Рішення

від 22.03.2019 по справі 910/16774/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.03.2019Справа №910/16774/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" простягнення заборгованості Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Баринова О.І. Представники сторін: від позивача:Вахоський В.Ф., Некрасова О.В. від відповідача:Прокопенко В.В., Власюк І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 225 393,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором підряду №3 на виконання робіт від 08.10.2018 грошових зобов'язань з оплати виконаних підрядних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 225 393,60 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2018 відкрито провадження у справі №910/16774/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 22.01.2019.

20.12.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" вказує, що станом на дату отримання ухвали від 14.12.2018 ним не отримувався примірник позовної заяви та додані до неї документи.

04.01.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній повідомляв, що він не може взяти участь у судовому засіданні у зв'язку із зайнятістю у судовому засіданні в іншій справі. Розгляд даної справи без участі позивача просив суд не здійснювати.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2019 відкладено судове засідання на 07.02.2019.

23.01.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що договір підряду №3 на виконання робіт від 08..10.2018 є виконаним та завершеним, а зобов'язання відповідача з оплати виконаних позивачем робіт є виконаними в повному обсязі. Що ж стосується виконаних робіт, вартістю 225 393,60 грн., то Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" вказує, що на вказані роботи сторонами не було затверджено проектно-кошторисної документації, оскільки не досягнуто згоди щодо вартості таких робіт.

06.02.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач звертає увагу суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" не заперечує, що позивачем спірні роботи були виконані, в той час як відповідачем не було надіслано вмотивовану відмову від підписання актів виконаних позивачем робіт.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2019 запропоновано представникам сторін надати нотаріально посвідчені заяви керівників як свідків та оголошено в судовому засіданні перерву до 08.02.2019.

В судовому засіданні 08.02.2019 представником позивача було надано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів та письмові пояснення у справі, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" з приводу специфіки правовідносин сторін у період з 2016 року по 2018 рік.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2019 постановлено здійснювати розгляд справи №910/16774/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.03.2019; запропоновано сторонам в підготовче засідання, призначене на 05.03.2019, надати суду пояснення керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" з приводу фактичних правовідносин між сторонами, які склались при виконання спірних робіт, вартістю 225 393,60 грн., шляхом викладенні їх у нотаріально посвідчених заявах свідків.

22.02.2019 через відділ діловодства суду надійшла нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_5 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр", який вказує, що позивачем було виконано у листопаді 2018 року загальною вартістю 225 393,60 грн. та вказані роботи не були оплачені відповідачем, хоча жодних заперечень з приводу акту за листопад 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" до позивача не надходило.

27.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла нотаріально посвідчена заява свідка Прокопенка Віктора Володимировича - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД", який повідомляв, що після виконання обумовлених у договорі підряду №3 від 08.10.2018 робіт директором відповідача - ОСОБА_5 було запропоновано відповідачу виконання робіт з облицювання плитки на станції технічного обслуговування за адресою: Київська обл., с. Коцюбинське, за меншими цінами, однак без застосування договірної процедури між юридичними особами шляхом готівкового розрахунку між фізичними особами, на яку Прокопенко Віктор Володимирович погодився. Так, директор відповідача вказує, що під час виконання позивачем робіт ним було передано ОСОБА_5 40 000,00 грн., а після закінчення робіт на першому поверсі - було здійснено повні розрахунки за виконані роботи шляхом передачі директору позивача в готівковій формі ще 38 000,00 грн. В той же час, роботи, які друга бригада виконувала на другому поверсі, директором відповідача не оплачувались та останнім було висунуто вимогу переробити всю роботу з прокладення плитки.

В підготовчому засіданні 05.03.2019 представником позивача було надано лист, в якому останній просив відповідача надати фінансові та бухгалтерські документи на підтвердження здійснення оплат за виконані роботи, а також викладену у таблиці інформацію з приводу хронології подій.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.03.2019.

06.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких вказував, що відповідач не заявляв про неякісне виконання робіт, а відтак відсутня необхідність у призначенні експертизи. Крім того, позивач звертає увагу суду, що усні заяви представника відповідача про неякісно виконані роботи стосуються саме фізичної особи Прокопенка В.В., а не Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр".

Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 12.03.2019 клопотання позивача про витребування доказів залишено без розгляду з огляду на пропуск встановленого законодавством строку на подання відповідного клопотання; клопотання про долучення до матеріалів справ доказів прийнято до розгляду; в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовлено; у задоволенні клопотання Прокопенка В.В. про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовлено з огляду на те, що останній не являється стороною по справі; закінчено підготовче провадження по справі та призначено справу №910/16774/18 по суті на 22.03.2019; явку керівників Прокопенка В.В. та ОСОБА_5 визнати обов'язковою.

20.03.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" надійшли пояснення по справі щодо порядку погодження виконаних робіт та їх вартості за спірним договором.

В судове засідання 22.03.2019 представники сторін та Прокопенко В.В., ОСОБА_5 з'явились, представником позивача було подано клопотання про відшкодування судових витрат з доказами їх понесення, представники сторін надали пояснення по суті справи, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

22.03.2019 в судовому засіданні були допитані в якості свідків Прокопенко В.В. та ОСОБА_5 та завершено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 22.03.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" (замовник) укладено договір підряду №3 на виконання робіт (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого підрядник зобов'язався за замовленням замовника виконати утеплення перекриття горища станції технічного обслуговування на об'єкті замовника за адресою: Київська область, с. Коцюбинське, а замовник зобов'язався прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що узгоджений перелік і вартість виконання робіт визначаються у кошторисі на утеплення перекриття горища станції технічного обслуговування на суму 39 355,54 грн., що є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно п. 1.3 Договору загальна вартість (ціна) виконання робіт складає 39 355,54 грн. без ПДВ. Ціна є динамічною та узгоджується підрядником і замовником при підписанні актів виконаних робіт.

У пункті 2.2 Договору сторонами було погоджено, що замовник проводить розрахунок за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт.

Після надання замовнику акту, його уповноважений представник зобов'язаний впродовж 2 днів перевірити його реальність, підписати акт та передати оформлений згідно із цим Договором примірний акту підряднику (п. 2.3 Договору).

У пункті 2.4 Договору сторони домовились, що якщо замовник не підписує акт протягом терміну, що вказаний в п. 2.3 Договору, він зобов'язаний дати письмову мотивовану відмову від підписання. Ненадання замовником мотивованої відмови після закінчення терміну для підписання акту, означає прийняття ним виконаних робіт (з належною якістю і відповідно до умов Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору оплата виконаних робіт виконується замовником не пізніше ніж через 5 календарних днів після підписання відповідного акту виконаних робіт.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що виконання додаткових робіт, що не передбачені цим Договором, оплачуються замовником додатково згідно з підписаними сторонами актами виконаних робіт. В такому випадку вважається, що сторонами досягнута цілковита домовленість на виконання цих додаткових робіт із визначеними в цих актах переліком таких робіт та їх вартістю.

Забезпечення виконання робіт будівельними матеріалами, інструментами, устаткуванням здійснює замовник за власний рахунок. У разі такого забезпечення з боку підрядника, замовник додатково сплачує підряднику вартість використаних при виконанні робіт матеріалів, інструментів, устаткування з урахуванням транспортних послуг на їх доставку, погрузку-вигрузку на об'єкт замовника.

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 7.2 Договору).

Згідно кошторису (Додаток №1 до Договору) сторонами було погоджено перелік та вартість робіт у розмірі 39 355,54 грн.

Вказані роботи були виконані позивачем, прийняті замовником згідно акту виконаних робіт за жовтень 2018 року та оплачені та відповідно з приводу цих робіт між сторонами відсутній спір.

Крім того, в матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт виконаних робіт №1 за жовтень 2018 року (міститься посилання на Договір), з якого вбачається, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято та оплачено роботи загальною вартістю 34 880,73 грн. При цьому, з приводу виконаних згідно цього акту №1 сторонами не складався кошторис та вказані у ньому роботи не були включені до кошторису (Додаток №1 до Договору).

Спір у даній справі стосується виконання додаткових робіт та їх оплати у листопаді 2018 року, а саме позивач вказує, що ним за замовленням відповідача було виконано роботи загальною вартістю 225 393,60 грн., а відповідачем не оплачено такі роботи, в той час як відповідач стверджує про часткову оплату робіт та неякісне виконання позивачем частини таких робіт.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В матеріалах справи наявний не підписаний сторонами акт виконаних робіт №1 за листопад 2018 року, в якому міститься посилання на Договір, в якому визначений перелік робіт на 2 поверсі, на 1 поверсі із зазначенням об'ємів та вартості таких робіт, перелік та вартість матеріалів, а також передбачено оплату позивачу видаткових витрат у розмірі 10%, прибутку у розмірі 15%, транспортних видатків у розмірі 960,00 грн. та матеріалів в розмірі 1 732,52 грн., визначено дисконтну знижку відповідачу розмірі 15%. За поясненням сторін даний акт надсилався в електронному вигляді, проте сторонами не підписувався.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи оригіналу акту виконаних робіт №1 за листопад 2018 року, на ньому міститься рукописний текст наступного змісту: "Получил 40 тыс. грн. 2.11.2018, остаток 38 тыс. 194 грн.".

Відповідач стверджує, що даний рукописний текст був зроблений ОСОБА_5 - директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" та відповідно свідчить про здійснення передоплати відповідачем у готівковій формі за роботи по акту виконаних робіт №1 за листопад 2018 року у розмірі 40 000,00 грн.

В свою чергу, ОСОБА_5 в судових засіданнях, в яких здійснювалась фіксація судового процесу, спочатку заперечувались обставини одержання цих коштів, проте в подальшому директор позивача визнав, що даний рукописний текст був виконаний ним та такі кошти у готівковій формі були передані йому директором відповідача, проте вказував, що ці кошти були одержані за виконані не згідно договором роботи (виконання робіт по облаштуванню каміну в приватному будинку керівника відповідача). Щодо того, що датою одержання коштів значиться 02.11.2018, ОСОБА_5 вказав, що в даному випадку була допущена описка та насправді кошти були одержані 02.10.2018.

Суд вважає такі твердження директора позивача неправдивими оскільки, по-перше, Договір та кошторис були укладені сторонами 08.10.2018, а відтак одержання передоплати за неіснуючим станом на дату одержання коштів договором ще й оформлення такого передання коштів у наведений спосіб (навіть без зазначення одержувача коштів) є неправдоподібним.

Жодних пояснень, що змусило написати рукописний текст не на пустому аркуші або кошторисі будівництва каміну в приватному будинку керівника відповідача, а саме на акті (кошторисі) в якому міститься посилання на договір №3 від 08.10.2018, представником позивача не надано.

По-друге, як вбачається з акту виконаних робіт №1 за листопад 2018 року загальна вартість робіт, матеріалів та витрат в ньому визначена у розмірі 78 194,52 грн. Згідно рукописного напису ОСОБА_5 одержав 40 000,00 грн. та підтвердив наявність залишку по оплаті у розмірі 38 194 грн. Отже, є досить сумнівним, що залишок по неоплаченим замовником коштів за виконання інших робіт (за відсутності станом на дату, за твердженнями директора позивача, одержання таких коштів - 02.10.2018 навіть погодженого кошторису робіт) співпадав до гривні із залишком коштів у разі віднімання

40 000,00 грн. від вартості робіт за актом виконаних робіт №1 за листопад 2018 року (78 194,52 грн. - 40 000,00 грн. = 38 194,52 грн.).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в дійсності мало місце передання директором відповідача директору позивача готівкових коштів у розмірі 40 000,00 грн. та прийняття їх останнім в якості передоплати за виконання робіт згідно акту виконаних робіт №1 за листопад 2018 року.

Крім того, сторонами не заперечується, що на акті №2 внизу міститься рукописний текст із попереднім обсягом плитки, яку необхідно покласти, та яка в наступному була покладена на об'єкті.

Таким чином, суд вважає, що сторонами погоджено кількість та ціну підрядних робіт, та навіть за відсутності підписів на вказаному акті (який де-факто є кошторисом підрядних робіт) вчинені дії по його погодженню, а відтак такі підрядні роботи виконувалися згідно договору підряду №3 від 08.10.2008.

Крім того, у матеріалах справи наявний не підписаний сторонами акт виконаних робіт №2 за листопад 2018 року, в якому міститься посилання на Договір, в якому визначений перелік робіт на 2 поверсі, на 1 поверсі із зазначенням об'ємів та вартості таких робіт, а також передбачено оплату позивачу видаткових витрат у розмірі 10%, прибутку у розмірі 15%, визначено дисконтну знижку відповідачу розмірі 15%. За поясненням сторін даний акт надсилався в електронному вигляді, проте сторонами не підписувався.

Як вбачається з акту виконаних робіт №2 за листопад 2018 року загальна вартість робіт, матеріалів та витрат в ньому визначена у розмірі 89 074,00 грн.

За поясненнями представників та директорів сторін, між сторонами здійснювалось пересилання даних актів електронною поштою. Так, з долучених до матеріалів справи роздруківок електронного листування вбачається та представниками сторін підтверджується, що позивачем направлялись відповідні акти, а відповідачем одержувались.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що фактично правовідносини з виконання робіт у листопаді 2018 року мали місце між Прокопенком В.В. та ОСОБА_5 як фізичними особами, оскільки у відповідних актах міститься посилання на договір №3 від 08.10.2018, сторонами за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД".

Суд приходить до висновку, що сторонами було погоджено обсяг та вартість робіт, які підлягали виконанню позивачем у листопаді 2018 року згідно Договору, у актах виконаних робіт №1 та №2, які фактично за своєю суттю з огляду на обставини їх складення та пересилання сторонами є кошторисами відповідних робіт. Такі висновки суду обґрунтовані наступним.

По-перше, представниками сторін не заперечується, що дані акти надсилались позивачем відповідачу електронною поштою у жовтні 2018 року та відповідно відповідачем такі акти отримувались, що трактується судом як пропозиція позивача відповідачу виконати визначені у цих актах роботи за вказаною у них вартістю (оферта). Доказів заперечень відповідача щодо актів та/або їх змісту матеріали справи не містять.

В той же час, факт здійснення відповідачем передоплати за актом №1 за листопад 2018 року у розмірі 40 000,00 грн. з огляду на сам зміст поняття "попередня оплата" трактується судом як прийняття пропозиції позивача (акцепту) Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД".

По-друге, пунктом 2.6 Договору передбачено, що виконання додаткових робіт, що не передбачені цим Договором, оплачуються замовником додатково згідно з підписаними сторонами актами виконаних робіт. В такому випадку вважається, що сторонами досягнута цілковита домовленість на виконання цих додаткових робіт із визначеними в цих актах переліком таких робіт та їх вартістю.

Спірні роботи (виконані у листопаді 2018 року) не передбачались Договором, а відтак є додатковими роботами, отже порядок погодження вартості та обсягів таких робіт сторонами визначений у п. 2.6 Договору - сторони повинні підписати акт виконаних робіт із визначеними в цьому акті переліком таких робіт та їх вартістю.

Тобто, фактично акт виконаних додаткових робіт із зазначенням переліку робіт та їх вартості є за своїм змістом кошторисом.

Крім того, зважаючи на те, що пересилання таких актів з приводу виконання робіт у листопаді 2018 року мало місце у жовтні 2018 року, то обґрунтованим є висновок, що вказаними актами між замовником та підрядником фактично мало місце погодження обсягів та вартості робіт, які підлягали виконанню.

Про обґрунтованість таких висновків свідчить та обставина, що аналогічним способом сторонами було погоджено виконання додаткових робіт у жовтні 2018 року вартістю 34 880,73 грн., яке оформлене актом виконаних робіт №1 за жовтень 2018 року, який підписаний представниками та скраплений печатками сторін, та відповідно такі роботи були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД".

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами склалась практика погодження обсягу та вартості додаткових робіт згідно Договору саме шляхом визначення таких характеристик в акті виконаних робіт (а не у кошторисі).

По-третє, у судових засіданнях директор відповідача визнавав, що вказані у актах додаткові роботи були виконані позивачем - роботи на першому поверсі об'єкту та прибудові були виконані належним чином, а роботи на другому поверсі містять недоліки.

Тобто, фактично керівник відповідача підтвердив, що допустив відповідача до виконання робіт на своїх об'єктах, надав власний матеріал для таких робіт (зокрема, плитку) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" виконувались додаткові роботи, вказані у актах.

Крім того, матеріали справи не містять, а відповідачем не висловлювались жодні заперечення з приводу обсягів робіт, які вказані у відповідних актах (№1 та №2 за листопад 2018 року).

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що сторонами було погоджено обсяг та орієнтовну вартість робіт, які повинен виконати підрядник за замовленням замовника саме згідно договору підряду №3 від 08.10.2018.

Водночас, на підтвердження виконання додаткових робіт позивачем було надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року (форми КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) на суму 225 393,60 грн.

Проте, з акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) вбачається, що він є відмінним по стилістиці складення актів №1 та №2 за листопад 2018 року (виконаний за допомогою іншої програми) та вказана у ньому вартість робіт є відмінною від вартості, яка зазначена в актах №1 та №2 за листопад 2018 року. Крім того, в акт форми КБ-2в включені роботи, які не зазначались та не є пов'язаними із роботами, зазначеними в актах №1 та №2 за листопад 2018 року.

Жодних обґрунтованих пояснень з приводу зміни стилістики оформлення документу на підтвердження виконання додаткових робіт, зміни ціни робіт та включення до нього інших робіт (які не погоджувались сторонами) представник та керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" не надали.

Крім того, в акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) підрядником було включено податок на додану вартість у розмірі 37 565,60 грн., хоча Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" не є платником такого податку

За поясненнями керівника позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" планувало зареєструватись платником податку на додану вартість, однак не зареєструвалось та в даному випадку при складенні цього акту має місце помилка.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, суд вбачає за необхідне здійснити власний розрахунок вартості робіт, які були замовлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" та виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" з урахуванням погоджених сторонами в актах №1 та №2 за листопад 2018 року переліку та ціни додаткових робіт та вказаних позивачем у акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) фактичних об'ємів виконаних додаткових робіт.

При цьому, судом при здійсненні розрахунку було враховано п. 1.3 Договору, у відповідності до якого сторонами погоджено, що ціна є динамічною та узгоджується підрядником і замовником при підписанні актів виконаних робіт.

Здійснюючи розрахунок вартості виконаних підрядних робіт суд застосовую наступну методику:

- ціна та види робіт визначаються згідно цін та видів, вказаних в актах (кошторисів), які погоджено сторонами шляхом підписання (кошторис в частині пунктів №4-6, додаток №2), шляхом проставляння рукописних текстів про одержання коштів (акт №1) та про обсяг робіт (акт №2) з урахуванням надбавок/знижок вказаних в таких актах (кошторисах), оскільки наведені документи були погоджено сторонами до виконання підрядних робіт;

- обсяг робіт визначається згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (жодним чином відповідачем не спростовано обсяги зазначені в такому акті).

Також суд враховує вартість матеріалів, які погоджено в акті (кошторисі) №1 (1 732,08 грн.) та транспортні витати у розмірі 960,00 грн.

Тобто, суд відкидає види робіт, виконання яких не було погоджено; враховує раніше погоджену ціну робіт; використовує обсяги, заявлені позивачем через їх не спростування відповідачем.

До таких робіт судом віднесено: облицювання поверхонь стін керамічними плитками на розчині із сухої клеючої суміші; улаштування перекриттів з керамічних плиток на розчині; улаштування підвіконників; демонтаж радіаторів; штроби в стелі та стінах; кладка стін із цегли; влаштування бетонного поясу; утеплення стелі; улаштування підвісної стелі; монтаж/демонтаж труб.

Також, враховуючи погоджені сторонами відсоток від загальної вартості робіт на видаткові витрати (10%), відсоток прибутку (15%) та визначену дисконтну знижку (15%), суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем додаткових робіт на суму 171 625,68 грн.

Одержані позивачем 40 000 грн. є авансом, а тому на вказану суму зменшується вартість робіт, які підлягають оплаті.

Щодо іншої частини робіт на суму 57 767,92 грн. суд відмовляє у задоволенні вимог позивача в цій частині, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" не доведено, що виконання таких робіт мало місце в рамках виконання Договору та що дані роботи були замовлені відповідачем та сторонами було досягнуто домовленості щодо обсягів та вартості таких додаткових робіт.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надіслано відповідачу у двох примірниках довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року (форми КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) на суму 225 393,60 грн. разом із листом вих. №18 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0319404838748 ці документи були одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" 23.11.2018.

В свою чергу, за поясненнями керівника відповідача останній підтверджував виконання позивачем робіт, однак вказував на неякісність виконання додаткових робіт на другому поверсі об'єкту, а тому ним не було прийнято відповідні роботи та не було підписано акту.

Суд вважає такі підстави відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" від підписання акту необґрунтованими оскільки, по-перше, в акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) на суму 225 393,60 грн. були включені також додаткові роботи, які виконувались позивачем на першому поверсі об'єкту та прибудові та до якості яких у відповідача відсутні претензії.

По-друге, неякісне виконання позивачем додаткових робіт на другому поверсі об'єкту не є підставою для неприйняття та неоплати всіх виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" додаткових робіт.

По-третє, в будь-якому разі відповідач зобов'язаний був надати позивачу письмову мотивовану відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку неякісних робіт та описом зауважень до таких робіт, а не ігнорувати звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" в цілому з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що після надання замовнику акту, його уповноважений представник зобов'язаний впродовж 2 днів перевірити його реальність, підписати акт та передати оформлений згідно із цим Договором примірний акту підряднику.

У пункті 2.4 Договору сторони домовились, що якщо замовник не підписує акт протягом терміну, що вказаний в п. 2.3 Договору, він зобов'язаний дати письмову мотивовану відмову від підписання. Ненадання замовником мотивованої відмови після закінчення терміну для підписання акту, означає прийняття ним виконаних робіт (з належною якістю і відповідно до умов Договору).

Відповідачем не надано суду жодних доказів повернення позивачу спірних актів виконаних робіт з вмотивованою відмовою від їх підписання у визначений Договором строк.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі №922/4783/16, від 23.02.2015 у справі №910/7686/13, від 11.05.2012 у справі №21/5005/14068/2011 та в п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".

Зокрема, правовий висновок щодо наявності обов'язку замовника прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц та у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі №23/236.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, зважаючи на те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) на суму 225 393,60 грн., а відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу обґрунтованих зауважень або відмови від підписання вказаних актів протягом двох днів з дня їх одержання, суд приходить до висновку, що додаткові роботи за Договором на суму 131 625,68 грн. є такими, що прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД".

По-четверте, законодавством та Договором було передбачено порядок дій замовника у разі виявлення недоліків у виконаних підрядником роботах.

Так, статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено право замовника вимагати усунення підрядником недоліків у виконаних роботах; ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Крім того, умовами Договору було передбачено гарантійні зобов'язання підрядника, які також передбачали обов'язок відповідача усунути за свій рахунок в 10 денний термін приховані дефекти робіт.

За таких обставин, пасивна бездіяльність відповідача в частині відсутності жодного реагування на одержаний від позивача акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форми КБ-2в) на суму 225 393,60 грн. не є добросовісною поведінкою суб'єкта господарювання та відповідно жодним чином не зумовлює відсутність у нього обов'язку із оплати виконаних позивачем робіт.

Підтвердженням такого висновку є і те, що в судових засіданнях із зауважень щодо неякісних робіт керівник відповідача стверджував лише про частину плитки на другому поверсі; будь-яких зауважень по іншим видам робіт, які визначені судом, як виконані, керівником відповідача не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що оплата виконаних робіт виконується замовником не пізніше ніж через 5 календарних днів після підписання відповідного акту виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.5 Договору, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" прострочило виконання своїх грошових зобов'язань за виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" згідно Договору роботи вартістю 131 625,68 грн.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" за Договором у розмірі 131 625,68 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 200,00 грн.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу було долучено до позову звіт (акт) про надання правової допомоги від 22.03.2019 на суму 10 200,00 грн., складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" та адвокатом Некрасовою Оксаною Валеріївною, в якому вказано перелік виконаних адвокатом робіт та їх вартість, та квитанції №0.0.1260712794.1 від 07.02.2019 на суму 6 000,00 грн. та №66 від 21.03.2019 на суму 4 200,00 грн. з призначенням платежу - правнича допомога.

Представництво інтересів позивача в підготовчих та судових засіданнях здійснювалось Некрасовою Оксаною Валеріївною. В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3748.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить суму 5 956,61 грн.

Крім того, позивачем було заявлено до відшкодування витрати на нотаріальне посвідчення заяви свідка у розмірі 800,00 грн.

Пункт 2 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, проведенням експертизи.

Оскільки позивачем було сплачено за нотаріальні послуги, які полягали у посвідченні заяви свідка на виконання вимог ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, то дані витрати підлягають відшкодуванню.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеної норми, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на нотаріальне посвідчення заяви свідка пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить суму 467,19 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" (03164, м. Київ, вул. Булаховського, буд. 5-В; ідентифікаційний код 37013497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Універсал-Центр" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 1-В; ідентифікаційний код 34297740) заборгованість у розмірі 131 625 (сто тридцять одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 68 коп., судовий збір у розмірі 1 974 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 39 коп., відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 956 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 61 коп. та відшкодування витрат на нотаріальне посвідчення документів у розмірі 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 19 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 05.04.2019.

Суддя Р.В.Бойко