Постанова

від 02.04.2019 по справі 915/1002/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/1002/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасників справи:

позивача за первісним позовом - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (далі - Укрзалізниця) - не з'яв.,

відповідача за первісним позовом - приватного підприємства "Макс Р." (далі - Підприємство): Рибочкіна Д.Е. - керівник;

Свечинського О.С. - адвокат (посвідчення від 11.01.2019 № 001516),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Укрзалізниці - регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - регіональне відділення ФДМУ) - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу Підприємства

на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2018

(суддя Семенчук Н.О.) та

постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018

(головуючий суддя - Лавриненко Л.В., судді: Аленін О.Ю. і Філінюк І.Г.)

у справі № 915/1002/16

за позовом Укрзалізниці

до Підприємства

про виселення, та

за зустрічним позовом Підприємства

до Укрзалізниці

про визнання договору оренди від 08.10.2012 № РОФ-1115 продовженим,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - регіональне відділення ФДМУ.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Первісний позов було подано про таке: "Виселити приватне підприємство Макс Р. з території асфальтованого майданчика площею 3 979 кв.м, який розташований за адресою: м. Миколаїв, пл. Привокзальна, 7а", а також про стягнення з Підприємства коштів на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач утримує переданий йому у тимчасове користування асфальтований майданчик за укладеним з регіональним відділенням ФДМУ договором оренди державного нерухомого майна від 08.10.2012 №РОФ-1115 (далі - Договір оренди) з урахуванням додаткового до нього договору від 07.11.2013 №1, строк дії якого (Договору оренди) закінчився 06.10.2014, та ігнорує вимоги служби з управління майновими і земельними ресурсами регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", що є правонаступником Херсонського монтажного експлуатаційного управління № 4 Служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці (балансоутримувача орендованого майна), стосовно повернення переданого за Договором оренди майна шляхом підписання акта приймання-передачі.

3. Зустрічний позов було подано (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про таке: "Визнати договір оренди №РОФ-1115 від 08.10.2012 року продовженим з 06.10.2014 року по 06.10.2015 рік, з 06.10.2015 року продовженим по 06.10.2016, та з 06.10.2016 року продовженим по 06.10.2017 року включно".

4. Відповідну позовну вимогу обґрунтовано тим, що орендодавцем - регіональним відділенням ФДМУ належним чином не повідомлено Підприємство про припинення дії Договору оренди, внаслідок чого цей договір продовжено на новий строк до 08.10.2015. У подальшому, в 2015 році, ПАТ "Українська залізниця", яка є правонаступником балансоутримувача за Договором оренди, знову пропущено встановлений договором строк для повідомлення орендаря про припинення Договору оренди, а тому останній, на думку Підприємства, продовжено на новий строк до 08.10.2017.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2016 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у цій справі та останню направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

6. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2018, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018: первісний позов задоволено; ухвалено виселити Підприємство з території асфальтованого майданчика площею 3979 кв.м, що розташований за адресою: м. Миколаїв, пл. Привокзальна, 7а (далі - АМ); у задоволенні зустрічного позову відмовлено; стягнуто з Підприємства на користь Укрзалізниці судовий збір.

7. Рішення та постанову мотивовано тим, що: матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача за первісним позовом законних підстав для користування об'єктом оренди - АМ; Договір оренди є припиненим з 07.10.2014, і підстави для визнання його продовженим відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про незаконність оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, ухвалення її з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції з даної справи й направити останню на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Судами попередніх інстанцій:

- залишено поза увагою аргументи, факти, докази, наведені (подані) Підприємством;

- порушено статті 86, 237, 267, 269, 270, 272 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- належним чином не встановлено ні дати, ні самого факту виникнення у Укрзалізниці права власності на об'єкт оренди (АМ);

- зроблено передчасний висновок про наявність правових підстав для задоволення первісного позову;

- не враховано, що орендодавцем (балансоутримувачем, уповноваженим органом управління) не повідомлено в узгоджений Договором оренди термін Підприємство (орендаря) про відсутність згоди на продовження цього договору або про його припинення.

Доводи інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу Укрзалізниця, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, відсутність підстав для їх скасування, просить залишити зазначені судові рішення без змін.

Від третьої особи відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Регіональне відділення ФДМУ (орендодавець) і Підприємство (орендар) уклали Договір оренди, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об'єкт оренди - відкритий АМ, який перебував на балансі Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4 Служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд державного підприємства "Одеська залізниця" (балансоутримувач; далі - Херсонське БМЕУ №4) і вартість якого дорівнює 625 240 грн. (на 30.06.2012; пункти 1.1-1.3);

- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно; власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа (пункти 3.1-3.3, 3.6);

- цей договір укладений строком на 1 рік і діє з 08.10.2012 по 07.10.2013 включно (пункт 10.1);

- зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін і за погодженням з балансоутримувачем (пункт 10.3);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною цього договору, при обов'язковій наявності дозволу балансоутримувача та уповноваженого органу управління (пункти 10.4, 10.5).

12. На виконання умов Договору оренди регіональне відділення ФДМУ передало, а Підприємство прийняло об'єкт оренди (АМ).

У подальшому регіональне відділення ФДМУ і Підприємство уклали договір від 07.11.2013 № 1, яким внесено зміни до Договору оренди, і пункт 10.1 останнього викладено в новій редакції, за якою Договір оренди вважається укладеним терміном на 1 рік з 07.10.2013 до 06.10.2014 включно.

13. Згідно з наказом ПАТ "Українська залізниця" від 01.12.2015 № 046 регіональну філію ПАТ "Укрзалізниця" наділено, зокрема, таким майном: 67611, асфальтований майданчик 1-го вантажного двору, що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пл. Привокзальна, 7а.

18.08.2015 Міністерством інфраструктури України затверджено "Зведений перелік майна, що вноситься до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому зазначено, зокрема, що асфальтовий майданчик включено до переліку майна, яке вноситься до статутного фонду ПАТ "Укрзалізниця".

14. 16.05.2014 державне підприємство "Одеська залізниця" направило Підприємству листа, в якому, зокрема, зазначалося про непогодження залізницею терміну дії Договору оренди, і просило повернути орендоване майно у встановленому законодавством порядку.

15. 13.10.2014 Херсонське БМЕУ №4 надіслало листа регіональному відділенню ФДМУ, в якому просило вжити заходів для повернення державного майна балансоутримувачу - Херсонському БМЕУ №4.

16. 15.07.2015 Підприємство надіслало Херсонському БМЕУ №4 листа з пропозицією щодо укладення нового договору оренди. На думку апеляційного господарського суду, тим самим Підприємство визнало припинення дії Договору оренди та пропонувало укласти новий договір.

17. У подальшому Херсонське БМЕУ №4 неодноразово надсилало листи регіональному відділення ФДМУ, прокурору Миколаївської області з питань примусового звільнення АМ.

Підприємство не підписало запропоновані йому акти повернення орендованого майна, відповідне майно не повернуто, що й стало підставою звернення Укрзалізниці до суду з первісним позовом у даній справі.

18. Додаткової угоди до Договору оренди в розумінні пункту 10.4 цього договору його сторонами укладено не було. Договір оренди припинив свою дію 07.10.2014 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Цивільний кодекс України:

стаття 759:

- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди);

частина перша статті 777:

- наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється;

частина перша статті 785:

- у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

20. Господарський кодекс України:

частина перша статті 283:

- за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності;

частина перша статті 285:

- орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди;

пункт 1 частини першої статті 287:

- орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо, зокрема, нерухомого майна, яке є державною власністю;

частина четверта статті 291:

- правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

21. Закон України "Про оренду державного та комунального майна":

частина перша статті 1:

- цей Закон регулює, зокрема, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна;

стаття 5:

- орендодавцями (за цим Законом) є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна;

стаття 17:

- термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника;

частина перша статті 27:

- у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

22. Частина четверта статті 300 ГПК України:

- суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

23 . Як вбачається з наведених законодавчих положень, договір оренди державного майна укладається між Фондом державного майна України (його органом) як орендодавцем і орендарем.

Спірні правовідносини в даній справі, за встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами, виникли з Договору оренди; причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для виселення Підприємства з майна, яке є предметом цього договору (за первісним позовом) та для визнання відповідного договору продовженим (за зустрічним позовом).

У даному разі, як випливає із з'ясованих попередніми судовими інстанціями обставин, Договір оренди укладено регіональним відділенням ФДМУ (як орендодавцем) і Підприємством (як орендарем). Укрзалізниця чи будь-які з її органів, структурних підрозділів, підприємств тощо стороною в Договорі оренди (орендодавцем, наймодавцем) ні на час укладення цього договору, ані в подальшому не виступали; що ж до перебування спірного майна (АМ) на їхньому балансі, то баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на певну дату, і він не визначає підстав знаходження майна у власності чи володінні підприємства (організації). Статус балансоутримувача майна не наділяв Укрзалізницю належним виключно орендодавцеві за Договором оренди правом витребування у той чи інший спосіб (у тому числі шляхом виселення) такого майна у орендаря (Підприємства). Зокрема, Касаційний господарський суд звертає увагу на ті законодавчі приписи (частина перша статті 785 Цивільного кодексу України, частина перша статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), якими передбачено повернення об'єкту найму (оренди) саме наймодавцеві (орендодавцеві), а не будь-якій іншій особі, у т.ч. балансоутримувачу - організації (підприємству), на балансі якого обліковується майно. Таким чином, попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову.

24. Що ж до зустрічного позову, то, з урахуванням наведеного в пункті 23 цієї постанови, Укрзалізниця (чи будь-який з її структурних підрозділів), не будучи стороною Договору оренди - орендодавцем (яким, як зазначалося, було регіональне відділення ФДМУ), не мала повноважень самостійно вирішувати питання, пов'язані з продовженням дії договору оренди, укладенням нового договору оренди тощо, тобто не була належним відповідачем за позовною вимогою Підприємства.

25. Отже, з достатньою повнотою встановивши обставини справи, попередні судові інстанції дали їм неправильну юридичну оцінку, припустившись неправильного застосування (тлумачення) наведених у цій постанові норм матеріального права - статей 759, 777, 785 Цивільного кодексу України, статей 283, 285, 284 Господарського кодексу України, статей 1, 5, 17, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

26. З урахуванням викладеного Касаційним господарським судом не можуть бути прийняті доводи, що містяться як у касаційній скарзі, так і у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Наведене в пунктах 23-25 цієї постанови з огляду на положення статті 311 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні первісного і зустрічного позовів. У зв'язку з цим касаційна скарга зі справи підлягає частковому задоволенню.

Заяви про розподіл судових витрат зі справи у касаційній інстанції учасниками справи не подавалися.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Макс Р." задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2018 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 915/1002/16 скасувати.

3. У первісному та зустрічному позовах відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Суховий