказана довідка міститься в матеріалах справи, а тому з урахуванням невиконання відповідачем пункту 7 Порядку щодо можливості самостійного отримання від заінтересованих органів інформації, необхідної для підтвердження стажу роботи, вважає ці доводи необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є таким, що ухвалено передчасно, без врахування всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Доводи Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та висновок суду першої інстанції щодо правомірності рішення Полтавського ОУПФУ від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер карти платника податку НОМЕР_1) в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку пільгового стажу роботи для призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач посилається на період роботи з 21.05.1999 р. по 26.04.2000 р., який не був підтверджений пенсійним органом та не був включений до позову як вимога, а тому у позивача недостатньо пільгового стажу який має складати 12 років 6 місяців на роботах за списком №2 для призначення йому дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Щодо вимог позивача про зобов'язання Полтавського ОУПФУ зарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер карти платника податку НОМЕР_1) періоди роботи в Будівельно-монтажному управлінні - 35 Треста "Броварипромжилстрой": з 26.09.1984 по 09.07.1986 працював майстром; з 10.07.1986 по 31.08.1988 працював на посаді виконроба; з 01.09.1988 по 17.10.1989 працював на посаді старшого виконроба; з 18.10.1989 по 01.02.1991 працював на посаді виконроба - до пільгового стажу за Списком №2 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 27.12.2017 року, колегія суддів зазначає, що оскільки з матеріалів справи вбачається, що пільговий стаж позивача за Списком №2 є не в повній мірі документально підтвердженим для призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування", а тому достатнім для захисту прав позивача буде саме зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Полтавського ОУПФУ щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер карти платника податку НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах, колегія суддів зазначає, що вимоги позову в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки саме до повноважень відповідача належить вчиняти дії щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а належним та достатнім захистом прав позивача у спірних правовідносинах буде саме скасування рішення від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зі змісту частин 1-4 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення і ухвалити нове судове рішення.

Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не повно було встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 р. підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування рішення від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову, яким скасувати рішення від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач за подання позову по справі сплатив судовий розмір у розмірі 704, 80 грн., що підтверджується квитанцією №12032D18СС від 14.05.2018 р., яка міститься в матеріалах справи (а.с. 20). Крім того, за подання апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 1057, 20 грн., підтверджується квитанцією №11972B14Е6 від 22.10.2018 р., яка міститься матеріалах справи (а.с. 128).

Оскільки за результатом апеляційного перегляду даної справи вимоги позову підлягають частковому задоволенню, а відповідачем не було понесено судових витрат по справі, колегія суддів вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по сплаті судового збору у розмірі 881 грн. 00 коп..

Керуючись ст. ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року по справі № 554/2690/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування рішення від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скасувати рішення від 16.02.2018 №17 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 881 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 08.04.2019 року