Постанова

від 03.04.2019 по справі 813/2194/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1874/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, прийняте суддею Карп'як О.О. о 10 годині 54 хвилині у місті Львові, повний текст складений 28.12.2018 року у справі за позовом Малого приватного підприємства Дельта до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу,-

встановив:

Мале приватне підприємство Дельта (надалі - підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій по проведенню інспекційного відвідування, що проводилося на підставі направлення №0551 від 29.03.2018 року; визнання протиправними по складенню акта інспекційного відвідування за №13-17-100/0177 від 02.04.2018 року; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №091 від 03.05.2018 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03 травня 2018 року №091. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не знайшли свого підтвердження доводи позивача про необхідність при інспекційному відвідуванні погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері держнагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Наказ від 29.03.2018 року прийнято за наявності підстав, визначених п.5 Порядку №295 (Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Позивачем було допущено інспекторів праці до інспекційного відвідування, що свідчить про відсутність підстав вважати, що направлення не відповідає вимогам ч.3 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V).

Дії відповідача по складанню акту та проведеного інспекційного відвідування МПП Дельта вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оспореною постановою накладено штраф за не проведення індексації заробітної плати працівникам МПП Дельта за 2017 рік та січень - березень 2018 року. Порушення позивачем усунуто в строк вказаний приписом.

Разом з тим, норми Закону № 877-V та Порядку №295 допускають неоднозначне (множинне) трактування повноважень відповідача щодо порядку та підстав накладення передбачених ст.265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) штрафних санкцій за своєчасне усунення підприємством порушень законодавства про працю. За таких обставин ці норми слід трактувати в інтересах суб?єкта господарювання.

Суд не може оминути увагою дотримання відповідачем принципу пропорційності при прийнятті оспореної постанови, коли штраф у 52 рази більший за розмір непроведеної індексації. Не дотримано справедливого балансу.

Отже, постанова підлягає скасуванню.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу в частині задоволених вимог. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що за наслідками інспекційного відвідування було встановлено, що 14 найманим працівникам МПП Дельта не було проведено індексацію заробітної плати протягом січня 2017 - березня 2018 року.

На виконання вимог припису, позивач усунув виявлені порушення.

Разом з тим, було винесено постанову на підставі абз. 4 ч.2 ст.265 КЗпП України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Відповідно до п.28 Порядку №295 у разі виконання припису у встановлений строк, заходи відповідальності не вживаються, крім випадків передбачених п.29 Порядку №295 і, зокрема, за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Відповідальність за подібне передбачена абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Окрім того, сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч.7 ст.265 КЗпП України).

Механізм накладення штрафів визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (Порядок №509).

Суд визнавши правомірність інспекційного відвідування та виявлених порушень, зробив хибний висновок про протиправність постанови про накладення штрафу, хоча така прийнята у межах повноважень та у відповідності до законодавства.

Більше того, ні ст.265 КЗпП України, ні Порядок № 509 не передбачають можливості звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за допущені порушення законодавства про працю.

Принцип пропорційності не порушено, бо подібне не поширюється на досліджувані правовідносини, так як відсутня мінімальна і максимальна санкція за подібне порушення, а фіксований розмір.

При цьому, покликаються на постанову Верховного Суду від 22.03.018 року у справі №697/2073/17.

Просить скасувати рішення суду в частині скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03 травня 2018 №091 та винести постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 29.03.2018 року № 0600-П, інспекторам праці - головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів у Львівській області Щербій Н.Р., та Кучмі М.І., на підставі п.п.1 п.5 Порядку за зверненням від 19.03.2018 року в термін з 30.03.2018 року по 02.04.2018 року доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, працю неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків у МПП Дельта : Львівська область, Кам'янка - Бузький район, м. Кам'янка - Бузька, вул. І.Сирка, буд.4А. (а.с.53).

29.03.2018 року для здійснення інспекційного відвідування у МПП Дельта Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування у період з 29.03.2018 року по 02.04.2018 року (а.с. 12).

За результатами інспекційного відвідування МПП Дельта відповідачем складено акт № 13-17-100/0177 від 02.04.2018 року. (а.с. 13- 25).

12.04.2018 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О., було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. (а.с. 137).

19.04.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника МПП Дельта виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 26.04.2018 року о 16:30 у приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області. (а.с. 138).

Листом від 25.04.2018 року МПП Дельта повідомило першого заступника начальника ГУ Держпраці у Львівській області про те, що директор знаходиться у відпустці та перебуває за кордоном до 30.04.2018 року та не може бути присутнім на розгляді справи, а саме 26 квітня 2018 року. (а.с. 140).

27.04.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника МПП Дельта листа про перенесення розгляду справи на 03 травня 2018 року 15:30 год. (а.с.141).

03.05.2018 року заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області Стецько А.Я., на підставі акту № 13-17-100/0177 від 02.04.2018 року прийнято постанову № 091 про накладення на МПП Дельта штрафу у розмірі 521 220 грн. (а.с. 10-11).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03 травня 2018 №091, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2013 року №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок №390).

Пунктом 2 Порядку №390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства - пункт 7 Порядку №390

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій було виявлення порушення підприємством мінімальних державних гарантій в оплаті праці відносно 14 працівників. Під час перевірки встановлено, що позивачем було порушено вимоги ч.6 ст.95 КЗпП України - заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Згідно ст.33 Закону України Про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Частиною 2 статті 12 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР визначено, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідність за зазначене порушення передбачено абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Апеляційний суд вважає, що в зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції в сумі 521 220 грн., а судом першої інстанції безпідставно скасовано постанову відповідача, враховуючи виявлені порушення відносно працівників, зазначених в акті перевірки, як передбачено абзацом 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці застосовується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин частини 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877 є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 11 статті 7 Закону №877, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно з частиною 4 статті 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частини 5 статті 2 Закону).

Тобто, норма частини 11 статті 7 Закону №877 в даному випадку не має застосовуватися, оскільки застосуванню підлягає норма статті 265 КЗпП України, як спеціальна норма. Тому, аргументи позивача про те, що виконання товариством вимог припису у встановлений законодавством строк є підставою для не накладення на позивача штрафних санкцій, не ґрунтуються на вимогах закону. Як і не заслуговує на увагу апеляційного суду покликання суду першої інстанції на те, що такий розмір штрафу є очевидно непропорційним, оскільки таке не грунтується на нормах законодавства.

Підставою для накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є акт перевірки про виявлені факти порушення вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, незалежно від їх подальшого усунення.

Таким чином, апеляційний суд приймає доводи Управління про те, що відповідачем правомірно на підставі статті 265 КЗпП України притягнуто позивача до відповідальності в зв'язку із порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства.

Дане узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №818/584/17 та від 25.04.2018 року у справі №804/2806/17.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки ч.11 ст.7 Закону № 877-V до спірних правовідносин не застосовується, то слід застосовувати ст.265 КЗпП України, яка є спеціальною нормою, а тому оспорена постанова відповідача, є правомірною.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області задовольнити.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 813/2194/18 та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства Дельта відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повний текст судового рішення виготовлено 08.04.2019 року.