Ухвала

від 08.04.2019 по справі 469/1487/16-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"08" квітня 2019 р. Справа № 469/1487/16-ц

2/469/26/19

У Х В А Л А

05 квітня 2019 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,

учасники справи та їх представники:

прокурор Маковецький Є.В.

представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витребування земельної ділянки -,

в с т а н о в и в:

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2 надано заяву, підтриману ним у підготовчому судовому засіданні, про закриття провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Заява обгрунтована тим, що першочергові вимоги позивача про визнання незаконними та скасування пунктів рішень Коблівської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки та зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки є спором з суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень та мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а інші заявлені вимоги є похідними від першочергових вимог та не можуть розглядатися без них.

Прокурор проти заявлення клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення прокурора з позовом до суду), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою ст.3 КАС України (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви) визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи.

Із наведених норм права вбачається, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор у обгрунтування позовних вимог зазначав про порушення земельного, водного законодавства та містобудівної документації Коблівською сільською радою при реалізації ним прав власника від імені територіальної громади с.Коблеве при розпорядженні спірною земельною ділянкою, що призвело до позбавлення належного власника - територіальну громаду с.Коблеве - речових прав щодо цієї земельної ділянки та виникнення у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 цивільного права - права власності на спірну земельну ділянку, та необхідність захисту прав належного власника земельної ділянки.

Таким чином, заявлені позовні вимоги стосуються цивільних та земельних прав відповідачів.

Обраний прокурором засіб правового захисту передбачений ст.16 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України відповідає вказаним нормам законодавства, оскільки на підставі оскаржуваного рішення виникло право цивільне, щодо захисту якого компетенція адміністративних судів не поширюється.

При цьому суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 902/517/17 (п.68), відповідно до якого розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Враховуючи, що зазначені висновок та положення законодавства є доступними до ознайомлення учасникам справи та їх представникам, суд вважає за необхідне попередити представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.255 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про закриття провадження у справі відмовити.

Дата виготовлення повного тексту ухвали 08 квітня 2019 року.

Суддя: